Рішення

від 16.03.2020 по справі 606/269/20

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/269/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Марціцкої І.Б.

при секретарі Пасько І.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Микулинецьої селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку за спадкоємцем, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до Микулинецьої селищної ради Теребовлянського району Тернопільської областіпро визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а саме по 1/2 частині земельної ділянки площею 3,86 га, кадастровий номер 6125083400:01:001:0247 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Заздрівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В обґрунтування вимог позивач вказує, що ОСОБА_3 належала земельна ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Заздрівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого заповів позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах належну їй на праві власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Заздрівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне їй майно, в тому числі на земельну ділянки. Позивачі у встановленому законом порядку прийняли спадщину. Постановою державного нотаріуса позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на та земельні ділянки, у звязку з тим, що заповіт посвідчений на гектари, а не на частку у спадковому майні, інші спадкоємці не зверталися. Посилаючись на наведене, просять задовольнити позов.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з"явилися, однак надали суду заяви, згідно якихпозовні вимоги підтримали, просили справу слухати за їх відсутності.

Представник відповідача Микулинецьої селищної ради Теребовлянського району Тернопільської областів судове засідання не з`явився однак надав заяву, згідно якої позовні вимоги визнали, просила слухати за її відсутності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

ОСОБА_3 23.09.2004 року отримала державний акт серії ЯА №003282, на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, загальною площою 3,86 га. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6105051332018 , земельна ділянка площею 3,8631 га, кадастровий номер 6125083400:01:001:0247 для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Заздрівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області.

Як вбачається із заповіту, посвідченого секретарем Заздрівської сільської ради від 20.07.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за №15, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах належну їй на праві власності земельну ділянку на підставі Державного акту серії ЯА №003282.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Микулинецької селищної ради Теребовлянського району району Тернопільської області від 03.07.2017 року, актовий запис №44.

Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належну їй земельну ділянку.

Постановою завідувача Теребовлянської державної нотаріальної контори від 10.12.2018 року за №1961/02-14, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом по 1/2 частині земельної ділянки площею 3,86 га, кадастровий для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Заздрівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що заповіт посвідчений на гектари, а не на частку у спадковому майні, інші спадкоємці не зверталися. Як вбачається із постанови Теребовлянської державної нотаріальної контори від 10.12.2018 року за №1961/02-14, у справах Теребовлянської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу за №314/2017 року за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , інші спадкоємці нотаріальної контори не зверталися.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку.

Таким чином, позивачі після смерті ОСОБА_3 успадкували по 1/2 частині спадкового майна. Однак, оформити спадкових прав на земельну ділянки у нотаріальної конторі не має можливості через те, що заповіт посвідчений на гектари, а не на частку у спадковому майні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Згідно з нормами ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно довимог ч.1ст.1233ЦПК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Як вбачаєтьсяз вимогч.1ст.1235ЦПК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу вимог ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,86 га, кадастровий номер 6125083400:01:001:0247 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Заздрівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та за ОСОБА_2 слід визнати право власності на на 1/2 частину земельної ділянки площею площею 3,86 га, кадастровий номер 6125083400:01:001:0247 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Заздрівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 392,1217, 1218, 1233, 1235, 1236, 1268- 1270 Цивільного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Микулинецьої селищної ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку за спадкоємцемзадовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,86 га, кадастровий номер 6125083400:01:001:0247 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Заздрівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,86 га, кадастровий номер 6125083400:01:001:0247 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Заздрівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка