Рішення

від 05.03.2020 по справі 757/61314/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61314/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

представника позивача ТОВ КУА Крістал Ессет Менеджмент Скрипника С. В.,

представника третьої особи, що заявила самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представник третьої особи з самостійними вимогами АТ Альфа-Банк - Сергієнко О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент до Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO Limited), ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю БРІТІКО , Акціонерне товариство Альфа-Банк , третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за позовом третьої особи ОСОБА_1 , що заявляє самостійні вимоги, до Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO Limited), ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення становища, що існувало до порушення права,

за позовом третьої особи Акціонерного товариства Альфа-Банк з самостійними вимогами на предмет спору до Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO Limited), ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю БРІТІКО про визнання права, скасування рішення, відновлення записів та звернення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2018 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

08 січня 2019 року на судовий запит, направлений у відповідності до частини шостої статті 187 ЦПК України, надійшла відповідь щодо відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача, яку передано судді 17 січня 2019 року /т. І а. с .45/.

Ухвалою судді від 17 січня 2019 року у справі відкрито провадження для розгляду у загальному позовному провадженні /т. І а. с. 47-48/.

01 лютого 2019 року від відповідача Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO LIMITED) до суду надійшов відзив на позов, у якому вимоги визнано, справу просив представник розглянути у найкоротший термін /т. І а. с. 53/.

Відповідач ОСОБА_3 у своєму відзиві, поданому 01 лютого 2019 року, також визнав позов ТОВ Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент /т. І а. с. 65/.

Третя особа у справі, що не заявляє самостійних вимог, ТОВ БРІТІКО у своїх поясненнях на позов, підтвердив власну неспроможність сплатити суму позики та неустойку за договором на загальну суму 4 376 914, 22 грн /т. І а. с. 72/.

11 лютого 2019 року від ОСОБА_1 представником подано заяву про вступ як третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, посилаючись на те, що він є дійсним власником земельної ділянки, загальною площею 0,0820 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка незаконно вибула з його володіння. Відповідно розгляд справи впливає на право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку /т. І а. с. 78-101/.

Ухвалою суду від 18 лютого 2019 року залучено ОСОБА_1 до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору /т. І а. с. 109-110/.

У підготовчому судовому засіданні 27 лютого 2019 року представник третьої особи ОСОБА_1 заявила клопотання про прийняття до спільного розгляду позовної заяви свого довірителя, поданої через Відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян 26 лютого 2019 року /т. І а. с. 177, 123-159/.

Третя особа у справі ОСОБА_1 зазначив в обґрунтування свого позову, що спірне майно вибуло з його володіння поза його волею, воно підлягає поверненню йому як первісному власнику та відновлення його у становище, яке існувало до порушення, шляхом скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав внаслідок поділу та скасування записів про реєстрацію прав, згідно з частиною другою статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Ухвалою суду, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, внесеною до протоколу судового засідання 27 лютого 2019 року, позовну заяву третьої особи ОСОБА_1 з вимогами до Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO Limited), ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення становища, що існувало до порушення права, прийнято до спільного розгляду із первісним позовом ТОВ Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент /т. І а. с. 177/.

27 лютого 2019 року ухвалою суду залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, АТ Укрсоцбанк /т. І а. с. 112-113, 164-166/, також ухвалою суду задоволено клопотання третьої особи, що заявила самостійні вимоги, ОСОБА_1 про витребування письмових доказів /т. І а. с. 160-163, 167-171/ та ухвалою суду від 27 лютого 2019 року частково задоволено його клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту /т. І а. с. 116-120, 172-176/.

Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті /т. І а. с. 179-181/.

18 березня 2019 року від приватного нотаріуса КМНО Сохнич К. М. надійшли матеріали на виконання ухвали суду від 27 лютого 2019 року /т. ІІ а. с. 39-57/.

21 березня 2019 року від приватного нотаріуса Нацини М. О. також надійшли матеріали на виконання ухвали суду від 27 лютого 2019 року /т. ІІ а. с. 235-238/.

25 березня 2019 року на адресу суду надійшли матеріали на виконання ухвали від 27 лютого 2019 року з ГУ Держгеокадастру у м. Києві /т. І а. с. 191-250, т. ІІ а. с. 1-38/.

Представником третьої особи, яка заявила самостійні вимоги, АТ Укрсоцбанк 01 квітня 2019 року подано до суду пояснення на позов ОСОБА_1 , у яких просила відмовити у задоволенні позову останнього виходячи з того, що земельної ділянки, загальною площею 0,0820 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у натурі не існує, а якщо річ, перебуваючи у чужому володінні, видозмінилася, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності, відповідно до положень глави 83 ЦК України /т. ІІ а. с. 58-61/.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO LIMITED) 16 квітня 2019 року подав клопотання про розгляд справи спочатку /т. ІІ а. с. 88, 89/.

Представник третьої особи, котрий висуває самостійні вимоги на предмет спору, АТ Укрсоцбанк також подав до суду клопотання про розгляд справи спочатку /т. ІІ а. с. 90-91/.

Ухвалою суду від 20 червня 2019 року, постановленою на місці без виходу до нарадчої кімнати, внесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання учасників справи про розгляд справи спочатку /т. ІІ а. с. 162/.

14 червня 2019 року АТ Укрсоцбанк , будучи третьою особою у справі, подав до суду позовну заяву з вимогами про визнання права, скасування рішення, відновлення записів та звернення на предмет іпотеки, яку прийнято судом до спільного розгляду ухвалою постановленою на місці без виходу до нарадчої кімнати /т. ІІ а. с. 101-108, 109-153, 162/.

В обґрунтування свого позову АТ Укрсоцбанк вказано, що судові рішення у справі № 757/14247/13-ц були скасовані Верховним Судом виключно з підстав неможливості звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку шляхом визнання права власності на нього, а обставини справи, встановлені судами, не оспорювалися. Внаслідок ухвалення остаточного судового рішення, предмет іпотеки повернувся у власність позичальника, а за банком залишився статус іпотекодержателя, оскільки іпотека, згідно з іпотечним договором, залишається чинною. В той же час, право власності на земельну ділянку, яка залишилася в іпотеці, позаяк будинок був знищений, зареєстровано за відповідачами у виді рівних часток та виділених у натурі окремими ділянками з самостійними кадастровими номерами.

Третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 подано 13 вересня 2019 року відзив на позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору АТ Укрсоцбанк про звернення стягнення на предмет іпотеки /т. ІІ а. с. 164-173/.

22 жовтня 2019 року до суду представником третьої особи АТ Укрсоцбанк , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подано відповідь на відзив третьої особи ОСОБА_1 на позов банку /т. ІІ а. с. 239-244/.

Ухвалою судді від 23 жовтня 2019 року у справі закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті /т. ІІ а. с. 248-249/.

29 листопада 2019 року представником АТ Альфа-Банк подано до суду заяву про заміну сторони у порядку статті 55 ЦПК України, мотивуючи її тим, що з 17 вересня 2019 року АТ Укрсоцбанк перебуває у стані припинення шляхом приєднання до AT Альфа-Банк , та подав також додаткові письмові пояснення /т. ІІІ а. с. 4-5, 36-40/.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року замінено третю особу АТ Укрсоцбанк на його правонаступника, який набув, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ Укрсоцбанк , все його майно, майнові права та обов`язки з дати затвердження Передавального акта загальними зборами акціонерів АТ Альфа-Банк та рішенням єдиного акціонера АТ Укрсоцбанк , тобто з 15 жовтня 2019 року. За змістом передавального акту, 15 жовтня 2019 року до АТ Альфа-Банк перейшли усі права та обов`язки, як до банка-правонаступника, від АТ Укрсоцбанк , як банка, що приєднується /т. ІІІ а. с. 72-73/.

Представником позивача ТОВ КУА Крістал Ессет Менеджмент 03 лютого 2020 року подано до суду заяву про уточнення способу виконання позову, який заявлено, а саме з продажу предмету іпотеки від свого імені на реалізацію майна на прилюдних торгах, що є лише уточненням способу виконання, а не зміною підстави чи предмету позову /т. ІІІ а. с. 81-82/.

Разом із поданою заявою про уточнення способу, стороною позивача подано позовну заяву у новій редакції, у якій викладено обґрунтування обраного способу захисту /т. ІІІ а. с. 83-89/.

Третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору АТ Альфа-Банк 03 лютого 2020 року подано заяву про уточнення позовних вимог у частині вимог звернення стягнення на предмет іпотеки та суми, що підлягає сплаті за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: у рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ Альфа-Банк за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4439 від 18 жовтня 2007 року у загальній сумі 329 324, 88 Євро, просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 02-10/3541 від 18 жовтня 2007 року (з врахуванням змін та доповнень від 24 червня 2009 року), а саме, на земельну ділянку, площею 0,082 га (кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, яка була розділена на земельну ділянку, площею 0,0410 га (кадастровий номер 8000000000:82:130:0060) та земельну ділянку, площею 0,0410 га (кадастровий номер 8000000000:82:130:0061), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу через прилюдні торги у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності та незалежним експертом на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій /т. ІІІ а. с. 108-109/.

Представник третьої особи ОСОБА_1 25 лютого 2020 року подав письмові заперечення щодо заяв позивача та третьої особи АТ Альфа-Банк про уточнення їх позовних вимог /т. ІІІ а. с. 145-146/.

У судовому засіданні представник позивача ТОВ Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент позов підтримав, просив відмовити у задоволенні позову третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 та АТ Альфа-Банк .

Представник третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 позов свого довірителя підтримав, а первісний позов та позов іншої третьої особи, що заявила свої вимоги на предмет спору, просив залишити без задоволення.

Представник АТ Альфа-Банк , третьої особи з самостійними вимогами, просив задовольнити позов банку, у решті позовів відмовити у повному обсязі.

Представники інших сторін (відповідачі Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO Limited) і ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору ТОВ БРІТІКО ) у судове засідання не з`явилися, будучи про нього повідомленими належним чином, заяви з процесуальних питань до суду не надходили, про причини неявки не повідомлено.

Суд, заслухавши обґрунтування та заперечення представників учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

29 квітня 2003 року ОСОБА_1 , згідно з договором дарування жилого будинку, посвідченого державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Мотицькою С. А. і внесеного до реєстру за № 5-2274, отримав у дарунок від ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 , зазначений на плані під літ. А , а також споруди: сарай-гараж під літ. Б , сарай під літ. В , вбиральня під літ. Г , вбиральня під літ. Д , споруди під інд. №1-5 /т. І а. с. 130-131/.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 149923, ОСОБА_1 був власником земельної ділянки, площею 0,0820 га у АДРЕСА_1 т. І а. с. 132-133/.

18 жовтня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк , правонаступником якого є ПАТ Укрсоцбанк , і ОСОБА_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого останній отримав кредит у межах максимального ліміту заборгованості у розмірі 624 000, 00 Євро з кінцевим терміном повернення 17 жовтня 2022 року.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором 18 жовтня 2007 року Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк , правонаступником якого є ПАТ Укрсоцбанк , і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_2 будівництва та АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування від 29 квітня 2003 року.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором від 18 жовтня 2007 року утворилась заборгованість у розмірі 1 027 651, 78 Євро, що за курсом Національного банку України складає 10 715 190, 48 грн.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року у справі № 757/14247/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року, позов ПАТ Укрсоцбанк задоволено: у рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 18 жовтня 2007 року у розмірі 9 617 000, 00 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за банком права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що складається з: житлового будинку, позначеного на плані літ. А , загальною площею 75, 3 кв м, житловою площею 33 кв м, сараю-гаражу, що позначений на плані літ. Б , сараю, що позначений на плані літ. В , вбиральні, що позначені на плані літ. Г , вбиральні, що позначені на плані літ. Д , споруджень, що позначені на плані № 1-5 та земельну ділянку загальною площею 0, 0820 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовані по АДРЕСА_1 .

07 листопада 2013 року судом видано засвідчену копію судового рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року з відміткою про набрання законної сили та виконавчий лист на примусове виконання рішення /т. ІІ а. с. 65-66, 67/.

03 березня 2014 року заочне рішення суду від 31 липня 2013 року було виконано шляхом внесення записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за ПАТ Укрсоцбанк на земельну ділянку, загальною площею 0,0820 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та власне на сам зазначений будинок в„– 13 , загальною площею 75, 3 кв м, житловою - 33 кв м. /т. ІІ а. с. 63, 64/.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року залишено без змін.

Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року скасовано попередні ухвалені судові рішення про задоволення вимог банку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на обтяжене іпотекою майно у рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань, та відмовлено у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що судами було неправильно застосовано норми статті 39 Закону України Про іпотеку /т. І а. с. 88-99/.

У відповідності до положень частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851цс15, від 02 листопада 2016 року у справі № 6-2457цс16, від 22 березня 2017 року у справі № 6-2967цс16, прийнятих в аналогічних справах за позовами банку до фізичних осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно, міститься правовий висновок про те, що порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Так, враховуючи вимоги статей 328, 335, 392 ЦК України, у контексті статей 36, 37 Закону України Про іпотеку , суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем, судами зазначається спосіб реалізації: проведення прилюдних торгів або процедура продажу предмета іпотеки.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду Цивільний кодекс України передбачає лише у статтях 335 та 376. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 Цивільного кодексу України).

Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому банк не був позбавлений відповідно до статей 38, 39 Закону України Про іпотеку можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

Отже, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України Про іпотеку є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Саме такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного цивільного суду Верховного суду при перегляді справи № 757/14247/13-ц за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року, ухвали Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27 вересня 2017 року.

Обґрунтовуючи свій позов як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, ОСОБА_1 зазначав, що для забезпечення своїх кредитних зобов`язань перед АКІБ Укрсоцбанк передав земельну ділянку, загальною площею 0,0820 га, призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ), в іпотеку ПАТ Укрсоцбанк за іпотечним договором 02-10/3541 від 18 жовтня 2008 року, на яке було звернуто стягнення заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року на користь банку. І, незважаючи на зупинене виконання заочного рішення від 31 липня 2013 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 квітня 2017 року, майно було відчужено - воно вибуло з володіння ОСОБА_1 у протиправний спосіб та поза його волею.

Також в обґрунтування свого позову ОСОБА_1 наведено постанову Верховного Суду у справі № 658/2798/16-ц, у якому зазначено про те, що спірна ділянка вибула з володіння позивача поза її волею, що відповідно до статті 388 ЦК України є підставою для витребування майна у добросовісного набувача, тобто вимога містила віндикаційний характер. Також у згадуваній постанові Суду зроблено висновок, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушених прав та законних інтересів, і передчасним є висновок судів про відсутність підстав для задоволення позову щодо витребування майна із чужого незаконного володіння з тих підстав, що спірна земельна ділянка була закрита у зв`язку із її поділом, а отже ділянка щодо якої заявлено позов відсутня у натурі.

Так, судом встановлено, що право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0820 га, призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ), і на згадуваний будинок в„– 13 було зареєстровано за банком після набрання заочним рішенням суду від 31 липня 2013 року законної сили - 03 березня 2014 року, натомість ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ про відкриття касаційного провадження та зупинення виконання судового рішення була постановлена набагато пізніше - 03 квітня 2017 року.

Вирішуючи спір про витребування земельної ділянки на користь третьої особи, що заявила самостійні вимоги, ОСОБА_1 , слід врахувати, що таке витребування майна може становити втручання у мирне володіння добросовісними набувачами цим майном.

Положеннями статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Факт незаконного відчуження та допущення продажу майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов`язку здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням.

За таких обставин суд вважає, що перекладення на відповідачів наслідків задоволення позову у цій справі матиме наслідком порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар на них.

Зважаючи на обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що задоволення віндикаційного позову і витребування з володіння земельної ділянки становитиме непропорційне втручання у право на мирне володіння майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Тому у задоволенні цих вимог належить відмовити. Оскільки інші вимоги, заявлені у позові третьої особи ОСОБА_1 , є похідними, у їх задоволенні також має бути відмовлено.

До аналогічних висновків щодо застосування права у подібних правовідносинах дійшов суд у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 522/14454/15-ц (провадження № 61-30882св18).

Висновок про те, що саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду має бути враховано при вирішенні тотожних спорів судами викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) від 30 січня 2019 року.

03 квітня 2017 року між ТОВ БРІТІКО та ТОВ Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент , яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового венчурного інвестиційного фонду Інтергал-Буд недиверсифікованого виду закритого типу укладено договір процентної поворотної позики № 30/17, у відповідності до якого, ТОВ БРІТІКО отримало процентну поворотну позику у розмірі 16 868 000, 00 грн, з строком повернення позики до 03 квітня 2018 року /т. І а. с. 10/.

10 квітня 2017 року банком та ТОВ БРІТІКО укладено договори купівлі-продажу №№ 673, 674, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сохнич К. М., на підставі якого право власності на земельну ділянку та будинок, розташований на ній, перейшло до ТОВ БРІТІКО /т. І а. с. 153-155/.

20 грудня 2017 року за зверненням ТОВ БРІТІКО у реєстрі вчинений запис про припинення права власності на будинок АДРЕСА_1 у зв`язку із його знищенням, згідно з відомостями інформаційної довідки № 138271460 від 19 вересня 2018 року, тому право власності на будинок в реєстрі вже не обліковується.

У відповідності до додаткового договору від 02 квітня 2018 року до договору процентної поворотної позики № 30/17 від 03 квітня 2017 pоку, строк повернення продовжено до 01 серпня 2018 року /т. І а. с. 11/.

Для забезпечення виконання зобов`язань по поверненню процентної поворотної позики у розмірі 9 368 000, 00 грн, ТОВ БРІТІКО з позивачем 10 липня 2018 року укладено договір іпотеки № 1275, за яким ТОВ БРІТІКО передало в іпотеку земельну ділянку, площею 0,082 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:82:130:0010).

Вказана земельна ділянка передана у користування для забудови (суперфіцій) ОСОБА_6 на підставі договору про надання земельної ділянки у користування для забудови № 16/02-18/2 від 16 лютого 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сохнич К. М., та в іпотеці у ТОВ Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент , яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів пайового венчурного інвестиційного фонду Інтергал-Буд недиверсифікованого виду закритого типу та яке учасником ТОВ БРІТІКО .

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 липня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сохнич К. М., зареєстрованого за № 1307, укладеного ТОВ БРІТІКО як продавцем та покупцями у рівних долях: Компанією АДЖІНДО ЛІМІТЕД (AGINDO LIMITED) та ОСОБА_3 , земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, площею 0,082 га, перейшла у власність останніх по 1/2 частині /т. І а. с. 27-28, 156-160/.

У відповідності до договору поруки № 12/07-18 від 12 липня 2018 pоку, укладеного між сторонами, відповідачі субсидіарно поручалися за виконання ТОВ БРІТІКО своїх зобов`язань по поверненню поворотної процентної позики в розмірі 9 368 000, 00 грн, зарахованих відсотків, і сплати штрафних санкцій, та, в якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ БРІТІКО по поверненню процентної поворотної позики, передали в іпотеку позивачу, на підставі договору від 12 липня 2018 року № 1310 про внесення змін до договору іпотеки від 10 липня 2018 року № 1275, належне їм на праві спільної часткової власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,082 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:130:0010 /т. І а. с. 12-13/.

19 липня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сохнич К. М. посвідчено договір про поділ майна у натурі за реєстраційним № 1367, щодо поділу між відповідачами земельної ділянки загальною площею 0,0820 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, по АДРЕСА_1 /т. І а. с. 31, 32, 33, 34/.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сохнич К. М. на підставі вищевказаного договору про поділ майна у натурі, вчинено запис про право власності № 29158609 за ОСОБА_3 на 1/2 частку земельної ділянки (площею 0,041 га, призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0061, по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1706577580000), та запис про право власності № 29161048 за Компанією АДЖІНДО ЛІМІТЕД (AGINDO LIMITED) на 1/2 частку поділеної земельної ділянки (площею 0,041 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 8000000000:82:130:0060, по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1706705880000).

06 серпня 2018 року, після спливу строку повернення позики, позивач звернувся до ТОВ БРІТІКО з вимогою про усунення порушень № 06/08-18 щодо виконання зобов`язання по поверненню процентної поворотної позики в розмірі 9 368 000,00 грн, надав тридцятиденний термін для виконання зобов`язання, і попередив про те, що в разі невиконання вимоги щодо повернення процентної поворотної позики у розмірі 9 368 000,00 грн та нарахованих, на дату вимоги, відсотків в сумі 122 883,42 грн, ТОВ КУА Крістал Ессет Менеджмент , яке діє від свого імені та за рахунок і в інтересах активів ПВІФ Інтергал-Буд недиверсифікованого виду закритого типу буде мати право на звернення стягнення на майно за договором іпотеки від 10 липня 2018 року зі змінами та доповненнями від 12 липня 2018 року та застосування п. 7.2 договору процентної поворотної позики № 30/17.

У відповідності до п. 7.2 договору процентної поворотної позики № 30/17 зі змінами від 02 квітня 2018 pоку, позикодавець ТОВ КУА Крістал Ессет Менеджмент має право застосувати штраф в розмірі 25 % від суми заборгованості станом на 01 серпня 2018 pоку, що становить 342 000, 00 грн, а згідно п. 1.3 договору іпотеки від 10 липня 2018 року зі змінами та доповненнями від 12 липня 2018 року та від 04 грудня 2018 pоку, іпотекою забезпечується окрім повернення суми позики, також сплата іншої заборгованості, платежів і санкцій, що передбачені договором позики.

07 серпня 2018 року ТОВ БРІТІКО сплатило на рахунок позивача грошові кошти у сумі 7 462 000,00 грн, але не повернутою залишилась позика у розмірі 1 906 000, 00 грн та нараховані відсотки в сумі 122 883, 42 грн.

02 листопада 2018 року позивач, не отримавши від ТОВ БРІТІКО виконання свого обов`язку по поверненню коштів, звернувся до поручителів з відповідними вимогами № 02/11-18/2 та № 02/11-18/1 про необхідність виконати обов`язок ТОВ БРІТІКО по поверненню процентної поворотної позики в розмірі 1 906 000,00 грн та нарахованих відсотків, на дату вимог від 02 листопада 2018 pоку, у розмірі 128 914, 22 грн та сплати штрафних санкцій у розмірі розрахованому на підставі п. 7.2 договору процентної поворотної позики № 30/17 зі змінами від 02 квітня 2018 року - 2 342 000,00 грн.

04 грудня 2018 року позивачем та відповідачами, разом з третьою особою ТОВ БРІТІКО укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 10 липня 2018 року № 1275, у відповідності до якого, в зв`язку із посвідченням договору про поділ майна в натурі від 19 липня 2018 року № 1367 (земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:82:130:0010, що є предметом іпотеки за договором іпотеки) та реєстрації права власності на дві нові земельні ділянки, відповідачі, в якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ БРІТІКО , передали позивачу в іпотеку земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:130:0060), площею 0,0410 га, за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:130:0061), площею 0,0410 га, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.2 договору, сторони оцінюють предмет іпотеки в 7 462 673,63 грн, при цьому вартість земельної ділянки Компанія Аджіндо Лімітед (AGINDO Limited) складає 3 731 336, 82 грн, а вартість, за згодою сторін, земельної ділянки), ОСОБА_3 - 3 731 336,82 грн.

Обов`язок по поверненню поворотної процентної позики позичальником та поручителями, станом на день подання даного позову, не виконано, і тому, позивач, у відповідності до умов договору іпотеки від 10 липня 2018 року, зі змінами та доповненнями від 12 липня 2018 року та від 04 грудня 2018 pоку, як іпотекодержатель вправі вдовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.3 договору іпотеки від 10 липня 2018 року зі змінами від 12 липня 2018 року та статті 35 Закону України Про іпотеку , позивачу не перешкоджає визначений договором іпотеки спосіб задоволення вимог, застосувати інші встановлені Законом України Про іпотеку способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно зі ст.ст. 509, 526, 598, 610, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 553 та 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ст. 33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ст. 39 Закону України Про іпотеку , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки: не повернута поворотна процентна позика, з урахуванням нарахованих відсотків та штрафу згідно Договору позики становить 4 376 914, 22 грн;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя: 1) земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:82:130:0060), ощею 0,0410 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ КУА Крістал Ессет Менеджмент ; 2) земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:82:130:0061), площею 0410 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 ,

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в правління на період до його реалізації, якщо такі необхідні: необхідність в таких заходах відсутня,

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону: шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону,

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки: відсутні,

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації: 1) земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:130:0060), що належить ТОВ КУА Крістал Ессет Менеджмент ; становить 3 731 336, 82 грн; 2) земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:130:0061), що належить ОСОБА_3 , становить 3 731 336, 82 грн.

Невиконання відповідачами і третьою особою у справі ТОВ БРІТІКО своїх зобов`язань, є порушенням умов договору процентної поворотної позики № 30/17 від 03 квітня 2017 pоку, договору поруки № 12/07-18 від 12 липня 2018 року та договору іпотеки від 10 липня 2018 року зі змінами та доповненнями від 12 липня 2018 року та від 04 грудня 2018 pоку, відповідно, та встановлених законодавством правил належного виконання зобов`язання (тобто є не виконанням зобов`язань), і є порушенням прав та законних інтересів позивача.

Таким чином, станом на день подання даного позову, ТОВ БРІТІКО не повернуто суму поворотної процентної позики, не сплачено штраф та не сплачено нараховані на позику відсотки у загальному розмірі 4 376 914, 22 грн, а майновими поручителями-відповідачами не виконано свого обов`язку за ТОВ Брітіко , позивач набуває право на звернення стягнення на майно, що знаходиться в іпотеці для задоволення своїх вимог.

Відтак суд вважає доведеним порушення права позивача (ТОВ Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент ), і позов підлягає задоволенню шляхом проведення прилюдних торгів.

Враховуючи, що АТ Альфа-Банк після звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрації права власності на нього за собою здійснив продаж майна третій особі, після чого нею дане майно було відчужено, а новими власниками - передане в іпотеку позивачеві за первісним позовом, то з огляду на реалізацію предмета іпотеки, зазначена іпотека припинилася у силу положень ст. 17 Закону України Про іпотеку і може бути відновлена лише за умови відновлення права власності ОСОБА_1 , проте у задоволенні його позовних вимог суд відмовляє, тому відхиляються і позовні вимоги банку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст. ст. 3, 8, 21, 22, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст. ст. 1-16, 22, 509, 526, 530, 553, 554, 598, 610, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України,

ст. ст. 33, 35, 38, 39 Закону України Про іпотеку ,

ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент до Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO Limited), ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю БРІТІКО , Акціонерне товариство Альфа-Банк , третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю БРІТІКО звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10 липня 2018 року із змінами і доповненнями від 12 липня 2018 року та від 04 грудня 2018 року, на підставі статті 39 Закону України Про іпотеку , а саме на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:130:0060), площею 0,0410 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить компанії Аджіндо Лімітед на підставі договору про поділ майна у натурі від 19 липня 2018 року за реєстровим № 1367, та на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:130:0061), площею 0,0410 га, за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 на підставі договору про поділ майна у натурі від 19 липня 2018 року за реєстровим № 1367, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за ціною, що буде визначена при примусовому виконанні рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO Limited) (юридична особа, що створена та існує відповідно до законодавства Республіки Кіпр, реєстраційний номер 234983, адреса місцезнаходження Агіу Павлу , 90, Агіос Дометіос, 2363 , м. Нікосія, Кіпр) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Крістал Ессет Менеджмент (код ЄДПРОУ 33943393, адреса місцезнаходження м. Київ, вул. Г. Тютюнника, буд. 28-Б, поштовий індекс 03150) судові витрати, що складаються з судового збору, по 55 970, 055 грн з кожного.

Позов третьої особи ОСОБА_1 , що заявляє самостійні вимоги, до Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO Limited), ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення становища, що існувало до порушення права, - залишити без задоволення.

Позов третьої особи Акціонерного товариства Альфа-Банк з самостійними вимогами на предмет спору до Компанії Аджіндо Лімітед (AGINDO Limited), ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю БРІТІКО про визнання права, скасування рішення, відновлення записів та звернення на предмет іпотеки, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 березня 2020 року.

Суддя І. В. Литвинова