Ухвала

від 18.03.2020 по справі 904/3814/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/3814/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива інвестмент

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27 січня 2020 року (головуючий - Антонік С. Г., судді - Березкіна О. В., Іванов О. Г.) у справі

за позовом Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива інвестмент ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області,

про розірвання договору оренди землі,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива інвестмент

до Дніпровської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області,

про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива інвестмент (далі - ТОВ Перспектива інвестмент ) на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27 січня 2020 року у справі № 904/3814/19, подана 24 лютого 2020 року через Центральний апеляційний господарський суд.

Перевіривши матеріали касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає таке.

Хоча ТОВ Перспектива інвестмент зазначило, що подає саме касаційну скаргу і в прохальній частині просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27 січня 2020 року, проте зміст цієї скарги не містить положень про незгоду із оскарженим судовим рішенням чи норми права, які, на думку скаржника, порушені чи неправильно застосовані судом попередньої інстанції.

Натомість цей документ повністю дублює подану ТОВ Перспектива інвестмент 25 листопада 2019 року апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року, зміст якої зводиться до незгоди саме з рішенням суду першої інстанції із зазначенням відповідних процесуальних норм.

Крім того наведена касаційна скарга має ряд недоліків, зокрема, її подано із пропуском строку на касаційне оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 27 січня 2020 року без клопотання про його поновлення за відсутності доказів сплати судового збору.

За приписами частин 1, 2, 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню , не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд вважає, що подання ТОВ Перспектива інвестмент завідомо безпідставної та недооформленої касаційної скарги є яскравим прикладом зловживання процесуальними правами і полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02 грудня 2010 року № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10 січня 2011 року № 26976/06).

Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі якщо будь-які зловживання продовжаться, Судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, що передбачені процесуальним законом за такі дії.

За таких обставин, керуючись статтями 43, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива інвестмент на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 27 січня 2020 року у справі № 904/3814/19 разом з доданими до скарги матеріалами повернути скаржникові без розгляду.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

В. Г. Суховий