Ухвала

від 16.03.2020 по справі 914/593/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16.03.2020 р. справа № 914/593/20

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Львівська автобаза №1 , м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний клуб Скала , Львівська область, м.Стрий

про стягнення 117705,13 грн

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю Львівська автобаза №1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний клуб Скала про стягнення 117705,13 грн.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як передбачено ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою ст.4 Закону передбачено, що із позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарських судів, судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2020 рік визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

В позовній заяві заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення загалом 117705,13 грн заборгованості, проте до позовної заяви позивачем не долучено жодних доказів сплати судового збору.

Із заявленої ціни позову до сплати підлягає 2102 грн судового збору, тобто сума, яка дорівнює 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки розмір 1,5 відсотка ціни позову є меншим, ніж 2102 грн.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача, в тому числі і 2102 грн витрат по сплаті судового збору. Серед переліку додатків до позовної заяви зазначено квитанцію про сплату судового збору , разом з тим фактично такий доказ до позовної заяви долучений не був. Також до позовної заяви фактично не було долучено і деяких інших додатків. На підтвердження вказаного канцелярією Господарського суду Львівської області складено акт №42 від 10.03.2020 р. про те, що під час розкриття конверта (пакета), надісланого від ТзДВ Львівська автобаза №1 виявлено недоліки, а саме: відсутні додатки 5. Заява про попередній , 6. Акт звірки розрахунків , 7.Квитанція про сплату судового збору .

Як передбачено п. п.3, 5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У тексті позовної заяви позивач посилається на існування укладеного між сторонами договору про надання послуг №230-ТО від 04.05.2011 р., проте не долучає до позовної заяви копії даного договору та не зазначає про неможливість її долучення.

Також позивач стверджує, що відповідачем було частково виконано фінансове зобов`язання за актом виконаних робіт №ЛА-00560 від 15.03.2017р. на загальну суму 61000 грн. Водночас позивачем не долучено жодних платіжних доручень, банківських виписок, які могли б підтвердити вказане, як не долучено і акту звірки розрахунків, на який зроблено посилання в позовній заяві.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, позивач не зазначив, якими доказами підтверджується саме така сума заборгованості за надані послуги, не долучив відповідних доказів до позовної заяви, відтак в суду у випадку прийняття такої позовної заяви до розгляду буде відсутня можливість встановити дійсний стан розрахунків між сторонами та з`ясувати, які суми та коли були оплачені відповідачем, а які залишились несплаченими.

Також відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Деякі з долучених до позовної заяви доказів подано в копіях, проте в порушення вищевказаних норм в позовній заяві не зазначено інформації щодо того, хто володіє оригіналами письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Суд вважає, що позивачем не дотримано вимог Закону України Про судовий збір стосовно сплати судового збору та, відповідно, не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також вимог Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення в позовній заяві: відомостей про оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви; належного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; доказів, що підтверджують вказані обставини; та долучення наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм ГПК України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду:

- доказів сплати судового збору в сумі 2102 грн;

- відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- копії договору про надання послуг №230-ТО від 04.05.2011 р.;

- копій платіжних доручень або банківських виписок про часткову сплату відповідачем боргу на суму 61000 грн;

- копії акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2016 р. по 20.02.2020 р.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя Гоменюк З.П.