Рішення

від 18.03.2020 по справі 360/5439/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5439/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Державного підприємства Первомайськвугілля про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 26 грудня 2019 року надійшов адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - позивач, УВДФССУ у Луганській області, Управління) до Державного підприємства Первомайськвугілля (далі - відповідач, ДП Первомайськвугілля ) з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 12081,39 грн.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області (далі - ВВД ФССНВВПЗУ в м. Первомайську) та Відокремленим підрозділом Ремонтно-механічним заводом ім. О.І. Бахмутського ДП Первомайськвугілля (далі - відокремлений підрозділ, ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського ) 31.01.2014 укладений договір № 15/14 про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Заборгованість відповідача перед ФССНВВПЗУ на дату підписання Договору складала 18654,65 грн, з яких: 12184,58 грн - заборгованість зі сплати страхових внесків; 6470,07 грн - штрафні санкції (пеня).

Пунктом 1.3 Договору визначено графік, за яким відповідач погашає заборгованість: заборгованість зі сплати страхових внесків погашається протягом періоду з лютого 2014 року до січня 2019 року рівними частинами в сумі 203,08 грн (у січні 2019 року сума платежу складає 202,86 грн); заборгованість зі сплати штрафних санкцій (пені) погашається протягом періоду з лютого 2014 року до січня 2019 року рівними частинами в сумі 107,83 грн (у січні 2019 року сума платежу складає 108,10 грн).

За період дії Договору з 01.02.2014 до 01.02.2019 відповідачем сплачено лише 1920,47 грн із загальної розстроченої суми 18654,65 грн.

В подальшому відповідач не сплачував розстрочену суму заборгованості за Договором, що підтверджується витягами обліку платежів підприємства за період з 01.01.2014 до 01.01.2015 та за період з 01.01.2015 до 21.12.2019 з Єдиної інформаційно-аналітичної системи.

З 02.02.2019 Договір припинив свою дію, оскільки закінчився строк дії розстрочення заборгованості (60 місяців з дати укладання договору).

У зв`язку із закінченням терміну дії договору та невиконанням умов договору відповідачем, Попаснянським відділенням УВДФССУ у Луганській області нараховані відсотки за фактичний строк користування розстроченням заборгованості зі сплати страхових коштів відповідачем з 01.02.2014 до 01.02.2019 в сумі 12081,39 грн. Нарахована сума відсотків за користування розстрочкою підтверджується розрахунком відсотків по договору розстрочення заборгованості від 31.01.2014 № 15/14 по ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського .

Станом на поточну дату заборгованість зі сплати відсотків за користування розстрочкою за Договором відповідачем не сплачена, що підтверджується витягом обліку платежів за період з 01.01.2015 до 21.12.2019 з Єдиної інформаційно-аналітичної системи.

На підставі зазначеного, просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 12081,39 грн.

Ухвалою від 02 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (арк. спр. 15).

Позивачем 14 січня 2020 року подано позовну заяву, приведену у відповідність з вимогами Кодексу адміністративного судочинства, в якій підстави і предмет позову є аналогічними, вказаним у позовній заяві, що надійшла до суду 26 грудня 2019 року (арк. спр. 19-21).

Ухвалою від 20 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, визначено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні (арк. спр. 29-30).

Представником відповідача 31 січня 2020 року подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 36-37).

Договір від 31 січня 2014 року №15/14 укладено між ВВД ФССНВВПЗУ в м. Первомайську та ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського . На теперішній час ВВД ФССНВВПЗУ в м. Первомайську знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження. У зв`язку із цим УВД ФССНВВПЗУ наказом від 04.08.2015 № 144 Про тимчасовий розподіл роботи зі страхувальниками (надалі наказ № 144) визначило ВВД ФССНВВПЗУ в Попаснянському районі забезпечувати роботу зі страхувальниками що перебували на обліку в м. Первомайську.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 2а-10471/11/1270 та від 03.04.2018 у справі № 812/10446/13-а, наказ від 04.08.2015 № 144 не є регуляторним актом, не встановлює, не змінює та не припиняє прав та обов`язків для сторін, тому надання правоможності на стягнення пені за цим наказом є незаконним.

Також представник відповідача зауважує, що ВВД ФССНВВПЗУ в м. Первомайську є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25926780, місцезнаходження юридичної особи: 93200, Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Київська, буд. 26, записи про припинення юридичної особи відсутні.

Передавальні акти, які б підтверджували перехід прав та обов`язків від ВВД ФССНВВПЗУ в м. Первомайську до ВВД ФССНВВПЗУ в Попаснянському районі до суду не надано.

Відповідно до чинного законодавства України одним зі складників розірвання договору є воля сторін здійснити вказану дію. Згідно з пунктом 2.2 Договір вважається розірваним з дати отримання підприємством повідомлення про його розірвання або починаючи з 10-го календарного дня від дати відправлення підприємству за місцезнаходженням поштового листа з повідомленням про розірвання договору. Станом на 16.01.2020 (дата отримання позовної заяви) ДП Первомайськвугілля вказане повідомлення не отримано.

3гідно з пунктом 3.1 Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

З огляду на те, що Договір від 31.01.2014 № 15/14 не розірваний, відповідач вважає, що в УВДФССУ у Луганській області на даний час відсутнє право вимоги сплати нарахованих відсотків на кожен черговий місячний платіж.

Окрім того, доведено до відома суду, що відповідно до наказу ДП Первомайськвугілля від 30.11.2014 № 20 у зв`язку з тим, що не вдалося перемістити виробничі засоби та документацію ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського з території м. Первомайська, з 01.12.2014 припинено господарську діяльність даного підрозділу. Підприємством направлено заяву до правоохоронних органів від 12.10.2015 № 01/4- 8-306 про захоплення майна підрозділу.

Представником позивача 14 лютого 2020 року подано до суду відповідь на відзив (арк. спр. 44-46).

Представник правом подати заперечення не скористався.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП Первомайськвугілля , місцезнаходження: 93292, Луганська область, Попаснянський район, місто Гірське, вулиця Куйбишева, будинок 21, код ЄДРПОУ 32320594, є юридичною особою, належить до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України, зареєстроване Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області 31.03.2003 за № 13881200000000004, має відокремлені підрозділи, зокрема й ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського (арк. спр. 50-62).

Між ВВД ФССНВВПЗУ в м. Первомайську та ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського 31.01.2014 укладено договір № 15/14 про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Договір) (арк. спр. 6-8).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Відділення надає Підприємству розстрочку на суму заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що утворилася до 01.01.2011 та непогашена на день набрання чинності Законом, під відсотки, розраховані за період, що починається з дня укладення Договору та закінчується днем погашення розстроченої суми, виходячи з облікової ставки Національного банку України, діючої на час сплати чергового місячного платежу, та зі стати штрафних санкцій (пені), нарахованих на суму цієї заборгованості, які не погашені на день набрання чинності Законом, строком на шістдесят календарних місяців з 01.02.2014 по 01.02.2019, а Підприємство погашає заборгованість не пізніше 28 числа кожного місяця рівними частинами, починаючи з 01.02.2014 та закінчуючи 01.02.2019.

Відповідно пункту 1.2 Договору заборгованість Підприємства перед Фондом на дату підписання Договору складає 18654,65 грн, з яких: 12184,58 - заборгованість зі сплати страхових внесків; 6470,07 грн - штрафні санкції (пеня).

Пунктом 1.3 Договору визначено графік, за яким Підприємство погашає заборгованість: зі сплати страхових внесків погашається протягом періоду з лютого 2014 року до січня 2019 року рівними частинами по 203,08 грн щомісяця, а в січні 2019 року - 202,86 грн; зі сплати штрафних санкцій (пені) погашається протягом періоду з лютого 2014 року до січня 2019 року рівними частинами по 107,83 грн щомісяця, а в січні 2019 року - 108,10 грн.

Крім того, пунктом 1.3 Договору встановлено, що Підприємство нараховує відсотки на кожен черговий місячний платіж, але не сплачує їх, за винятком випадків, коли цей Договір підлягає розірванню. Відділення списує нараховані відсотки під час остаточного погашення Підприємством розстроченої суми заборгованості.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2.1 Договору Відділення має право достроково розірвати цей Договір та пред`явити до сплати невнесену суму розстроченої суми заборгованості, а також відсотки, нараховані відповідно частини четвертої статті 2 Закону, на таку розстрочену суму заборгованості, якщо підприємство не виконує умов договору про розстрочення заборгованості.

Підпунктом 3 пункту 2.3 Договору Відділення зобов`язане не нараховувати штрафні санкції (пеню) на розстрочену суму заборгованості, крім випадків, коли Договір підлягає розірванню.

Відповідно до пункту 2.5. Договору Підприємство зобов`язано: 1) забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми заборгованості згідно з умовами, визначеними пунктом 1.1 розділу 1 цього Договору; 2) повідомити Відділення про обставини та причини, за яких даний Договір підлягає достроковому розірванню, протягом 5-ти робочих днів з дня, коли такі обставини та причини стали відомі; 3) сплатити протягом 3-х банківських днів з дня розірвання цього Договору невнесену суму розстроченої суми заборгованості, а також відсотки, нараховані відповідно до частини четвертої статті 2 Закону, на таку розстрочену суму заборгованості.

Згідно з витягом з Єдиної інформаційно-аналітичної системи ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського за період з 01.01.2014 по 01.01.2015 сплачено 1434,47 грн, у тому числі: 24.02.2014 сплачено недоїмки у сумі 1273,49 грн, пені - 107,83 грн; 24.03.2017 сплачено 539,15 грн пені. У період з 01.01.2015 по 21.12.2019 сплата заборгованості за Договором не відбувалась (арк. спр. 9, 10).

Як слідує з розрахунку відсотків по договору розстрочення заборгованості від 31.01.2014 № 15/14, ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського нараховані відсотки за період з 24.02.2014 по 01.02.2019 у сумі 12081,39 грн (арк. спр. 17).

Листом від 06 березня 2019 року № 376/03-13 Попаснянське відділення УВДФССУ у Луганській області повідомило голові комісії з реорганізації - в.о. генерального директора ДП Первомайськвугілля , що у зв`язку з закінченням терміну дії Договору від 31.01.2014 № 15/14 нараховані відсотки у розмірі 12083,54 грн за період з 01.02.2014 по 01.02.2019 за користування розстрочкою по вказаному Договору та підлягають включенню до загального боргу підприємства перед Фондом, а також про необхідність сплати протягом 3-х банківських днів невнесеної суми розстроченої суми заборгованості, а також відсотки, нараховані на таку розстрочену суму заборгованості (арк. спр. 47).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI встановлено, що заборгованість із сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.

Абзацом 4 пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI суми внесків, нарахованих на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Абзацом 5 пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм суд приходить до висновку, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України і після 1 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

Пунктом 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1105-XIV) передбачено утворення робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України шляхом приєднання, в тому числі, управлінь та відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до пункту 5 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1105-XIV робочі органи Фонду соціального страхування України є правонаступниками управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення.

Частиною третьою статті 8 Закону № 1105-XIV визначено, що робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які є юридичними особами, мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, без статусу юридичної особи.

Виходячи з положень частини третьої статті 8 Закону № 1105-XIV УВДФССУ у Луганській області є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України. В свою чергу Попаснянське відділення є відокремленим підрозділом Управління, без статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 4 постанови Правління Фонду соціального страхування України від 24.05.2017 № 34 (далі - Постанова № 34) з 01.08.2017 забезпечується виконання Фондом соціального страхування України функцій та завдань, визначених Законом № 1105-XIV, у зв`язку з чим, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавча дирекція, управління виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення у районах і містах обласного значення припиняють свою діяльність.

Про наявність у фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування права здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати свідчить правова позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 19 лютого 2013 року у справі № 21-432а12 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29791293) та від 23 квітня 2013 року у справі № 21-116а13 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31072994) за наслідками розгляду справ за винятковими обставинами.

Отже, зважаючи на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що відбулось публічне правонаступництво УВДФССУ у Луганській області прав та обов`язків ВВД ФССНВВПЗУ в м. Первомайську у правовідносинах, що виникли на підставі Договору.

Статтею 45 Закон № 1105-XIV (в редакції, яка діяла до 01.01.2011) передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

З 17.10.2013 набрав чинності Закон України від 18.06.2013 № 332-VII Про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Закон № 332-VII), який поширюється на вугледобувні, шахтовугледобувні підприємства, шахти, відокремлені підрозділи зазначених підприємств (шахт), що мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами та належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України або є господарськими товариствами, щодо яких Міністерство енергетики та вугільної промисловості України здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави, які є страхувальниками відповідно до Закон № 1105-ХІV та до 1 січня 2011 року перебували на обліку Фонду як платники страхових внесків та перебувають на обліку.

Частинами першою, другою, третьою статті 2 Закону № 332-VІІ передбачено, що погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду, у тому числі встановленої судовими рішеннями, здійснюється шляхом розстрочення. Розстроченню підлягає сума заборгованості державного підприємства вугільної галузі із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що утворилася до 1 січня 2011 року, та із сплати штрафних санкцій (пені), нарахованих на суму цієї заборгованості, які не погашені на день набрання чинності цим Законом.

Суми заборгованості за зверненнями державних підприємств вугільної галузі можуть бути розстрочені на строк не більш як 60 календарних місяців з дати укладення договору про розстрочення суми заборгованості відділеннями виконавчої дирекції Фонду.

З метою розстрочення заборгованості державне підприємство вугільної галузі звертається до відділення виконавчої дирекції Фонду за його місцезнаходженням протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом.

Сума розстроченої заборгованості погашається з місяця, що настає за місяцем укладення договору про розстрочення суми заборгованості, та підлягає сплаті рівними частинами щомісяця, не пізніше 28 числа.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 332-VII передбачено, що розстрочення заборгованості надається під відсотки, розраховані за період, що починається з дня укладення договору про розстрочення суми заборгованості та закінчується днем погашення розстроченої суми, виходячи з облікової ставки Національного банку України, що діє на час сплати чергового місячного платежу. Зазначені відсотки нараховуються державним підприємством вугільної галузі, але не сплачуються, крім випадків, коли договір про розстрочення суми заборгованості підлягає розірванню. Відсотки, нараховані згідно з цією частиною, списуються під час остаточного погашення державним підприємством вугільної галузі розстроченої суми заборгованості.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 332-VII договір про розстрочення заборгованості підлягає розірванню у разі, якщо державне підприємство вугільної галузі не виконує умов договору про розстрочення заборгованості.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 332-VII розірвання договору про розстрочення заборгованості тягне за собою обов`язок державного підприємства вугільної галузі сплатити непогашену суму розстроченої заборгованості та відсотки, нараховані, але не сплачені на погашену суму заборгованості відповідно до частини четвертої статті 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 Порядку укладання договору про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та затвердженого в Міністерстві юстиції України 11 січня 2014 року за № 21/24798 (далі -Порядок), розстрочення заборгованості здійснюється за заявою державного підприємства вугільної галузі на строк не більш як 60 календарних місяців з дати укладання з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України договору про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

На реалізацію вищенаведених положень Закону № 2464-VI правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийняло постанову від 30 листопада 2010 року № 31 Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Постанова № 31).

Пунктом 1 Постанови № 31 визнано такою, що втратила чинність, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134.

Водночас, пунктом 2 Постанови № 31 установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134, яка втратила чинність.

Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (яка була чинною до 01 січня 2011 року), регламентовано, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно (пункт 5.1 та пункт 5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

Відповідно до пункту 8.6 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

У зв`язку зі змінами законодавства та на виконання статті 1, 7, пункту 6 частини другої статті 10, пунктів 2, 8 частини другої статті 15 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту 7 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та з метою оптимізації звітності страхувальників, що подається до Фонду соціального страхування України, правління Фонду соціального страхування України прийняло постанову від 12.12.2018 № 28 Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України (далі - Постанова № 28), на підставі якої Постанова № 31 втратила чинність.

Пунктом 1.1 Постанови № 28 встановлено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, подають до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Пунктом 1.2 Постанови № 28 передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Відповідно до пункту 1.3 Постанови № 28 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16, погодженою з Національним банком України 02.10.2001, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що на дату підписання Договору від 31.01.2014 № 15/14 за ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складала 18654,65 грн, з яких 12184,58 грн заборгованість зі сплати страхових внесків та 6470,07 грн - штрафні санкції (пеня).

За час дії цього Договору ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського сплачено тільки 1434,47 грн, зокрема: 24.02.2014 сплачено недоїмки у сумі 1273,49 грн, пені - 107,83 грн; 24.03.2017 сплачено 539,15 грн пені. Таким чином, на час закінчення строку дії договору за ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського залишилася непогашеною заборгованість в сумі 17220,18 грн.

З вищевикладеного слідує, що ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського всупереч взятих на себе зобов`язань згідно з підпунктом 1 пункту 2.5 Договору від 31.01.2014 № 15/14 не забезпечив своєчасну сплату розстроченої суми заборгованості, внаслідок чого згідно з підпунктом 1 пункту 2.1 цього Договору та пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 332-VII виникли підстави для дострокового розірвання цього Договору.

Виникнення таких підстав обумовило нарахування ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 332-VII відсотків на розстрочену суму заборгованості в розмірі 12081,39 грн.

Суд зазначає, що внаслідок недотримання ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського графіку погашення заборгованості, визначеного Договором від 31.01.2014 № 15/14, в УВДФССУ у Луганській області відсутні підстави для списання нарахованих відсотків, оскільки за умовами договору списання нарахованих відсотків мало відбутися під час остаточного погашення Підприємством розстроченої суми заборгованості згідно із встановленим графіком погашення.

Як слідує з матеріалів справи, УВДФССУ у Луганській області листом від 06.03.2019 № 376/03-13 повідомило ДП Первомайськвугілля про нарахування відсотків за Договором від 31.01.2014 № 15/14 та необхідність погашення протягом 3-х банківських днів невнесену суму розстроченої заборгованості, а також відсотки, нараховані на таку розстрочену суму заборгованості.

Відповідач, отримавши цей лист, нараховані за Договором від 31.01.2014 № 15/14 відсотки в сумі 12081,39 грн не сплатив.

Твердження представника відповідача щодо відсутності підстав для нарахування відсотків, оскільки Договір від 31.01.2014 № 15/14 не був достроково розірваний, суд вважає безпідставними, оскільки з наведених норм Закону № 332-VII та положень Договору слідує, що:

строк розстрочення заборгованості встановлюється на період не більше 60 місяців, тому строк закінчення дії договору обумовлений закінченням строку, на який надано розстрочення, відповідно строк дії договору закінчився 01.02.2019;

дострокове розірвання договору у разі невиконання Підприємством умов договору є правом відповідного робочого органів виконавчої дирекції Фонду, яким є позивач, а не обов`язком;

право на стягнення нарахованих відсотків за користування розстрочкою пов`язано з виникненням підстав для дострокового розірвання договору, а не з його розірванням.

Твердження представника відповідача, що ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського залишився на непідконтрольній українській владі території та його виробничу діяльність припинено, як на підставу, що унеможливлює стягнення відсотків, нарахованих на розстрочену суму заборгованості цього Відокремленого підрозділу, суд вважає безпідставними, оскільки виникнення таких обставин (форс-мажорні обставини) ані чинним законодавством, ані умовами договору не визначені як підстава для звільнення Підприємства від обов`язку сплати нарахованих за користування розстрочкою відсотків. Як вже вище вказано, згідно з умовами договору та положеннями Закону № 332-VII єдиною підставою для звільнення Підприємства від обов`язку сплати нарахованих за користування розстрочкою відсотків є їх списання під час остаточного погашення підприємством розстроченої суми заборгованості, що відбулося із дотриманням визначеного графіку погашення або достроково.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки відповідно до статті 43 КАС України адміністративна процесуальна правосуб`єктність належить юридичних особам, ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського створений без ознак юридичної особи, є відокремленим підрозділом ДП Первомайськвугілля , суд вважає що ДП Первомайськвугілля є належним відповідачем у даній справі, з якого слід стягнути на користь УВД ФСС у Луганській області заборгованість ВП РМЗ ім. О.І. Бахмутського у загальній сумі 12081,39 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а суду не надано доказів понесення позивачем таких витрат.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місцезнаходження: 93411, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30, код за ЄДРПОУ 41313100) до Державного підприємства Первомайськвугілля (місцезнаходження: 93292, Луганська область, Попаснянський район, місто Гірське, вулиця Куйбишева, будинок 21, код за ЄДРПОУ 32320594) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Первомайськвугілля на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області заборгованість у сумі 12081,39 грн (дванадцять тисяч вісімдесят одна гривня 39 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова