Рішення

від 04.03.2020 по справі 241/2446/19

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

241/2446/19

2/241/136/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

04.03.2020 року смт. Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чудопалової С.В.,

за участю секретаря Небиліченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ялтинської селищної ради Мангушського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2019 позивачі звернулися до суду з позовом до Ялтинської селищної ради Мангушського району Донеецької області, в якому просять визнати у порядку спадкування за законом за ними - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право власності на Ѕ часту кожному на житловий будинок з господарськими будівлями, а саме: житловий будинок літ. А-1, нежила прибудова літ. А1-1, веранда літ. а-1, ганок лат. а1-1, гараж літ. З-1, сарай літ. Д-1, сарай літ Ж-1, літня кухня літ. Б-1, душ літ И-1, басейн літ. к, огорожа літ. № 1-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також Ѕ частку кожному на земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 5,66 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1025, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля); земельну ділянку площею 0,47 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1455, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовища); земельну ділянку площею 0,29 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1884, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (сіножаті), які розташовані на території Ялтинської селищної ради Мангушського району Донецької області, в поряду спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , мотивований тим, що вони є рідними тітками ОСОБА_3 - ОСОБА_1 по лінії матері, а ОСОБА_2 - по лінії батька. Їх племінник помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , а також на вищевказані земельні ділянки. Оскільки після смерті ОСОБА_3 немає спадкоємців першої та другої черги, вони, як спадкоємці третьої черги, звернулися до приватного нотаріуса із заявою про видачу їм свідоцтва про право на спадщину за законом на належну їм по Ѕ частки спадкового майна та 14.03.2018 нотаріусом була заведена спадкова справа № 14/2018. Для з`ясування складу спадкового майна нотаріусом було надіслано запит до Мангушського БТІ, згідно відповіді якого № 308 від 07.08.2019 було встановлено, що матері померлого на підставі свідоцтва про право власності від 18.07.1988 № 599, виданого Ялтинською селищною радою народних депутатів, реєстраційним номер № НОМЕР_1 , належить спірний будинок і після її смерті спадкова справа не заводилась. Оскільки вони достовірно знали, що померлий ОСОБА_4 постійно проживав зі своєю матір`ю у вказаному будинку по день її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та після її смерті, але документів, підтверджуючих факт проживання, у них не було, вони звернулися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкоємцем. Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 15.10.2019 був встановлений факт постійного проживання ОСОБА_3 зі своєю матір`ю ОСОБА_5 . Таким чином юридично був встановлений факт фактичного прийняття спадщини на житловий будинок ОСОБА_3 після смерті його матері на підставі ст. 1268 ЦК України, оскільки він, як спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив відмову від неї. Щодо трьох спірних земельних ділянок, то вони належали ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності. Оскільки оригінали документів, що посвідчують право власності померлого у них відсутні, а тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо, нотаріус виніс постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.02.2019 № 21/02-31, у якій рекомендовано звернутися до суду із зазначеним питанням.

30.01.2020 до суду надійшло уточнення позовних вимог позивачів, в яких вони просять визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , та визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки: площею 5,66 га кадастровий номер 1423955500:05:000:1025, площею 0, 47 га кадастровий номер 1423955500:05:000:1455, площею 0,29 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1884, які розташовані на території Ялтинської селищної ради Мангушського району в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3

04.03.2020 представник позивачів подала до суду заяву, в якій зазначила, що відмовляється від уточненийх позовних вимог, поданих до суду 30.01.2020, та підтримує первісні позовні вимоги, які просить задовольнити.

Будь-яким іншим чином захистити свої права позивачі не можуть і тому вимушені звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивачів та позивачі в судове засідання не з`явилися, від представник позивачів адвоката Портної О.І. надійшла заяво про розгляд справи у їх відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у відсутність представника Позовні вимоги визнав та не заперечує щодо їх задоволення.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 СК України № 00022066325 від 08.02.2019 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00019748788 від 14.03.2018, у актовому записі про народження № 32 від 02.04.1963 містяться відомості про народження ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком зазначений ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_5 (а.с. 8, 101-102).

Згідно з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00019749561 від 14.03.2018, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 18 (а.с. 104).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07.02.2019 та з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00019748862 від 14.03.2018, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 86 (а.с. 9, 105).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.12.2017 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 82 (а.с. 7).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00019312754 від 29.12.2007 вбачається, що ОСОБА_7 (сестра батька померлого) одружилася із ОСОБА_8 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_9 (а.с. 103).

Також факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є тіткою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.12.2018 (а.с. 15-16).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 126, 133, 135 СК України № 00019591232 від 15.02.2018, ОСОБА_10 (мати померлого) народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис № 319 від 15.11.1937, батьком зазначений ОСОБА_11 , мати - ОСОБА_12 (а.с. 10-11, 111).

У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 15.01.2018, актовий запис № 140 від 01.12.1954, ОСОБА_13 (тітка померлого) народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 , матір`ю зазначена ОСОБА_12 (а.с. 12).

Згідно довідки про укладення шлюбу № 69 від 25.05.2018, виданої відділом Управління ЗАГС при уряді Республіки Саха (Якутія) по Хангалаському улусу РВ до Адміністрації муніципальної освіти Селище Мохсоголлох , ОСОБА_14 одружився із ОСОБА_13 05.11.1976 актовий запис № 46, після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_15 (а.с. 13, 14).

Отже судом встановлено, що позивачі є рідними тітками померлого ОСОБА_6 , а саме: ОСОБА_1 - по лінії матері, а ОСОБА_2 - по лінії батька.

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 51216420 від 14.03.2018 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 у спадковому реєстрі № 62132412 була відкрита спадкова справа № 14/2018 (а.с. 100).

Згідно наявної в матеріалах справи копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН НОМЕР_5 0390033 від 06.09.2004, ОСОБА_3 , який проживає по АДРЕСА_2 , на підставі розпорядження голови Першотравневої РДА від 27.10.2003 № 401 належить 6,42 га земельної ділянки на території Ялтинської селищної ради Першотравневого району Донецької області, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1423955500:05:000:1025, 1423955500:05:000:1455, 1423955500:05:000:1884 (а.с. 41-48).

Згідно довідки КП Мангушське бюро технічної інвентаризації № 308 від 07.08.2018, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_6 від 18.07.1988, виданого Ялтинською селищною радою народних депутатів, Реєстрація в Маріупольському БТІ 18.07.1988 № 563 (а.с. 19). Проте, після смерті матері - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 не прийняв спадщину.

Відповідно до звіту з оцінки майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , станом на 21.10.2019 вартість вказано будинку становить 144779,00 грн (а.с. 27-40).

Так, рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 15.10.2019, встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавицею ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17-18).

14.03.2018 ОСОБА_16 звернулася до приватного нотаріуса Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Ковальової М.В. із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 (а.с. 92).

15.03.2018 ОСОБА_17 звернулася до приватного нотаріуса Мангушського районного нотаріального округу Донецької області Ковальової М.В. із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 (а.с. 106).

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.02.2019 № 22/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , земельні ділянки: площею 5,66 га кадастровий номер 1423955500:05:000:1025, площею 0, 47 га кадастровий номер 1423955500:05:000:1455, площею 0,29 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1884, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності спадкодавця на майно (а.с. 49-50), та постановою від 04.02.2019 № 21/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку у праві власності на вказаний житловий будинок та земельні ділянки (а.с. 129-130), оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності спадкодавця на майно.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права та інтересу є визнання права.

За цих обставин, у відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності вибувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема в разі відсутності документа який підтверджує право власності.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1261 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З аналізу ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, можливо зробити висновок, що спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подав до нотаріальної контори заяву, якщо він не заявив про відмову від неї.

Згідно роз`яснень, які містяться у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами України справ про спадкування від 30.05.2008 № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, враховуючи те, що позивачі фактично прийняли спадщину, подавши до нотаріальної контори відповідні заяву про прийняття спадщини, але не мають можливості оформити в установленому порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючих документів, а також померлим за життя не була оформлена у встановленому законом порядку спадщ ина після смерті його матері, тому вони позбавлені можливості отримати свідоцтва про право на спадщину.

Із змісту ст. 3 ЦК України, випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

З урахуванням викладених норм ЦК України, слід прийти до висновку, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту порушеного права, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ в нотаріальному порядку, а право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою та при відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Із урахуванням всіх досліджених обставин та приймаючи до уваги приписи чинного законодавства України, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів є обгрунтованими і підлягають задоволенню, у зв`язку із чим необхідно визнати у порядку спадкування за законом за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на: Ѕ частку кожному на житловий будинок з господарськими будівлями, а саме: житловий будинок літ. А-1, нежила прибудова літ. А1-1, веранда літ. а-1, ганок лат. а1-1, гараж літ. З-1, сарай літ. Д-1, сарай літ Ж-1, літня кухня літ. Б-1, душ літ И-1, басейн літ. к, огорожа літ. № 1-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також Ѕ частку кожному на земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 5,66 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1025, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля); земельну ділянку площею 0,47 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1455, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовища); земельну ділянку площею 0,29 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1884, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (сіножаті), які розташовані на території Ялтинської селищної ради Мангушського району Донецької області, в поряду спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ним Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Тому, позивач по справі, не маючи інших можливостей набути своє законне право, з огляду на ст.4 ЦПК України, і звернувся до суду за захистом свого права та законного інтересу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 3, 319, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 259, 263-265, 268,273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ялтинської селищної ради Мангушського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на: Ѕ частку кожному на житловий будинок з господарськими будівлями, а саме: житловий будинок літ. А-1, нежила прибудова літ. А1-1, веранда літ. а-1, ганок лат. а1-1, гараж літ. З-1, сарай літ. Д-1, сарай літ Ж-1, літня кухня літ. Б-1, душ літ И-1, басейн літ. к, огорожа літ. № 1-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також Ѕ частку кожному на земельні ділянки, а саме:

-земельну ділянку площею 5,66 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1025, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля);

-земельну ділянку площею 0,47 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1455, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пасовища);

-земельну ділянку площею 0,29 га, кадастровий номер 1423955500:05:000:1884, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (сіножаті), які розташовані на території Ялтинської селищної ради Мангушського району Донецької області, в поряду спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.03.2020.

Суддя С.В. Чудопалова