Рішення

від 14.03.2020 по справі 920/136/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2020 Справа № 920/136/20

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Заєць С.В.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до відповідача - Комунального підприємства Тростянецької міської ради Тростянецьке житлово-експлуатаційне управління ,

про стягнення 8933 грн 51 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 12.02.2020 звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6044 грн 27 коп. боргу, 1959 грн 02 коп. пені, 350 грн 24 коп. 3% річних, 579 грн 99 коп. інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 17.10.2017 договору № 6274/1718-КП-29 постачання природного газу (надалі - Договір).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено газ по Договору, відповідачем газ було прийнято, однак за нього не сплачено, що є порушенням п. 6.1 Договору. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Ухвалою суду від 13.02.2020 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення зазначеної ухвали суду.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17.10.2017 між сторонами було укладено договір № 6274/1718-КП-29 постачання природного газу (а.с.14-23).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов`язався поставити відповідачу у 2017-2018 роках природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.4 Договору кількість спожитого відповідачем газу за місяць оформлюється актом прийому-передачі.

Позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 178917 грн 79 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами без заперечень та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі природного газу (а.с.24-29).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач з позивачем за природний газ не розрахувався в повному обсязі, чим змусив позивача звернутись до суду з даним позовом.

Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано, всупереч ст.ст. 73-74 ГПК України, а тому вказані факти є такими, що встановлені судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно вимоги про стягнення основної заборгованості.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов`язок позивача поставити природний газ, а відповідача прийняти природний газ та сплатити за нього. Позивачем обов`язок з поставки виконаний, а відповідачем за природний газ не сплачено. Отже, відповідачем зустрічне зобов`язання з оплати природного газу не виконано, чим порушено п. 6.1 Договору.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6044 грн 27 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с.11-13).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 350 грн 24 коп. 3% річних, 579 грн 99 коп. інфляційних втрат (період з 28.11.2017 по 15.10.2019) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені.

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню у не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок пені (а.с.11-13).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 1959 грн 02 коп. пені (загальний період з 28.11.2017 по 15.10.2019) є правомірною та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Комунального підприємства Тростянецької міської ради Тростянецьке житлово-експлуатаційне управління про стягнення 8933 грн 51 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Тростянецької міської ради Тростянецьке житлово-експлуатаційне управління (вул. Вознесенська, буд. 72, м. Тростянець, Тростянецький район, Сумська область, 42600, код 14025593) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код 20077720) 6044 грн 27 коп. боргу, 1959 грн 02 коп. пені, 350 грн 24 коп. 3% річних, 579 грн 99 коп. інфляційних втрат, 2102 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Акціонерному товариству Національна акціонерна компанія Нафтогаз України наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 17.03.2020.

Суддя С.В. Заєць