Ухвала

від 16.03.2020 по справі 331/1573/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 1-кс/331/589/2020

Справа № 331/1573/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12013080020001306, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань09.05.2013року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.5 ст. ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , звернулася з клопотанням до слідчого судді про арешт майна по кримінальному провадженню № 12013080020001306,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань09.05.2013року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що 08.05.2013 р. до Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що невідомі особи розтратили нерухоме майно ЗАТ «Азарія», розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенко, буд. 20, вул. Анголенко, буд. 22, та вул. Жуковською, буд. 15.

За даним фактом 09.05.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 , пояснила, що вона є генеральним директором ЗАТ «Азарія» та мала контрольний пакет акцій, а саме 1116 простих іменних акцій. 09.02.2012 невідомі їй чоловіки під керуванням ОСОБА_6 присвоїли майно та документацію ЗАТ «Азарія». При цьому, ОСОБА_6 надав ОСОБА_5 протокол № 1 від 30.01.2012 позачергових загальних зборів акціонерів, які нібито відбулися у вказаний період часу в приміщенні товариства по вул. Анголенка, 20 в м. Запоріжжі. При цьому, як пояснює остання, вона не була повідомлена про проведення загальних зборів і взагалі в той день знаходилася за вказаною адресою, де жодних зборів не відбувалося. Ознайомившись з вищезазначеним протоколом загальних зборів, їй стало відомо, що 1114 акцій, які їй належать та знаходились на її рахунку, були переведені на емітента - ЗАТ «Азарія». Жодних даних про переведення її акцій на емітента держателем акцій - ТОВ «Світреєстр» їй не надходило. У зв`язку з цим, ОСОБА_5 вказує, що вона була позбавлена права голосу. З вказаного протоколу їй стало відомо, що на позачергові загальні збори виносилось 17 питань, із них зміна найменування підприємства, зміна генерального директора та інші. В протоколі стояла печатка ПрАТ «Азарія». Також ОСОБА_5 зазначає, що взагалі позачергові збори 30.01.2012 не відбувалися, на них не було поставлено питання про зміну та затвердження нової печатки підприємства, а також те, що рішення, які були прийняті на позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ «Азарія», є незаконними. Також остання повідомила, що в подальшому все майно підприємства було продано іншим суб`єктам господарської діяльності.

В ході досудового розслідування встановлено, що згідно зі статутом ЗАТ «Азарія» засновано установчим договором від 27.12.1994. Статутний фонд товариства складає 211200 грн., поділений на прості іменні акції у кількості 2112 штук, номінальна вартість кожної становить 100 грн. До складу засновників увійшло 45 осіб. Відповідно до п. 6.4. - товариство може викупити у акціонера належні йому акції для подальшого розповсюдження між засновниками або перепродажу. Вищим органом акціонерного товариства є збори засновників. Збори повноважні, якщо присутні засновники, які володіють більш як 60% голосів. Відповідно до п. 13.1. - виконавчим органом акціонерного товариства є Дирекція, яка очолюється генеральним директором.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.11.2016 р. юридична адреса ЗАТ «Азарія» (до 12.04.2012): м. Запоріжжя, вул. Анголенко, 20, а з 12.04.2012 року - Чернівецька область, м. Новодністровськ, Квартал 18, буд. 36.

Генеральним директором ЗАТ «Азарія» до 30.01.2012 була ОСОБА_5 .

Всі дані про реєстрацію, перереєстрацію права власності простих іменних акцій ЗАТ «Азарія» вносяться до реєстру ТОВ «Світреєстр».

До 20.01.2012 ОСОБА_5 була власницею 52,8 % акцій (1116 іменних акцій ЗАТ «Азарія»), але за результатами внутрішнього розслідування за фактом виявлення помилок у системі реєстру ЗАТ «Азарія» (наказ директора ТОВ «Світреєстр» ОСОБА_7 № 004 від 12.01.2012), іменні акції у кількості 1114 штук були списані з особистого рахунку № 2 ОСОБА_5 і зараховані на особистий рахунок № 1 емітента - ЗАТ «Азарія».

Так, відповідно до протоколу № 1 від 30.01.2012, у вказаний період часу були зібрані позачергові загальні збори акціонерів ЗАТ «Азарія», які відбулися за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенко, 20 у приміщенні кафе «Азарія». Загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мали право на участь у загальних зборах, склала 9 чоловік: ОСОБА_8 (375 акцій), ОСОБА_9 (43 акції), ОСОБА_10 (475 акцій), ОСОБА_11 (1 акція), ОСОБА_12 (1 акція), ОСОБА_13 (1 акція), ОСОБА_5 (2 акції), ОСОБА_14 (72 акції), ОСОБА_15 (28 акцій).

Кількість акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах склала З акціонера: ОСОБА_8 (375 акцій), ОСОБА_9 (43 акції), ОСОБА_10 (475 акцій). Загальна кількість акцій, власники яких зареєструвалися для участі в загальних зборах, склала 893 прості іменні акції, що становить 89,48 % від загальної кількості акцій, що можуть приймати участь у голосуванні.

Відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства», позачергові загальні збори мають кворум, та відповідно до статуту підприємства, збори повноважні, якщо присутні засновники, які володіють більш як 60% голосів.

На порядок денний позачергових загальних зборів акціонерів винесено 17 питань, основними з яких були:

- обрання голови та секретаря позачергових загальних зборів;

- внесення змін та доповнень до статуту шляхом викладення його у новій редакції;

- відкликання та обрання генерального директора;

- відкликання голови та членів наглядової ради та їх обрання;

- надання повноважень на підписання і подання для державної реєстрації до органу, що проводить реєстрацію, документів, пов`язаних з внесенням змін до установчих документів та зміною відомостей про ЗАТ «Азарія», які містяться в Єдиному державному реєстрі.

За результатами проведених позачергових загальних зборів акціонерів товариства відповідно до вказаного вище протоколу було змінено статут ЗАТ «Азарія» на ПрАТ «Азарія», генеральним директором обрано ОСОБА_6 , відкликано з посади генерального директора товариства ОСОБА_5 , обрано нових членів наглядової ради та інше.

Зазначений статут підписано головою позачергових зборів ОСОБА_10 та секретарем зборів ОСОБА_8 . Протокол нотаріально посвідчено нотаріусом ОСОБА_16 , що підтверджується матеріалами реєстраційної справи ПрАТ «Азарія».

31.01.2014 р. на підставі документів, які були надані генеральним директором ПрАТ «Азарія» ОСОБА_6 державним реєстратором Запорізької міської ради Астаховою СП, проведено реєстрацію ПрАТ «Азарія» та реєстрацію Статуту.

Крім того,досудовим розслідуваннямвстановлено,що 12.04.2012відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ «Азарія» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенко, 20 у приміщенні кафе «Азарія». На зборах, крім іншого, розглядались питання зміни місцезнаходження ПрАТ «Азарія», відкликання та обрання генерального директора, відчуження майна підприємства. Згідно з протоколом № 3 від 12.04.2012, у загальних зборах прийняли участь 2 акціонера: ОСОБА_9 (44 акції), ОСОБА_17 (849 акцій), що становить 89,48 % від загальної кількості акцій, які можуть приймати участь у голосуванні.

За результатами проведених позачергових загальних зборів акціонерів товариства, згідно з протоколом № 3 від 12.04.2012, змінено місцезнаходження ПрАТ «Азарія» на наступне: Чернівецька область, м. Новодністровськ, буд. 36 у кварталі № 18; відкликано з посади генерального директора товариства ОСОБА_6 ; генеральним директором обрано ОСОБА_17 ; прийнято рішення про відчуження майна товариства шляхом його продажу.

Після проведення 12.04.2012 позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Азарія» директором ОСОБА_17 укладено договори купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, які належать ПрАТ «Азарія», розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенко, 20, м. Запоріжжя, вул. Анголенко, 22, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 15, з суб`єктами господарської діяльності.

Під час досудового розслідування було встановлено, що 07.08.2012 року ПАТ «Азарія» в особі генерального директора ОСОБА_17 укладено договір купівлі- продажу нерухомого майна, а саме приміщення IV з підвалом (літ. Б-2) загальною площею 130,9 м.кв. розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Анголенко (Базарна), будинок 22 з ТОВ «РІКОС-ТРЕЙД».

Відповідно до ч. 2 ст.9КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують йому покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних та неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог 2 ст.93КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Доказуванню у кримінальному провадженні, відповідно до п. 1,3 ч. 1 ст.91КПК України, підлягають подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме доказування, відповідно до ч. 2 ст.91КПК України полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів.

У зв`язку з чим, слідчим СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області для забезпечення кримінального провадження відповідно до вимог ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості цього провадження, винесено постанову про визнання речовим доказом приміщення IV з підвалом (літ. Б-2) загальною площею 130,9 м.кв. розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Анголенко (Базарна) будинок 22.

Відповідно до вимог ч. 1, ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до вимог ч. 2, ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що приміщення IV з підвалом (літ. Б-2) загальною площею 130,9 м.кв. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та встановлення істини у справі, з метою унеможливлення спроб перереєстрації вище вказаного майна та з метою його зберігання у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно отримати арешт майна, а саме на вищевказане приміщення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд його задовольнити, посилаючись на його обґрунтованість та доведеність.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арештумайна є - запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є - збереження речових доказів,спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. ( ч.2 ст. 170 КПК).

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12013080020001306,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань09.05.2013року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.5 ст. ст.191 КК України.

08.05.2013 р. до Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що невідомі особи розтратили нерухоме майно ЗАТ «Азарія», розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенко, буд. 20, вул. Анголенко, буд. 22, та вул. Жуковською, буд. 15.

За даним фактом 09.05.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 , пояснила, що вона є генеральним директором ЗАТ «Азарія» та мала контрольний пакет акцій, а саме 1116 простих іменних акцій. 09.02.2012 невідомі їй чоловіки під керуванням ОСОБА_6 присвоїли майно та документацію ЗАТ «Азарія». При цьому, ОСОБА_6 надав ОСОБА_5 протокол № 1 від 30.01.2012 позачергових загальних зборів акціонерів, які нібито відбулися у вказаний період часу в приміщенні товариства по вул. Анголенка, 20 в м. Запоріжжі. При цьому, як пояснює остання, вона не була повідомлена про проведення загальних зборів і взагалі в той день знаходилася за вказаною адресою, де жодних зборів не відбувалося. Ознайомившись з вищезазначеним протоколом загальних зборів, їй стало відомо, що 1114 акцій, які їй належать та знаходились на її рахунку, були переведені на емітента - ЗАТ «Азарія». Жодних даних про переведення її акцій на емітента держателем акцій - ТОВ «Світреєстр» їй не надходило. У зв`язку з цим, ОСОБА_5 вказує, що вона була позбавлена права голосу. З вказаного протоколу їй стало відомо, що на позачергові загальні збори виносилось 17 питань, із них зміна найменування підприємства, зміна генерального директора та інші. В протоколі стояла печатка ПрАТ «Азарія». Також ОСОБА_5 зазначає, що взагалі позачергові збори 30.01.2012 не відбувалися, на них не було поставлено питання про зміну та затвердження нової печатки підприємства, а також те, що рішення, які були прийняті на позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ «Азарія», є незаконними. Також остання повідомила що в подальшому все майно підприємства було продано іншим суб`єктам господарської діяльності.

Згідно інформаційної довідки № 204240808 від 16.03.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що приміщення IV з підвалом (літ. Б-2) загальною площею 130,9 м.кв. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ТОВ «РІКОС-ТРЕЙД».

Таким чином, з метою виконання передбачених ст.2 КПК України завдань кримінального судочинства, повного та всебічного дослідження зазначених обставин, існує очевидна необхідність у накладенні арешту на зазначене нерухоме майно, яке може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предметами, що були об`єктами кримінально протиправних дій, або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами, серед іншого, є речові докази, документи.

Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторонам обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи, що по відношенню зазначеного майна, існує сукупність правових підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, подальше проведення слідчих дій з ним не виявляється за можливе без застосування тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном тобто арешту, як це передбачено ст.170 КПК України.

На підставі пояснень прокурора та матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арештуна приміщення IV з підвалом (літ. Б-2) загальною площею 130,9 м.кв. розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Анголенко (Базарна), будинок № 22, яке належить на підставі договору купівлі-продажу ТОВ «РІКОС-ТРЕЙД», є обґрунтованим, оскільки мета та підстави арешту в рамках зазначеного кримінального провадження, узгоджуються з положеннями частин 1, 3 ст. 170 КПК України.

Накладення арешту на вказане майно не несе негативних наслідків для їх володільця, оскільки не несе інформації та не є річчю, які б унеможливлювали життєдіяльність їх володільця.

Обмеження права власності володільця на вказане майно є розумними та співрозмірними із завданнями кримінального провадження.

Відповідно до ст. 2 КПК України «завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати засадам кримінального провадження, до яких у тому числі відноситься верховенство права, законність, рівність перед законом і судом та інші.

Відповідно до ч.6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».

У відповідності дост. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людинивстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі"Пантелеєнко проти України"зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі"Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частинирішення КонституційногоСуду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішеннявід 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вжиття судом заходу забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначене нерухоме майно є запобіжним заходом проти порушення прав та законних інтересів сторін кримінального провадження, оскільки у випадку його приховування, пошкодження чи розпорядження ним, можуть настати вкрай негативні наслідки.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 117, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12013080020001306, внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань09.05.2013року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.5 ст. ст.191 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на приміщення IV з підвалом (літ. Б-2) загальною площею 130,9 м.кв. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на підставі договору купівлі-продажу ТОВ «РІКОС-ТРЕЙД».

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

16.03.2020