Рішення

від 03.03.2020 по справі 910/15501/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2020 р.Справа № 910/15501/19

За позовом Приватного підприємства "Світова музика" в особі Приватної

організації "Організація колективного управління авторськими та

суміжними правами"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб"

про стягнення 42 040,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Світова музика" в особі Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб" про стягнення 230 520,00 грн. компенсації за порушення виключних авторських прав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив виключні майнові авторські права позивача на музичні твори "Can't stop the feeling " у виконанні Justin Timberlake та "Love me like you do" у виконанні Elli Goulding, шляхом публічного виконання вказаних творів.

Ухвалою від 11.11.2019 р. відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10.12.2019 р.

29.11.2019 р. до суду надійшли відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує, та письмові пояснення щодо відеозапису.

10.12.2019 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 10.12.2019 р. відкладено підготовче засідання на 22.01.2020 р.

22.01.2020 р. від позивача надійшли відповідь на відзив та заява про зміну позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 22.01.2020 р. відкладено підготовче засідання на 11.02.2020 р.

04.02.2020 р. від позивача надійшли відповідь на відзив та заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача компенсацію в загальному розмірі 42 040,00 грн.

Протокольною ухвалою від 11.02.2020 р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2020 р.

У судовому засіданні 03.03.2020 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 03.03.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (ПО "ОКУАСП") є організацією колективного управління відповідно до Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011 р. (а.с. 17).

Між ПО "ОКУАСП", як організацією, та Приватним підприємством "Світова музика" (позивач), як видавником, 01.01.2016 р. укладено Договір №АУ 010116 про управління майновими авторськими правами, з додатками та додатковими угодами (а.с. 28-37).

На підставі цього Договору ПО "ОКУАСП" від ПП "Світова музика" передано повноваження здійснювати колективне управління майновими правами, а саме: дозволяти або забороняти від імені Видавника використання, а також збирати винагороду (роялті) за використання, зокрема, музичних творів "Can't stop the feeling " у виконанні Justin Timberlake та "Love me like you do" у виконанні Elli Goulding .

Вказане також підтверджується деклараціями музичних творів (а.с. 38, 39).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору, Видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, а саме: дозволяти або забороняти від імені Видавника використання творів, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання.

Згідно з розділом 7 Договору, у випадку виявлення порушень прав, Організація має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав.

У свою чергу, Приватне підприємство "Світова музика" отримала відповідні права на вказані музичні твори від ТОВ "Олл Мьюзик Паблишинг" на підставі Договору №01/2016-Л від 01.01.2016 р., з додатками та додатковими угодами (а.с. 40-48).

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції, чинній на час вчинення порушення), суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами, зокрема, через організацію колективного управління.

Частиною 1 ст. 47 Закону передбачено, що суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Згідно з ч. 4 ст. 47 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" (в редакції, чинній на час вчинення порушення) організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів. Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції, чинній на час вчинення порушення), організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов`язковим.

Разом з тим така організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб`єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права. Якщо в організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб`єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Таким чином, наведені вище обставини свідчать про те, що ПО "ОКУАСП" здійснює колективне управління виключними майновими авторським правами на спірний музичний твір.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір, відповідно до ст. 440 ЦК України, відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Як зазначає позивач, порушення відповідачем було вчинено у приміщені ресторану "Голден Гейт Паб" за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 40/2, шляхом публічного виконання, зокрема, музичних творів "Can't stop the feeling" у виконанні Justin Timberlake та "Love me like you do" у виконанні Elli Goulding .

На підтвердження викладеного позивачем надано Акт фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 14.09.2017 р. №32/09/17, складений уповноваженим представником ПО "ОКУАСП"; відеозапис фіксації використаного спірного музичного твору; та чек від 14.09.2017 р. (а.с. 50-54).

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що ПО "ОКУАСП" не довела належність позивачу - ТОВ "УМИГ Мьюзік" виключних авторських прав на спірні музичні твори, виключного права дозволяти використання вказаного музичного твору та відповідно права на його захист, так як з доданих до позовної заяви документів не відслідковується передача майнових авторських прав на спірний музичний твір безпосередньо від авторів цього твору (первинних суб`єктів авторських прав) до ТОВ "Олл Мьюзик Паблишинг" та в подальшому до позивача.

Проте, такі доводи судом не приймаються до уваги, оскільки вищезазначені договори станом на час фіксації були чинні, недійсними не визнавалися; докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, необґрунтованими є доводи відповідача щодо недоведеності ПО "ОКУАСП" належності позивачу виключного авторського права на спірні музичні твори. ПО "ОКУАСП" доведено набуття позивачем майнових авторських прав та повноважень здійснювати колективне управління майновими правами суб`єкта авторського права - позивача, зокрема, щодо музичних творів "Can't stop the feeling " у виконанні Justin Timberlake та "Love me like you do" у виконанні Elli Goulding.

Також, відповідач зазначає, що ПІІ "Голден Паб" використовує музичні твори, у тому числі спірні, на підставі Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС від 24.12.2014 р., укладеного між ПІІ "Голден Паб" (відповідач) та ТОВ "КДС", за умовами якого відповідач приєднався до усіх правочинів, які вже укладено ТОВ "КДС", так і тих, що можуть бути укладені у майбутньому, та Договору № 01/2014 від 27.12.2013 р., укладеного між ДО "УААСП" та ТОВ "КДС", за умовами якого ДО "УААСП" від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надало користувачам право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2013 р. між Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (УААСП), що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" та на підставі Свідоцтва № 3/2003 від 22.08.2003р. Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіта і науки України здійснює колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контент Делівері Сервіс" (КДС), укладено договір №01/2014.

Як вказано у преамбулі Договору №01/2014, ТОВ "КДС" за даним договором управомочене набувати прав та обов`язків і самостійно їх реалізовувати як від власного імені, так і на підставі договорів доручення від імені Користувачів, що протягом дії Договору приєднаються до цього Договору.

Умовами Договору №01/2014 передбачено, що Користувач (Користувачі) - суб`єкти господарювання, які шляхом укладення із КДС договору доручили останньому врегулювати від їх імені та за їх рахунок шляхом укладення господарських договорів усі питання щодо використання ними способом публічного виконання творів. Твори - оприлюднені літературні, музичні твори з текстом або без тексту, що охороняються авторським правом, повноваженні на колективне управління якими на території України передано УААСП аналогічними іноземними авторсько-правовими організаціями на підставі договорів про взаємне представництво інтересів, українськими суб`єктами авторського права та їх правонаступниками на підставі письмових договорів, а також повноваження по управлінню якими УААСП здійснює на підставі Закону (розділ 1 Договору).

Пунктами 2.1. - 2.6. Договору №01/2014 визначено, що УААСП від імені авторів та їх правонаступників, включаючи іноземних, надає Користувачам, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів у приміщеннях закладів Користувачів, розташованих на території України, а Користувачі зобов`язуються виплачувати УААСП авторську винагороду (роялті) відповідно до умов цього Договору та Закону. Сторони окремо погодили, що з метою реалізації положень цього Договору Користувачі та КДС отримують невиключне право на відтворення і зберігання творів з метою їх подальшого використання способом публічного виконання. Сторони погодили, що в кожному конкретному випадку днем отримання Користувачем невиключного права на використання творів на умовах цього Договору (днем набуття чинності невиключною ліцензією УААСП на користь Користувача) буде день укладення КДС із Користувачем договору, умовами якого передбачено уповноваження Користувачем КДС на врегулювання від його імені усіх питань стосовно використання останнім способом публічного виконання творів (у такий спосіб Користувач приєднується до цього Договору). Користувачі не мають права передавати отримані за цим Договором права третім особам. Цей Договір не поширюється на: а) немайнові права авторів; б) права виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення; в) будь-які інші способи та види використання творів, не зазначені в цьому Договорі. Розміри авторської винагороди (роялті), яка сплачується Користувачами за надання невиключного права на публічне виконання творів за розрахунковий період - календарний рік (тарифи), визначені у Додатку до цього Договору. Визначена Сторонами сума авторської винагороди (тариф) не залежить від тривалості та кількості використання творів протягом розрахункового періоду. КДС протягом 30-ти календарних днів, які слідують за останнім днем розрахункового періоду, надає УААСП звіт за формою, визначеною Додатком до цього Договору, який містить перелік Користувачів, від імені яких КДС виплачує УААСП авторську винагороду (роялті) за використання творів способом публічного виконання. Разом із звітом КДС зобов`язується надати УААСП у довільній формі точний перелік використовуваних Користувачами протягом розрахункового періоду творів, як це передбачено чинним законодавством України.

Пунктом 5.1. Договору сторони встановили, що цей Договір набирає чинності з 01 січня 2014р. року і діє по 31 грудня 2020 року. При цьому, п. п. 2.6.-2.8. залишаються в силі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що виникли під час дії цього Договору.

Умовами п. 7.4. Договору №01/2014 передбачено, що сторони розуміють, що відносини, що склалися та/або складуться між КДС та кожним із Користувачів згідно з укладеними договорами є комерційним представництвом (ст. 243 ЦК України).

Дослідивши умови Договору №01/2014, зокрема, і положення п. 2.2. цього договору, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.2. Договору, сторони окремо погодили, що з метою реалізації положень цього Договору Користувачі та КДС отримують невиключне право на відтворення і зберігання творів з метою їх подальшого використання способом публічного виконання.

Згідно зі ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Таким чином, за своєю правовою природою вказаний правочин являється ліцензійним договором, за яким ДО "УААСП" виступає ліцензіаром, а ТОВ "КДС" - ліцензіатом.

При цьому, умовами вказаного договору передбачено можливість надання ДО "УААСП" невиключної ліцензії не тільки визначеному ліцензіату, яким являється ТОВ "КДС", а і невизначеній кількості осіб, з якими ТОВ "КДС" укладе відповідні договори приєднання, і які набудуть статусу ліцензіатів за Договором №01/2014.

Водночас, суд зазначає, що чинним законодавством України передбачено можливість укладання ліцензійних договорів між конкретними особами, які вчинили відповідне волевиявлення станом на момент укладення договору, а не невизначеним колом осіб.

Суд врахував, що ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено можливість укладання багатосторонніх договорів.

Так, ч. 4 вказаної статті передбачено, що до договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Згідно зі ст. 628 ЦК, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 Кодексу, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи і умови Договору №01/2014, суд дійшов висновків про те, що вказаний договір являється ліцензійним договором, укладеним між ДО "УААСП" та ТОВ "КДС", із можливістю приєднання до вказаного договору інших осіб.

При цьому, приєднання таких осіб має відбуватись за умови їх ознайомлення із умовами Договору №01/2014, направлення оферти та отримання акцепту.

У той же час, матеріали справи не містять доказів наявності відносин між ДО "УААСП", як ліцензіаром, та ПІІ "Голден Паб" як ліцензіатом, щодо погодження і прийняття обома сторонами умов саме договору №01/2014.

Суд звертає увагу учасників судового процесу на те, що суб`єктний склад учасників ліцензійного договору має бути відомим особам, які його укладають, у даному випадку - ДО "УААСП", як ліцензіару, та ПІІ "Голден Паб", як ліцензіату, і лише у такому випадку відповідний правочин може вважатись укладеним.

Судом враховано, що у матеріалах справи міститься Договір доручення № 03-01/01/2015/КДС від 24.12.2014 р., укладений між ТОВ "КДС" та ПІІ "Голден Паб", як довірителем.

Пунктом 1.1. Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС передбачено, що Довіритель даним приєднується до усіх правочинів, як вже укладених КДС, так і тих, що можуть бути укладені від його імені КДС у майбутньому, у такий спосіб надаючи відповідне уповноваження КДС на укладення від імені Довірителя таких правочинів. виконання їх умов, їх подальшу зміну та/або припинення, положеннями яких забезпечується врегулювання усіх питань правомірності використання першим об`єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару та інших об`єктів авторського права у погоджених згідно із умовами цього Договору закладах Довірителя. Вказане схвалення обмежується Довірителем погодженим сторонами у цьому Договорі розміром сум винагороди (роялті), які Довіритель сплачує через КДС на користь суб`єктів майнових прав за використання способом публічного виконання (показу) об`єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару у погоджених згідно із умовами цього Договору закладах Довірителя та за використання Довірителем бази ліцензованого контенту.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що умови п. 1.1. Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС не можуть вважатись договором приєднання до ліцензійного Договору №01/2014, укладеного між ТОВ "КДС" та ДО "УААСП", у розумінні приписів ст. 634 Цивільного Кодексу України.

Згідно з п. п. 1.2., 1.3. Договору доручення № № 03-01/01/2015/КДС визначено, що Довіритель даним уповноважує КДС від його імені та за його рахунок у порядку, передбаченому цим Договором, здійснювати оплату винагороди (роялті) за використання способом публічного виконання (показу) об`єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару та за використання Довірителем бази ліцензованого контенту на користь суб`єктів майнових прав на об`єкти права інтелектуальної власності та їх представників, з якими КДС укладено відповідні правочини, а також здійснювати усі необхідні та передбачені вказаними правочинами дії, спрямовані на виконання їх умов (повідомлення, звітність тощо). Усі дії, на які цим Договором Довіритель уповноважує КДС мають характер виключних прав КДС, як це передбачено ст. 1000 ч.2 ЦК України, чинність яких обмежується строком дії цього Договору та територією України (далі - територія).

Статтею 1000 ЦК України передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (ч. 2 ст. 1000).

ПІІ "Голден Паб" та ТОВ "КДС" у розділі 2 Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС встановили зміст доручення та порядок його виконання.

Так, п. п. 2.1. - 2.1.4. Договору доручення № 09-01/10/2014/КДС сторони погодили, що КДС згідно із умовами цього Договору набуває виключних прав представляти Довірителя у відносинах із суб`єктами (та їх представниками) майнових прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що використовуються Довірителем, що, зокрема, проте не обмежуючись, передбачає;

- здійснення від імені та за рахунок Довірителя у порядку, передбаченому цим Договором, виплат винагороди (роялті) за використання у його закладах способом публічного виконання (показу) об`єктів права інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару на користь суб`єктів майнових прав на об`єкти права інтелектуальної власності та їх представників;

- укладення у подальшому від імені Довірителя правочинів, виконання їх умов, їх подальша зміна та/або припинення, положеннями яких забезпечується врегулювання усіх питань правомірності використання Довірителем об`єктів інтелектуальної власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару у погоджених згідно із умовами цього Договору закладах останнього;

- вчинення від імені Довірителя усіх необхідних та передбачених укладеними правочинами дій, спрямованих на виконання їх умов (повідомлення, звітність, тощо);

- за умови належного виконання Довірителем умов цього Договору КДС гарантує належне виконання укладених ним від імені та в інтересах Довірителя правочинів, у зв`язку із чим несе солідарну із сторонами таких правочинів відповідальність за усіма вимогами, що випливають із фактів використання Довірителем об`єктів права власності з Музичного та/або Аудіовізуального репертуару у погоджених згідно із умовами цього Договору закладах останнього. При цьому, вказане положення застосовується виключно у разі негайного залучення до врегулювання усіх спірних питань уповноважених представників КДС, яким необхідні уповноваження від Довірителя та копії матеріалів спору повинні бути надані не пізніше 2-х робочих днів з моменту їх отримання Довірителем.

Відповідно до п. 6.1. Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС, протягом строку дії цього Договору видані на підставі укладених КДС від імені Довірителя правочинів невиключні ліцензії є чинними. Цей Договір набирає чинності з 01.01.2015 року і діє до 31.12.2020 року. При цьому пункти 2.4. - 2.7. залишаються чинними до повного виконання своїх зобов`язань Довірителем, що виникли під час дії цього Договору.

Пунктом 7.1. цього ж Договору визначено, що сторони розуміють, що відносини, у яких вони беруть участь відповідно до положень цього Договору, є комерційним представництвом (посередництвом) (глава 31 ГК України, ст. 243 ЦК України), а КДС - комерційним представником Довірителя, на що сторони цього Договору даним дають свою вільну згоду.

Статтею 243 ЦК України передбачено, що комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.

Таким чином, за своєю правовою природою Договір доручення № 03-01/01/2015/КДС має ознаки як договору доручення, так і договору комерційного представництва.

З урахуванням викладеного, виходячи з умов укладеного між ПІІ "Голден Паб" та ТОВ "КДС" Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС, останній передбачає права ТОВ "КДС" на укладення від імені ПІІ "Голден Паб" договорів з особами, уповноваженими управляти об`єктами авторських і суміжних прав, з метою забезпечення правомірності використання музичних творів шляхом їх публічного виконання у господарській діяльності відповідача.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази вчинення з боку ТОВ "КДС" дій, спрямованих на отримання ліцензії для ПІІ "Голден Паб" на використання музичних творів з боку ДО "УААСП".

Такі дії мали вчинятись після набрання чинності Договору доручення № 03-01/01/2015/КДС (з 01.01.2015 року, відповідно до п. 6.1. Договору) та, відповідно не можуть поширюватись на раніше укладений договір №01/2014 - 27.12.2013 р.

Така правова позиція з даного приводу неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 15.08.2019 р. у справі №910/14408/18, від 03.04.2018 р. у справі №910/6038/16, від 27.02.2018 р. у справі №910/6037/16.

Використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 України "Про авторське право та суміжні права", за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Позивач (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 04.02.2020 р.), просить стягнути з відповідача компенсацію у розмірі 42 040,00 грн. з розрахунку 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за використання кожного твору.

Пунктом "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) передбачено право суб`єкта авторського права подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Таким чином, стягнення компенсації є альтернативним видом відповідальності.

Пунктом "г" частини другої статті 52 Закону (в редакції, чинній на час вчинення порушення) передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При цьому, чинне законодавство не містить приписів щодо безпосереднього причинного зв`язку між фактом завдання збитків та їх розміром і розміром можливої компенсації.

Так, приписи Цивільного кодексу України та Закону не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об`єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об`єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).

Проте, оскільки на даний час розмір мінімальної заробітної плати не застосовується як розрахункова величина, при визначенні розміру відповідної компенсації належить застосовувати розрахункову величину у розмірі 2 102,00 грн (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає обґрунтованим стягнення компенсації у загальному розмірі 42 040,00 грн., тобто у розмірі мінімальної компенсації за використання кожного твору.

Як встановлено ч. ч. 1 ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Згідно зі ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 42 040,00 грн. компенсації обґрунтованими, доведеними, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими відповідачем, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Паб" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 40/2; код ЄДРПОУ 31238986) на користь Приватного підприємства "Світова музика" (02222, м. Київ, вул. Сабурова, 19, кв. 119; код ЄДРПОУ 36463790) 42 040 грн (сорок дві тисячі сорок гривень) та 2 102 грн (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 16.03.2020 р.

Суддя Н.І. Зеленіна