Постанова

від 25.02.2020 по справі 29/5005/6381/2011

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 29/5005/6381/2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючий, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.

розглянувши у письмовому провадженні касаційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Надра" Хорошевської Т.В.

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження

у справі № 29/5005/6381/2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2019 (судді : Чус О.В., Вечірко І.О., Коваль Л.А.) відмовлено ТОВ "Харків-Надра" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 про визнання ТОВ "Ольга" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі № 29/5005/6381/2011.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ліквідатора ТОВ "Харків - Надра" Хорошевської Т.В. на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 29/5005/6381/2011 та аналогічна за змістом касаційна скарга ліквідатора ТОВ "Харків - Надра" Хорошевської Т.В. на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 29/5005/6381/2011, підписана електронним цифровим підписом ліквідатором Хорошевською Т.В. надійшла на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного суду.

У касаційних скаргах ліквідатор ТОВ "Харків-Надра" Хорошевська Т.В. просить, ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 29/5005/6381/2011 скасувати, а справу направити до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Харків-Надра" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 у справі

№ 29/5005/6381/2011 посилаючись на те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду, на її думку, прийнята з порушенням вимог ст.236, ч.3 ст. 256, ч. 2 ст. 261 ГПК України, ст. 55 Конституції України і є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Протоколами передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду для розгляду касаційних скарг ТОВ "Харків-Надра" у справі № 29/5005/6381/2011 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Пєскова В.Г.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2019 у справі № 29/5005/6381/2011відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ліквідатора ТОВ "Харків - Надра" Хорошевської Т.В. на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 29/5005/6381/2011 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та витребувано із Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи, в яких міститься оригінал оскаржуваного судового рішення у справі № 29/5005/6381/2011.

Оскільки до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, станом на 20.12.2019, не надійшли витребувані матеріали даної справи, а за їх відсутності касаційний суд позбавлений можливості перевірити доводи касаційних скарг та висновки суду апеляційної інстанції, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 29/5005/6381/2011 повторно витребувано із Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи, в яких міститься оригінал оскаржуваного судового рішення у справі № 29/5005/6381/2011.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 03.02.2020 втретє витребувані матеріали справи № 29/5005/6381/2011, так як станом на 03.02.2020 до касаційного суду матеріали справи не надійшли.

Матеріали справи № 29/5005/6381/2011 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли 19.02.2020, що підтверджується супровідним листом.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.01.2020 надійшли письмові пояснення кредитора ТОВ "Голден Валлет" щодо касаційної скарги ТОВ "Харків-Надра" , у яких він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 29/5005/6381/2011залишити без змін як таку, що постановлена у відповідності до вимог закону.

Згідно з ч. 5 ст. 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг ТОВ "Харків-Надра" та заперечення викладені у письмових поясненнях ТОВ "Голден Валлет" , суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 у справі №29/5005/6381/2011, зокрема боржника - ТОВ "Ольга" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Малишеву Тетяну Анатоліївну.

У вересні 2019 ТОВ "Харків-Надра" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції від 02.06.2011 у справі №29/5005/6381/2011 , в якій просило скасувати зазначену постанову та припинити провадження у справі № 29/5005/6381/2011 про банкрутство ТОВ "Ольга" як таке, що порушене безпідставно.

Крім того, ТОВ "Ольга" разом із апеляційною скаргою подало до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови посилаючись на те, що ТОВ "Харків-Надра" набуло статусу учасника справи про банкрутство лише 20.06.2019, а відтак не мало об`єктивної можливості оскаржити зазначене судове рішення в строк, передбачений законом.

Відмовляючи ТОВ "Харків-Надра" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 про визнання ТОВ "Ольга" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №29/5005/6381/2011, Центральний апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно до пункту 13) розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.93 ГПК України (в редакції, до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 у даній справі подана ТОВ "Харків-Надра" 26.09.2019 (згідно відмітки канцелярії суду про реєстрацію), тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Харків-Надра", оскільки

скаржником апеляційна скарга на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 у справі подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, згідно ст.261 ГПК України (в редакції , чинній з 15.12.2017), відсутність у скаржника статусу учасника справи на час винесення оскаржуваної постанови та відсутність у змісті оскаржуваної постанови вирішення питання про права, обов`язки та інтереси скаржника, тобто відсутність випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 у справі № 29/5005/6325/2011 вже переглядалась в апеляційному порядку та Дніпропетровським апеляційним господарським судом за результатами розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора Дніпропетровської області ухвалено постанову від 13.10.2011р., якою постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011р. по справі №29/5005/6325/2011 залишено без змін, а апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області залишено без задоволення, а також постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. по справі вказані постанови судів першої та другої інстанцій залишено без змін.

Таким чином, судом апеляційної інстанції також встановлено, що обставини, викладені в апеляційній скарзі ТОВ "Харків-Надра" , були предметом розгляду при апеляційному та касаційному перегляді постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 у справі №29/5005/6381/2011.

Але з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна.

Касаційний господарський суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Харків-Надра" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 у справі № 29/5005/6325/2011, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі Брумареску проти Румунії ). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії , пп. 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. вирішена справа ), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 у справі №29/5005/6325/2011 переглядалась в апеляційному та касаційному порядку та залишена без змін постановою апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012.

Отже, постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011р. у справі №29/5005/6325/2011 набрала законної сили у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 91 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017, на час постановлення рішення судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням приписів ч. 2 ст. 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.

У той же час, згідно з ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових рішень суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Таким чином, станом на час постановлення судових рішень у справі №29/5005/6325/2011 ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Господарським процесуальним кодексом України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (ч. 1 ст. 254 ГПК України).

Відповідно до положень частин 1, 3, 4 ст. 272 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Разом з тим, розділ ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Аналогічна правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постановах від 02.04.2019 у справі №922/765/15 та від17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11.

Таким чином, відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Харків-Надра" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 , оскільки як вбачається із матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, оскаржувана постанова суду першої інстанції, вже переглядалась судом апеляційної та касаційної інстанцій, є чинною і її повторний апеляцій та касаційний перегляд законом не передбачений з підстав, зазначених вище.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду, що ТОВ "Харків-Надра" не набуло статусу учасника справи про банкрутство ТОВ "Ольга", в тому числі і на час винесення оскаржуваної постанови, та оскаржувана постанова по визнання боржникам банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не стосується прав, а оскільки ТОВ "Харків-Надра" було залучено до участі у справі, яка розглядається в межах справи про банкрутство за правилами позовного провадження, про визнання недійсним аукціону з продажу майна ТОВ "Ольга" , визнання недійсним договору купівлі- продажу та скасування державної реєстрації , як власника майна за договором купівлі-продажу, укладеного внаслідок спірного аукціону, а відтак ТОВ "Харків-Надра", який не є кредитором та не є учасником провадження у справі про банкрутство, вправі оскаржувати лише ті судові рішення, які стосуються проведення аукціону та безпосередньо стосуються його прав та обов`язків, як переможця аукціону щодо продажу майна боржника-ТОВ "Ольга".

Проте, правильно встановивши, що оскаржувана постанова суду першої інстанції від 02.06.2011 у справі № 29/5005/6325/2011, вже була переглянута в апеляційному порядку та касаційному порядку і дане судове рішення набрало законної сили, апеляційний господарський суд помилково застосувавши ст. 93 ГПК України, у редакції чинній до 15.12.2017 та ч. 2 ст. 261 ГПК України, у редакції чинній з 15.12.2017 дійшов помилкових висновків про те, що подання ТОВ "Харків-Надра" апеляційної скарги на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 , зокрема після спливу встановленого строку на апеляційне оскарження, відсутність у скаржника статусу учасника справи на час винесення оскаржуваної постанови та відсутність у змісті оскаржуваної постанови суду першої інстанції від 02.06.2011 вирішення питання про його права, обов`язки та інтереси, тобто відсутність випадків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Разом з тим, такі помилкові висновки апеляційного суду не впливають на правильність прийнятої судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Харків-Надра" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 у справі № 29/5005/6325/2011, але підлягають виключенню з мотивувальної частини оскаржуваної апеляційної ухвали.

Доводи скаржника щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не отримали підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Так, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 29/5005/6381/2011, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Відповідно статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Харків - Надра" Хорошевської Т.В. залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 29/5005/6381/2011 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.

Судді- Білоус В.В.

Пєсков В.Г.