Ухвала

від 17.03.2020 по справі 469/115/20

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.03.20 Справа №469/115/20

1-кс/469/49/20

УХВАЛА

17 березня 2020 року смт. Березанка

Слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42020151030000009 від 24.01.2020 року, -

встановила :

Старший слідчий СВ Березанського ВП ОВП ГУНП України в Миколаївській області ОСОБА_3 17 березня 2020 року звернувся з клопотанням про накладення арешту на надану ОСОБА_5 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 4820955100:09:000:0022 площею 7,31 га; на надану ОСОБА_6 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 4820955100:09:000:0019, плошею 7,31 га; на надану ОСОБА_7 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 4820955100:09:000:0020, плошею 7,31 га; на надану ОСОБА_8 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 4820955100:09:000:0021, площею 7,31 га, із земель державної власності, наданих у постійне користування голові ФГ «Кедр» ОСОБА_9 розташованих в межах території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області, шляхом заборони будь-кому здійснювати їх відчуження, розпорядження та користування до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Клопотання обгрунтовує тим, що 04 березня 2020 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України (у редакції, чинній до 04.06.2014 року), тобто у зловживанні службовим становищем, - умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду державним інтересам; відповідно до санкції ч.1 ст.364 КК України дії особи караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; зазначені земельні ділянки є предметом спеціальної конфіскації у розумінні ч.1 ст.96-1 КК України, а тому підлягають збереженню до прийняття рішення судом по суті; крім того, у рамках кримінального провадження земельні ділянки можуть бути предметом цивільного позову про повернення їх у власність держави.

Слідчий вважає, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження земельними ділянками може призвести до передачі їх у власність іншим особам, оскільки ОСОБА_9 після повідомлення про підозру обізнана з встановленням органом досудового розслідування факту незаконності надання земельних ділянок у власність.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (ч.4 ст.170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (ч.6 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зазначеним вимогам клопотання не відповідає, так як відсутнє обгрунтування необхідності встановлення заборони розпорядження та користування майном, а також необхідності накладення арешту на майно третіх осіб у відповідності до ч.4 ст.170 КПК України; не зазначено реквізити цивільного позову та належність власників майна до осіб, які є підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, та обгрунтований розмір цивільного позову; не надано документи, які підтверджують право власності на майно, яке належить арештувати, на час звернення з клопотанням, враховуючи, що з моменту видання наявних у матеріалах кримінального провадження документів про право власності минуло майже 10 років; відсутні документи щодо володіння, користування майном іншими особами, у тому числі на праві оренди, суборенди; не зазначено імена та по батькові власників та користувачів майна, їх адреси, засоби зв"язку.

Крім того, у матеріалах клопотання наявне повідомлення про пред`явлення підозри від 04 березня 2020 року ОСОБА_9 , проте з матеріалів клопотання вбачається, що головою ФГ «Кедр» є ОСОБА_9 .

Згідно з вимогами ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

У зв"язку з викладеним клопотання та додані до нього матеріали необхідно повернути прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.171, 172, КПК України, слідчий суддя-

постановила:

Клопотання про накладення арешту на майно повернути прокурору.

Встановити строк тривалістю 72 години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Суддя: