Рішення

від 05.03.2020 по справі 914/2246/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2020 справа № 914/2246/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю С.ІД. , м. Жовква, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТІЯ , м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди

за участю представників:

від позивача: Горонний О.О. - представник

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

04.11.2019 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю С.ІД. , м. Жовква, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛИЧИНА-ЕЛІТ , м. Львів про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди.

Ухвалою суду від 11.11.2019 позовну заяву було залишено без руху.

22.11.2019 через канцелярію суду від Товариство з обмеженою відповідальністю С.ІД. надійшла заява про усунення недоліків (вх. №48841/19 від 22.11.2019).

Ухвалою суду від 27.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12.2019.

Ухвалою від 23.12.2019 суд відклав підготовче засідання на 13.01.2020.

Ухвалою від 13.01.2020 суд відклав підготовче засідання на 27.01.2020.

23.01.2020 через канцелярію суду від Товариство з обмеженою відповідальністю С.ІД. надійшло клопотання про заміну первісного відповідача на належного у зв`язку зі зміною найменування та місцезнаходження відповідача в ході судового процесу (вх. №184/20 від 23.01.2020).

Ухвалою від 27.01.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, відклав підготовче засідання на 10.02.2020, замінив первісного відповідача ТОВ ГАЛИЧИНА-ЕЛІТ на правонаступника - ТзОВ ЕЛІТІЯ , м. Маріуполь, Донецька область.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду. Оскільки справа прийнята до провадження з додержанням правил підсудності, суд вважає за необхідне розглянути її по суті, незважаючи на зміну відповідачем свого місцезнаходження в процесі розгляду справи.

Ухвалою від 10.02.2020 суд відклав підготовче засідання на 24.02.2020.

24.02.2020 через канцелярію суду від Товариство з обмеженою відповідальністю С.ІД. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. №9388/20 від 24.02.2020).

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, стороною зазначено, що нею подані усі докази, які доводять обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд ухвалою від 24.02.2020 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.03.2020.

Стороні роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.12.2018 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення, за яким позивач надав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 430 кв.м за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 109, а відповідач зобов`язувався щомісячно сплачувати орендну плату. Проте, відповідач не сплатив орендну плату, через що у нього виникла заборгованість у розмірі 147 802,00 грн. У зв`язку з порушенням строків сплати орендної плати, позивачем нараховано 6 060,67 грн пені, 1 061,34 грн 3% річних. Зважаючи на систематичне порушення відповідачем умов договору, позивач просив суд розірвати договір, стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 154 924,01 грн та судові витрати.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представників відповідачів та їх відзивів на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

13.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю С.ІД. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛИЧИНА-ЕЛІТ , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛІТІЯ (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мартинишин Г.Р. за реєстровим номером 803.

За цим договором орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування (оренду) нерухоме майно: нежитлові приміщення загальною площею 430,00 кв.м, що знаходиться в будівлі автобусного вокзалу за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 109.

Даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до тринадцятого грудня дві тисячі двадцять восьмого року (п. 7.1. договору).

Згідно п. 3.3.1. договору орендна плата за користування об`єктом оренди нараховується з 01.04.2019. Сторони домовились, що вартість 1 квадратного метра об`єкта оренди за один календарний місяць оренди, протягом перших двох років починаючи з дати, вказаної в абзаці 1 п. 3.3.1., є еквівалентною 3 доларам США згідно офіційного курсу НБУ станом на перше число місяця за який нараховується орендна плата.

Орендна плата, передбачена п. 3.3. цього договору, сплачується один раз на місяць, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому орендар орендував об`єкт оренди, на підставі виставленого орендодавцем рахунку (п. 3.4. договору).

04.06.2019 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої сторони домовились, що орендодавець з 04.06.2019 по 31.07.2019 не нараховуватиме орендної плати, а відповідно в орендаря не виникатиме обов`язку її оплати в майбутньому за вищезазначений термін

Як зазначив позивач, відповідач неналежно виконує свої зобов`язання щодо сплати орендної плати, з огляду на що за ним за період часу з 01.04.2019 по 03.06.2019 та з 01.08.2019 по 10.10.2019 обліковується заборгованість у розмірі 147 802,00 грн.

Відповідно до п. 9.3. договору орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору оренди, якщо орендар несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує платежі, передбачені розділом 3 цього договору.

З огляду на факт неналежного виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 13.12.2018, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 147 802,00 грн, пені в сумі 6 060,67 грн, 3% річних в сумі 1 061,34 грн та розірвання договору.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно абзацу першого п. 5.2. договору, у випадку порушення орендарем встановлених даним договором строків внесення орендної плати, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов`язань від загальної суми заборгованості орендної плати за кожен день прострочення платежу, а також 3% річних від простроченої суми за кожен день прострочення у порядку, встановленому ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із простроченням відповідачем оплати орендної плати, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 6 060,67 грн, 3% річних в сумі 1 061,34 грн.

Судом перевірено розрахунок пені, 3% річних та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідно до пункту 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

У відповідності з положеннями ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості оренди призвели до істотного порушення умов договору, внаслідок чого позивачу завдано шкоду, яка полягає в тому, що позивач не має можливості використовувати заборговану суму коштів у своїй господарській діяльності.

Як зазначалося вище, п. 9.3. договору передбачено, що орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору оренди, якщо орендар несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує платежі, передбачені розділом 3 цього договору.

Таким чином, уклавши з відповідачем договір, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов`язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги щодо розірвання договору правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТІЯ , м. Маріуполь, вул. Громової, буд. 69, Донецька область (ідентифікаційний код 41098660) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю С.ІД. , м. Жовква, вул. Вокзальна, 26 (ідентифікаційний код 32060935) 148 047,75 грн основного боргу, 6 060,67 грн пені, 1 061,34 грн 3% річних, 4 244,87 грн судового збору.

3. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 13.12.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю С.ІД. (ідентифікаційний код 32060935) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛІТІЯ (ідентифікаційний код 41098660) та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мартинишин Г.Р. за реєстровим номером 803.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 05.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.03.2020.

Суддя Мазовіта А.Б.