Рішення

від 11.03.2020 по справі 914/2550/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2020 справа № 914/2550/19

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Мініва Ігоря Кириловича, м.Стрий Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Енергоресурс , м.Стрий Львівська область

про стягнення 11 538,00 грн пені.

За участю представників:

від позивача: Марочканич М.О. - адвокат (ордер серія І.Ф №067854 від 29.01.2020 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001094 від 06.10.2016 р.);

від відповідача: Курлятович Р.Б. - представник (довіреність б/н дійсна до 31.12.2020 р.).

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мініва Ігоря Кириловича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Енергоресурс про стягнення 11 538,00 грн пені.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 р. позовну заяву передано для розгляду судді Сухович Ю.О.

Ухвалою від 11.12.2019 р. суд залишив без руху позовну заяву Фізичної особи-підприємця Мініва Ігоря Кириловича та надав позивачу строк для усунення недоліків.

У зв`язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, 13.01.2020 р. Господарським судом Львівської області ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 05.02.2020 р. о 10:00 год.

Ухвалою суду від 05.02.2020 р. задоволено клопотання сторін про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи по суті на 26.02.2020р.

Ухвалою суду від 26.02.2020 р. відкладено розгляд справи по суті на 11.03.2020р., з підстав наведених в даній ухвалі.

27.02.2020 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№10182/20), аналогічний тому, що надійшов 26.02.2020 р. на електронну адресу суду (вх.№9914/20). У поданому відзиві відповідач просить: змінити ціну позову з 11 538,00 грн на 3 240,00 грн; на суму заборгованості по пені в сумі 3 240,00 грн укласти мирову угоду між сторонами, де буде передбачено графік її погашення.

11.03.2020 р. представником позивача подано до канцелярії суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№11014/20) з доказами надіслання 11.03.2020 р. даної відповіді на відзив на адресу відповідача.

Представник позивача в судове засідання по розгляду справи по суті 11.03.2020р. з`явився, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача в судове засідання по розгляду справи по суті 11.03.2020 р. з`явився, проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№10182/20 від 27.02.2020 р.).

Відводів судді та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 11.03.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.02.2016 р. між фізичною особою-підприємцем Мінівим Ігорем Кириловичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Захід Енергоресурс було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого позивач передав в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлове приміщення загальною площею 36 м 2 , яке розміщене за адресою: м.Стрий, вул.Крива, буд. 41 Б, 3 поверх, офіс №305.

16.10.2018 р. між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення, відповідно умов якого сторони внесли зміни в пункт 4.1 договору оренди та виклали у наступній редакції: Загальний розмір щомісячної орендної плати становить 1800 (одна тисяча вісімсот) грн, з урахуванням ПДВ. Сума ПДВ, що входить в орендну плату становить 300 (триста) гривень 00 копійок. Даний договір про внесення змін є невід`ємною частиною договору оренди від 29.02.2016 року і приймається до виконання з 01.11.2018 року.

Проте, відповідачем орендна плата за користування об`єктом оренди вносилась невчасно та не в повному обсязі, визначеному умовами договору. У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачу нараховано пеню в сумі 11 538,00 грн, яка згідно поданого до позовної заяви розрахунку нарахована за період з 16.04.2019 р. по 15.10.2019 р.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначає, що нарахування пені відбувалося виключно на суму заборгованості за несплату орендної плати, а не на пеню як зазначає відповідач, а період нарахування пені не перевищує шість місяців. Пеня нарахована за період з 16.05.2019 р. по 05.11.2019 р. та складає 11 610,00 грн, а сума позову складає 11 538,00 грн., тобто на 72,00 грн. меншою.

Таким чином відповідач не спростував позовні вимоги. У зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог зокрема щодо поданого позивачем розрахунку пені з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (вх.№10782/20 від 27.02.2020 р.) та просить змінити ціну позову з 11 538,00 грн на 3 240,00 грн; на суму заборгованості по пені в сумі 3 240,00 грн укласти мирову угоду між сторонами, де буде передбачено графік її погашення.

Зокрема зазначив, що за згідно поданого позивачем розрахунку пеня за кожний наступний день нараховується ним безпідставно, зайве нарахування становить 7 938,00 грн.

Обставини встановлені судом.

29.02.2016 р. між фізичною особою-підприємцем Мінівим Ігорем Кириловичем, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію виданого Виконавчим комітетом Стрийської міської ради 25.09.1998 р. (згідно з договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Захід Енергоресурс , в особі керівника Даниліва І.Б., що діє на підставі Статуту (згідно з договором - орендар, ідентифікаційний код 36742729), було укладено договір оренди нежитлового приміщення.

16.10.2018 р. між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення, відповідно умов якого сторони внесли зміни в пункт 4.1 договору оренди та виклали у наступній редакції: Загальний розмір щомісячної орендної плати становить 1800 (одна тисяча вісімсот) грн, з урахуванням ПДВ. Сума ПДВ, що входить в орендну плату становить 300 (триста) гривень 00 копійок. Даний договір про внесення змін є невід`ємною частиною договору оренди від 29.02.2016 року і приймається до виконання з 01.11.2018 року .

Відповідно до п.1.1.-1.2. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлове приміщення загальною площею 36 м 2 , яке розміщене за адресою: м.Стрий, вул.Крива, буд. 41 Б, 3 поверх, офіс №305. Майно належить орендодавцю на праві приватної власності (договір купівлі- продажу, укладений 25.04.2005 р. та посвідчений приватним нотаріусом Стрийського міського нотаріального округу Новальківською М.), а орендар володіє та користується ним протягом терміну оренди в межах, передбаченим даним договором.

Згідно п.3.1.-3.2. договору сторони погодили, що передача майна орендарю в оренду здійснюється представниками сторін, на підставі двохстороннього акту приймання-передачі, що є невід`ємною частиною даного договору. Майно вважається переданим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Відповідно до п.4.1. договору оренди (з врахуванням укладеного 16.10.2018 р. договору про внесення змін до договору оренди) сторони погодили, що загальний розмір щомісячної орендної плати становить 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень, з урахуванням ПДВ. Сума ПДВ, що входить в орендну плату становить 300 (триста) гривень 00 копійок. Даний договір про внесення змін є невід`ємною частиною договору оренди від 29.02.2016 року і приймається до виконання з 01.11.2018 року.

Згідно п.4.3. договору орендна плата на вищевказані послуги сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця наступного за звітним. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Відповідно до п.4.4. договору оренди сторони погодили, що за несвоєчасне сплачення орендної плати нараховується пеня в розмірі 1,0 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи і день оплати.

Згідно п.5.1.1. договору орендодавець зобов`язувався передати орендарю майно у стані що відповідає пожежним та санітарним нормам згідно Акту прийому-передачі, який підписується уповноваженими особами сторін.

Відповідно до п.5.3.2. договору орендар зобов`язувався своєчасно та в повному обсязі вносити до бюджету орендодавця орендну плату.

Як вбачається із детальної інформації про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю Захід Енергоресурс з 17.12.2013 р. особою, яка обрана (призначена) до органу управління юридичної особи, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Енергоресурс , уповноваженої представляти ТзОВ Захід Енергоресурс у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені ТзОВ Захід Енергоресурс без довіреності, у томі числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені ТзОВ Захід Енергоресурс є Данилів Ігор Богданович - керівник.

Нежитлове приміщення загальною площею 36,0 м 2 , що знаходиться за адресою: м.Стрий, вул.Крива, буд. 41-б, офіс №305, було передане в оренду відповідачу згідно акту приймання-передачі від 01.03.2016 р.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату по договору оренди нежитлових приміщень від 29.02.2016 р., за період з січня по жовтень 2019 р.

У зв`язку із несплатою орендної плати у сумі 9 000,00 грн, позивач звертався до відповідача з вимогою-попередженням, в якій вимагав перерахувати в семиденний термін з дня отримання вимоги на рахунок фізичної особи-підприємця Мініва І.К. борг в сумі 17 298,00 грн, з яких 9 000,00 грн основного боргу та 8 298,00 грн пені.

27.09.2019 р. відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом вих.№27/09/19-1, в якому гарантував оплату за нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Стрий, вул.Крива, буд. 41 Б, офіс 305 у сумі 10 800,00 грн з ПДВ, та зобов`язувався провести оплату до 15.10.2019 р.

Відповідач сплатив орендну плату за нежитлове приміщення, однак з порушенням строків оплати відповідно до платіжних доручень за період з березня 2019р. по листопад 2019 р.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем, як орендарем, своїх зобов`язань, зокрема невчасною та не в повному обсязі оплатою орендної плати позивач просить стягнути пеню за період з 16.05.2019 р. по 15.10.2019 р. в сумі 11 538,00 грн.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди нежитлового приміщення від 29.02.2016 р.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до п.4.1. договору оренди (з врахуванням укладеного 16.10.2018 р. договору про внесення змін до договору оренди) сторони погодили, що загальний розмір щомісячної орендної плати становить 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень, з урахуванням ПДВ. Сума ПДВ, що входить в орендну плату становить 300 (триста) гривень 00 копійок

Вказана сума орендної плати застосовується з 01.11.2018 року.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Факт передачі об`єкта оренди в оренду (орендованого нежитлового приміщення загальною площею 36,0 м 2 , що знаходиться за адресою: м.Стрий, вул.Крива, буд. 41-б, офіс №305, за договором оренди від 29.02.2016 р., підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.2016 р., який підписаний та скріплений печатками уповноважених осіб, зі сторони орендодавця - ОСОБА_1 (здав об`єкт), зі сторони відповідача (орендаря) - керівником ОСОБА_2. (прийняв об`єкт). Крім того, у вищенаведеному акті приймання-передачі об`єкта від 01.03.2016 р. зазначено, що приміщення знаходиться в задовільному санітарно-технічному стані.

Відповідно п.4.3. договору передбачено, що орендна плата на вищевказані послуги сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця наступного за звітним. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату по договору оренди нежитлових приміщень від 29.02.2016 р., а саме:

№36 від 31.01.2019 р. на суму 1 800,00 грн.;

№84 від 28.02.2019 р. на суму 1 800,00 грн;

№133 від 31.03.2019 р. на суму 1 800,00 грн;

№180 від 30.04.2019 р. на суму 1 800,00 грн;

№229 від 31.05.2019 р, на суму 2 730,00 грн;

№275 від 30.06.2019 р. на суму 2 475,00 грн;

№320 від 31.07.2019 р. на суму 2 970,00 грн;

№ 365 від 31.08.2019 р. на суму 3 435,00 грн;

№409 від 30.09.2019 р. на суму 4 590,00 грн;

№453 від 31.10.2019 р. на суму 5 040,00 грн.

Відповідач сплатив орендну плату за нежитлове приміщення з порушенням строків оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями:

№307 від 08.03.2019 р. на суму 2 100,00 грн;

№325 від 08.04.2019 р. на суму 1 800,00 грн;

№326 від 21.06.2019 р. на суму 1 800,00 грн;

№328 від 06.11.2019 р. на суму 12 600,0 грн.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути пеню в сумі 11 538,00 грн за період з 16.05.2019 р. по 15.10.2019р.

Перевіривши розрахунок пені наведений позивачем, суд зазначає наступне.

В п.4.4. договору оренди сторони погодили, що за несвоєчасне сплачення орендної плати нараховується пеня в розмірі 1,0 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи і день оплати.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 р. у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 р. у справі №910/15492/17, від 06.03.2019 р. у справі №916/4692/15, від 18.04.2019 р. у справі №914/1126/14, від 27.05.2019 р. у справі №910/20107/17.

Відтак, суд провів розрахунок пені враховуючи законодавчо встановлене обмеження розміру її нарахування.

Крім того, суд зазначає про те, що при нарахуванні пені позивач невірно визначав суми заборгованості та не врахував часткову оплату проведену відповідачем згідно платіжного доручення №326 від 21.06.2019 р. на суму 1 800,00 грн.

Так, згідно проведеного судом розрахунку пені за період з 16.04.2019 по 15.10.2019 р. до стягнення підлягає 877,90 грн, а саме:

з 16.04.2019 р. по 15.05.2019р. сума боргу 1800,00 грн, пеня становить 52,27 грн;

з 16.05.2019р. по 15.06.2019 р. сума боргу 3600,00 грн, пеня становить 107,01 грн;

з 16.06.2019 р. по 20.06.2019 р. сума боргу 5400,00 грн., пеня становить 25,89 грн;

21.06.2019 р. проведена оплата 1800,00 грн, отже з 21.06.2019 р. по 15.07.2019 р. сума боргу 3600,00 грн, пеня становить 86,30 грн;

з 16.07.2019 р. по 15.08.2019 р. сума боргу 5400 грн, пеня становить 156,38 грн.;

з 16.08.2019 р. по 15.09.2019р. сума боргу 7200,00 грн, пеня становить 205,94 грн;

з 16.09.2019р. по 15.10.2019 р. сума боргу 9000,00 грн, пеня становить 244,11 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку підставності позовних вимог до задоволення частково. З відповідача підлягає до стягнення 877,90 грн. пені. В решті позову слід відмовити.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі Серявін проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Розподіл судових витрат.

У зв`язку з частковим задоволенням позову та керуючись п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, судовий збір слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Захід Енергоресурс (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Крива, будинок 41 Б, офіс 305; ідентифікаційний код 36742729) на користь Фізичної особи-підприємця Мініва Ігоря Кириловича (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; поштова адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 877,90 грн пені та 146,17 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 16.03.2020 р.

Суддя Сухович Ю.О.