Рішення

від 17.02.2020 по справі 695/3998/19

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3998/19

номер провадження 2/695/620/20

17 лютого 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Розпутньої І.Г.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зорівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Зорівської сільської ради про визнання права власності на будинок в порядку спадкування.

Позов обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті батька позивач прийняла в установленому законом порядку шляхом подачі відповідної заяви нотаріусу. У зв`язку з тим, що при житті померлий ОСОБА_2 не провів оформлення права власності на належний йому будинок, позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на нього у нотаріуса, тому змушена звертатися до суду з вказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, де підтримала позов повністю та наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але направив до суду лист, в якому зазначено, що представник органу місцевого самоврядування - Зорівської сільської ради не заперечує проти задоволення позову та просить розглядати справу у його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно даних свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.02.2016р. Зорівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області, вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис за № 1.

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12.09.1969р. Зорівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області, вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 16, а її батьком значиться ОСОБА_2 .

Згідно даних технічного паспорту на житловий будинок, виданого 06.11.2003 року та довідки № 360 від 18.10.2019 року, виданої Зорівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області вбачається, що, згідно запису № 010400-1 в погосподарській книзі № 6, за ОСОБА_2 числиться житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

З копії спадкової справи № 60/2016 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , заведена спадкова справа № 60/2016 на підставі заяви дочки ОСОБА_1 про прийняття спадщини та на ім?я ОСОБА_1 02.12.2016 року, 11.10.2019 року та11.10.2019 року видані свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, а саме земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 , в тому числі земельна ділянка площею 0,1133 га, з кадастровим № 7121584701:01:001:0109, надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 .

Із даних постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченка С.В. від 11.10.2019 року, вбачається, що під час вивчення документів, представлених ОСОБА_1 було встановлено, що правовстановлюючий документ на спадковий будинок відсутній та згідно довідки, виданої Золотоніським відділком КП ЧООБТІ № 775 від 16.08.2019 р., право власності на вищевказане майно за вказаною адресою не зареєстровано, за вказаних умов позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України Про нотаріат нотаріус, що вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 282/20595 із змінами і доповненнями, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 ЗУ Про нотаріат нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 346 Цивільного кодексу України однією з підстав припинення права власності являється смерть власника, отже первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, тому визначення належності цього майна попередньому власнику чи спадкоємцю повинно вирішуватися у судовому порядку.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP (втратила чинність від 07.07.1994) підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть - бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст.2 закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом унесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч.4 cт. 3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване ( придбане чи набуте у спадок) до набрання чинності законом Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (03.08.2004) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Згідно зі ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ст.1218 ЦК визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Тому, враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства, рік побудови вказаного будинку з господарськими спорудами ( 1973), що стверджується даними технічного паспорту, а також наявністю відповідних записів у погосподарській книзі, що ведеться сільською радою, суд приходить до переконання, що позов підлягає до повного задоволення, зважаючи на те, що в Україні були проведенні суттєві зміни щодо реєстрації права власності на майно, первинна реєстрація на яке не була проведена, а правовстановлюючий документ відсутній, у разі смерті його власника.

Суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, враховуючи, що позивач довела, що спадкодавець фактично був власником, але не зареєстрував своє право відповідно до вимог чинного законодавства. В такому випадку у суду маються підстави для задоволення позову, а саме визнання права власності на спадкове майно за спадкоємцем.

Керуючись вищевикладеним, ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. 328, 1216, 1222, 1223 ЦК України та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р., Постановою Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , 1937 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на житловий будинок А-1а , сарай з літньою кухнею Б , погріб В , уборну Г , колодязь І , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1133 га, кадастровий номер 7121584701:01:001:0109.

Рішення може бути оскаржене до відповідного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя М. Ю. Степченко