Рішення

від 18.03.2020 по справі 475/9/20

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/9/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.03.2020смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Вадовської А.В.,

за участю секретаря Куш О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Маринівка Доманівського району Миколаївської області.

Будучи у липні 2017 р. у Великомихайлівській районній державній адміністрації Одеської області, вона випадково дізналася, що її мати була власницею сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого 27.11.2006 р. на підставі розпорядження Великомихайлівської РДА Одеської області "Про затвердження земельного паю по колективному сільськогосподарському підприємству "Перше травня" №141/96 від 19 березня 1996 р.

Їй було видано сертифікат та працівниками Управління агропромислового розвитку Великомихайлівської РДА Одеської області повідомлено про необхідність звернення до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Позивач указала, що її мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сертифікат виданий 27 листопада 2006 р., тобто після її смерті. На що їй було повідомлено, що її мати ОСОБА_2 за життя отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , що виданий на підставі розпорядження Великомихайлівської РДА Одеської області "Про затвердження земельного паю по колективному сільськогосподарському підприємству "Перше травня" № 141/96 від 19 березня 1996 р., але на початку 1998 р. втратила його і звернулася з заявою до управління агропромислового розвитку про видачу дубліката сертифіката замість втраченого.

24 листопада 2017 року позивач звернулася до Доманівської районної державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та за заявою позивача відкрито спадкову справу №178/2017.

Під час оформлення спадкової справи нотаріусом виявлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 виданий 27 листопада 2006 року, тобто після смерті матері, на підставі цього нотаріус постановою від 27.11.2017 р. відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Отримавши вказану постанову нотаріуса, позивач звернулася до Великомихайлівської РДА Одеської області з проханням роз`яснити чому при видачі дубліката сертифіката не було зазначено про те, що мати отримувала сертифікат у 1996 р.

На її звернення 16.03.2018 р. отримана відповідь Великомихайлівської РДА Одеської області, у якій зазначено про неможливість видачі довідки, в якій було б зазначено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 виданий замість втраченого сертифіката на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 або як дублікат, так як у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видані по Новоборисівській сільській раді відсутні відповідні записи.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що вона відповідно до ст.ст.1216, 1218, 1225 ЦК України успадкувала право на земельну частку (пай), а оскільки нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, то вважає, що її право підлягає захисту шляхом скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 листопада 2017 року, виданої Доманівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області та зобов`язання державного нотаріуса Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 13.01.2020 позовна заява залишена без руху, після усунення недоліків ухвалою від 27.01.2020 р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у порядку загального позовного провадження.

20 лютого 2020 р. закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 18.03.2020 р.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у письмовій заяві позов підтримала повністю, просила розглянути справу без її участі.

В.о.завідувача Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Грушанська І.В. у письмовій заяві просила справу розглянути без її участі. Правом подачі відзиву на позов не скористалася.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України через неявку в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно ст.16 ЦК України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Маринівка Доманівського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 , що підтверджене копією свідоцтва про її смерть.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України № 435-IV від 16 січня 2003 р., який набрав чинності з 01.01.2004 р., та Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат", від 23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Правовідносини щодо спадкування після смерті ОСОБА_2 регулюються положеннями ЦК УРСР, оскільки спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і строк на прийняття спадщини закінчився 08.01.1999 р., тобто у період дії ЦК УРСР.

За такого посилання позивача ОСОБА_1 про право на спадкування після смерті матері на підставі ЦК України, що набрав чинності 01.01.2004 р., не заслуговують на увагу.

З копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Маринівка Доманівського району у відповідності до положень ст.ст.525, 526 ЦК УРСР відкрилася спадщина після її смерті.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги після її смерті згідно ст.529 ЦК УРСР, що підтверджене матеріалами справи, а саме копією свідоцтва про її народження.

Згідно положень ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до довідки, виданої Маринівською сільською радою Доманівського району Миколаївської області від 20.11.2017 р. №1511, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована та проживала в с. Маринівка Доманівського району Миколаївської області та знята з реєстраційного обліку в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті з померлою була зареєстрована та проживала дочка ОСОБА_1 , з 1994 року та по день смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України "Про нотаріат" (в редакції 28.04.1998 р.) державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Згідно п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мін`юсту України від 14.06.1994 № 18/5, зареєстрованої в Мін`юсті України 7 липня 1994 р. за N 152/361 (в редакції, що була чинна на час відкриття спадщини) доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном, може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Відповідно до п.4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (чинного на час звернення позивача з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Для видачі свідоцтва про право на спадщину позивач надала до нотаріальної контори сертифікат про право на земельну частку (пай), серії НОМЕР_1 , виданий Великомихайлівською РДА Одеської області 27 листопада 2006 р., копію якого долучила до позову.

Постановою від 27.11.2017 р. завідувача Другої Первомайської Держнотконтори, в.о. завідувача Доманівською державною нотаріальної конторою ОСОБА_3 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), яка знаходиться у КСП "Перше травня" с.Новоборисівка Одеської області.

Постанова мотивована тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 , виданий 27.11.2006 р., після смерті власника, що унеможливлює видачу свідоцтва через припинення права власності та цивільної правоздатності спадкодавця на момент його видачі.

Дослідивши зміст постанови, копію сертифіката на право на земельну частку (пай), суд погоджується з доводами нотаріуса в оскаржуваній постанові з наступних підстав.

Цивільна правоздатність ОСОБА_2 припинилася 08 липня 1998 р . з її смертю відповідно до ст.9 ЦК УРСР.

Видача на її ім`я правовстановлюючого документа (сертифіката) після її смерті не ґрунтується на положеннях закону.

Надані позивачем на підтвердження позовних вимог лист Великомихайлівської РДА Одеської області від 15.03.2018 р. за № П-101/01-17 та копія Розпорядження Великомихайлівської РДА Одеської області "Про затвердження земельного паю по колективному сільськогосподарському підприємству "Перше травня" такого висновку суду не спростовують.

Нотаріус при вирішенні питання вчинення нотаріальної дії позбавлений права брати до уваги документи, що містять суперечності.

Захист права на спадкове майно позивача може вирішуватися виключно судом за позовом про визнання права власності на майно, у видачі свідоцтва про право на спадщину на яке відмовлено нотаріусом.

За такого нотаріус правомірно відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Зважаючи на те, що нотаріусом не допущено порушень закону при винесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, позовна вимога про скасування її задоволенню не підлягає.

Позовна вимога про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину є похідною від вимоги про скасування постанови про відмову у його видачі і в разі не задоволення основної також не підлягає задоволенню.

Зважаючи на невірно обраний позивачем спосіб захисту та не доведення позовних вимог, позовна заява задоволенню не підлягає.

Понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню через відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на його оскарження, якщо не буде подана апеляційна скарга.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У відповідності до п. 15.5 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Миколаївського апеляційного суду або через суд першої інстанції.

Текст рішення виготовлений 18 березня 2020 р.

Суддя : А. В. Вадовська