Рішення

від 02.03.2020 по справі 911/69/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р. Справа № 911/69/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Будівельно-монтажне управління №33

до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплий дім України

про стягнення 40587,50 грн

за участю представників

позивача: Батьоха О.О. - предст. за дов. № 122 від 19.04.2019;

відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Приватне акціонерне товариство Будівельно-монтажне управління №33 (далі - позивач, ПрАТ БМУ №33 ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Теплий дім України (далі - відповідач, ТОВ Теплий дім України ) про стягнення 40587,50 грн, з яких: 39692,48 грн основної заборгованості, 418,00 грн 3% річних та 477,02 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем зобов`язання з поставки товару на суму 39692,48 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 10.02.2020.

Ухвалою суду від 10.02.2020 розгляд справи по суті відкладено на 02.03.2020.

Присутня в судовому засіданні 02.03.2020 представник позивача обґрунтувала в усному порядку заявлені вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру на адресу суду не направив.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень ст. 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 13.01.2020 про відкриття провадження у справі № 911/69/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, будинок 6-Г, офіс 188.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ТОВ Теплий дім України з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду відповідачем за зареєстрованою адресою місцезнаходження є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею. Відтак відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

02.03.2020, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Відповідно до викладених у позовній заяві обставин, ПрАТ БМУ №33 стверджує про те, що у 2017 році між ПрАТ БМУ №33 , як покупцем, та ТОВ Теплий дім України , як постачальником, було здійснено фінансово-господарські відносини стосовно поставки товару на підставі усної домовленості.

Судом встановлено, що в період з 14.03.2017 по 10.04.2017 ТОВ Теплий дім України виставлено ПрАТ БМУ №33 рахунки на оплату товару на загальну суму 1013448,00 грн, а саме: № 120 від 14.03.2017 на суму 370440,00 грн; № 145 від 27.03.2017 на суму 306720,00 грн; № 153 від 28.03.2017 на суму 306720,00 грн; № 172 від 10.04.2017 на суму 29568,00 грн.

В свою чергу, ПрАТ БМУ №33 на підставі виставлених рахунків здійснено наступні оплати на загальну суму 768072,00 грн, а саме:

- згідно з рахунком на оплату № 120 від 14.03.2017: 111132,00 грн - платіжним дорученням № 566 від 14.03.2017; 259308,00 грн - платіжним дорученням № 604 від 17.03.2017.

- згідно з рахунком на оплату № 145 від 27.03.2017: 61344,00 грн - платіжним дорученням № 787 від 03.04.2017;

- згідно з рахунком на оплату № 153 від 28.03.2017: 306720,00 грн - платіжним дорученням № 830 від 05.04.2017;

- згідно з рахунком на оплату № 172 від 10.04.2017: 29568,00 грн - платіжним дорученням № 931 від 14.04.2017.

У період з 14.03.2017 по 16.05.2017 ТОВ Теплий дім України здійснило поставку товару на користь ПрАТ БМУ №33 на загальну суму 728379,52 грн, а саме:

- згідно з рахунком на оплату № 120 від 14.03.2017 поставлено товар на підставі видаткових накладних: № 184 від 14.03.2017 на суму 61344,00 грн; № 193 від 16.03.2017 на суму 30672,00 грн; № 194 від 16.03.2017 на суму 30672,00 грн; № 209 від 17.03.2017 на суму 30672,00 грн; № 218 від 20.03.2017 на суму 30672,00 грн; № 225 від 21.03.2017 на суму 30672,00 грн; № 238 від 23.03.2017 на суму 30672,00 грн; № 239 від 23.03.2017 на суму 30672,00 грн; № 240 від 23.03.2017 на суму 30672,00 грн; № 241 від 23.03.2017 на суму 30672,00 грн; № 340 від 05.04.2017 на суму 32660,42 грн; № 341 від 05.04.2017 на суму 32660,00 грн; № 347 від 07.04.2017 на суму 32660,00 грн;

- згідно з рахунком на оплату № 153 від 28.03.2017 поставлено товар на підставі видаткових накладних: № 357 від 10.04.2017 на суму 32660,00 грн; № 358 від 10.04.2017 на суму 32660,00 грн; № 371 від 12.04.2017 на суму 32660,00 грн; № 382 від 12.04.2017 на суму 32660,00 грн; № 400 від 18.04.2017 на суму 35216,00 грн; № 521 від 16.05.2017 на суму 38987,52 грн; № 522 від 16.05.2017 на суму 38987,52 грн;

- згідно з рахунком на оплату № 172 від 10.04.2017 поставлено товар на підставі видаткової накладної № 356 від 10.04.2017 на суму 29568,00 грн.

На підставі видаткової накладної № 443 від 25.04.2017 ТОВ Теплий дім України поставило на користь ПрАТ БМУ №33 товар на суму 19608,48 грн згідно з рахунком № 203 від 24.04.2017.

Належним чином засвідчені копії вказаних видаткових накладних долучені до позовної заяви, з яких вбачається, що останні оформлені належним чином, містять підписи представників сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Стосовно оплати покупцем по рахункам, поставлених товарів та їх взаєморозрахунку між сторонами позивач пояснив наступне:

- за рахунком № 120 від 14.03.2017 сплачено 431784,00 грн, поставлено товарів на суму 435372,00 грн, відповідно, заборгованість по рахунку № 120 на користь ТОВ Теплий дім України становила 3588,00 грн;

- за рахунком № 145 від 27.03.2017 за домовленістю сторін поставки товарів не відбулось, оскільки це була сума боргу за рахунком, яку сплатив позивач;

- за рахунком № 153 від 28.03.2017 сплачено 306720,00 грн, поставлено товарів на суму 243 831,04 грн, відповідно, заборгованість по рахунку № 153 на користь ПрАТ БМУ № 33 становить 62888,96 грн;

- за рахунком № 172 від 10.04.2017 сплачено 29568,00 грн, поставлено товарів на суму 29568,00 грн;

- за рахунком № 203 від 24.04.2017 поставлено товарів на суму 19608,48 грн, однак, по даному рахунку за погодженням сторін оплата не відбувалась, у зв`язку з наявністю залишку коштів згідно з рахунком № 153.

За розрахунками позивача, станом на 24.06.2019 відповідачем не було поставлено товару на всю сплачену позивачем суму (заборгованість), яка становила 39692,48 грн (згідно з рахунком на оплату № 153 від 28.03.2017), та розрахована позивачем наступним чином: 62888,96 грн - 3588,42 грн - 19608,48 грн = 39692,48 грн, де:

- 62888,96 грн (залишок коштів за непоставлений товар по рахунку № 153);

- 3588,00 грн (залишок до сплати по рахунку № 120);

- 19608,48 грн (залишок до сплати по рахунку № 203).

У рахунках на оплату зазначено, що товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.

У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з вимогою від 24.06.2019, у якій просив повідомити ПрАТ БМУ №33 про дату, місце та час можливості здійснення самовивозу товару на сплачену суму в розмірі 39692,48 грн, а у разі неможливості надання ТОВ Теплий дім України умов для здійснення ПрАТ БМУ №33 самовивозу товару на сплачену суму - 39692,48 грн, повернути на банківські реквізити ПрАТ БМУ №33 сплачені грошові кошти в сумі 39692,48 грн.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії доказів направлення позивачем та отримання вказаної вимоги ТОВ Теплий дім України 27.06.2019, однак, за словами позивача, його вимога від 24.06.2019, адресована відповідачу, залишена останнім без відповіді.

Не отримавши відповіді від ТОВ Теплий дім України на вимогу позивача, ані повідомлення про дату самовивозу товару, ані грошових коштів, ПрАТ БМУ №33 направлено на адресу ТОВ Теплий дім України претензію (вимогу) за вих. № 001 від 12.08.2019, у якій позивач просив відповідача перерахувати суму заборгованості в розмірі 39692,48 грн на користь ПрАТ БМУ №33 .

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії доказів направлення позивачем та отримання вказаної претензії (вимоги) ТОВ Теплий дім України 14.08.2019, однак, за твердженнями позивача, остання також була залишена без належного реагування з боку відповідача.

Враховуючи наведені обставини та відмову відповідача повернути на користь позивача грошові кошти за непоставлений товар в сумі 39692,48 грн, ПрАТ БМУ №33 змушене було звернутись до господарського суду з відповідним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 202, статті 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

Згідно з приписами статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Разом з тим статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Водночас відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що будь яких договорів у формі єдиного документа сторонами не складалося.

Визначаючи правову природу відносин, що склалися між ПрАТ БМУ №33 та ТОВ Теплий дім України , виходячи з аналізу положень статей 174, 181 ГК України та статей 202, 205, 626, 627, 638, 639 ЦК України, суд приходить до висновку, що між сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки (дії відповідача щодо виставлення рахунків на оплату товару, часткова поставка товару та його оплата позивачем засвідчують волю сторін для настання відповідних правових наслідків).

Згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу приписів статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як встановлено судом, ПрАТ БМУ №33 перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ Теплий дім України грошові кошти в загальному розмірі 768072,00 грн. В свою чергу, відповідачем поставлено на користь позивача товарів на загальну суму 728379,52 грн. Залишок суми коштів, на яку у матеріалах справи відсутні докази поставки товару складає 39692,48 грн.

При цьому суд визначає правову природу сплаченої суми коштів, як передоплату, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх зобов`язань.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Крім того, згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення приписів статті 662 ЦК України та статті 193 ГК України, відповідач не вжив необхідних заходів для належного виконання ним зобов`язання та не поставив ПрАТ БМУ №33 товар на суму 39692,48 грн.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Так, 12.08.2019 позивач надіслав на адресу за місцезнаходженням ТОВ Теплий дім України претензію (вимогу) за вих. № 001 про повернення грошових коштів за непоставлений товар у розмірі 39692,48 грн. Вказану претензію відповідачем отримано 14.08.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже позивач скористався своїм правом на відмову від передачі товару і вимагав повернення суми попередньо оплачених грошових коштів за товар, який не був поставлений. Такі вимоги ПрАТ БМУ №33 повністю відповідають положенням статей 665, 693 ЦК України.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого таке зобов`язання втратило для позивача господарський інтерес, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі в частині вимоги про стягнення суми попередньо оплачених грошових коштів за товар в розмірі 39692,48 грн.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача 418,00 грн 3% річних, нарахованих за період з 22.08.2019 по 28.12.2019, та 477,02 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з серпня по грудень 2019 року.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що правова природа заявленої позивачем до стягнення суми коштів в розмірі 39692,48 грн, визначається як передоплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх зобов`язань.

Правова природа зазначених коштів внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором не змінюється і залишається такою доти, поки сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми.

Як встановлено судом, у зв`язку направленням позивачем на адресу відповідача претензії (вимоги) за вих. № 001 від 12.08.2019, у якій ПрАТ БМУ №33 фактично відмовилось від поставки оплаченого попередньо товару та вимагало повернення коштів, договірні відносини поставки між сторонами припинились з 14.08.2019, з огляду на що позивач визначив правову природу заявлених до стягнення 39692,48 грн. як грошові кошти, якими відповідач безпідставно користується.

Отже, обумовлені законом підстави для зміни правової природи перерахованих позивачем коштів у зв`язку з припиненням договірних відносин між сторонами настали з 14.08.2019.

Судом за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга:Закон перевірено розрахунки 3% річних та інфляційні втрат в межах визначених позивачем періодів і встановлено, що 3% річних складають в сумі 420,85 грн, інфляційні втрати - 517,31 грн.

Зважаючи на норму ч. 2 ст. 237 ГПК України, відповідно до якої при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірах, визначених позивачем.

За приписами статей 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено здійснення поставки товару на суму 39692,48 грн чи повернення цих коштів на користь позивача, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах доказами, відтак, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, підлягають задоволенню повністю та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 39692,48 грн основного боргу, 418,00 грн 3% річних та 477,02 грн інфляційних втрат.

Судовий збір, відповідно приписів статті 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплий дім України (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вулиця Шолуденка, буд. 6-Г, офіс 188; код ЄДРПОУ 38545183) на користь Приватного акціонерного товариства Будівельно-монтажне управління №33 (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 193; код ЄДРПОУ 01269589): 39692 (тридцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн 48 коп. основного боргу, 418 (чотириста вісімнадцять) грн 00 коп. 3% річних, 477 (чотириста сімдесят сім) грн 02 коп. інфляційних втрат та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.03.2020.

Суддя О.В. Щоткін