Постанова

від 17.03.2020 по справі 634/337/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року

м. Харків

справа № 634/337/19

провадження № 22-ц/818/1889/20

Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Коваленко І.П.,

суддів: Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,

учасники справи:

позивач: СВК Україна,

відповідач: ОСОБА_1 ,

відповідач: СВК Всеукраїнський кооператив Надія

розглянув в порядку спрощеного провадження в м. Харкові цивільну справу за позовом СВК Україна до ОСОБА_1 , СВК Всеукраїнський кооператив Надія про визнання договору емфітевзису недійсним, за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна на ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року, постановлену суддею Єрьоміною О.В., -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року СВК Україна звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , СВК Всеукраїнський кооператив Надія про визнання договору емфітевзису недійсним.

Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 02 квітня 2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою цього ж суду від 26 грудня 2019 року зупинено провадження у даній справі до закінчення перегляду справи №332/1178/17 Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвала мотивована тим, що позивач просить визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) земельної ділянки площею 4,14 га кадастровий номер 6324885500:СВК Всеукраїнський кооператив Надія , право оренди якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 квітня 2018 року, який укладено в момент дії попереднього договору оренди земельної ділянки, між СВК України та ОСОБА_1 від 01 березня 2007 року, який зареєстрований у Сахновщинському РВ ХРФ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.09.2008 року за № 040870200191.

На розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 332/1178/17, провадження 14-338 цс19 щодо визначення правової позиції моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним (з моменту підписання чи державної реєстрації), що є юридичною підставою для зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду справи №332/1178/17 Великою Палатою Верховного Суду забезпечить ухвалення рішення з дотриманням принципу правової визначеності, оскільки рішення у вказаній справі буде мати значення для розгляду цієї справи.

В апеляційній скарзі СВК Україна просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що умови договору оренди від 01 березня 2007 року, укладеного між СВК України та ОСОБА_1 є прозорими, зрозумілими та такими, що повністю відповідають вимогам законодавства, що діяли на час його укладання. Умовами цього договору передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір оренди був підписаний 01 березня 2007 року, а зареєстрований у Державному реєстрі земель 22 вересня 2008 року. Отже, договір набрав чинності з моменту його державної реєстрації 22 вересня 2008 року, а тому строку дії цього договору починається саме з 22 вересня 2008 року та закінчується 22 вересня 2018 року.

Наявність на розгляді Великої Палати Верховного Суду справи №332/1178/17 щодо визначення правової позиції моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним (з моменту підписання чи державної реєстрації), не може впливати на судовий розгляд вказаної справи, оскільки сторони договору оренди : СВК Україна та ОСОБА_1 чітко та однозначно зазначили в договору оренди момент, коли договір набуває чинності, а саме - після підписання сторонами та його державної реєстрації, а тому це не є підставою, за кою провадження у даній справі підлягає обов`язковому зупиненню.

У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 та СВК ВК Надія просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву про зупинення провадження у справі, суд свої висновки мотивував тим, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 332/1178/17, провадження 14-338 цс19 щодо визначення правової позиції моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним (з моменту підписання чи державної реєстрації), що є юридичною підставою для зупинення провадження у справі.

Проте погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2019 року СВК Україна звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , СВК Всеукраїнський кооператив Надія про визнання договору емфітевзису недійсним.

Позов мотивований тим, що 01 березня 2007 року між СВК Україна та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,1га кадастровий №6324885500:02:000:0347, яка знаходить на території Огіївської сільської ради Сахновщинського району Харківської області та належить останньому на підставі державного акту на землю серії ІІ-ХР №021029, строком на 10 років. Договір оренди зареєстрований у Сахновщинському районному відділенні ХРФ ДЗК, про у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 вересня 2008 року за №040870200191.

16 січня 2018 року між сторонами вказаного договору оренди земельної ділянки було укладено Додаткову угоду, згідно якої термін дії договору оренди земельної ділянки від 01 березня 2007 року продовжений до 22 вересня 2028 року, та внесені зміни до Договору оренди шляхом викладення його в новій редакції - встановлено, що строк дії договору складає 20 років.

Під час реєстрації додаткової угоди їм стало відомо, що 04 квітня 2018 року між ОСОБА_1 , та СВК ВК Надія було укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) зазначеної земельної ділянки площею 4,14га, та зареєстрований 04 травня 2018 року.

Вважають, що на дата укладання договору емфітевзису (04 квітня 2018 року), спірна земельна ділянка перебувала в оренді за договором оренди від 01 березня 2007 року, термі якого не закінчився, а навпаки, був продовжений до 22 вересня 2025 року, та відповідач не мав права одночасно здавати в користування земельну ділянку іншій особі.

У зв`язку з чим просять визнати договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ефітевзис) земельної ділянки площею 4,14га, кадастровий №6324885500:02:000:0347, укладений 04 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та СВК ВК Надія , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 травня 2018 року - недійним.

Отже, предметом позовних вимог є визнання недійним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) земельної ділянки площею 4,14га, кадастровий №6324885500:02:000:0347, укладений 04 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та СВК ВК Надія , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 травня 2018 року, який укладено в момент дії попереднього договору оренди земельної ділянки, між СВК Україна та ОСОБА_1 від01 березня 2007 року, який зареєстрований у Сахновщинському РВ ХРФ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 вересня 2008 року за №040870200191.

Підставою позовних вимог є те, що спірний договір емфітевзису від 04 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та СВК Всеукраїнський кооператив Надія є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди земельної ділянки між СВК України та ОСОБА_1 від 01 березня 2007 року, який зареєстрований у Сахновщинському РВ ХРФ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 вересня 2008 року за №040870200191, порушує права та інтереси первинного добросовісного орендаря, який належно виконує свої обов`язки і має переважне право на укладення договору оренди на новийстрок , (продовження договору оренди).

Підставою для зупинення провадження у даній справі став факт розгляду касаційним судом цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства Волна про витребування земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій і вирішення справи.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі №6-1957цс16.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.8 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17 жовтня 2014 року Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення відповідно до статей 55, 124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. У зв`язку із цим суди не повинні допускати випадків безпідставної відмови у відкритті провадження у справі або необґрунтованого закриття провадження у справі на підставі того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а також фактів незаконного залишення заяв без руху, без розгляду, повернення їх позивачам або необґрунтованого зупинення провадження у справах, оскільки це призводить до порушення конституційних прав сторін, зволікання і затягування строків розгляду справ.

Наявність на розгляді Великої Палати Верховного Суду справи №3222/1178/17 щодо визначення правової позиції моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним (з моменту підписання чи з моменту державної реєстрації) не може впливати на судовий розгляд даної справи, оскільки наявні у даній справі докази дозволяються встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, в контексті розгляду даної справи існує вже декілька постанов Верховного Суду, зокрема, постанова Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі №532/384/16-ц, а також постанова Великої Палати Верховного Суду у справі від 20 листопада 2018 року, а тому вважати, що наразі відсутня правова визначеність з цього питання не можна.

Крім того, апеляційний суд звертає уваги на те, що зупинення провадження у справі на підставі положень п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України є правом, а не обов`язком суду.

Зупинення провадження у даній справі призведе лише до порушення розумного строку для її розгляду.

Згідно положень п.п.3, 4 ч.1 ст.379 ЦПК України підстава для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.6, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна - задовольнити.

Ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 26 грудня 2019 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повну постанову складено 17 березня 2020 року.

Головуючий І.П. Коваленко

Судді І.С. Сащенко

А.І. Овсяннікова