Ухвала

від 13.03.2020 по справі 504/3472/19

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3472/19

Провадження № 2/504/1075/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2020 р. смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря- Мельникової В.М., -

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду № 4, клопотання адвоката Племениченко Геннадія Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви адвоката Племениченко Геннадія Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 до Обслуговуючого кооперативу Міжнародний код ЄДРПОУ 39339533, про визнання недійсними пунктів договору, внесення змін до додаткової угоди, стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 11.10.2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Адвокат Племениченко Г.В. в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Заява про забезпечення позову в цілому відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України видами забезпечення позову, серед іншого, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві, і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

На обгрунтування свого клопотання заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується, зокрема, шляхом арешту, та забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вказано у постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від обставин справи у конкретному випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Як вбачається з заяви адвоката про забезпечення позову, він просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 459 226 грн. (сума неповернутої різниці вартості майнових прав), що підлягають стягнення та знаходяться на поточному рахунку відповідача.

При цьому, в обґрунтування своєї заяви, позивач послався на те, що відповідач не повертає різницю вартості майнових прав за договором про пайову участь.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову вважається заява, яка підтверджена даними про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини, зокрема, може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Однак матеріали справи таких відомостей не містять.

У своєму позові заявник вказує, що відповідач частково повернув в сумі 1 450 106,85 грн., тобто основну частину.

Однак у подальшому заявник вказує про небажання відповідача повертати кошти.

Ця ж підстава вказується у заяві про забезпечення позову як реальність загрози можливого невиконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В разі задоволення заяви про забезпечення позову та накладенні арешту на грошові кошти у розмірі 459226 гривень, що знаходяться на поточному рахунку відповідача, може виникнути реальна загроза того, що не зможе вчасно оплатити виставлені постачальниками рахунки та весь будинок (будівництво, тощо) може залишатися без електроенергії, тепла, водопостачання та водовідведення.

Суд враховує, що заявник не надав будь-яких доказів про наміри відповідача, спрямовані на відчуження майна (закриття рахунків, приховування грошових коштів), що у майбутньому може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову, позивачем не представлено, а тому ухвалу слід залишити без змін.

Крім того, в заяві про забезпечення позову заявник не навів доказів чому незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також не надав доказів того, що існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду.

Доводи про те, що відповідач є своєрідною прокладкою між особою, яка придбає майнові права та особисто забудовникам будівництва і виконавцем робіт жодним доказом не підтверджені на час розгляду даного клопотання ані матеріалами справи, ані матеріалами доданими до клопотання.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами.

Таким чином підстав для задоволення клопотання не має.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 11, ч. 4 ст. 19, 27, 28, 175, 177, 187, 274 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Племениченко Геннадія Вячеславовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.К. Барвенко