Рішення

від 17.03.2020 по справі 263/18932/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/18932/19

Провадження № 2/263/977/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючої судді Ікорської Є.С.,

за участю секретаря Шпичак Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, та визнання права власності.

На обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 6629 від 22 липня 1993 року, позивачі у справі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що складає 5/100 усього домоволодіння АДРЕСА_2 , та підтверджується відповідним реєстраційним написом Маріупольського БТІ за № 35879 від 12 квітня 2000 року на зворотній частині правовстановлюючого документу. Згідно з технічною документацією квартира позивачів на час приватизації у 1993 році за своїми технічними характеристиками фактично була нічим іншим, як житловим будинком, загальною площею 61,6 кв.м з замощенням та огорожею. Крім того, з часу мешкання в цієї квартирі позивачами у справі у різні роки за рахунок особистих коштів та використанням своїх будівельних матеріалів, самочинно була проведена реконструкція житлового будинку (літера Е2-1), з прибудовою (літера еЗ-1), що документально у свідоцтві визначений квартирою АДРЕСА_3 та будівництво гаража (літера Я-1 ), бані (літера Р1-1). У результаті проведених будівельних робіт площа житлового будинку позивачів, який визначений у правовстановлюючих документах квартирою АДРЕСА_3 , була збільшена та складає 69,9 кв.м, при цьому житлова площа складає 39,1 кв.м. Вказує, що земельна ділянка, площею 0,0338 га з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 1412300000:04:010:0142) за адресою: АДРЕСА_2 , та на якій знаходиться спірне нерухоме майно, є спільною частковою власністю позивачів у справі на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку від 12 травня 2004 року за № 325/1, № 325/2, № 325/3. У листопаді 2019 року позивачами отримана подана та зареєстрована декларація за № ДЦ 181193091335 від 05 листопада 2019 року про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: реконструйованого житлового будинку (літера Е2-1) з прибудовою (літера еЗ-1), загальною площею 69,9 кв.м, житловою площею 39,8 кв.м, збудованого гаража (літера Я-1) та бані (літера Р1-1). Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником 8/100 частки домоволодіння АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі - продажу (р-р. № 973 від 07 вересня 2012 року), посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Мостовою P.C., є ОСОБА_5 . Право власності на цю частку вищезазначеного домоволодіння, оформлене договором купівлі-продажу, зареєстровано 21 березня 2019 року за номером запису про право власності № 30901911 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_7 . Крім того, згідно з відомостями Реєстру прав власності на нерухоме майно власником 3/100 частки домоволодіння АДРЕСА_4 , на підставі договору довічного утримання (р-р. № 1763 від 24 березня 2003 року), посвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Рябоконь Ю.С., є ОСОБА_6 . Право власності на цю частку вищезазначеного домоволодіння, оформлене договором довічного утримання, зареєстровано 21 квітня 2003 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_6 . Раніше також був зроблений запис відносно 2/100 часток домоволодіння від 03 листопада 2010 року, однак цей запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 27 березня 2019 року, у зв`язку з перенесенням його до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1796659914123 та реєстрацією цього права за ОСОБА_8 як на окремий об`єкт нерухомості згідно з договором купівлі-продажу від 10 жовтня 2018 року за р-р. № 4479, посвідченого приватним нотаріусом Бідненко С.В. Згідно з даними Реєстру про реєстрацію права власності, який втратив свою активність в частині реєстрації права власності з 01 січня 2013 року, стосовно домоволодіння АДРЕСА_2 маються тільки записи про права власності на частку 3/100 за ОСОБА_6 , на 2/100 за ОСОБА_8 та на частку 8/100 за ОСОБА_9 , яка була продана ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу від 07 вересня 2012 року. Таким чином, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який діє з 01 січня 2013 року, та реєстру прав власності на нерухоме майно та документальним відомостям, 8/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 , 3/100 ОСОБА_6 та 5/100 належить позивачам у справі в рівних частках кожному. Інформація щодо інших часток домоволодіння та їх власників, які відносно позивачів та встановлених відповідачів були б співвласниками домоволодіння АДРЕСА_2 на теперішній час відсутня. Більш того, в правочинах на придбання цих часток та документах при реєстрації, загальна площа всього домоволодіння вказана у розмірі 1271,1 кв.м, що не відповідає по суммі площі цих встановлених часток, які належать позивачам та відповідачам, по суммі ці частки (8/100 + 3/100 + 5/100 = 16/100) не складають ціле (1). Таким чином, на теперішній час при наявності спільної часткової власності стосовно домоволодіння АДРЕСА_2 для встановлених власників, інших співвласників, яки б відповідно до своїх часток мали 84/100 та склали ціле, не має. Нерухоме майно, а саме: 5/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 є окремим з окремим входом житловим приміщенням та складається з житлового будинку (літера Е2-1 з прибудовою (літера еЗ- 1), загальною площею 69,9 кв.м, житловою площею 39,8 кв.м, гаражу (літера Я-1), бані (літера Р1-1), замощення (літера IV), огорожі (№ 5,6,7). У зв`язку з тим, що документально співвласниками даного приміщення є тільки позивачі та відповідачки, а сума площ всіх часток при складанні не відповідає загальній площі домоволодіння 1271,1 кв.м, і не може становити в цифровому показнику часток ціле, а інші співвласники з незалежних і невідомих причин відсутні, позивачі не можуть навіть при наявності згоди встановлених відповідачів провести виділ своєї частки в установленому законом порядку, шляхом оформлення відповідного договору з дотриманням нотаріальної форми. Так, згідно з висновком № 8-д експертного будівельно-технічного дослідження від 21 листопада 2019 року, складеного експертом ОСОБА_11 , квартира АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку (літера Е2-1) з прибудовою (літера еЗ-1), загальною площею 69,9 кв.м, житловою площею 39,8 кв.м, гаражу (літера Я-1), бані (літера Р1-1), замощення (літера IV), огорожі (№ 5 ,6, 7) відповідає нормам, що пред`являються до житлових будинків та може використовуватися в якості житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами як самостійний об`єкт нерухомості. У зв`язку із чим, позивачі, керуючись ст. ст. 3, 4, 19, 30, 76, 77, 81, 174, 175, 176, 177 ЦПК України, Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та її обтяжень , ст. ст. 356, 358, 361, 364, 367, 391, 392 ЦК України, просять суд виділити в натурі нерухоме майно, а саме: 5/100 часток домоволодіння АДРЕСА_5 , що належать позивачам на праві спільної власності, та складаються з житлового будинку (літера Е2-1) з прибудовою (літера еЗ-1), загальною площею 69,9 кв.м, житловою площею 39,8 кв.м, гаражу (літера Я-1), бані (літера Р1-1), замощення (літера IV), огорожі (№ 5,6,7); визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності в рівних частках за кожним на житловий будинок (літера Е2-1) з прибудовою (літера еЗ-1), загальною площею 69,9 кв.м, житловою площею 39,8 кв.м, гараж (літера Я- 1), баню (літера Р1-1), замощення (літера IV), огорожі (№ 5,6,7), по АДРЕСА_2 , як на окремий, виділений в натурі самостійний об`єкт нерухомого майна цивільно-правових відносин; право спільної власності позивачів на 5/100 домоволодіння АДРЕСА_2 припинити.

Відповідачі своїм правом на подачу відзиву не скористалися.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 28 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд указаної цивільної справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено учасникам їх право та строки на подачу відзиву на позов та відповіді на відзив.

Від представника позивачів до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він підтримав позовні вимоги, наполягав на задоволенні.

ОСОБА_5 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

ОСОБА_6 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом досліджуються саме представлені позивачем письмові докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 6629 від 22 липня 1993 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що складає 5/100 усього домоволодіння АДРЕСА_2 та підтверджується відповідним реєстраційним написом Маріупольського БТІ за № 35879 від 12 квітня 2000 року на зворотній частині правовстановлюючого документу.

Згідно з технічною документацією квартира ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 на час приватизації у 1993 році за своїми технічними характеристиками фактично була житловим будинком, загальною площею 61,6 кв.м із замощенням та огорожею.

Так, земельна ділянка, площею 0,0338 га з цільовим призначенням: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 1412300000:04:010:0142) за адресою: АДРЕСА_2 на якій знаходиться спірне нерухоме майно, є спільною частковою власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку від 12 травня 2004 року за № 325/1, № 325/2, № 325/3.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 зареєстрована декларація за № ДЦ 181193091335 від 05 листопада 2019 року про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: реконструйованого житлового будинку (літера Е2-1) з прибудовою (літера еЗ-1), загальною площею 69,9 кв.м, житловою площею 39,8 кв.м, збудованого гаража (літера Я-1) та бані (літера Р1-1).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником 8/100 частки домоволодіння АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі - продажу р-р. № 973 від 07 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Мостовою P.C., є ОСОБА_5 .

Право власності на цю частку вищезазначеного домоволодіння, оформлене договором купівлі-продажу, зареєстровано 21 березня 2019 року за номером запису про право власності № 30901911 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ім`я ОСОБА_7 .

Крім того, згідно з відомостями Реєстру прав власності на нерухоме майно власником 3/100 частки домоволодіння АДРЕСА_4 , на підставі договору довічного утримання р-р. № 1763 від 24 березня 2003 року, посвідченого нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Рябоконь Ю.С., є ОСОБА_6 .

Право власності на цю частку вищезазначеного домоволодіння, оформлене договором довічного утримання, зареєстровано 21 квітня 2003 року в Реєстрі прав власності на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_6 .

З матеріалів справи вбачається, що раніше також зроблений запис відносно 2/100 часток домоволодіння від 03 листопада 2010 року, однак цей запис про право власності в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 27 березня 2019 року, у зв`язку з перенесенням його до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1796659914123 та реєстрацією цього права за ОСОБА_8 , як на окремий об`єкт нерухомості згідно з договором купівлі-продажу від 10 жовтня 2018 року за р-р. № 4479, посвідченого приватним нотаріусом Бідненко С.В.

Отже, згідно з даними Реєстру про реєстрацію права власності, який втратив свою активність в частині реєстрації права власності з 01 січня 2013 року, стосовно домоволодіння АДРЕСА_2 маються тільки записи про права власності на частку 3/100 за ОСОБА_6 , на 2/100 за ОСОБА_8 та на частку 8/100 за ОСОБА_9 , яка була продана ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу від 07 вересня 2012 року.

Нерухоме майно, у вигляді 5/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 є окремим, з окремим входом житловим приміщенням та складається з житлового будинку (літера Е2-1 з прибудовою (літера еЗ- 1), загальною площею 69,9 кв.м, житловою площею 39,8 кв.м, гаражу (літера Я-1), бані (літера Р1-1), замощення (літера IV), огорожі (№ 5,6,7).

Згідно з висновком № 8-д експертного будівельно-технічного дослідження від 21 листопада 2019 року, складеного експертом ОСОБА_13 B ОСОБА_14 , квартира АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку (літера Е2-1) з прибудовою (літера еЗ-1), загальною площею 69,9 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м., гаражу (літера Я-1), бані (літера Р1-1), замощення (літера IV), огорожі (№ 5 ,6, 7) відповідає нормам, що пред`являються до житлових будинків та може використовуватися в якості житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами як самостійний об`єкт нерухомості.

Оцінка доказів.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 77 ЦПК України належним визнається доказ, який містить інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми доказами у відповідності до ст. 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У суду відсутні мотиви для відхилення представлених доказів.

Представлені суду докази відповідають змісту статей 77 - 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

Мотиви суду.

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, передбачено статтею 364 ЦК України.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша-третя статті 364 ЦК України).

При виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має виділятися окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Системний аналіз статей 181, 183, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток з нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено відокремлений об`єкт нерухомого майна, який за розміром відповідатиме розміру частки співвласника у праві власності.

У разі, якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то, з урахуванням конкретних обставин, такий виділ можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18 червня 2007 року.

Згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) в окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Судом, у відповідності до висновку експертного дослідження від 21 листопада 2019 року, який жодною із сторін не спростований, установлено технічну можливість виділу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 у натурі частки житлового будинку по АДРЕСА_2 із відповідними надвірним будівлями відповідно до встановленого між нею і іншим співвласниками - відповідачами - порядку користування та без відхилення від розміру її ідеальної частки у праві власності та відповідно без необхідності облаштування окремого виходу, окремої системи життєдіяльності (водопостачання, водовідведення, опалення тощо).

Отже, за наявності технічної можливості виділу позивачам часток приміщень у житловому будинку, слід дійти висновку, що про наявність правових підстави для задоволення позовних вимог і здійснення виділу у натурі із врахуванням експертного дослідження та припинивши право спільної часткової власності на указане будинковолодіння.

Приписами частини 3 статті 364 ЦК України передбачено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

У зв`язку з викладеним, оскільки суд дійшов висновку про виділ позивачам їх часток майна, що є правовою підставою для припинення права спільної часткової власності на це майно, враховуючи, що у цьому випадку позивачі набувають право власності на виділене майно, керуючись приписами ст. 13 Закону України Про держану реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень , п. 54 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, з метою недопущення порушення положень ст. 317 ЦК України, суд вважає, що вимоги про визнання за позивачами права власності на окрему житлову будівлю також підлягають задоволенню.

У справі не порушується питання про порядок володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до вимог ст. 88 ЗК України, оскільки під нерухомим майном (будинковолодінням), яке відноситься до частки позивачів, земельна ділянка на праві приватної власності належить позивачам.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 181, 183, 358, 364 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76- 81, 84, 89, 158, 263- 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ в натурі майна, яке знаходиться в спільній частковій власності, та визнання права власності, - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у натурі частку із майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, яке складає 5/100 частини будинку АДРЕСА_2 .

Припинити право спільної часткової власності на об`єкт нерухомості - житлову будівлю, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі реєстраційного посвідчення від 12 квітня 2000 року, яка складає 5/100 ідеальної частки від домоволодіння АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право приватної власності на виділене майно, у рівних частках за кожним, яка складається з: житлового будинку (літера Е2-1) з прибудовою (літера еЗ-1), загальною площею 69,9 кв.м, житловою площею 39,8 кв.м, гаражу (літера Я- 1), бані (літера Р1-1), замощення (літера IV), огорожі (№ 5,6,7), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , як на окремий, виділений в натурі самостійний об`єкт нерухомого майна.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua .

Повний текст рішення суду відповідно до ст. 259 ЦПК України виготовлений 13 вересня 2019 року.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_8 .

Суддя Є.С.Ікорська