Постанова

від 11.03.2020 по справі 540/1521/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1521/19

Суддя першої інстанції: Дубровна В.А.

Час та місце ухвалення судового рішення 14:56 , м. Херсон

Повний текст судового рішення складений 23.09.2019р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Синіговець А.В.,

представника позивача Вініченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Беко до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23.07.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) Беко звернулося до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA508070/2018/000091/2 від 27.09.2018р.; №UA508070/2018/000093/2 від 01.10.2018р.; №UA508070/2018/000094/2 від 01.10.2018р.

В обґрунтування позову зазначено, що митний орган безпідставно встановив відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товарів. При цьому, митним органом не вказано складові митної вартості товарів що є непідтвердженими, причин з яких неможливо встановити складові митної вартості товару, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.09.2019р. позов задоволений з підстав того, що надані позивачем документи для митного оформлення товару підтверджують задекларовану митну вартість та є достатніми для здійснення митного оформлення, а тому суб`єктом владних повноважень безпідставно винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 01.04.2016р.р. між ТОВ Беко (покупець) та Yiwu Jinyu Sndustry and Trade Co., Ltd, Китай (продавець) укладено контракт №KD160401, згідно умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар, асортимент якого зазначений та погоджений сторонами в специфікації до кожної поставки, зазначені в подальшому як товар, в асортименті, кількості та цінам згідно супроводжувальних документів. /т.1 а.с.16-20/

В подальшому сторони неодноразово підписували додаткові угоди від №1 від 30.03.2017р., №2 від 20.10.2017р., №3 від 23.10.2017р., №45, №4 від 12.03.2018р. до вищезазначеного контракту. /т.1 а.с.21-24/

27.09.2018р. та 02.10.2018р. ФОП ОСОБА_1 , на підставі договору про надання послуг митного брокера, для митного оформлення імпортовано товару ТОВ Беко подано до митного поста Херсон - центральний Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вантажні митні декларації: №№UA508070/2018/001400 від 27.09.2018р., якою задекларовано за основним методом визначення вартості товарів (п.1 ч.1 ст.57 Митного Кодексу України), тобто за ціною договору, товари: нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестр 50%) пофарбований, непросочений, без покриття, недубльований, поверхнева щільність 90 г/м2 на гільзі та пропіленовому пакеті, для виготов лення серветок для вологого та сухого прибирання рожевого, блакитного, жовтого кольору, у рулонах шириною 30см - 17 рулонів в кількості 0,91тон, за договірною вартістю 1592,50 доларів США;

UA508070/2018/001431 від 02.10.2018р., якою задекларовано за основним методом визначення вартості товарів (п.1 ч.1 ст.57 Митного Кодексу України), тобто за ціною договору, товари: дерев`яні зубочистки (бамбукові) у вигляді загострених паличок товщиною 2 мм, по 150 шт., у пластиковій упаковці - 50400 уп.; в ка ртонній упаковці, кожна в індивідуальній упаковці, по 1000 шт. за договірною вартістю 4150 доларів США;

UA508070/2018/001432 від 02.10.2018р., якою задекларовано за основним методом визначення вартості товарів (п.1 ч.1 ст.57 Митного Кодексу України), тобто за ціною договору, товари: частини та приладдя призначені до верстатів для виробництва виробів з дроту; комплект для скручування металевої сітки у вигляді ру кава, який монтується на в`язальний верстат для виготовлення скребків, включає: гільйотину з двома пневмоциліндрами розміром 60*31*57 см, корпус з електричними клапанами розміром 13*8*15 см, привід з двома електромоторами розміром 18*18*36 см, вал з підшипником з пневмотрубками розміром 19*12*10 см, блок управління розміром 30*40*20 см у кількості 8 комплектів за договірною вартістю 426,56 доларів США, нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестр 50%) пофарбований, непросочений, без покриття, недубльований, поверхнева щільність 90 г/м2 на гільзі та пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання рожевого, блакитного, жовтого кольору, у рулонах шириною 30 см - 61 рулони - 2,974 тони, у рулонах шириною 25см - 21 рулон - 1,108 тон, за договірною вартістю 7143,50 доларів США, запасні частини до верстатів для виробництва виробів з дроту з чорних металів; вал конусний сталевий, складається з трьох частин, максимальний діаметр 23,5см., мінімальний 7,5см. - 32шт., за договірною вартістю 110,88 доларів США, електричні двигуни змінного струму потужністю до 37,5кВт: електричний двигун модель №0171201, потужністю 14Вт, 60об./хв., 220В, 50Гц до верстату для виробництва дроту - 2шт., за договірною варті стю 3 долари США. /а.с.28-30, 53-55, 76-80/

Для підтвердження митної вартості товарів позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: зовнішньоекономічний контракт №KD160401 від 01.04.2016р. з додатковими угодами; комерційні інвойси; сертифікати якості, пакувальні листи. /т.1 а.с.16-24, 31-36, 56-61, 81-84/

На етапі перевірки митної вартості товару відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на те, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, у зв`язку із чим витребував у позивача додаткові документи, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються товару; 2) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертизи організаціями, та /або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію митної декларації країни відправлення.

Додатково позивачем були надані митниці документи: офіційні прайс-листи, платіжні доручення, декларації відправника, ціни Лондонської біржі кольорових металів. /т.1 а.с.32-33, 34, 57-58, 60, 82-83/

За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем 27.09.2018р. прийнято рішення №UA508070/2018/000091/2 про коригування митної вартості товарів, яким митна вартість товарів задекларованих згідно вантажної митної декларації UA508070/2018/001400 від 27.09.2018р визначена за резервним методом, а саме її збільшено з 1592,50 доларів США до 2184,00 доларів США.;

01.10.2018р. прийнято рішення №UA508070/2018/000093/2 про коригування митної вартості товарів, яким митна вартість товарів задекларованих згідно вантажної митної декларації №UА508070/2018/001431 від 02.10.2018р. визначена за резервним методом, а саме її збільшено з 4150 доларів США до 5648,38 доларів США. /т.1 а.с.45-46/

01.10.2018р. прийнято рішення №UА508070/2018/000094/2 про коригування митної вартості товарів, яким митна вартість товарів задекларованих згідно вантажної митної декларації №UА508070/2018/001432 від 02.10.2018р. визначена за резервним методом, а саме її збільшено щодо товару - частини та приладдя призначені до верстатів для виробництва виробів з дроту; комплект для скручу вання металевої сітки у вигляді рукава, який монтується на в`язальний верстат для виго товлення скребків, включає: гільйотину з двома пневмоциліндрами розміром 60*31*57 см, корпус з електричними клапанами розміром 13*8*15 см, привід з двома електромоторами розміром 18*18*36 см, вал з підшипником з пневмотрубками розміром 19*12*10 см, блок управління розміром 30*40*20 см у кількості 8 комплектів з 426,56 доларів США до 946 доларів США; товару - нетканий матеріал з штучних (віскоза 50%) та синтетичних волокон (поліестр 50%) пофарбований, непросочений, без покриття, недубльований, поверхнева щільність 90 г/м2 на гільзі та пропіленовому пакеті, для виготовлення серветок для вологого та сухого прибирання рожевого, блакитного, жовтого кольору, у рулонах шириною 30см - 61 рулони - 2,974 тони, у рулонах шириною 25см - 21 рулон - 1,108 тон з 7143,50 доларів США до 9796,80 доларів США; товару - запасні частини до верстатів для виробництва виробів з дроту з чорних металів; вал конусний сталевий, складається з трьох частин, максимальний діаметр 23,5 см., мінімальний 7,5 см. - 32 шт., з 110,88 доларів США до 1344 доларів США; товару - електричні двигуни змінного струму потужністю до 37,5кВт: електричний двигун модель N0171201, потужністю 14 Вт, 60 об./хв., 220В, 50Гц до верстату для виробництва дроту - 2 шт., з 3 доларів США до 3,60 доларів США. /т.1 а.с.11-12, 45-46, 65-67/

Не погоджуючись з діями митного органу щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст. 57 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга названої вище статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 2 ст. 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Так, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Приймаючи рішення від 27.09.2018р. №UA508070/2018/000091/2, від 01.10.2018р. №№UA508070/2018/000093/2, UА508070/2018/000094/2 про коригування митної вартості товарів, яким застосовано резервний метод визначення вартості товарів, митний орган виходив з того, що заявлену митну вартість товару неможливо визначити у зв`язку з тим, що складові митної вартості заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспортні витрати та витрати на страхування) та достовірно документально не підтверджено.

Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними доводами апелянта виходячи з наступного.

Згідно базисних умов поставки товарів, передбачених п.3.1. контракту №KD160401 від 01.04.2016р., поставки здійснюються на умовах CFR (порт Одеса) згідно Міжнародним правилам ІНКОТЕРМС 2010р. /т.1 а.с.16/

Згідно правил ІНКОТЕРМС 2010р. CFR - вартість та фрахт означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару крізь поручні судна у порту відвантаження. За умовами CFR на продавця полягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

За таких умов, витрати з доставки з порту Одеса до місця призначення за вказаними поставками несе покупець.

Згідно листа ТОВ Транс Фаворит від 10.07.2019р., перевізник зазначив, що контейнер TCNU5647633 (акт виконаних робіт №1700 від 02.10.2018р.), контейнер ZIMU2542041 (акт виконаних робіт №1699 від 02.10.2018р.) та контейнер TEMU4112745 (акт виконаних робіт №1673 від 28.09.2018р.) перевозились за маршрутом Одеса (ОМТП) - Херсон. /т.1 а.с.39/

Таким чином, ви трати на перевезення товару у вищезазначених контейнерах, понесені ТОВ Беко документально підтверджено актами надання послуг ТОВ Транс Фаворит №1673 від 28.09.2018р., №1699 від 02.10.2018р., №1700 від 02.10.2018р., є витратами з перевезення товару митною територією України з м.Одеса до м.Херсона (місцезнаходження складу позивача), а тому не входять до митної вартості імпортованих товарів.

Збільшення строків поставки товарів до 39 днів, замість вказаних в умо вах контракту №KD160401 від 01.04.2016р. - 25 днів, зумовлено виключно транспортною завантаженістю порту відправлення та не може бути ознакою того, що транспортування товару поза митною територією України здійснювалось за рахунок покупця - ТОВ Беко .

Згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Однак, позивачем, який за умовами поставки CFR ніс ризик втрати або ушкодження товару від моменту навантаження, зазначено про те, що ним не здійснювалося страхування товарів, а тому він не міг надати митному органу страхові документи,

Щодо доводу апелянта про те, що надані ТОВ Беко прайс-листи постачальника не можуть підтверджувати вартість товару, оскільки вони видані покупцю ТОВ Беко , а не невизначеному колу покупців, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з офіційних прасів до комерційних інвойсів, вони видані за укладеним контрактом між сторонами, а тому містять цінову (вартісну) пропозицію для конкретного покупця, ТОВ Беко , відображають інформацію щодо ціни (вартості) придбаних товарів за підписом постачальника Yiwu Jinyu Industry and Trade Co., Ltd, Китай та мають термін дії ціни (вартості) товару, що пропонується постачальником покупцю. /т.1 а.с.32, 58, 82/

Крім того, зі змісту вищезазначених офіційних прайсів не вбачається, що вони видані (адресовані) виключно ТОВ Беко , що свідчить про те, що цією комерційною пропозицією можуть скористатись й інші потенційні покупці.

Тобто, твердження апелянта про те, що офіційні прайси, адресовані виключно ТОВ Беко та по своїй суті не є прайс-листами, оскільки мають адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, не підтверджено жодними доказами.

Щодо доводу відповідача про те, що у експортних деклараціях країни відправлення відсутні посилання на інвойси ВН180806 від 06.08.2018р., ВН180822В від 22.08.2018р., ВН180822А від 22.08.2018р., колегія суддів до уваги не бере з підстав не підтвердження жодною нормою міжнародного чи національного законодавства.

Водночас, рахунок - фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача.

При цьому, форма вказаного документу не затверджена ні міжнародним законодавством, ні законодавством України.

Матеріалами справи спростовується позиція відповідача про відсутність посилання у експортних деклараціях країни відправлення на інвойси №ВН180806 від 06.08.2018р., №ВН180822В від 22.08.2018р. та №ВН180822А від 22.08.2018р., так як в наданих копіях декларацій країни відправлення вказаний точний перелік товарів згідно наданих інвойсів із зазначенням їх вартості без жодних розбіжностей. /т.1 а.с.34, 60, 83/

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору , митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваних рішень, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Проте, вказана графа оскаржуваних рішень не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Крім того, Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів.

Виходячи з наведеного, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження вищезазначених рішень про коригування митної вартості товарів, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно положень ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, відповідно до положень п.14.1.113 ПК України митні платежі це податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку із переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справляння яких покладено на контролюючи органі.

Положеннями п.41.1 ст.41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства тощо.

Таким чином, у розумінні положень ПК України митний орган є контролюючим органом, який здійснює контроль щодо правильності справляння митних платежів, в тому числі шляхом прийняття рішень про коригування митної вартості товарів.

Однак, Митним кодексом України, як спеціальним законом, не передбачені строки щодо оскарження такого роду рішень митного органу.

Загальною нормою права, а саме п.56.18 ст.56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 ст.102 ПК України визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошового зобов`язання платника податків, у випадках визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення про коригування митної вартості товару є рішенням контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання платника податків, оскільки митна вартість, скоригована таким рішенням, є базою оподаткування в розумінні ст.23 ПК України в її системному тлумаченні зі ст.ст.49-50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов`язання з мита та податку на додану вартість, які платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №815/2541/17.

Як вбачається з матеріалів справи, даний адміністративний позов подано до суду 23.07.2019р., тобто в межах строку звернення до суду, встановленого спеціальним законом п.56.18 ст.56 ПК України, а тому необґрунтованими є доводи апелянта про пропуск позивачем строку для звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 18 березня 2020р.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.