Рішення

від 18.03.2020 по справі 451/1467/19

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2020 рокуСправа №451/1467/19 Провадження № 2/451/377/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1467/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

04 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шайноги помер його батько - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 29.06.2011 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області. На день смерті ОСОБА_3 разом із ним проживали його жінка ОСОБА_4 , а також син (Позивач у справі) - ОСОБА_1 , про що зазначено у довідці Вузлівської сільської радої Радехівського району Львівської області № 1313 від 07.10.2019 року. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого усі свої майнові та немайнові права заповів своєму сину - позивачу у справі ОСОБА_1 і, який 22.02.2011 року посвідчений секретарем Вузлівської сільської ради Радехівського району та зареєстровано в реєстрі за №14. У подальшому, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 13.09.2019 року Вузлівською сільською радою Радехівського району і на момент її смерті він був зареєстрований та проживав із нею. У склад спадкової маси, окрім іншого, увійшла належні матері земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,2029 га, що розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району, про що свідчить Державний Акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №351157, виданий 07.12.2005 року. Оскільки на момент смерті ОСОБА_4 позивач проживав із померлою у будинковолодіні, по АДРЕСА_1 , про що зазначалося вище, за відсутності заповідального розпорядження та у випадку відкриття спадщини за законом, у розумінні вимог ст. 1268 ЦК України вважає себе таким, що прийняв спадщину після смерті матері. Таким чином, прийнявши спадщину та маючи намір оформити свої права на спадкове майно, він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки за життя матері нею було втрачено оригінал Державного акту, серії ЯБ №351157 та не виготовлено відповідний дублікат. Відсутність належних правовстановлюючих документів на спадщину, унеможливлює реалізацію його майнових прав, як спадкоємця, у позасудовому порядку, тому він вимушений звернутися з позовом до суду. Просить ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку загальною площею 2,2029 га, що складається з трьох земельних ділянок площами 0,6773 га з кадастровим номером 4623987200:15:000:0270, 1,2144 га з кадастровим номером 4623987200:15:000:0079 та 0,3112 га з кадастровим номером 4623987200:10:000:0307, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_4 , відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №351157, виданого 07.12.2005 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.2-4).

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить ухвалити рішення про задоволення позовних вимог (а.с.29).

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про визнання позову, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с.30).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Шайноги, Радехівського району Львівської області помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 , виданим 29 червня 2011 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.12).

На день смерті ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ним проживали його жінка ОСОБА_4 , а також син - ОСОБА_1 , про що зазначено у довідці Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області № 1313 від 07.10.2019 року (а.с.13).

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Вузлівської сільської ради Радехівського району 22.02.2011 року та зареєстрований в реєстрі за №14, відповідно до якого усі свої майнові та немайнові права заповів своєму сину - ОСОБА_1 (а.с.14).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Шайноги Радехівського району Львівської області померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим повторно 13 вересня 2019 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.15).

Із довідки Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 07.10.2019 року №1314 вбачається, що ОСОБА_4 дійсно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_2 . На день її смерті за вищевказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_1 . Від імені померлої заповіт не посвідчувався (а.с.16).

Згідно з свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_5 від 10.03.1970 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 (а.с.10).

У склад спадкової маси, окрім іншого, увійшла належні матері позивача земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,2029 га, що розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району, про що свідчить Державний Акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №351157, виданий 07.12.2005 року (а.с.17-17 зворот).

Крім позивача, інших осіб, які б претендували на майно, ні за законом ні за заповітом немає.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,211,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку загальною площею 2,2029 га, що складається з трьох земельних ділянок площами 0,6773 га з кадастровим номером 4623987200:15:000:0270, 1,2144 га з кадастровим номером 4623987200:15:000:0079 та 0,3112 га з кадастровим номером 4623987200:10:000:0307, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_4 , відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №351157, виданого 07.12.2005 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_6 , проживає та зареєстрований в АДРЕСА_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , проживає в АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішенняч суду виготовлено в нарадчій кімнаті 18 березня 2020 року.