Рішення

від 02.03.2020 по справі 340/2573/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року справа № 340/2573/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомфорт", вул. Рильська,13, офіс,3, м. Київ,01011

до відповідача: Головного управління ДПС у м. Києві, вул. Шолуденка,33/19, м. Київ, 04116

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомфорт" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому, просить:

1)визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомфорт" (код ЄДРПОУ - 41320097) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що оформлено відповідним протоколом;

2) зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити ТОВ "Агрокомфорт" (код - 41320097) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

3) визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо зупинення реєстрації податкових накладних, складених ТОВ "Агрокомфорт" (код ЄДРПОУ - 41320097) та направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №2 від 26.07.2019 року та №1 від 07.08.2019 року та здійснити їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Ухвалою суду від 17.10.2019 року вказаний позов залишено без руху.

На виконання даної ухвали, 28.10.2019 року від позивача надійшла заява з виправленими недоліками.

Зокрема, позивачем викладено позовні вимоги в наступній редакції:

1)визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомфорт" (код ЄДРПОУ - 41320097) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що оформлено відповідним протоколом;

2) зобов`язати Комісію Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити ТОВ "Агрокомфорт" (код - 41320097) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року замінено неналежного відповідача Головне управління ДФС у Кіровоградській області на належного Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню, а товариство - виключенню з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, позивач звертає увагу, що наявність такого рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації всіх податкових накладних позивача.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені нормами чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

На підставі усної ухвали, занесеної до журналу судового засідання 02.03.2020 року, подальший розгляд справи вирішено проводити в порядку письмового засідання.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ "Агрокомфорт" є юридичною особою, основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с.95-97).

Під час здійснення господарських операцій з операцій з ТОВ "Агро-Кропивницьк" (код ЄДРПОУ -409917411231), ТОВ "КСВ ГРУП Україна" (код ЄДРПОУ 42690122655) позивачем, на виконання вимог статей 187, 201 ПК України, були виписані податкові накладні, а саме:

- податкову накладну №2 від 26.07.2019 року на суму 604,20 грн. по господарській діяльності з ТОВ "Агро-Кропивницьк" (код ЄДРПОУ 409917411231) щодо реалізації олії соняшнику (а.с.17-18);

- податкову накладну №1 від 07.08.2019 року на суму 20140,00 грн. по господарській діяльності з ТОВ "КСВ ГРУП Україна" (код ЄДРПОУ 42690122655) щодо реалізації олії соняшнику (а.с.30-31).

Вказані вище податкові накладні направлені позивачем для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів".

ТОВ "Агрокомфорт" у встановленому порядку здійснило реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте отримало на електронну адресу квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими "Документ прийнято. Реєстрація зупинена". Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних." (а.с.18,31).

Після отримання квитанцій з інформацією про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту вчинення господарських операцій з контрагентами, що підтверджується квитанціями про відправлення (а.с.20,32).

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "Агрокомфорт" з 23.05.2019 року внесене в реєстр ризикових платників на підставі п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платників податків (а.с.109).

Позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із запитом від 05.12.2019 року №05/12/19-1 щодо надання витягу з протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення ТОВ "Агрокомфорт" до переліку ризикових платників податків та копії матеріалів, на підставі яких платника податку віднесено до такого переліку (а.с.82-83).

Листом від 21.12.2019 р. №Адв/26-15-06-06-15 "Щодо розгляду адвокатського запиту" відповідачем повідомлено про результати розгляду отриманого запиту. Так, даним листом процитовано норми Податкового кодексу України, Постанови КМУ від 21.02.2018 року №117, та повідомлено, що ознаки ризиковості платника податку (що застосовані до позивача) були визначені листом ДФС України № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 року (а.с.92-93). Також у даному листі вказано, що згідно рішення комісії Головного Управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ТОВ "Агрокомфорт" було внесене до переліку ризикових платників (протокол комісії від 23.05.2019 року №522) (а.с.94).

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації визначені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 117 та Порядок роботи комісій, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Листом в.о. голови Державної фіскальної служби України О. Власовим № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05 листопада 2018 року затверджені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Критерії, визначені у листі № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05 листопада 2018 року, тотожні Критеріям, визначеним у листі № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року.

Листом ДФС України від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04 визначено Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, та послуг з кодами, згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу.

Так, підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначено вичерпні підстави за наявності яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Так у протоколі засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 23.05.2019 року зазначено про те, що за результатами аналізу діяльності підприємства ТОВ "Агрокомфорт" встановлено, що підприємством реалізовано соняшнику та сої у більшій кількості, ніж придбано. Ліміт сформовано за рахунок придбання нафтопродуктів у більшій кількості, ніж реалізовано На підставі наведеного, позивача внесено до переліку ризикових платників податків у зв`язку з відповідністю товариства пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених ДФС України 05.11.2018 року за № 4065/99-99-07-05-04 (а.с.94).

Проте, дане рішення суб`єкта владних повноважень не містить ані переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування. Також з протокольного рішення вбачається, що останнє прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, будь-які інші матеріали, контролюючим органом не використовувались.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що платник податку не зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим). Товариство зареєстровано за адресою: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. М. Садового,14б (а.с.95).

Позивач має відкриті банківські рахунки в ПАТ УкрСиббанк , що зазначено на фірмовому бланку товариства.

У суду відсутня інформацію, що позивач - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, не було ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.

У суду також відсутня інформація від відповідача, що ТОВ "Агрокомфорт" як платник податку не подавав податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України та як платник податку на прибуток не подавав контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України.

Разом з тим, позивачем подано контролюючому органу декларацію з ПДВ за липень-серпень 2019 р. Копія декларації з ПДВ та квитанції наявні в матеріалах справи (а.с.42-63).

Відповідачем також не надано до суду податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення товариством ризикових операцій.

На виконання пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків), який втратив чинність на підставі Наказу Державної фіскальної служби № 522 від 03.08.2018року.

Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Як вже зазначалося судом вище, позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України №4065/99-99-07-05-04 від 05.11.2018 року, протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 23.05.2019 р. за №522 не містить. Також, з протокольного рішення суд вбачає, що рішення прийнято лише на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, будь-які інші матеріали, контролюючим органом не використовувались.

Аналізуючи викладене суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до п.п. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України № 4065/99-99-07-05-04 від 05.11.2018 року, а також наявності у поданій ТОВ "Агрокомфорт" на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних - податковій накладній № 1 від 07.08.2019 року та податковій накладній №2 від 26.07.2019 року, встановлених критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пунктами 12-16 Порядку № 117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Водночас, наведеним Порядком № 117 не визначено чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН.

Натомість пунктом 10 Порядку передбачено запровадження певного алгоритму визначення таких критеріїв ДФС України за погодженням з Міністерством фінансів України, а саме: критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Як вже було зазначено, Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Водночас, факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому варто врахувати, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність станом на час прийняття спірного рішення правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про внесення ТОВ "Агрокомфорт" до Переліку ризикових платників, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Поряд з вказаним, суд вважає за необхідне зазначити, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС України № 4065/99-99-07-05-04 від 05.11.2019 року, є безпідставним.

Крім того, на думку суду, відповідачем прийнято оскаржуване протокольне рішення з недотриманням пункту 9 частини 2 статті 2 КАС України - без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Протилежного відповідачем не доведено.

Як зазначено вище, відповідно до квитанцій реєстрацію податкових накладних № 1 від 07 серпня 2019 року та № 2 від 26 липня 2019 року зупинено, оскільки податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Відтак, негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем "Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій", встановлених листами ДФС України № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05 листопада 2018 року, № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, які не відносяться до нормативних актів та не можуть встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Під час розгляду справи Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного протокольного рішення № 522 від 23.05.2019 року.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомфорт" до переліку ризикових платників, оформлене протоколом № 522 від 23.05.2019 року, прийнято з порушенням порядку, встановленого нормами чинного законодавства, без наявності правових підстав та порушує права позивача як платника податку, у зв`язку з чим, є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання Головне управління Державної податкової служби в м. Києві виключити ТОВ "Агрокомфорт" (код - 41320097) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості не підлягають задоволенню, оскільки достатнім та належним способом захисту в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено протоколом № 522 від 23.05.2019 року, наслідком якого і буде виключення позивача з переліку ризикових платників податків.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупності викладених обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомфорт" підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 5763,00 грн.(3 позовних вимоги *1921,00 грн.), що документально підтверджується платіжним дорученням від 15.10.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3842,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.8,9,72-77, 90, 139, 193, 242-244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомфорт" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомфорт" (код ЄДРПОУ - 41320097) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що оформлено протоколом від 23.05.2019 року №522.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомфорт" (код -40772754) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ - 43141267).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко