Постанова

від 12.03.2020 по справі 912/2453/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2020 року м.Дніпро Справа № 912/2453/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Дармін М.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Центр"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2019 року, у справі № 912/2453/19 ( суддя Бестаченко О.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогистика-Актив", Одеська область, м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Центр", Кіровоградська обл., місто Кропивницький,

про стягнення 256 046,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранслогистика-Актив" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Центр" із позовом про стягнення основного боргу в сумі 213 099,38 грн, пені в розмірі 37 780,10 грн, 3 % річних в розмірі 5 167,00 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2019 року у справі № 912/2453/19 позовні вимоги задоволено частково.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогистика-Актив" заборгованість у розмірі 256 046,20 грн, в тому числі: основний борг у розмірі 213 099,38 грн, пеня в розмірі 37 779,89 грн, 3 % річних у розмірі 5 166,93 грн, а також 3 840,70 грн. сплаченого судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Центр" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково з врахуванням встановлених фактичних обставин справи, та повністю відмовити в задоволенні стягнення пені та 3% річних і інфляційних втрат.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вважає, що суд в порушення вимог статей 86, 209, 210 ГПК України ухилився від свого прямого обов`язку щодо встановлення фактичних обставин справи щодо погашення заборгованості згідно умов Договору .

Так, апелянт посилається на те, що суд не врахував повернення позивачем зерна у кількості, меншій, ніж було передано; не врахував умови договору, якими передбачено коефіціент втрат в розмірі до 1%, в той час, як фактично позивачем здійснені поліпшення зерна у розмірі 82%.

Апелянт вважає, що внаслідок неправомірних дій позивача, суд мав право зменшити розмір відповідальності відповідача або взагалі звільнити його від відповідальності.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про часткове задоволенні позовних вимог та відмови в задоволенні стягнення пені, 3% річних .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 провадження за апеляційною скаргою призначено в судовому засіданні на 04.03.2020 року на 09 год.30хв.

4.03.2020 року представник апелянта в судове засідання не з`явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю в іншому судовому процесі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2020 клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 12.03.2020 року.

12.03.2020 року представник відповідача знов не з`явився в судове засідання, надавши суду клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин- необхідність його участі в іншому судовому процесі.

Представник позивача в судове засідання також не з`явився, проте, був належним чином повідомлений про дату розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів не вважає за можливе його задоволення з огляду на наступне.

Положеннями пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

З наведеного вбачається, що Господарським процесуальним кодексом України визначені строки, протягом яких має бути розглянута скарга.

Як вбачається з матеріалів справи, суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 12.03.2020 року.

Оскільки двохмісячний термін розгляду апеляційної скарги спливає 20 березня 2020 року, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути спір на підставі наявних у справі доказів, та відмовляє у повторному відкладенні розгляду справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач у справі є юридичною особою, яка у відповідності до статті 56 ГПК України може брати участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, або обрати собі іншого представника.

За наведених обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю УКРТРАНСЛОГИСТИКА -АКТИВ надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, апеляційну скаргу - без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина 2 статті 67 Господарського кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1-4 ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості. Зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.

Зерновий склад є складом загального користування і зобов`язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи (ст. 25 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").

Відповідно до ч. 1-3 ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна (ч. 1 ст. 28 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").

З матеріалів справи вбачається, між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСЛОГИСТИКА -АКТИВ" (Зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ХІМ ЦЕНТР" (Поклажодавець) укладено Договір складського зберігання зерна № 61 від 12.10.2018 (Договір) з Додатками №1, 2 та 3, де передбачено перелік та вартість послуг зернового складу.

Пунктами 1.1., 1.2. Договору передбачено, що за цим Договором Поклажодавець зобов`язується передати, а Зерновий склад зобов`язується прийняти на відповідальне зберігання зазначене в цьому Договорі зерно. Забезпечує, при необхідності, очищення та/або сушку зерна, та у встановлений строк повернути зерно Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством. Зерно за цим Договором є: плоди зернових, зернобобових, насіння олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

Згідно пункту 1.4. Договору найменування (асортимент, види), обсяги, строки зберігання Зерна, що передається, зазначаються в цьому Договорі або в додатках, додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Базисні кондиції якості на Зерно, що передається на зберігання, зазначаються в окремому додатку (Додаток № 1 до Договору).

Зерно зберігається за адресою: 26232, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Злинка, вул. Велігіна, 9 (пункт 1.8. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору передбачено, що керуючись ст. 627 ЦК України, Сторони погодились, що під час дії цього Договору та існуванню між ними договірних відносин в сфері зберігання зерна, в іншому, що не врегульовано цим Договором, Сторони керуються процедурою ведення обліку й оформлення операцій із зерном, передбаченою «Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах» , затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 р. № 661 (надалі - «Інструкція №661» ), не зважаючи на те, що Інструкція №661 втратила свою чинність, і яка є складовою та невід`ємною частиною даного Договору до прийняття та набрання чинності відповідним нормативним актом щодо врегулювання відносин в сфері обліку та операцій із зерном.

Розрахунки за надані послуги здійснюються в безготівковій формі, в національній валюті України - гривні з урахуванням податку на додану вартість. Тарифи на послуги Зернового складу наводяться у Додатках № 2 та № 3 до Договору і є невід`ємною частиною Договору. Поклажодавець сплачує вартість послуг Зернового складу, пов`язаних з прийманням, очищенням, сушінням зерна при переданні такого зерна на зберігання з моменту видачі складського документу на таке зерно, а також сплачує вартість послуг Зернового складу по зберіганню зерна щомісячно, до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги. Оплата здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна. У випадку, якщо фактична вага зерна, внаслідок проведення доробки чи природного убутку відрізняється від залікової, що підтверджується відповідним актом-розрахунком, наданим Поклажодавцю, оплата за зберігання з моменту підписання такого акту здійснюється з розрахунку фактичної ваги зерна, вказаної у такому акті. (п. 8.2.-8.4. Договору).

Згідно п. 8.5. Договору у випадку прострочення строків оплати послуг, Зерновий склад має право нарахувати пеню Поклажодавцю в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Сторони від виконання договірних зобов`язань.

Строк зберігання зерна - до подання Поклажодавцем вимоги про його повернення; але, в усякому разі, повернення зерна усіх зернових, олійних (крім насіння ріпаку) та бобових культур Поклажодавцю відбувається не пізніше « 30» квітня 2019 року (граничний строк зберігання) (пункт 11.1. Договору).

Додатками № 1, 2, 3 до Договору сторонами погоджено Перелік видів сільськогосподарських культур, базисних та обмежувальних кондицій, Перелік та вартість послуг зернового складу.

Договір з додатками підписано сторонами та скріплено печатками (а.с. 18-33, т.1).

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Центр" із позовом про стягнення основного боргу в сумі 213 099,38 грн, пені в розмірі 37 780,10 грн, 3 % річних в розмірі 5 167,00 грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранслогистика-Актив" посилався на невиконання відповідачем зобов`язань за Договором складського зберігання від 12.10.2018 № 61 в частині оплати наданих послуг.

Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи на користь позивача заборгованість у розмірі 256 046,20 грн, з яких: основний борг у розмірі 213 099,38 грн, пеня в розмірі 37 779,89 грн, 3 % річних у розмірі 5166,93 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав свої зобов`язання за договором складського зберігання зерна, переданого відповідачем, в той час, як відповідач, умови договору щодо оплати наданих послуг не виконав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14.10.2018 по 20.10.2018 позивач надав відповідачу послуги із приймання, зберігання, сушіння, очищення, переоформлення кукурудзи 3 класу урожаю 2018 року, що підтверджується товарно-транспортними накладними, реєстрами ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, розпорядженнями на очистку, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав, актами на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав (Форма № 34), картками аналізу зерна (форма № 47) (а.с. 119-217).

Відповідно до заяв відповідача від 17.10.2018 № 17/10; від 18.10.2018 № 18/10; від 19.10.2018 № 19/10; від 20.10.2018 № 20/10 (а.с. 50-53) кукурудза загальною масою 1 393 705 кг була переоформлена на ТОВ "Кернел-Трейд" (код ЄДРПОУ 31454383), що підтверджується складськими квитанціями АЦ 777149 від 17.10.2018; АЦ 777154 від 18.10.2018; АЦ 777159 от 19.10.2018; АЦ 777160 от 20.10.2018 (а.с. 54-55).

20.10.2018 сторонами підписано Акт-розрахунок № Д0000000030 про результати операцій з кукурудзою з видатком (без відходів) масою 1 393 705 кг з урахуванням списаних відходів ІІІ категорії та інших показників (а.с. 34), а також Акт надання послуг № 256 від 20.10.2018 про те, що виконавцем були надані наступні роботи (надані такі послуги): аналіз на показники безпеки, аналіз на вміст ГМО, послуга з сушіння зерна, послуга з очищення зерна, послуга з приймання зерна, послуга зі зберігання зерна, послуга переоформлення зерна, всього на суму 213 099,38 грн з ПДВ (а.с. 35). Актом надання послуг № 256 від 20.10.2018 зафіксовано також, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

20.10.2018 позивачем виписано відповідачу рахунок на оплату № 97 на загальну суму 213 099,38 грн з ПДВ (а.с. 36, т.1).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на умови п. 8.4. Договору та загальні норми цивільного законодавства, строк оплати за надані послуги є таким, що настав.

Позивач письмово звертався до відповідача з проханням погасити заборгованість у розмірі 213 099,38 грн по Акту надання послуг № 256 від 20.10.2018 (а.с. 37-41), однак відповіді не отримав.

15.07.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію від 15.07.2019 № 32 з Актом звірки взаєморозрахунків станом на 15.07.2019 на суму 213 099,38 грн (а.с. 42-47).

Однак претензійні вимоги залишились незадоволеними, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за договором зберігання зерна у розмірі 213 099,38 грн.

При цьому, доводи відповідача про те, що позивачем було видано зерно з недостачею, є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно умов Договору загальна кількість Зерна, що поставляється на склад Зернового складу становить: суму всіх накладних по кількості, виписаних Зерновим складом та/або суму всіх складських квитанцій на зерно, простих чи подвійних складських свідоцтв (п. 1.5 Договору).

Якість Зерна повинна відповідати державним стандартам України та підтверджуватись карткою аналізу зерна, що складається Зерновим складом при прийманні партії зерна на зберігання. Визначення якості зерна проводиться виробничою технологічною лабораторією Зернового складу за методиками й показниками, установленими чинними нормативними документами. Картка аналізу зерна с невід`ємною частиною договору (п. 2.1. Договору).

У разі невідповідності якісних показників зерна нормам державних стандартів України. Зерновий склад здійснює за рахунок Поклажодавця доведення зерна до відповідних показників якості для розрахунків (Додаток № 1 до Договору). У такому випадку, при наявності технічної можливості у Зернового складу, Сторонами укладається Додаткова угода до Договору, що є його невід`ємною частиною. У разі не підписання Додаткової угоди з боку Поклажодавця та ненадання мотивованої відмови, застосовується п. 8.15. Договору. (п. 2.3. Договору)

У п. 5.1. Договору сторонами також узгоджено застосування до договірних відносин положень Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13 жовтня 2008 року № 661 (Інструкція), яка втратила чинність.

Згідно п. 2.19. Інструкції при надходженні протягом доби однорідних за якістю партій зерна (доставка автотранспортом) їх приймання провадиться за середньодобовими пробами.

Для розміщення зерна за кожною автомобільною партією ВТЛ проводить визначення органолептичних показників, зараженості, стану по вологості (експрес-методом) та засміченості, а також показників, що визначають клас зерна. Стан по вологості та засміченості визначається відповідно до додатка 1 до "Инструкции по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы", затвердженої наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 24.06.88 N 185. За результатами аналізу технік-лаборант на зворотному боці першого примірника товарно-транспортної накладної проставляє штамп за формою, наведеною в додатку 1, та зазначає при цьому показники якості зерна та номер зерносховища для його розміщення, підписує і направляє автомобіль на ваги. (п. 2.21. Інструкції)

Після закінчення оперативної доби всі документи з надходження зерна передаються в бухгалтерію, де оформляються реєстри форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4), проводиться звірка маси зерна, що надійшло на підприємство, за даними розділу I реєстру форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4) з даними вагових журналів форми N ЗХС-28, форми N 29. ВТЛ проводить визначення якості зерна, оформлює картку аналізу зерна (форма N 47) та зазначає показники якості в журналах форми N ЗХС-49, форми N 59, форми N 51. За результатами аналізів оформляється розділ II реєстру форми N ЗХС-3 (N ЗХС-4). (п. 2.31., 2.32. Інструкції)

Відповідно до наявних в матеріалах справи реєстрів за формою № ЗХС-3 показники якості зерна переданого відповідачем позивачу відрізнялися від базисних кондицій, визначених у Додатку № 1 до Договору.

Згідно умов п. 4.8 Договору на підтвердження прийняття зерна на зберігання, на кожну партію зерна, прийняту протягом доби, зерновий склад видає Поклажодавцю складський документ із зазначенням фізичної ваги та фактичних показників якості зерна, а також залікової ваги, яка розраховується із врахуванням фізичної ваги та показників для розрахунків, встановлених у Додатку № 1 до Договору.

Згідно п. 2.38. Інструкції залікова маса зерна - це фізична маса зернової культури (крім кукурудзи в качанах), зменшена на розрахункову величину маси відхилень до кондицій вмісту вологи та смітної домішки у зерні, що зазначені у договорі складського зберігання зерна. Визначення залікової маси зерна проводиться згідно з додатком 2.

Розрахунок залікової маси проводиться при прийманні зерна на зберігання, здійснюється у реєстрах форми N ЗХС-3, ЗХС-4 і відображається у відповідному складському документі. При переоформленні складських документів залікова маса зерна не розраховується, якщо воно проводиться після доробки зерна. (п. 2.40. Інструкції)

В той же час, п. 6.19. Договору, на який посилається відповідач, передбачає, що Зерновий склад зобов`язується повернути Зерно Поклажодавцеві в кількості згідно з складськими документами, виданими Зерновим складом на ім`я Поклажодавця, з урахуванням Коефіцієнту втрат, з яким Сторони погоджуються та визначають в розмірі до 1 %. Сторони погодились, що Коефіцієнт втрат включає в себе, зокрема, природні втрати Зерна під час зберігання, втрати по кількості у зв`язку з можливим покращенням таких якісних показників Зерна як вологість та смітна домішка, а також будь-які інші можливі втрати, що впливають/можуть впливати на визначення кількості Зерна. Видача (переоформлення) Зерновим складом Зерна з перевищенням вказаного Коефіцієнту втрат, вважатиметься недостачею Зерна і Зерновий склад буде зобов`язаний відшкодувати Поклажодавцю завдані такою недостачею збитки. Поклажодавець не відшкодовує Зерновому складу будь-які витрати, пов`язаних з будь-яким покращенням якості Зерна, в кількості більшій за Коефіцієнт втрат.

З аналізу вказаного пункту Договору та умов приймання зерна вбачається, що сторони погодили коефіцієнт втрат в розмірі до 1 % саме залікової, а не фактичної ваги.

Складськими квитанціями (а.с. 54-55) позивачем підтверджено повернення зерновим складом зерна у кількості 1 393 705 кг.

Доводи відповідача щодо необхідності з`ясування кількості, порядку та підтвердження знищення відходів кукурудзи ІІІ класу, а також видачі позивачем відходів І-ІІ категорії є безпідставними, оскільки відповідно до поданих доказів відходи І-ІІ категорії не утворювались, а кількість, порядок та знищення відходів кукурудзи ІІІ класу не входить до предмета доказування у даному спорі.

Окрім того, відповідачем Акт наданих послуг № 256 від 20.10.2018 підписано без зауважень, чим констатовано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Враховуючи, що позивачем доведено надання послуг, відповідачем не надано доказів оплати наданих послуг, господарський суд вважає такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення з відповідача 213 099,38 грн заборгованості за Договором.

Таким чином, оскільки позивачем доведено надання послуг, а відповідачем не надано доказів оплати наданих послуг, а вимог щодо недостачі зерна відповідач не заявляв, то у суду першої інстанції були законні підстави для стягнення суми боргу за договором зберігання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За положеннями статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Оскільки судом першої інстанції встановлено порушення відповідачем зобов`язання з оплати послуг за зберігання зерна в установлений договором строк, означене є підставою для застосування до останнього штрафної санкції у вигляді пені.

Відповідно до частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 8.5. Договору у випадку прострочення строків оплати послуг, Зерновий склад має право нарахувати пеню Поклажодавцю в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Сторони від виконання договірних зобов`язань.

З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача, стягнув пеню за період з 06.11.2018 по 04.05.2019 у розмірі 37 779,89 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому суд першої інстанції також обгрунтовано стягнув на користь позивача 5 166,93 грн.

Посилання апелянта на те, що у Актах наданих послуг № 256 від 20.10.2018 року зазначена вартість послуг з сушіння зерна по 43,50 грн, а Додатком № 3 до Договору сторони узгодили вартсть послуг з сушіння кукурудзи у сумі 52.20 грн., не є суперечливими доказами, оскільки Акти містять ціну без ПДВ, а умовами договору передбачений розрахунок сторін за ціною, яка включає ПДВ.( 43,50 +20% ПДВ= 52,20 грн.)

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Кіровоградської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Центр".

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Центр"- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2019 року у справі № 912/2453/19 ( суддя Бестаченко О.Л.) - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Хім Центр".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.03.2020року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін