Рішення

від 16.03.2020 по справі 640/4864/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року м. Київ № 640/4864/19

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "МОЛОКО-КРАЇНА" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0194401206 від 06 березня 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Сільськогосподарський виробничий кооператив "МОЛОКО-КРАЇНА" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, к. 407-А, код ЄДРПОУ 37120679) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0194401206 від 06 березня 2019 року.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, що податкова накладна від 30.11.2018 № 23/2 грн була надіслана на реєстрацію 15.12.2018 в 19:09 та податкові накладні №30/2 та №32 від 31.12.2018 року були надіслана до ДФС України 15.01.2018 року о 19:05 та 19:04 відповідно, у межах граничного терміну для її реєстрації, однак протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем надіслано не було.

Отже, враховуючи норми чинного законодавства, податкові накладні вважаються зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 23.03.2019 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження

Відповідач не погоджуючись з адміністративним позовом подав до суду відзив на позов, в якому просив повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

08 лютого 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладених та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладених СВК Молоко-Країна (ПН 37120679) за 2017-2018 рік.

За результатами перевірки складено акт від 08.02.2019 року №1130/26-15-12-06-16/37120679, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017- 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладених, зокрема, податкової накладної від 30.11.2018 №23/2 на 2 дні, від 31.12.2018 року №32, 30/2 на 1 день.

06 березня 2019 року відповідачем на підставі акта перевірки №1130/26-15-12-06-16/37120679 від 08.02.2019 прийнято наступне оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а саме № 0194401206, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше днів на суму ПДВ 1541803,08 грн застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 154180,38 грн

Не погоджуючись з правомірністю та обґрунтованістю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктами 2 та 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пунктів 4 та 5 вказаного Порядку до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктами 14 та 15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг, якому кореспондує обов`язок ДФС, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо протягом операційного дня платнику податків не надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.04.2018 по справі №820/6330/16, касаційне провадження №К/9901/40743/18.

Отже, дослідивши обставини направлення позивачем податкової накладної №23/2 від 30.11.2018 для реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено факт надіслання позивачем цієї податкової накладної протягом операційного дня 15.12.2018, тобто у строк, встановлений п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів несправності засобів телекомунікаційного зв`язку платника податків чи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку направлення на реєстрацію податкових накладних.

В порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України контролюючим органом не була надіслана позивачу протягом операційного дня 15.12.2018 квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначеної податкової накладної або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної з незалежних від позивача причин, тобто з причин, які не залежали від його волі.

З огляду на вищевикладене та з врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до приписів якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна №23/2 від 30.11.2018 вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.12.2018.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №806/832/17 провадження №К/9901/1807/17.

Щодо податкових накладних №30/2 та №32 від 31.12.2018 року, то суд зазначає, що останні були подані позивачем на реєстрацію 15.01.2019 в 19:05 та 19:04.

Проте, квитанції про прийняття вищезазначених податкових накладних отримав 16.01.2019 року.

Разом з тим, судом встановлено, що затримка в реєстрації податкових накладних №30/2 та №32 від 31.12.2018 року відбулась не з вини кооперативу, а у зв`язку з перенавантаженням серверу ДФС 15.01.2019, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем доказів та обґрунтувань на підтвердження того, що позивачем податкові накладні від 31.12.2018 №30/2 та №31 були направлені на Реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних не 15.01.2019 року в 19:04 та 19:05 суду надано не було.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі №804/5153/17, зазначено, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач у повному обсязі виконав свій обов`язок щодо реєстрації зазначеної податкової накладної у строк, встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Крім того, слід звернути увагу на те, що контролюючим органом не було встановлено обставин наявності вини позивача в порушенні податкового законодавства щодо порядку реєстрації податкових накладних.

Між тим, Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року Справа Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" було зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яка має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні. У вказаній справі було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме - критерій правових наслідків для адресата.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України штрафи за своєю тяжкістю та каральним характером цілком відповідають санкціям, притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, а відтак, наявні всі підстави для застосування ч. 2 ст. 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "МОЛОКО-КРАЇНА" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, к. 407-А, код ЄДРПОУ 37120679) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0194401206 від 06 березня 2019 року.

Стягнути із Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "МОЛОКО-КРАЇНА" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, к. 407-А, код ЄДРПОУ 37120679) сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 2312,71 грн. (дві тисячі триста дванадцять гривень 71 коп.)

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа