Рішення

від 06.03.2020 по справі 603/658/19

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/658/19

Провадження №2/603/42/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді : Іванчука В.М.

секретар судового засідання: Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Монастириська цивільну справу за позовом органу опіки та піклування, Монастириської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ :

Представник Органу опіки та піклування, Монастириської районної державної адміністрації, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), в якому просить ухвалити рішення, яким позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також позбавити відповідача ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідач ОСОБА_2 (на даний час ОСОБА_3 ), є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Діти ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишилися без батьківського піклування та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час ними опікується рідна тітка ОСОБА_7 .

Відповідач ОСОБА_1 , не виконує свої батьківські обов`язки, часто залишає дітей на тривалий час без догляду, веде аморальний спосіб життя, вживає алкогольні напої. Вона часто бере з собою дочок у компанії, де незнайомі дітям люди розпивають алкогольні напої, ображають їх. Відповідач ОСОБА_1 не піклується про дітей, не виховує, ніде не працює, не утримує дочок. На даний час, місце перебування ОСОБА_1 невідоме. Вона залишила дітей без нагляду, без продуктів харчування, на тривалий час. До дітей вона не приїжджає, не цікавиться їх життям та здоров`ям.

Відповідач ОСОБА_2 (на даний час ОСОБА_3 ) є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Протягом всього життя дитини не опікується своєю дочкою, не цікавиться її життям та здоров`ям, навчанням. Він самоусунувся від її виховання та утримання. Батько не проживає з дочкою, не виховує її, не утримує, не допомагає матеріально. Шлюб між ним та ОСОБА_1 розірвано. Батько надав у службу у справах дітей райдержадміністрації заяву, у якій вказав, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо ОСОБА_4 . так як він не виконує своїх батьківських обов`язків. Вказав, то до дитини нічого не відчуває, не має можливості її утримувати.

В судове засідання представник позивача органу опіки та піклування, Монастириської районної державної адміністрації не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.ст. 280,281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі доказів, що є в матеріалах справи та ухвалити заочне рішення, про що суд постановив відповідну ухвалу, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явились в судове засідання, не повідомили причини неявки, не подали відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області від 20.01.2006 року та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Монастириського районного управління юстиції у Тернопільській області від 26.11.2013 року та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження згідно з частиною 1 ст. 135 СК України №00013093797.

Відповідач ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області від 20.01.2006 року.

Зі змісту довідки Монастириського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Тернопільській області від 24.10.2019 р. №522/14-01-09.5 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , змінив прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , про що свідчить актовий запис про зміну імені № 66 від 07.12.2016 року, складений Бучацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 06.09.2019 року відповідач ОСОБА_1 на даний час з дітьми не проживає, місце її перебування не відоме. Вона залишила дітей на тривалий час без нагляду та материнської опіки, не цікавиться життям та здоров`ям дітей. Відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу (14 років) не проживає з дочкою ОСОБА_4 , самоусунувся від виховання та утримання дочки. На даний час вихованням та утриманням дітей займається тітка ОСОБА_8 .

Згідно письмового пояснення ОСОБА_9 від 09.09.2019 року, відповідач ОСОБА_1 часто залишає дітей 6ез належного материнського догляду, використовує гроші (допомогу на дітей) не за призначенням. Часто зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, тому не хоче і не може створити належні умови для розвитку і виховання дітей.

Згідно письмового пояснення ОСОБА_10 від 09.09.2019 року, мати ОСОБА_1 часто залишає без нагляду своїх дітей, не опікується ними, а також їй відомо, що мати залишала дітей без їжі, продуктів харчування. Стверджує, що жодного разу не бачила батька ОСОБА_11 та їй не відомо, щоб він якимось чином допомагав дочці, чи опікувався нею. Діти часто були залишені одні, на тривалий час вдома без нагляду дорослих. Місце перебування матері ОСОБА_1 нікому невідоме. Сусіди і родичі неодноразово приносили їжу для дітей. Діти ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , дійсно, залишені без батьківського піклування.

У письмовому поясненні ОСОБА_4 від 27.09.2019 року, остання стверджує, що її мама на тривалий час систематично залишає її та маленьку сестричку самих вдома. Мати вживає алкогольними напоями, має зв`язок з іншими чоловіками, не цікавиться її навчанням та життям. Коли мама отримує дитячі гроші, вона витрачає їх на свої потреби, залишаючи дітей без їжі. Стверджує, що у зв`язку із розгульним життям матері, вона хоче щоб її позбавили батьківських прав, так як їй байдуже на дітей. Батько ОСОБА_2 взагалі не цікавиться її життям і здоров`ям, не вітає її з святами, не бере участі у її вихованні, не дає грошей на проживання та не купляє одяг.

Згідно характеристики ОСОБА_4 , учениці 8 Б класу Моиастириського ЗЗСО І-Ш ступенів, батьки впродовж чотирьох років неналежно виконували свої обов`язки щодо виховання дитини, не відвідували батьківські збори, уникали телефонних дзвінків від класного керівника.

Так, відповідно до ст. 51 Конституції України, кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.Зокрема, у ч. 2 зазначеної статті Основного Закону зазначається, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень цієї Конвенції, дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, як до, так і після народження.

Згідно ст. 152 Сімейного Кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частини 1, 2 ст. 15 Закону України Про охорону дитинства передбачають, що дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні, мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме її нормальному вихованню.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Частиною другою статті 157 Сімейного Кодексу України передбачено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч. 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 Сімейного Кодексу України). Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків, а також спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі Хант проти України ).

Як слідує з приписів вищевказаних нормативно-правових актів та правових позицій Верховного Суду України, для позбавлення батьківських прав не достатньо впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню дітей. Належить також встановити, що особа ухиляється від їх виконання свідомо. А це означає, що особа вперто та систематично, незважаючи на всі заходи попередження, продовжує не виконувати батьківські обов`язки.

Зі змісту висновку органу опіки та піклування Монастириської районної державної адміністрації №6 від 25.10.2019 року, вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також позбавити відповідача ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Зазначений висновок мотивований тим, що працівниками служби у справах дітей неодноразово проводилися бесіди з матір`ю дітей ОСОБА_1 щодо належного утримання та виховання дітей, ведення нею здорового способу життя, недопущення залишення дітей без нагляду. Проводилася бесіда з батьком ОСОБА_2 (на даний час ОСОБА_3 ) щодо необхідності його участі у вихованні та утриманні його дочки ОСОБА_14 . А також неодноразово роз`яснено наслідки невиконання батьками батьківських обов`язків та не приймання участі у вихованні дітей. Проте, ОСОБА_1 так ОСОБА_2 (на даний час ОСОБА_3 ) жодним чином не відреагували на зауваження. Мати ОСОБА_1 залишала дітей на тривалий час без нагляду, без їжі і продуктів харчування. Вона вела нездоровий аморальний спосіб життя. Не цікавилася навчанням дочки. Батько ОСОБА_2 (на даний час ОСОБА_3 ) і надалі зовсім не цікавився станом здоров`я, виховання та навчання дочки ОСОБА_11 , не відвідував її, не допомагав матеріально.

Як вбачається з письмової заяви відповідача ОСОБА_15 ( ОСОБА_3 від 30.09.2019 року, адресованої заступнику Голови Монастириської РДА, відповідач не заперечує, щодо позбавлення його батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , оскільки він не виконує своїх батьківських обов`язків по відношенню до неї, нічого не відчуває до дитини та не має можливості її утримувати.

Відповідно до інформації начальника служби у справах дітей Монастириської РДА №02-01/39 від 28.01.2020 року, ОСОБА_1 , мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, жінка часто залишала дітей на тривалий час без догляду, веде аморальний спосіб життя, вживає алкогольні напої. Вона часто покидала місце проживання та брала з собою дочок у сумнівні компанії, де незнайомі дівчаткам люди, розпивали алкогольні напої, ображали їх. ОСОБА_7 , стверджує, що її сестра ОСОБА_1 тривалий час не виконує свої батьківські обов`язки. Вона не піклується про дітей, не виховує, ніде не працює, не утримує дочок. На даний час, місце перебування ОСОБА_1 невідоме. Вона залишила дітей без нагляду, без продуктів харчування, на тривалий час. До дітей вона не приїжджає, не цікавиться їх життям та здоров`ям, навчанням.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, а саме: не виконують обов`язку щодо виховання дітей, свідомо нехтують ними, не спілкуються з дітьми, не виявляють жодного інтересу до їх внутрішнього світу, не надають матеріальної допомоги на їх утримання та не створюють умов для їх фізичного, духовного, морального розвитку.

При цьому суд бере до уваги, що вказані обставини існують тривалий час за який у відповідачів була можливість змінити своє ставлення до виховання дітей. Однак вони цього не зробили, що свідчить про стійкий та усвідомлений характер ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків.

Із змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України вбачається, що батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Таким чином, факт ухилення відповідачів від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, є підставою для позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також відповідача ОСОБА_2 (на даний час ОСОБА_3 ), відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11 ч. 1, 60, 210, 212, 213, 215, 222, 224 ЦПК України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, затвердженою Резолюцією ООН, ч.3 ст. 51 Конституції України, ст. 164 Сімейного Кодексу України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позов органу опіки та піклування, Монастириської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позбавити відповідача ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) в користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Монастириським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 16 березня 2020 року.

Позивач: орган опіки та піклування, Монастириська районна державна адміністрація, вул.Шевченка, 19, м.Монастириська, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 21135307.

Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 .

Суддя В. М. Іванчук