Рішення

від 02.01.2020 по справі 452/1237/18

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/1237/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"02" січня 2020 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі судді Кравціва В.І.,

секретар судового засідання Макаревич Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради та Самбірської районної ради Самбірська центральна районна лікарня про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

її представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представників третіх осіб Яніва М.І. та Смородінова О.А.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 11 травня 2018 року пред`явила до комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня (далі КЗ Самбірська ЦРЛ ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - виконувач обов`язків головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ Скірин С.І., позов про визнання незаконним та скасування наказів від 11.01.2018 № 11 та від 18.04.2018 № 83-К, поновлення її, позивача, на посаді молодшої медичної сестри палатної психіатричного відділення у с. Міжгайці КЗ Самбірська ЦРЛ та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що з 29.12.2015 вона працювала на посаді молодшої медичної сестри палатної психіатричного відділення у с. Міжгайці КЗ Самбірська ЦРЛ і згідно наказу від 18.04.2018 №83-к її звільнено з роботи у зв`язку з ліквідацією психіатричного відділення та 100% скороченням штату та чисельності працівників відповідно до пункту 1 ст. 40 КЗпП України.

Звільнення з роботи вважає незаконним, виходячи з наступного.

Підставою для винесення наказу від 18.04.2018 № 83-к про її звільнення зазначено рішення Самбірської міської ради від 23.12.2017 № 4 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ КЗ Самбірська ЦРЛ та наказу по КЗ Самбірська ЦРЛ від 11.01.2018 за № 11 Про ліквідацію психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення як структурного підрозділу , попередження про звільнення, витяг з протоколу засідання профспілкового комітету КЗ Самбірська ЦРЛ від 21.03.2018 № 67.

Однак, за № 11 є наказ від 11.01.2018 зовсім іншого змісту: Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення .

Отже, або в обгрунутування її звільнення був покладений неіснуючий наказ, або текст наказу був змінений невідомо коли, що в свою чергу ставить під сумнів законність і підставність проведених дій щодо реорганізації та вивільненню.

Відповідач при видачі наказу від 11.01.2018№ 11 послався на ряд правових норм загального характеру, висновки комісії Департаменту охорони здоров`я Львівської ОДА від 13.01.2017 № 01-12-11/128/05/04 та рішення сесії Самбірської міської ради від 23.12.2017 № 4 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ КЗ Самбірська ЦРЛ .

Щодо підстав скорочення чисельності і штату працівників законодавець передбачає не загальний стан законодавства, а науково-обґрунтовані заходи щодо внесення змін в організацію виробництва і праці у лікарні, видачу наказу про внесення змін у структуру та штатний розпис. Однак, це відповідачем зроблено не було.

Копія такого наказу мала бути подана відповідачем до виборного органу первинної профспілкової організації не пізніше ніж за три місяці до дня звільнення працівників, що передбачено ст. 49-4 КЗпП України та ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Відповідач у порушення даних норм матеріального права повідомив профспілковий комітет КЗ Самбірська центральна районна лікарня лише 17.01.2018 після видачі наказу від 11.01.2018р. за № 11.

Відповідачем не було вчинено жодних дій, які б підтверджували проведення консультацій з профспілковим органом з розробленням заходів щодо запобігання звільнення чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшенням несприятливих наслідків звільнення.

Також, наказ КЗ Самбірська ЦРЛ від 11.01.2018 № 11 був виданий з порушенням п. 1.1 Статуту комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня , у якому записано, що Самбірська ЦРЛ є комунальним підприємством, засновниками та власниками якого є Самбірська міська рада та Самбірська районна рада.

За таких обставин рішення щодо проведення реструктуризації Самбірської ЦРЛ мали б приймати дві місцеві ради, принаймні, мало б бути узгоджене спільне рішення з цього приводу, якого немає.

Крім цього, Самбірська районна рада на запит профспілкової організації в листі від 20.02.2018 № 03/22-65/1 зазначила взагалі про свою протилежну позицію та вказала, що для розгляду питання щодо ліквідації психіатричного відділення або реорганізації Самбірської ЦРЛ правові підстави відсутні.

Також профком КЗ Самбірська ЦРЛ не надав згоди на її, позивача, звільнення з наведених підстав, що стверджується витягом з протоколу від 21.03.2018 № 67.

Згідно правової позиції ВСУ, викладеної у справі № 6-65 цс/12, у відповідності до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припиняється, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Ліквідація ж структурного підрозділу юридичної особи зі створенням іншого структурного підрозділу чи без створення такого не є ліквідацією чи реорганізацією юридичної особи, а є лише зміною структури підприємства, що не є підставою для змін.

Відповідач - КЗ Самбірська ЦРЛ подав відзив, у якому посилався на те, що кадровою службою допущено технічну помилку під час видачі витягу з наказу від 18 квітня 2018 року № 83-к, однак це не змінює основних обставин справи.

21 грудня 2017 року постійна медична комісія ради з питань соціального захисту населення та охорони здоров`я попередньо розглянула питання щодо ліквідації психіатричного відділення, що знаходиться на території села Міжгайці Самбірського району Львівської області та підтримала проект рішення, запропонований КЗ Самбірська ЦРЛ про ліквідацію психіатричного відділення КЗ Самбірська ЦРЛ.

У відповідності до п. 15 частини шостої статті 55 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 39 розділу 6 Бюджетного кодексу України КЗ Самбірська ЦРЛ не може утримувати психіатричне відділення, оскільки дане відділення відноситься до 3 рівня надання допомоги та знаходяться на території ОТГ с. Воля-Баранецька.

23 грудня 2017 року Самбірська міська рада прийняла рішення № 4 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ комунального закладу Самбірської ЦРЛ , згідно якого вирішено ліквідувати психіатричне відділення КЗ Самбірська ЦРЛ.

На виконання рішення Самбірської міської ради КЗ Самбірська ЦРЛ видала наказ від 11.01.2018 № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ комунального закладу Самбірської ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення .

Оспорюваний наказ спрямовано на скорочення штату працівників КЗ Самбірська ЦРЛ та є самостійним правом їхнього закладу, від імені якого діє керівник.

Згідно п. 4.1 статуту КЗ Самбірська ЦРЛ лікарня має право без обмеження приймати рішення та здійснювати діяльність, що не суперечить чинному законодавству, самостійно розробляти свою структуру, штатний розпис, кошторис доходів і видатків, засади і структуру управління.

Частиною 3 статті 64 ГК України передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Також, при прийнятті даного наказу зверталась увага на ситуацію, яка склалась у КЗ Самбірська ЦРЛ з дефіцитом коштів у 2018 році на виплату заробітної плати. У 2017 році незабезпеченість коштів у КЗ Самбірська ЦРЛ становила 24 млн. 746 тис. грн., у 2018 році незабезпеченість коштів становить 21 млн. 872 тис. грн.

На даний час питання щодо лікування хворих з вадами психічного здоров`я повністю вирішено.

Питання ліквідації психіатричного відділення розглядалося без участі районної ради, адже на даний час головним розпорядником коштів бюджету для КЗ Самбірська ЦРЛ є виконавчий комітет Самбірської міської ради, і тому затвердження штатного розпису здійснюється цим органом, що підтверджується листом Самбірської районної ради від 20.02.2018 № 03 /22- 65 /1.

Профспілковий комітет КЗ Самбірська ЦРЛ не дав згоди на звільнення позивачки з роботи, але така відмова не мотивована, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-703цс15.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . 22.06.2018 подала відповідь на відзив та 07.11.2019 подала доповнення до відповіді на відзив, у якому посилалася на те, що звільнення позивача є грубим порушенням вимог ст. 40, 43, 49-2 та 49-4 КЗпП України та ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , що дає підстави для поновлення позивачки на роботі на посаду, яка вона займала на момент незаконного звільнення. Так, згідно листа ГУ ДФС у Львівській області від 23.07.2018 у період з 11 січня 2018 року по 18 квітня 2018 року на роботу до КЗ Самбірська ЦРЛ на вільні посади було прийнято п`ять працівників, проте позивачці з моменту її попередження про можливе вивільнення жодної пропозиції щодо зайняття вакантної посади не надходило (а. с. 54-56, 68-69).

Згідно ухвали суду від 12.11.2019 неналежного відповідача КЗ Самбірська ЦРЛ , яка реорганізована, замінено належним відповідачем, яким є КНП СМР та СРР Самбірська ЦРЛ .

Під час розгляду справи по суті позивачка та її представник у підтримання позовних вимог посилалися на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - КНП СМР та СРР Самбірська ЦРЛ позов не визнала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також подав письмові пояснення на позов про заперечення позову, посилаючись на те, що відповідно до п. 15 ч. 6 ст. 55 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та п. 39) розділу 6 Бюджетного кодексу України КЗ Самбірська ЦРЛ не може утримувати психіатричне відділення, оскільки дане відділення відноситься до 3 рівня надання допомоги та знаходиться на території ОТГ с. Воля-Баранецька. У психіатричному відділенні КЗ Самбірська ЦРЛ с. Міжгайці найнижчий показник відвідувань за 2017 рік, всього проліковано 225 хворих (а. с. 48-49).

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Самбірської міської ради пояснив, що питання про ліквідацію психіатричного відділення КЗ Самбірська ЦРЛ вирішено у відповідності до чинного законодавства. Виконавчий комітет Самбірської міської ради був розпорядником коштів бюджету для КЗ Самбірська ЦРЛ і тому рішення про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ комунального закладу Самбірської ЦРЛ приймалося без погодження із Самбірською районною радою, хоча таке рішення носить декларативний характер, оскільки питання про структуру та штатний розпис КЗ Самбірська ЦРЛ визначалося самостійно.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Самбірської районної ради пояснив, що Самбірська районна рада не розглядала питання щодо ліквідації психіатричного відділення або реорганізації Самбірської ЦРЛ, так як головним розпорядником бюджетних коштів для КЗ Самбірська ЦРЛ був виконавчий комітет Самбірської міської ради.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Із трудової книжки та витягу з наказу відомо, що ОСОБА_1 29.12.2015 була зарахована по переводу на посаду молодшої сестри медичної палатної психіатричного відділення с. Міжгайці КЗ Самбірська ЦРЛ та 18 квітня 2018 року згідно наказу в.о. головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ № 83-к звільнена від займаної посади у зв`язку із ліквідацією психіатричного відділення та 100 % скороченням штату та чисельності працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України і підставами для видання цього наказу зазначені: рішення Самбірської міської ради від 23.12.2017 № 4 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ КЗ Самбірська ЦРЛ; наказ по КЗ Самбірська ЦРЛ від 11.01.2018 за № 11 Про ліквідацію психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення як структурного підрозділу ; попередження про звільнення; акт про відмову від підпису під наказом по КЗ СЦРЛ від 11.01.2018 № 11; акт про відмову від підпису під попередженням про звільнення та витяг з протоколу засідання профспілкового комітету КЗ Самбірська ЦРЛ від 21.03.2018 № 67 (а. с. 4, 7-8).

Із рішення Самбірської міської ради Львівської області від 23 грудня 2017 року № 4 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ Комунального закладу Самбірської ЦРЛ видно, що Самбірська міська рада вирішила: 1. Ліквідувати психіатричне відділення КЗ Самбірської центральної районної лікарні. 2. Перевести наркологічне відділення КЗ Самбірської центральної районної лікарні з майном та обладнанням з с. Міжгайці на територію м. Самбора до 1 квітня 2018 року. 3. В. о. головного лікаря КЗ Самбірської центральної районної лікарні ОСОБА_5 І. забезпечити переведення наркологічного відділення в приміщення КЗ Самбірської центральної районної лікарні з штатним розписом 12 штатних одиниць (а. с. 9).

Із наказу від 11 січня 2018 року № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення убачається, що в. о. головного лікаря КЗ Самбірська центральна районна лікарня Скірин С.І. видав наказ, зокрема: про проведення ліквідації психіатричного відділення зі 100% скороченням штату та чисельності працівників до 18 квітня 2018 року, всього 19,5 штатних одиниць; начальнику відділу кадрів: до 17 січня 2018 року повідомити первинні профспілкові організації про скорочення посад; до 17.02.2018 у письмовій формі повідомити працівників психіатричного відділення про ліквідацію відділення і працівників господарського двору про 100% скорочення штату та чисельності працівників; повідомити державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників та про внесення змін у штатний розпис КЗ Самбірська ЦРЛ з 18 квітня 2018 року (а. с. 10-11).

Із подання в.о. головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ видно, що 17.01.2018 він звернувся до профспілкового комітету КЗ Самбірська ЦРЛ з повідомленням про те, що прийнято рішення про ліквідацію психіатричного відділення та господарського двору психіатричного і наркологічного відділень закладу зі 100 % скороченням штату та чисельності працівників з 18.04.2018, просив розглянути вказане подання та дати згоду на проведення ліквідації психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення (а. с. 14).

Із попередження про наступне вивільнення від 13.02.2018 та актів від 13.02.2018 відомо, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом від 11 січня 2018 року № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення , однак відмовилася від підпису про ознайомлення з даним наказом, а також 13.02.2018 вона була ознайомлена з попередженням про наступне вивільнення після закінчення двомісячного терміну з дня отримання попередження і їй було запропоновано примірник цього попередження, проте від підпису про ознайомлення із вказаним попередженням та від його отримання відмовилася (а. с. 42, 43, 44).

Із подання в. о. головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ від 07.03.2018 та протоколу засідання профспілкового комітету КЗ Самбірська ЦРЛ від 21.03.2018 № 67 убачається, що в. о. головного лікаря звернувся до вказаного профспілкового комітету з поданням про дачу згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників, профспілковий комітет розглянув це подання і вирішив відмовити у дачі згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи із зазначеної підстави, обґрунтовуючи своє рішення тим, що оскільки при виданні наказу від 11.01.2018 № 11 не було враховано позицію Самбірської районної ради Львівської області, як одного із співзасновників, про те, що для розгляду питання щодо ліквідації психіатричного відділення або реорганізації КЗ Самбірська ЦРЛ відсутні правові підстави, а також правова позиція Верховного Суду України про те, що реорганізація внутрішньої структури юридичної особи не є підставою для проведення 100 % скорочення чисельності та штату працівників та звільнення їх відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 12-13, 41).

Із наказу в.о. головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ від 18 квітня 2018 року Про зміни в штатному розписі та витягів із штатного розпису видно, що були внесені зміни в штатний розпис відповідача та вирішено виключити та скоротити з штатного розпису психіатричного відділення, зокрема: 1,0 ставки завідувача відділенням, лікаря-психіатра, 1,0 ставки старшої сестри медичної, 6,75 ставки сестри медичної палатної, 0,75 ставки лаборанта, 0,75 ставки сестри медичної з фізіотерапії, 8,25 ставки молодшої медичної сестри палатної та 1,0 ставки сестри-господині (а. с. 70, 71, 72).

Із витягу з ЄДРПУО та Статуту КЗ Самбірської ЦРЛ відомо, що Самбірська центральна районна лікарня є комунальним закладом охорони здоров`я, що за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, засновниками та власниками якого є Самбірська міська рада та Самбірська районна рада.

Відповідно до п. 4.1. розділу 4 цього Статуту лікарня має право без обмеження приймати рішення та здійснювати діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Зокрема, має право: самостійно розробляти свою структуру, штатний розпис, кошторис доходів і видатків, засади і структуру управління.

Згідно пунктів 1.13, 6.1., 6.2., та 6.4. вказаного Статуту на Лікарню покладено виконання виробничо-господарських та окремих управлінських функцій, управління Лікарнею здійснюється власником на основі поєднання централізованого керівництва та самоуправління трудового колективу в інтересах розвитку Лікарні .

Лікарню очолює головний лікар, який організовує роботу Лікарні та несе відповідальність за її діяльність. Головний лікар формує штати, затверджує посадові інструкції, здійснює найм, приймає та звільняє працівників Лікарні згідно з штатним розписом та діючим законодавством, відряджає працівників, застосовує міри заохочення та накладає дисциплінарні стягнення (а. с. 28-36).

Із відповіді Самбірської районної ради вбачається, що головним розпорядником коштів для КЗ Самбірської ЦРЛ є виконавчий комітет Самбірської міської ради (а. с. 73).

Із рішення Самбірської міської ради від 20 вересня 2018 року №1 та рішення Самбірської районної ради від 7 вересня 2018 року № 488 Про перетворення комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня у комунальне некомерційне підприємство Самбірської міської та рішення Самбірської районної ради Самбірська центральна районна лікарня , виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту КНП СМР та СРР СЦРЛ відомо про реорганізацію КЗ Самбірської ЦРЛ шляхом перетворення його у КНП СМР та СРР СЦРЛ , яке є правонаступником КЗ Самбірської ЦРЛ, реєстрацію якого проведено 25.01.2019 (а. с. 82-84, 85-88, 100, 102, 103-116).

Надаючи оцінку наведеним обставинам, суд керується таким.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров`я заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Статтею 16 цих Основ встановлено, що порядок створення, припинення закладів охорони здоров`я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом.

Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності.

Заклад охорони здоров`я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

Залежно від форми власності заклади охорони здоров`я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я державної власності можуть утворюватися та функціонувати як казенні підприємства або державні установи.

Відповідно до пункту 30) частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання, зокрема, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

За правилами п. 1) ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49 2 КЗпП України встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 р. № 9 роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці,

зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі N 6-65цс12, зазначено, що ліквідація структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу не є ліквідацією або реорганізацією юридичної особи, а свідчить лише про зміну внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи. На відміну від ліквідації чи реорганізації юридичної особи ця обставина може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України виключно з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з такими змінами при умові дотримання власником вимог ч. 2 ст. 40, ст. 42, 43, 49-2 КЗпП України.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25 травня 2016 року N 6-3048 цс 15.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини (Справа "Проніна проти України" N 63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Урахувавши наведені вимоги законодавства та дослідивши зазначені докази, суд дійшов такого висновку.

КЗ Самбірська ЦРЛ є комунальним закладом охорони здоров`я, що за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, засновниками та власниками якого є Самбірська міська рада та Самбірська районна рада.

Так як головним розпорядником коштів для КЗ Самбірської ЦРЛ є Самбірська міська рада, то до її компетенції належить прийняття рішень про оптимізацію та реструктуризацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ.

Головний лікар КЗ Самбірська ЦРЛ самостійно формує штати цього закладу.

Також доведено, що у відповідача відбулося скорочення штату та чисельності працівників в результаті ліквідації психіатричного відділення, яке знаходилося на території с. Міжгайці Самбірського району, унаслідок чого з роботи була звільнена позивачка, яка працювала молодшою сестрою медичною палатною психіатричного відділення, тобто сталася не ліквідація чи реорганізацією юридичної особи, а лише зміна внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи, і такі зміни призвели до скорочення чисельності та штату працівників, що стало підставою для звільнення з роботи позивача відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

У п. 5.5. наказу від 11 січня 2018 року № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення було зазначено внести зміни у штатний розпис КЗ Самбірська ЦРЛ з 18.04.2018 року і такі зміни були внесені з 19.04.2018, оскільки зміни у штатному розписі після видання наказу від 11 січня 2018 року № 11 і до звільнення позивача з роботи не могли бути внесені, так як штатний розпис є підставою для фінансування відповідача.

За таких обставин суд відхиляє посилання позивача та її представника на те, що КЗ Самбірська ЦРЛ не є підприємством, а комунальною організацією (установою закладом), так як стаття третя Основ законодавства України про охорону здоров`я дає загальне визначення закладу охорони здоров`я, а саме що це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення, а також на те, що відповідач не мав права самостійно розробляти свою структуру та штатний розпис і Самбірська міська рада не могла без згоди Самбірської районної ради вирішувати питання про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ КЗ Самбірська ЦРЛ, на час звільнення позивача з роботи не був затверджений новий штатний розпис та відповідач не виконав вимоги ст. 49 -4 КЗпП України та частиною третьою статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Адже, у вказаних нормах права встановлено, що власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення про наступне звільнення працівників проводить консультації з професійними спілками та не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надає інформацію щодо цих заходів.

Крім цього, розглядаючи індивідуальний трудовий спір, суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, так як це право відповідача самостійно визначати чисельність працівників та штатний розпис і не потребує додаткового доведення, а досліджує наявність підстав для звільнення, а саме чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників та дотримання відповідної процедури.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом про ліквідацію психіатричного відділення, а також з попередженням про наступне вивільнення після закінчення двомісячного терміну з дня отримання попередження і їй було запропоновано примірник цього попередження, проте від підпису про ознайомлення із вказаним попередженням та від його отримання відмовилася.

Однак, позивачці усупереч ч. 2 ст. 40 та ч. 3 ст. 49 2 КЗпП України не була запропонована вакантна посада молодшої медсестри палатної отоларингологічного відділення КЗ Самбірська ЦРЛ , яка пропонувалася іншим молодшим медсестрам палатним психіатричного відділення КЗ Самбірська ЦРЛ , що підлягали вивільненню у зв`язку з ліквідацією психіатричного відділення зі 100 % скороченням штату та чисельності працівників і які від неї відмовилися (а. с. 132).

Дану обставину визнав відповідач.

Ураховуючи наведене, звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням встановленого законом порядку.

Так, як інші обставини, якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги, не є підставами для задоволення позову, то суд, керуючись наведеною судовою практикою ЄСПЛ, не надає їм оцінки.

Статтею 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до абзаців третього та четвертого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 у випадках збереження середньої заробітної плати

середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Із довідки про доходи, виданої КЗ Самбірська ЦРЛ 08.06.2018 видно, що заробітна плата ОСОБА_1 за лютий 2018 та березень 2018 року складала: 3 994,98 грн. + 4 033,83 грн. = 8028,81 грн. ( а. с. 66).

Із табелю обліку робочого часу за лютий 2018 року та березень 2018 року убачається, що ОСОБА_1 відпрацювала у лютому 151,2 год., а в березні 2018 року 144 год.

Отже, годинна заробітна плата становить 27,19 грн.

Із розрахунку норми тривалості робочого часу на 2018 рік та на 2019 рік видно, що за 2018 рік тривалість прогулу становить 1 353,96 год., у 2019 році 1 800 год., що у сукупності складає 3 153,96 год.

За наведеного середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 85 756,17 грн. (3 153,96 год. х 27,19 грн.) , який підлягає стягненню з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях і її позовні вимоги задовольняються частково, то із відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід держави у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня від 18 березня 2018 року № 83-к в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади молодшої медичної сестри палатної психіатричного відділення комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня у зв`язку з ліквідацією психіатричного відділення та 100% скорочення штату та чисельності працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України

Поновити ОСОБА_1 на посаді молодшої медичної сестри палатної психіатричного відділення комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради та Самбірської районної ради Самбірська центральна районна лікарня

У решті частині позову про визнання незаконним та скасування наказу комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня від 11 січня 2018 року № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення в частині проведення ліквідації психіатричного відділення зі 100 % скороченням штату та чисельності працівників відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Стягнути із комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради та Самбірської районної ради Самбірська центральна районна лікарня в користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 85 756,17 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів і зборів.

Рішення в частині поновлення на роботі та присудження виплати середнього заробітку за один місяць в сумі 4 111,12 грн. допустити до негайного виконання.

Стягнути судовий збір в дохід держави із комунального некомерційного підприємства Самбірської міської ради та Самбірської районної ради Самбірська центральна районна лікарня в сумі - 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: КНП СМР та СРР Самбірська ЦРЛ , м. Самбір, вул. Шпитальна, 14, Львівської області, код ЄДРПОУ 01997461.

Третя особа: Самбірська міська рада Львівської області, адреса: Львівська область, м. Самбір, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 26269805.

Третя особа: Самбірська районна рада, вул. Мазепи, 8, код ЄДРПОУ 25550003.

Повне рішення буде складено 12 січня 2020 року.

Суддя