Рішення

від 28.02.2020 по справі 539/4425/19

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/4425/19

Провадження № 2/539/230/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі:

головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі судового засідання Карпенко Т.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності та визначення права власності на частку співвласника спільного майна в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності та визначення права власності на частку співвласника спільного майна в порядку спадкування.

В позові вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина. Яка складається з ? частини житлового будинку з відповідною часткою господарчих побудов номер АДРЕСА_1 , розташованого на приватизованій земельній ділянці, який в цілому складається з житлового будинку Літ. А-1 житловою площею - 82.7 кв.м., загальною площею - 149,6 кв.м., сараю Б , погреба з шийкою В , погреба з шийкою Г , убиральні Є , убиральні З огорожі №1, ями вигрібної №3, ями вигрібної №7, житлової прибудови А-1-1 , тамбуру а-6 , прибудови до сараю "б-2", літнього душу "б-3", сараю "Е", вимощення №1, огорожі №2, воріт №5, огорожі №6, що належало спадкодавцеві в зазначеній частці на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області 29.10.2013 року. Інша 1/2 частина належала ОСОБА_4 померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого є син ОСОБА_2 та набув право власності на спадкову частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/2 частину приватизованої земельної ділянки, що підтверджується рішенням Лубенського міськрайонного суду від 27 серпня 2019 року.

Вона є спадкоємцем першої черги на майно померлої ОСОБА_3 . Інших спадкоємців немає.

При її зверненні до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини після померлої матері, Другою лубенською державною нотаріальною конторою їй було видано свідоцтво про право власності за законом на спадкове майно, що складається з: 1/2 (однієї другої) частки житлового будинку з відповідною часткою господарчих побудов номер АДРЕСА_1 який знаходиться АДРЕСА_2 : АДРЕСА_1 на приватизованій земельній ділянці, який в цілому складається з житлового будинку зазнач. Літ. А-1 житловою площею - 82,7 кв.м., загальною площею - 149,6 кв.м., сараю Б , погреба з шийкою В , погреба з шийкою Г , убиральні Є , убиральні З , огорожі №1, ями вигрібної №3, ями вигрібної №7, житлової прибудови А-1-1 , тамбуру а-6 , прибудови до сараю б-2 , літнього душу б-3 , сараю Е , вимощення №1, огорожі №2, воріт №5. огорожі №6, що належав спадкодавцеві в зазначеній частці на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В той час, розглянувши подану 10.09.2019 року заяву ОСОБА_1 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на приватизовану земельну ділянку що належала ОСОБА_3 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 на праві спільній сумісній власності згідно державного акту серія ІІ-ПЛ №001636 від 20 березня 2001 року загальною площею 0,1385 та із яких для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,1000 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,0385 га та додані до неї документи, у вчинені нотаріальної дії було відмовлено з тих підстав, що вищевказана земельна ділянка в цілому була передана у спільну сумісну власність (без визначення часток учасників спільної власності) ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 померли, не реалізувавши своє право відповідно до ст. ст. 370, 372 Цивільного Кодексу України на виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності та відповідно до ст. 89 Земельного кодексу України не здійснили поділ земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності.

Оскільки договір між співвласниками про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, не укладався, то вважати частки визначеними не вбачається за можливе.

Позивач прохала суд встановити, що ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 належала 1/2 частина у приватній спільній власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1385 із яких для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,1000 га, за кадастровим номером 5310700000:02:070:0034, для ведення особистого підсобного господарства 0,0385 га, за кадастровим номером 5310700000:02:070:0035 що знаходилась у спільній сумісній власності ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 згідно державного акту серія ІІ - ПЛ № 001636 від 20 березня 2001 року, виданого виконкомом Лубенської міської ради на підставі рішення №33 від 28.02.2001 року.

А також визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , із площі 0,1385 із яких для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель -0,1000 га, за кадастровим номером 5310700000:02:070:0034, для ведення особистого підсобного господарства 0,0385 га, за кадастровим номером 5310700000:02:070:0035, що знаходилася у спільній сумісній власності ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно державного акта серія ІІ-ПЛ № 001636 від 20 березня 2001 року, виданого виконкомом Лубенської міської ради на підставі рішення №33 від 28.02.2001 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судове засідання позивач не з`явилася, її представник адвокат Лисенко А.Ф. звернувся до суду з заявою в якій прохав справу розглядати без участі позивача та без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою в якій прохав справу розглядати без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з ? частини житлового будинку з відповідною часткою господарчих побудов номер АДРЕСА_1 , розташованого на приватизованій земельній ділянці, який в цілому складається з житлового будинку Літ. А-1 житловою площею - 82.7 кв.м., загальною площею - 149,6 кв.м., сараю Б , погреба з шийкою В , погреба з шийкою Г , убиральні Є , убиральні З огорожі №1, ями вигрібної №3, ями вигрібної №7, житлової прибудови А-1-1 , тамбуру а-6 , прибудови до сараю "б-2", літнього душу "б-3", сараю "Е", вимощення №1, огорожі №2, воріт №5, огорожі №6, що належало спадкодавцеві в зазначеній частці на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області 29.10.2013 року. Інша 1/2 частина належала ОСОБА_4 померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого є син ОСОБА_2 та набув право власності на спадкову частину житлового будинку АДРЕСА_1 та на 1/2 частину приватизованої земельної ділянки, що підтверджується рішенням Лубенського міськрайонного суду від 27 серпня 2019 року.

Позивач є спадкоємцем першої черги на майно померлої ОСОБА_3 . Інших спадкоємців немає.

При зверненні позивача до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини після померлої матері, Другою лубенською державною нотаріальною конторою їй було видано свідоцтво про право власності за законом на ? частину житлового будинку з відповідною частиною господарських споруд.

Але постановою нотаріуса від 10.09.2019 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на приватизовану земельну ділянку їй було відмовлено, виходячи з наступного: у правовстановлюючих документах на земельну ділянку було вказано, що право власності було визначено без визначення часток учасників спільної власності. Оскільки за життя договір між співвласниками про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності не укладався, то вважати частки визначеними не вбачається за можливе.

У зв`язку з цим позивач позбавлена можливості оформити спадщину, що залишилася після смерті її матері.

Відповідно до п.4.21 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку, витягу з Поземельної книги, а також витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень » (в редакції від 01.01.2013 року) державна реєстрація прав власності, інших речових прав на земельні ділянки (їх обтяжень) здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, яка проводиться територіальними органами Державного агентства земельних ресурсів України. Так як у разі, якщо право власності на земельну ділянку не зареєстровано в Державному земельному кадастрі, та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і не можливо зареєструвати дане нерухоме майно, то встановити своє право власності можливо в судовому порядку.

Згідно положень ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільно: сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. За визначенням ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Зі змісту 364 ЦК України вбачається, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається, пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах,що не заборонені законом.

У відповідності до ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Оцінивши наявні докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, а також враховуючи той факт, що визначення частки померлої у праві спільної сумісної власності та визнання за позивачем права власності на земельні ділянки в порядку спадкування не порушає нічиїх інтересів та прав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання : АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про визначення частки померлого в праві спільної сумісної власності та визначення права власності на частку співвласника спільного майна в порядку спадкування задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 належала 1/2 частина у приватній спільній власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1385 із яких для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,1000 га, за кадастровим номером 5310700000:02:070:0034, для ведення особистого підсобного господарства 0,0385 га, з за кадастровим номером 5310700000:02:070:0035 що знаходилась у спільній сумісній власності ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 згідно державного акту серія ІІ - ПЛ № 001636 від 20 березня 2001 року, виданого виконкомом Лубенської міської ради на підставі рішення №33 від 28.02.2001 року.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , із площі 0,1385 із яких для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель -0,1000 га, а кадастровим номером 5310700000:02:070:0034, для ведення особистого підсобного господарства 0,0385 га, за кадастровим номером 5310700000:02:070:0035, що знаходилася у спільній сумісній власності ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно державного акту серія ІІ-ПЛ № 001636 від 20 березня 2001 року, виданого виконкомом Лубенської міської ради на підставі рішення №33 від 28.02.2001 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10 березня 2020 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Ю.А.Іващенко