Рішення

від 04.03.2020 по справі 126/2554/19

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2554/19

Провадження № 2/126/232/2020

"04" березня 2020 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бирлівської сільської ради Бершадського району про встановлення фактів і визнання права на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Бирлівської сільської ради Бершадського району про встановлення фактів і визнання права на спадщину.

Позов обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 37 років, померла ОСОБА_2 .. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: земельну частку (пай) на території Бирлівської сільської ради. Спадкоємцями на майно померлої є позивач ОСОБА_1 , який маючи на меті належним чином оформити свої спадкові права звернувся до нотаріуса. Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, через відсутність правостановлюючого документу на землю, а також роз`яснено, що слід встановити факт родинних відносин з ОСОБА_2 ..

Позивач, ОСОБА_1 , через канцелярію суду подав заяву про підтримання позовних вимог, справу просив слухати у його відсутність.

Представник відповідача, сільський голова Саковська А.І., через канцелярію суду подала заяву про визнання позовних вимог, справу просила слухати у її відсутність.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бирлівка Бершадського району Вінницької області, померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Бирлівською сільською радою Бершадського району, актовий запис № 24 від 17.05.1996 року. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме земельну частку (пай) на території Бирлівської сільської ради.

Маючи намір оформити спадкове майно позивач звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, проте йому було відмовлено та згідно роз`яснення щодо оформлення спадщини № 281/01-16 від 09.10.2019 року роз`яснено, що ним не підтверджено факт родинних відносин з померлою ОСОБА_2 , що унеможливлює належне оформлення його спадкових прав та рекомендовано звернутися до суду.

Правовідносини виникли між сторонами до 01.01.2004 року, а тому, як слідує із роз`яснень наданих Пленумом Верховного Суду України у постанові "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року за № 7, до правовідносин які виникли до набранням чинностіЦК України в редакції 2004 року слід застосовувати законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (редакції 1963 року), зокрема розділом VІІ "Спадкове право".

Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР 1963 року, чинної на час відкриття спадщини, встановлено, що до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", чинної на час відкриття спадщини, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що особа перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст. 62 ЦПК України.

Відтак, згідно довідки № 1147, виданої 15.10.2019 року виконавчим комітетом Бирлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області позивач, ОСОБА_1 , 1985 року народження перебував з грудня 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року на утриманні ОСОБА_2 ..

Позивачем, окрім вищезгаданої довідки в підтвердження факту перебування його на утриманні померлої ОСОБА_3 , долучено до матеріалів справи нотаріально посвідчені письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які в них стверджують, що батьки позивача перебували за кордоном на заробітках, а тому до смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_5 проживав разом з нею та був на її утриманні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині встановлення юридичного факту підтверджені належними доказами, отож їх слід задовольнити, оскільки даний факт встановлюється для оформлення заявником спадкових прав.

Однак вимога позивача про визнання за ним права власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.

В силу ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Ч. 1 ст. 1220 ЦК України, зазначає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 ЗУ Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Позивач стверджує, що підставою для звернення до суду для захисту свого права стала відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв`язки, факту перебування його на утриманні зі спадкодавцем.

Зміст постанови нотаріуса, а також заявленого позивачем спору не дає підстави для висновку про наявність спору між спадкоємцями стосовно спадщини, підставою для відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину є виключно відсутність доказів на підтвердження факту родинних відносин із спадкоємцем.

В п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 № 7 зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

В листі від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справи Про судову практику з розгляду цивільних справи про спадкування роз`яснив, що у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини. Судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст.1270, ст.1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Всупереч наведеному позивач не довів, що у нього існують перешкоди для оформлення права власності на спадкове майно в позасудовому (нотаріальному) порядку після надання нотаріусу усіх необхідних документів, зокрема рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні спадкодавця.

Статті 12, 81 ЦПК України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність факту порушення, невизнання або оспорювання права позивача на спадкування після смерті ОСОБА_2 на час звернення до суду з даним позовом, позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 , права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст., 531, 548, 549 ЦК УРСР, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268, 315 ЦПК України, ст. 1216,1264 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Бирлівської сільської ради Бершадського району (с. Бирлівка, Бершадського району Вінницької області, вул. Вишнева, 278, ЄДРПОУ 04329501) про встановлення фактів і визнання права на спадщину задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з грудня 1994 року по день смерті ОСОБА_2 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на її утриманні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. Г. Рудь