Рішення

від 12.03.2020 по справі 922/4019/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4019/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Інстрок ЛТД", м. Харків про стягнення 139597,38 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - Зучек Є.Н.

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстрок ЛТД", в якому просить суд стягнути з останнього на користь державного бюджету України неустойку за час прострочення повернення майна у розмірі 139597,38 грн. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 06.12.2019 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 12.03.2020 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

16.05.2003 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Інстрок ЛТД" (орендар) було укладено Договір оренди №440 цілісного майнового комплексу База відпочинку "Росінка" - структурного підрозділу ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" (майно, що не увійшло до Статутного фонду ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" при корпоратизації), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Бази відпочинку "Росінка" - структурного підрозділу ВАТ "Харківський електротехнічний завод" "Укрелектромаш", розташований згідно юридичної адреси: м. Харків, вул. Іскринська, 37, згідно фактичної адреси: с. Революційне, Вовчанського району, Харківської області (надалі - Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до Акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Підприємства, складеного за станом на 31.01.2003, вартість якого становить 229200,00 грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 211600,00 грн.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786, зі змінами і станові без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2003 року у сумі 736,87грн. Орендна плата за перший місяць оренди травень 2003 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за травень 2003 року.

Орендар зобов`язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. договору оренди № 440 в редакції додаткової угоди №6 від 02 листопада 2016 року, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 і складає за вересень 2011 року 5209,30 грн.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що його укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 16.05.2003 до 16.05.2004. Відповідно до умов додаткових угод від 15.12.2008 № 3 та від 03.12.2009 № 4 строк дії договору продовжено до 16.05.2012.

Майно за договором оренди від 16.05.2003 № 440 було передано у користування орендарю на підставі акту приймання-передачі від 16.05.2003 орендованого майна, підписаного сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим та той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Окрім цього, п. 10.6. договору оренди передбачено, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2017 по справі №922/2764/17 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Інстрок ЛТД" на користь Регіонального відділення державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати у розмірі 322239,47 грн. та пеню у розмірі 27877,01 грн., розірвано договір оренди №440 від 16.05.2003 укладений між Регіональним відділенням державного майна України по Харківській області по Харківський області та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Інстрок ЛТД" та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Інстрок ЛТД" звільнити та повернути - цілісний майновий комплекс База відпочинку "Росінка" - структурного підрозділу ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" (майно що не увійшло до статутного фонду ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" при корпоратизації) розташований згідно юридичної адреси: м. Харків, вул. Іскринська, 37, згідно фактичної адреси: с. Революційне, Вовчанський район, Харківська область.

Втім, свого обов`язку щодо повернення орендованого майна після припинення договору оренди № 440 від 16.05.2003 відповідач так і не виконав.

Згідно з п. 2.4. Договору оренди 440 від 16.05.2003 орендар повертає підприємство орендодавцю юридичній особі, вказаній орендодавцем у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2018 у справі №922/2161/18 з ТОВ "Інстрок ЛТД" стягнуто на користь Регіонального відділення заборгованість з неустойки за період фактичного користування державним майном з 19.10.2017 по 31.05.2018. Вказане рішення з врахуванням ст. 241 ГПК України набрало законної сили.

На теперішній час, Регіональним відділенням нараховано орендарю неустойку за період з 01.06.2018 (наступний період після стягнутого за рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2018 у справі №922/2161/18 за період з 19.10.2017 по 31.05.2018 включно) по 06.12.2018 (06.12.2018 спільним наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №26/1846 цілісний майновий комплекс бази відпочинку "Росинка" - структурного підрозділу ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" передано до сфери управління міністерства), яка включно складає 139597,38 грн.

Листом від 29.10.2019 №11-03-03-03244 Регіональне відділення повідомило відповідача, що ним не виконуються істотні умови договору оренди №440 від 16.05.2003 в частині перерахування неустойки до державного бюджету України і запропонувало терміново сплатити до державного бюджету неустойку. Разом з листом від 29.10.2019 №11-03-03-03244 Регіональне відділення надіслало два примірника акта звірки нарахування неустойки за час прострочення повернення державного майна: цілісний майновий комплекс бази відпочинку "Росинка" - структурного підрозділу ВАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш". Проте, станом на момент подання позову, вищезазначена заборгованість відповідача перед державним бюджетом залишається несплаченою.

Викладені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).

Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Як зазначалося вище, спірний договір оренди припинив свою дію 18.10.2017. Проте, об`єкт оренди після закінчення строку дії договору повернуто не було.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Встановлені судом у справі №922/2161/18 обставини порушення відповідачем умов спірного договору щодо повернення майна є преюдиційними в силу частини 4 статті 75 ГПК України при вирішенні цього спору.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно їх задоволення.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТРОК ЛТД" (вул. Ганни, буд. 21, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код: 14082591) на користь Державного бюджету (отримувач: УК мХаркові/мХарків/22080100, код отримувача: 37999649, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN): UA628999980000031113092020002, код класифікації доходів бюджету: 22080100, найменування коду класифікації доходів бюджету: надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом) неустойку за час прострочення повернення майна у розмірі 139 597,38 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТРОК ЛТД" (вул. Ганни, буд. 21, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код: 14082591) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код - 43023403, р/р № НОМЕР_1 , МФО: 820172, ДКСУ) витрати зі сплати судового збору у сумі 2093,96 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, ідентифікаційний код - 43023403).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТРОК ЛТД" (вул. Ганни, буд. 21, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код: 14082591).

Повне рішення підписано 17 березня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова