Ухвала

від 17.03.2020 по справі 520/759/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/759/19

Провадження № 1-кс/947/2091/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2020 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПАТ «МТБ Банк» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12014160500006103 від 10.07.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Київського районного суду м.Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПАТ «МТБ Банк» в якому останній просить скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 обгрунтовуючи свої вимоги, викладеними в клопотанні доводами.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився надавши до суду заяву про розгляд клопотання в його відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Прокурор в судове засідання не з`явився надавши до суду обґрунтовану заяву відповідно до якої просить розгляд клопотання проводити в його відсутність та зазначив, що проти задоволення клопотання не заперечує.

Вивчивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного - управління національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12014160500006103 від 10.07.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.

Ухвалою слідчого судці Приморського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2015 року по справі № 522/22252/15-к, було задоволено клопотання, слідчого про накладення арешту на майно, яке було об`єктом правопорушення, а саме накладено арешт на квартиру під АДРЕСА_1 , з забороною ОСОБА_4 відчужувати вказане майно, та на квартиру під АДРЕСА_2 , з забороною ОСОБА_5 відчужувати вказане майно.

Як випливає із зазначеної ухвали слідчого судді, досудовим розслідування встановлено, що невстановлена особа з метою припинення обтяження нерухомого майна, яке знаходиться у заставі банка ПАТ «Марфин Банк» (після зміни найменування - ПАТ «МТБ БАНК»), надала у реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції підроблене рішення Приморського районного суду міста Одеси про скасування арешту на нерухоме майно. ,

Зазначене майно не було безпосереднім об`єктом чи предметом, кримінального правопорушення, адже за заявою потерпілого було відкрите кримінальне провадження саме за ч.4 ст.358 КК України.

Зазначене майно не було визнано речовим доказом.

Необхідність в накладені арешту полягала саме в захисті порушених прав потерпілого (ПАТ МТБ БАНК) та запобіганню подальших спроб неправомірного відчуження іпотечного майно, що позбавляло Банк можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із наявністю заборгованості по кредитним договорам.

Так, на момент звернення до слідчого судді з клопотання про скасування арешту накладеного на нерухоме майно в рамках кримінального провадження, ПАТ МТБ БАНК набув право власності на квартиру під АДРЕСА_1 у результаті його примусової реалізації відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та ч.1 ст.49 Закону України Про іпотеку, що підтверджується свідоцтвом посвідченим 25.10.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 5021, витягом з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу № 186330370 від 25.10.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень встановлено випадки відмови у реєстрації прав та їх обмежень. Пунктом 6 ч.1 ст.24 Закону, однією з підстав для відмови в реєстрації прав є наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. При цьому п.3 ч.4 цієї ж статті встановлено, що відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

Таким чином, під час дослідження наданих з клопотанням доказів, слідчим суддею було встановлено,що потреба в застосуванні запобіжного заходу у вигляді арешту на відповідне нерухоме майно відпала, оскільки зазначений арешт накладався саме з метою запобігання подальшого незаконного відчуження іпотечного майна ПАТ МТБ БАНК. Проте, в результаті реалізації зазначеного майна в межах процедури примусового виконання рішення суду про стягнення боргу, Банк реалізував своє право іпотекодержателя та набув право власності на зазначене майно на законних підставах. Тобто потреба у застосуванні зазначеного арешту у подальшому відпала.

Збереження цього арешту на майно ПАТ МТБ БАНК вже не захищає порушені права потерпілого, а безпідставно порушує його право власності закріплене ст.1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

На підставі викладеного, враховуючи, що в судовому засіданні не було доведено необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання заявника підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.7, 26, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПАТ «МТБ Банк» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12014160500006103 від 10.07.2014 року задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 28 жовтня 2015 року по справі № 522/22252/15-к, на нерухоме майно в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1