Рішення

від 03.03.2020 по справі 914/2259/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 справа № 914/2259/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень»

до відповідача Акціонерного товариства «Львівський хімічний завод»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед»

про зобов`язання виконати договір та стягнення 960000,00 грн.

за участю представників :

від позивача Федірко І.І.

від відповідача Шнир Я.Б.

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень» до відповідача Акціонерного товариства «Львівський хімічний завод» про зобов`язання виконати договір та стягнення 960000,00 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2019р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 03.12.2019р.

В підготовчому засіданні 03.12.2019р. суд ухвалив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» . Підготовче засідання вказаною ухвалою суду відкладено на 14.01.2020р.

В підготовчому засіданні 14.01.2020р. суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на 28.01.2020р. В підготовчому засіданні 28.01.2020р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті вказаною ухвалою суду призначено на 25.02.2020р. В судовому засіданні 25.02.2020р. суд ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 03.03.2020р.

Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2020р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.03.2020р. просив взяти до уваги обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що Акціонерне товариство «Львівський хімічний завод» визнає позовну вимогу про зобов?язання передати позивачу товар, а саме балони для двоокису вуглецю об?ємом 40 л у кількості 500 штук згідно з специфікацією №1 та умов договору поставки №1867 від 05.04.2019р.

Третя особа явку представника в судове засідання 03.03.2020р. не забезпечила. Позиція третьої особи щодо предмета спору викладена у наданих нею 27.01.2020р. письмових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке .

05.04.2019р. між Акціонерним товариством «Львівський хімічний завод» (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень» (покупець, позивач) укладено договір поставки №1867, відповідно до умов якого продавець зобов?язується продати (передати) покупцеві у зумовлений цим договором строк, а покупець зобов?язується купити (прийняти і оплатити) балони для двоокису вуглецю об?ємом 40 л за ціною, в кількості та асортименті, згідно специфікації, яка викладена в додатку №1 до цього договору (надалі - товар). Специфікація є невід?ємним додатком до цього договору.

Згідно з пунктом 1.3. договору, продавець повідомляє покупця про наступне:

а) товар до 31.08.2019р. перебуває в строковому орендному користуванні ІП Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед згідно договору оренди №525 від 18.04.2016р.;

б) на дату укладення цього договору товар не перебуває під арештом чи забороною відчуження, у заставі (в тому числі податковій);

в) щодо товару відсутні судові спори, відносно цього не укладено жодних правочинів про відчуження.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку:

3.1.1. Покупець перераховує попередню оплату в розмірі 20% вартості товару на поточний рахунок продавця до 31.08.2019р.;

3.1.2. Решту оплати в розмірі 80% вартості товару покупець перераховує на поточний рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару.

Відповідно до пункту 4.1. договору, продавець зобов?язується передати покупцю товар протягом 5 (п?яти) календарних днів з моменту закінчення дії договору оренди №525 від 18.04.2016р., зазначеного в пункті 1.3. цього договору. Передача товару здійснюється із наданням продавцю документу покупця, який підтверджує повноваження особи на здійснення господарської оцерації в інтересах покупця (отримання товарно-матеріальних цінностей).

Згідно з пунктом 4.6. договору, за результатами передачі товару, сторони підписують видаткову накладну, яку складає продавець. Датою підписання видаткових накладних є дата, що вказана у цих документах. Зобов?язання продавця щодо продажу товару вважаються виконаними з моменту підписання сторонами видаткової накладної та надання продавцем документів, відповідно до умов пункту 4.5. цього договору.

Специфікацією №1 до договору №1867 від 05.04.2019р. передбачено, що продавець зобов?язаний передати покупцю балони для двоокису вуглецю у кулькості 500 штук на загальну суму 2400000,00 грн. (з ПДВ).

Як зазначає позивач у позовній заяві, свої обов?язки щодо перерахування попередньої оплати в розмірі 20% вартості товару він виконав, перерахувавши до 31.08.2019р. на рахунок Акціонерного товариства «Львівський хімічний завод» 480000,00 грн.

Однак, як стверджує позивач, відповідач порушуючи умови договору, не передав товар позивачу.

Відповідно до пункту 8.7. договру, у випадку порушення строків передачі товару більш як на 15 календарних днів з причин відсутності чи неможливості передати товар, продавець зобов?язаний з цього моменту протягом 2-х днів передати аналогічний товар у такій же кількості або на письмову вимогу покупця повернути попередню оплату та відшкодувати завдані збитки.

Згідно з пунктом 8.8. договору, у випадку не передання продавцем товару в строки, зазначені, в цьому договорі, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 40% (сорок відсотків) вартості непоставленого товару.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить:

- зобов?язати відповідача передати позивачу товар - балони для двоокису вуглецю об?ємом 40 л у кількості 500 штук згідно з специфікацією №1 та умов договору поставки №1867 від 05.04.2019р.;

- стягнути з Акціонерного товариства «Львівський хімічний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень» штраф у розмірі 960000,00 грн. за договором поставки №1867 від 05.04.2019р.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Акціонерним товариством «Львівський хімічний завод» визнається факт відсутності поставки товару відповідно до договору поставки №1867 від 05.04.2019р.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач також визнає позовну вимогу про зобов?язання передати позивачу балони для двоокису вуглецю об?ємом 40 л у кількості 500 штук згідно з специфікацією №1 та умов договору поставки №1867 від 05.04.2019р.

З цього приводу відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним вживаються всі необхідні заходи для пошуку аналогічного товару такій же кількості для подальшої передачі позивачу, оскільки власні балони, які мали бути передані позивачу, не були повернуті відповідачу Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» .

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» листом від 23.08.2019р. повідомило про втрату всіх балонів.

У поданих поясненнях щодо предмета спору у даній справі Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед» визнає факт укладення з Акціонерним товариством «Львівський хімічний завод» договору оренди №525 від 02.09.2019р., зі змінами та доповненнями, зазначаючи при цьому що у період з 18.04.2016р. по 31.08.2019р. третя особа орендувала у відповідача балони для двоокису вуглецю в загальній кількості 500 штук.

Також у поданих поясненнях третя особа зазначає, що за весь час користування балонами контрагенти (замовники) третьої особи не повертали надані їм балони (зворотню тару) по причині їх втрати/знищення тощо, компенсуючи третій особі їх заставну вартість згідно укладених договорів.

Як зазначає третя особа у поданих поясненнях, балони, які підлягали поверненню відповідачу за договором №525 від 02.09.2019р., не були повернуті третій особі контрагентами (замовниками), тобто були втрачені на ринку/ знищені тощо.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних підстав .

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 05.04.2019р. між Акціонерним товариством «Львівський хімічний завод» (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень» (покупець, позивач) укладено договір поставки №1867, відповідно до умов якого, продавець зобов?язується продати (передати) покупцеві у зумовлений цим договором строк, а покупець зобов?язується купити (прийняти і оплатити) балони для двоокису вуглецю об?ємом 40 л за ціною, в кількості та асортименті, згідно специфікації, яка викладена в додатку №1 до цього договору (надалі - товар). Специфікація є невід?ємним додатком до цього договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку:

3.1.1. Покупець перераховує попередню оплату в розмірі 20% вартості товару на поточний рахунок продавця до 31.08.2019р.;

3.1.2. Решту оплати в розмірі 80% вартості товару покупець перераховує на поточний рахунок продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару.

Факт здійснення позивачем попередньої оплати в розмірі 20% вартості товару, а саме 480000,00 грн. на поточний рахунок продавця відповідно до пункту 3.1.1. договору підтверджується банківською випискою за 30.08.2019р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем порушено умови пункту 4.1. договору, зокрема відповідачем не передано позивачу товар протягом 5 (п?яти) календарних днів з моменту закінчення дії договору оренди №525 від 18.04.2016р., зазначеного в пункті 1.3. цього договору. Вказаний факт підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 8.8. договору поставки №1867 від 05.04.2019р. у випадку не передання продавцем товару в строки, зазначені в цьому договорі, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 40% (сорок відсотків) вартості непоставленого товару.

Враховуючи наведене, позовне вимоги про зобов?язання відповідача передати позивачу товар - балони для двоокису вуглецю об?ємом 40 л у кількості 500 штук згідно з специфікацією №1 та умов договору поставки №1867 від 05.04.2019р. та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 960000,00 грн. за договором поставки №1867 від 05.04.2019р. є обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити повністю.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в загальній сумі 16321,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5712 від 23.10.2019р. на суму 1921,00 грн. та платіжним дорученням №5713 від 23.10.2019р. на суму 14400,00 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 16321,00 грн. судового збору, оскільки позов у даній справі слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1 . Позов задовольнити.

2 . Зобов?язати Акціонерне товариство «Львівський хімічний завод» (79070, місто Львів, вулиця Рахівська, будинок 16, ідентифікаційний код 05761873) передати позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень» (79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 277, ідентифікаційний код 32053870) товар - балони для двоокису вуглецю об?ємом 40 літрів у кількості 500 штук згідно з специфікацією №1 та умов договору поставки №1867 від 05.04.2019р., укладеного між сторонами.

Стягувач : Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень» (79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 277, ідентифікаційний код 32053870).

Боржник : Акціонерне товариство «Львівський хімічний завод» (79070, місто Львів, вулиця Рахівська, будинок 16, ідентифікаційний код 05761873).

3 . Стягнути з Акціонерного товариства «Львівський хімічний завод» (79070, місто Львів, вулиця Рахівська, будинок 16, ідентифікаційний код 05761873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень» (79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 277, ідентифікаційний код 32053870) штраф в розмірі 960000,00 грн. та судовий збір в розмірі 16321,00 грн.

4 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.03.2020р.

Суддя Петрашко М.М.