Постанова

від 17.03.2020 по справі 810/4339/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4339/18

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 серпня 2018 року №№0008831409 та 0008841409, якими йому було збільшено грошове зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на суму 468 269,63 грн. та ПДВ у розмірі 93 653, 94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані рішення прийняті на підставі акта перевірки №45/18/28-10-14-09/0020072763 від 20 липня 2018 року, висновки якого є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам, тому ППР, які прийняті на підставі такого акту, підлягають скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року в задоволенні даного позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку що Офіс великих платників податків при проведенні перевірки позивача на предмет правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів за товарною підкатегорією 2004 10 10 90 виявив факт порушення ТОВ "Успот Лтд." класифікації імпортованого товару - картоплі фрі в паніровці "Стеле", встановив, що він класифікується за кодом 2004 10 99 90 та правомірно прийняв податкові повідомлення-рішення, якими товариству збільшені грошові зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України та з податку на додану вартість.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року скасовано, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08 серпня 2018 року №№0008831409 та 0008841409, якими Товариству з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" збільшено грошове зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на суму 468 269,63 грн. та податок на додану вартість у розмірі 93 653, 94 грн. відповідно.

В судовому засіданні 03 березня 2020 року представником ТОВ "УСПОТ ЛТД" до закінчення судових дебатів у справі було заявлено клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат.

Надалі на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 06 березня 2020 року надійшла заява ТОВ "УСПОТ ЛТД" про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просив постановити додаткову постанову у справі та стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УСПОТ ЛТД" витрати на оплату судового збору в розмірі 21 073,21 грн. та правничої допомоги в розмірі 52051,00 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 03 березня 2020 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із оплатою судового збору та наданням професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2018 року.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що обов'язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ УСПОТ ЛТД , який є адвокатом та представляє інтереси останнього на підставі договору №12-1/27-2018 про надання правової допомоги від 07 червня 2018 року до заяви про стягнення правничої допомоги долучено розрахунок понесених витрат на правову допомогу, зокрема, додаткову угоду №4 від 02 грудня 2019 року до договору №12-1/27-2018 про надання правової допомоги від 07 червня 2018 року із визначенням вартості правничої допомоги у справі за годину роботи адвоката під час вчинення процесуальних дій поза судовим чи в судовому засіданні, додаткову угоду №5 від 02 грудня 2019 року до договору №12-1/27-2018 про надання правової допомоги від 07 червня 2018 року із визначенням переліку дій на виконання умов договору, рахунок-фактуру №10 від 07 лютого 2020 року на суму 44 837,00 грн., акт надання послуг до договору №12-1/27-2018 про надання правової допомоги від 07 червня 2018 року та додаткових угод №4,5 від 02 грудня 2019 року на суму 44 837,00 грн, згідно якого адвокат надавав послуги протягом 9,4 год., рахунок-фактуру №20 від 04 березня 2020 року на суму 7 214,00 грн., акт надання послуг до договору №12-1/27-2018 про надання правової допомоги від 07 червня 2018 року та додаткових угод №4,5 від 02 грудня 2019 року на суму 7 214,00 грн., згідно якого адвокат надавав послуги протягом 1,4 год., платіжне доручення №39805 від 28 лютого 2020 року на суму 44 837,00 грн., платіжне доручення №40119 від 05 березня 2020 року на суму 7 214,00 грн., банківські виписки з рахунку адвокатського об'єднання від 28 лютого 2020 року та 05 березня 2020 року.

Крім того, до вказаної заяви було додано детальну інформацію про юридичну особу Адвокатське об'єднання КМ Партнери , а також копії Свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвокатів на ім'я осіб, що приймали участь у розгляді даної справи.

Судом проаналізовано зміст наданих позивачем документів щодо підтвердження обґрунтованості заявленого розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та зазначено, що надані позивачем докази свідчать про відповідність заявленої до стягнення суми витрат встановленим ч. 5 статті 134 КАС України критеріям з огляду на складність, об'єм справи, а також суму податку, визначену у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Колегія суддів враховує ціну позову у справі, кількість судових засідань, у яких брав участь адвокат, затрачений час в ході розгляду справи в судовому засіданні, а також враховує інший витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги і доходить висновку, що вказана сума витрат є співмірною з наданою по справі правничою допомогою.

Також з матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви ТОВ УСПОТ ЛТД було сплачено судовий збір в сумі 8428,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням №616 від 17 серпня 2018 року, а за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року - в сумі 12 643,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №35091 від 03 грудня 2019 року.

Відповідно до ч.6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року було повністю задоволено позов ТОВ УСПОТ ЛТД та не було здійснено розподіл судових витрат, зокрема, судового збору та витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 139 КАС України розподіляє судові витрати.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь ТОВ УСПОТ ЛТД судових витрат у розмірі 52 051,00 грн., понесення позивачем яких підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а їх розмір видається пропорційним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329, 382 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю УСПОТ ЛТД про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю УСПОТ ЛТД на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УСПОТ ЛТД до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ 39440996) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УСПОТ ЛТД (ЄДРПОУ 20072763) витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 52 051 (п'ятдесят дві тисячі п'ятдесят одна) гривня 00 копійок та витрати на оплату судового збору у розмірі 21 072 (двадцять одна тисячі сімдесят дві) гривні 13 копійок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Є.В. Чаку