Рішення

від 13.03.2020 по справі 703/2555/19

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2555/19

2/703/171/20 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Опалинської О.П.,

при секретарях Холодняк Л.П., Харченко М.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Старченко Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мельниківське про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,-

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до СТОВ Мельниківське про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,0884 га, кадастровий номер 7123785200:02:000:0083, розташованої в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Вказану земельну ділянку вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом посвідчене державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори від 08 лютого 2019 року.

За життя 10 жовтня 2012 року спадкодавець ОСОБА_3 уклала зі СТОВ Мельниківське договір оренди землі строком на 5 років. 15 червня 2017 укладено додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до положень яких ОСОБА_3 , як орендодавець, передала у строкове платне користування відповідачу, як орендарю, належну позивачу на даний час земельну ділянку площею 4,0884 га, кадастровий номер 7123785200:02:000:0083 строком до 31 грудня 2028 року.

Відповідно до умов додаткової угоди від 15 червня 2017 року відповідач, як орендар, взяв на себе зобов`язання, зокрема, по своєчасній виплаті орендної плати в розмірі 5018 гривень 87 копійок в період з 01 вересня до 30 грудня кожного розрахункового року.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач, як спадкоємець, набула право власності на вказану земельну ділянку.

Посилаючись на те, що орендар не сплатив орендну плату за 2017 та 2018 роки у порядку визначеному п. 9 п. 11 Договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати, яка становить 10037 гривень 74 копійки (5018, 87 гривень * 2 роки).

Крім того, у відповідності до п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несплачену орендну плату, яка станом на 1 червня 2019 становить 3718 гривень ( 2938 грн. + 780 грн.), а саме:

- за 2017 рік - 2938 гривень (0,1 % від 5018 гривень 87 копійок = 5, 2 грн. * 565 днів прострочення);

- за 2018 рік - 780 гривень, (0,1% від 5018 гривень 87 копійок = 5, 2 грн. * 150 днів прострочення).

Позивачем було вжито заходи досудового врегулювання спору, а саме неодноразово 27 квітня 2018 року, 07 березня 2019 року та 05 червня 2019 року нею на адресу відповідача направлялися рекомендовані листи з вимогою виплатити орендну плату та добровільно розірвати договір оренди землі.

Однак, позивач до часу подачі позовної заяви до суду не отримала жодної відповіді від СТОВ Мельниківське , та заборгованість з орендної плати їй виплачена не була.

Посилаючись на вказані обставини та те, що відповідач, з моменту набуття позивачем права власності на вказану земельну ділянку, не сплачує орендну плату, позивач звернулась до суду з позовом про припинення договору оренди шляхом його розірвання за рішенням суду внаслідок систематичного невиконання відповідачем обов`язків, передбачених Договором - систематичної не сплати орендної плати.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав з підстав, викладених у ній. Позивач в судове засідання не з`явилася, однак надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, наполягала на їх задоволенні та просила справу розглянути без її участі.

Представник відповідача позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, крім того у поданому до суду відзиві вказала, що п.37 Договору оренди землі не містить права орендодавця в односторонньому порядку розірвати договір. За приписами ст.ст. 525, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Представник позивача підтвердила що 10 жовтня 2012 року, між ОСОБА_3 та відповідачем по справі укладено договір оренди земельної ділянки та 15 червня 2017 року укладено додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до положень яких ОСОБА_3 як орендодавець передала у строкове платне користування відповідачу як орендарю належну їй земельну ділянку площею 4,0884 га, кадастровий номер 7123785200:02:000:0083.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 стала власником земельної ділянки площею 4,0884 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 08 лютого 2019 року.

Згідно умов п. 38 Договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є підставою поновлення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України від 6 жовтня 1998 року 161-ХІУ Про оренду землі розмір, далі - Закон 161-ХІУ, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктами 11 та 14 договору оренди землі № 115 від 10 жовтня 2012 року передбачено, що орендна плата сплачується у такі строки: з 01.09. до 30.12 кожного розрахункового року. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % невнесеної суми за кожний день прострочення. Якщо Орендодавець не з`явився протягом встановлених строків для отримання орендної плати Орендар звільняється від відповідальності за порушення строків виплати орендної плати.

Правові наслідки у разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває в користуванні встановлено ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ, із наступними змінами, далі - ЗК України. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

- кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

- найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

- місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Представник відповідача вказує, що повідомлення позивача від 27 квітня 2018 року та 07 березня 2019 року не відповідають вимогам закону, тому не можуть бути прийняті судом в якості допустимого доказу.

На лист від 05 червня 2019 року відповідач повідомив позивача, що для проведення розрахунку та звірки орендної плати її запрошують на 15 липня 2019 року до бухгалтерії СТОВ Мельниківське .

Крім того представник відповідача вказує, що згідно п.п. Договору орендна плата сплачується у такі строки: з 01 вересня до 30 грудня кожного розрахункового року. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % невнесеної суми за кожний день прострочення. Якщо орендодавець не з`явився протягом встановлених строків для отримання орендної плати орендар звільняється від відповідальності за порушення строків виплати орендної плати.

Таким чином, представник відповідача зазначила, що порушення виплати орендної плати сталися не з вини відповідача, оскільки доходи ОСОБА_3 нараховувалися лише до дня її смерті, строк виплати орендної плати за умовами діючого договору оренди землі № 115 від 10 жовтня 2012 року та додаткової угоди від 15 червня 2017 року до вказаного договору не настав, а згідно п. 40 Договору сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності якщо вона доведе, що порушення сталося не з її вини. Крім того, відповідно до видаткового касового ордеру від 15 липня 2019 року ОСОБА_2 виплачено орендну плату за користування земельним паєм у розмірі 8985 гривень 22 копійки.

Посилаючись на вказані обставини представник позивача просить суд у задоволенні позову ОСОБА_2 до СТОВ Мельниківське про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати відмовити в повному обсязі.

В частині заявлених позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені представник відповідача також заперечувала, не погоджуючись з проведеним розрахунком щодо нарахування пені, а також просила суд до вказаної вимоги застосувати строк позовної давності, який відповідно до закону встановлюється терміном в один рік.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2012 року між ОСОБА_3 та СТОВ Мельниківське строком на 5 років був укладений договір оренди землі № 115, площею 4,0884 га, кадастровий номер: 7123785200:02:000:0083, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що належить орендодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №170077, виданого 11 листопада 2004 року на підставі розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 07 вересня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010479200075 (а.с. 8-9).

Згідно додаткової угоди до договору оренди землі № 115, від 15 червня 2017 року строк дії договору між сторонами продовжено до 31 грудня 2028 року (а.с. 10).

Відповідно до умов додаткової угоди відповідач, як орендар, взяв на себе зобов`язання, зокрема, по своєчасній виплаті орендної плати в розмірі 5018 гривень 87 копійок в період з 01 вересня до 30 грудня кожного розрахункового року. Згідно п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 лютого 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Смілянської державної нотаріальної контори Зайцевою О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 447, ОСОБА_2 є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельної ділянки, площею 4,0884 га, кадастровий номер: 7123785200:02:000:0083, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що належала померлій особі на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №170077, виданого 11 листопада 2004 року на підставі розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 07 вересня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010479200075, ринковою вартістю станом на 10 січня 2019 року - 180707 гривень (а.с. 12).

Право власності на вищезазначену земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 30212456 від 08 лютого 2019 року (а.с. 11).

27 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до СТОВ Мельниківське із листом, в якому повідомила про прийняття нею в порядку спадкування за заповітом права власності на земельну ділянку, яка є предметом договору оренди землі та пропонувала продовжити договір оренди шляхом укладення додаткової угоди (а.с. 14).

07 березня 2019 року ОСОБА_2 повторно звернулась до СТОВ Мельниківське із листом, в якому повідомила про перехід до неї в порядку спадкування за заповітом права власності на земельну ділянку, яка є предметом договору оренди землі, і просила виплатити їй орендну плату за користування земельною ділянкою, термін виплати якої було порушено СТОВ Мельниківське (а.с. 15).

Відповіді на вказані звернення ОСОБА_2 , які були направлені рекомендованою кореспонденцією, СТОВ Мельниківське не надало та не виплатило їй заборгованість із орендної плати за користування земельною ділянкою.

05 червня 2019 року ОСОБА_2 повторно звернулась до директора СТОВ Мельниківське із заявою, в якій повідомила про перехід до неї в порядку спадкування за заповітом права власності на земельну ділянку площею 4,0884 га, кадастровий номер: 7123785200:02:000:0083, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Мельниківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що належала померлій ОСОБА_3 , яка є предметом договору оренди землі, з вимогою добровільно розірвати договір оренди землі, в зв`язку з тим, що СТОВ Мельниківське систематично порушує умови виконання договору, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати (а.с. 17).

27 червня 2019 року СТОВ Мельниківське листом № 32 ОСОБА_2 запрошено до бухгалтерії СТОВ Мельниківське для проведення звірки та розрахунку за оренду землі на 15 липня 2019 року (а.с. 37).

З наданої відповідачем по справі копії видаткового касового ордеру від 15 липня 2019 року ОСОБА_2 виплачено орендну плату за користування земельним паєм у розмірі 8985 гривень 22 копійки (а.с. 42).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, отже ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Закон України Про оренду землі від 06.10.1998р. № 161-Х1У є спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі.

За змістом ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов`язання може бути розірвання договору.

За правилами статті 21 Закону України Про оренду землі розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що орендна плата може справлятись у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити у договорі поєднання різних форм орендної плати.

Як передбачено статтею 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6- 146цс12, яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України.

Аналіз статей 525, 651 ЦК України та статті 31 Закону України "Про оренду землі" свідчить про те, що законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Пунктом 36 Договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін: рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню а також з інших підстав, визначених законом.

Тобто, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Підставою для дострокового розірвання договору оренди землі є рішення суду.

Отже, укладаючи вищевказаний договір оренди землі, сторони досягли згоди з такої істотної умови, як орендна плата.

Судом встановлено, що умови договору оренди землі щодо виплати орендної плати відповідач не виконав, а тому на час звернення позивача до суду із вказаним позовом існувала заборгованість по її виплаті в розмірі 10037 гривень 74 копійки, що також в судовому засіданні не заперечувала представник відповідача.

ОСОБА_3 передала в оренду СТОВ Мельниківське належну їй земельну ділянку, але після її смерті відповідач неналежно виконував свої обов`язки, що передбачені умовами вказаного договору, а саме систематично не сплачував спадкоємцю ОСОБА_2 , яка набула права власності на орендовану земельну ділянку, орендну плату за її користування, відтак вказаний договір має бути припинений шляхом його розірвання за рішенням суду внаслідок невиконання відповідачем обов`язків, передбачених Договором - систематичної не сплати орендної плати.

Позиція відповідача про те, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки в договорі прямо передбачено, що невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором є підставою для його розірвання.

Оскільки умовами договору оренди землі визначено, що невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором є підставою для його розірвання, і позивач ОСОБА_2 як новий власник орендованої відповідачем земельної ділянки вимагає розірвання договору оренди з цих підстав, суд приходить до висновку про те, що наявні підстави для задоволення позову в частині розірвання договору оренди землі із відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Оскільки відповідачем під час судового розгляду справи була виплачена заборгованість із сплати орендних платежів, відтак в цій частині вимога позивача не підлягає до задоволення.

Пунктами 11 та 14 договору оренди землі № 115 від 10 жовтня 2012 року передбачено, що орендна плата сплачується у такі строки: з 01 вересня до 30 грудня кожного розрахункового року. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % невнесеної суми за кожний день прострочення. Якщо Орендодавець не з`явився протягом встановлених строків для отримання орендної плати Орендар звільняється від відповідальності за порушення строків виплати орендної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідачем подано до суду заяву про застосування строку позовної давності до вимоги позивача про стягнення пені.

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача в частині стягнення пені за невнесення відповідачем орендної плати у строки визначені договором заявлені поза межами строку позовної давності, в цій частині не підлягають до задоволення.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, з урахуванням вищевикладеного та вимог Закону України Про судовий збір , суд пропорційно розміру задоволених позовних вимог стягує з відповідача на користь позивача 768 гривень 40 копійок понесених судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, ст. 525, 651, 626, 629 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мельниківське про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 10 жовтня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Мельниківське , юридична адреса: 20728, Черкаська область, Смілянський район, с. Мельниківка, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ: 25658752, зареєстрований Реєстраційною службою Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області 01 квітня 2013 року за № 612789 ( кадастровий номер земельної ділянки: 7123785200:02:000:0083).

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мельниківське (юридична адреса: 20728, Черкаська область, Смілянський район, с. Мельниківка, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ: 25658752), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ), понесені нею судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення протягом 30 днів з моменту його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Повний текст рішення суду виготовлено 18 березня 2020 року.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Представник позивача Пашковський Дмитро Петрович, діє на підставі договору про надання правової допомоги від 21 червня 2019 року

Відповідач: Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю Мельниківське , юридична адреса: 20728, Черкаська область, Смілянський район, с. Мельниківка, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ: 25658752.

Представник відповідача - Старченко Лариса Ростиславівна, діє згідно довіреності № 19 від 26 лютого 2020 року.

Головуючий О.П.Опалинська