Ухвала

від 16.03.2020 по справі 344/3513/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/3513/20

Провадження № 1-кс/344/1441/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_4 на дії слідчого, зобов`язання повернути майно

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою, в якій просить зобов`язати слідчого з ОВС СВ СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 резервуар автозаправочного модуля та паливо роздавальною колонкою NOVA, яке було незаконно вилучено під час обшуку 17.02.2020 року за адресою: с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради.

Скаргу обґрунтовано тим, що під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження №12019090000000325 від 08.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, слідчим було незаконно вилучено резервуар автозаправочного модуля та паливо роздавальною колонкою NOVA, які не мають відношення до даного кримінального провадження.

Так, як зазначено в скарзі, слідчий чи прокурор у кримінальному провадженні №12019090000000325 у встановленому законом порядку до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не зверталися, у кримінальному провадженні підозра нікому не оголошувалася, у зв`язку з чим тимчасово вилучене майно підлягає поверненню заявнику, як власнику.

Скаржник та його представник в судовому засіданні вимоги скарги підтримали та просили їх задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, посилаючись на те, що вилучені в ході обшуку ресі являються речовими доказами у кримінальному провадженні. У резолютивній частині ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку було надано дозвіл на вилучення даних предметів, тому вилучені в ході обшуку резервуар автозаправочного модуля та паливо роздавальна колонка NOVA, на думку слідчого, не являються тимчасово вилученим майном.

Крім того, як зазначив слідчий в судовому засіданні, на даний час резервуар автозаправочного модуля та паливо роздавальною колонкою NOVA, які було вилучено в ході обшуку, відправлено для проведення експертизи рельєфних знаків, і проведення експертизи станом на сьогоднішній день не завершено.

Проаналізувавши доводи учасників процесу, вивчивши матеріали скарги, вважаю за необхідне зазначити наступне.

В провадженні старшого слідчого з ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження №12019090000000325 від 08.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.02.2020 року задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 12019090000000325 від 08.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України; та

надано дозвіл на проведення обшуку на земельній ділянці із кадастровим номером 2610190501:09:003:0237, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Івано-Франківської міської ради фактичним власником якої являється ПП «Єврокомсервіс-2006», код ЄДРПОУ: 34526125, та якою згідно договору оренди нерухомого майна від 23.09.2019 тимчасово користується ФОП ОСОБА_7 код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, знарядь та засобів скоєння злочину, а саме: модульних автозаправних станцій із комплектуючим, призначених для відпуску споживачеві дизельного пального та бензину, резервуарів призначених для збереження паливо мастильних матеріалів (дизельного палива та бензину), паливо роздавальних колонок, дозвільних та інших документів, що підтверджують правомірність одержання, зберігання та реалізацію паливо мастильних матеріалів на зазначеній території.

На підставі даної ухвали 17.02.2020 року органом досудового розслідування проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 , та вилучено, зокрема, резервуар автозаправочного модуля та паливо роздавальну колонку NOVA із подальшим описом їх у протоколі обшуку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Підстави та порядок тимчасового вилучення майна врегульовано статтями 167-168 КПК України.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, уразі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ч.1 ст.234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Водночас за змістом ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор мас право проводити вимірювання, фотографування, і звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином режим тимчасово вилученого майна поширюється лише на те вилучене в ході обшуку майно, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на проведення обшуку в ухвалі слідчого судді, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

Вилучення майна, щодо якого надано дозвіл на відшукання в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку, не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України.

Резолютивною частиною ухвали від 10.02.2020 року слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку на земельній ділянці із кадастровим номером 2610190501:09:003:0237, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Івано-Франківської міської ради фактичним власником якої являється ПП «Єврокомсервіс-2006», код ЄДРПОУ: 34526125, та якою згідно договору оренди нерухомого майна від 23.09.2019 тимчасово користується ФОП ОСОБА_7 код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, знарядь та засобів скоєння злочину, а саме: модульних автозаправних станцій із комплектуючим, призначених для відпуску споживачеві дизельного пального та бензину, резервуарів призначених для збереження паливо мастильних матеріалів (дизельного палива та бензину), паливо роздавальних колонок, дозвільних та інших документів, що підтверджують правомірність одержання, зберігання та реалізацію паливо мастильних матеріалів на зазначеній території.

А тому вилучені 17.02.2020 року в ході обшуку резервуар автозаправочного модуля та паливо роздавальну колонку NOVA не можна вважати тимчасово вилученим майном в розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України, оскільки їх на даному етапі досудового розслідування передчасно вважати такими, що не входять у перелік речей та документів щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді від 10.02.2020 року.

При цьому, постановою слідчого від 18.02.2020 року резервуар автозаправочного модуля та паливо роздавальну колонку NOVA визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019090000000325.

Постановою слідчого від 18.02.2020 року про призначення експертизи рельєфних знаків у даному кримінальному провадженні з метою з`ясування наявності маркувальних позначень на резервуарі автозаправочного модуля та паливо роздавальній колонці NOVA призначено судову експертизу рельєфних знаків.

За таких обставин, враховуючи всі вищезазначені обставини в сукупності, слідчий суддя на даному етапі не вбачає правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 , оскільки такі вимоги на сьогодні є передчасними.

Надані слідчому судді договір оренди резервуару автозаправочного модуля №23/09/2019 від 23.09.2019 року, угода про дострокове розірвання договору №1 від 28.02.2020 року, не є належними доказами, які б надавали підстави для задоволення скарги.

У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).

Ч.1 ст. 307 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії слідчого, зобов`язання повернути майно відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 2 статті 376 КПК України повний текст ухвали суду складено та підписано 16 березня 2020 року.