Ухвала

від 26.02.2020 по справі 757/44911/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44911/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора ТОВ «НОРД СУПРА» ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/24825/19-к від 17.05.2019 року-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання директора ТОВ «НОРД СУПРА» ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/24825/19-к від 17.05.2019 року на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «НОРД СУПРА» ЄДРПОУ 42459881 № НОМЕР_1 відкритий в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005, що розташований за адресою: м. Київ, вул.. Андріївська, 2/12 та рахунку ТОВ «НОРД СУПРА» ЄДРПОУ 42459881 № НОМЕР_2 відкритий у Столичній філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 380269.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт накладено необґрунтовано. Так, доданий до клопотання витяг з ЄРДР не містть відомостей про те, що кримінальне провадження здійснюється щодо керівників або засновників ТОВ «НОРД СУПРА». Крім того кримінальне провадження зареєстроване 17.11.2017 року, тобто до моменту створення товариства, яке було зареєстроване 08.09.2018 року. ТОВ «НОРД СУПРА» не є контрагентами осіб, відносно яких здійснюється кримінальне провадження. У вказаному кримінальному провадженні посадові особи ТОВ «НОРД СУПРА» навіть не викликалися для допиту, а грошові кошти на рахунках товариства не підпадають під категорії речових доказів та не є предметом злочинної діяльності.

Представник ТОВ «НОРД СУПРА» ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав клопотання про розгляду справи у його відсутсність, клопотання підтримав повністю.

Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з`явився.

На підставі ст. 26 КПК України слідчий суддя вважає за можливе проводити судовий розгляд у відсутність осіб, що не з`явилися, на підставі наявних матеріалів та доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000004299 від 17.11.2017 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.205, ч. 2 ст.209, ч. 3 ст.212, ч. 3 ст.358 КК України.

В межах вказаного провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/24825/19-к від 17.05.2019 року накладено арешт в тому числі на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «НОРД СУПРА» ЄДРПОУ 42459881 № НОМЕР_1 відкритий в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 2/12 та рахунку ТОВ «НОРД СУПРА» ЄДРПОУ 42459881 № НОМЕР_2 відкритий у Столичній філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 380269.

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали при арешті майна, слідчий суддя виходив з того, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначенимст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

А арешт майна накладено з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Проте Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, SeriesAN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь яке втручання державного органу у право на мирне володіння повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, SeriesAN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, SeriesAN 98).

Під час судового розгляду клопотання про скасування арешту майна встановлено, що процесуальний статус посадових осіб та самого ТОВ «НОРД СУПРА» у кримінальному провадженні не визначено, прокурором в судовому засіданні не було доведено, що арештоване майно здобуте внаслідок вчинення кримінально-протиправних дій, на противагу чому заявником у клопотанні достатньо обґрунтовано вказано про відсутність підстав для подальшого арешту майна.

Між тим, при застосуванні заходів кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту інших правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому суддя належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні свої прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесенні до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «НОРД СУПРА» належним йому майном.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/24825/19-к від 17.05.2019 року на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «НОРД СУПРА» ЄДРПОУ 42459881 № НОМЕР_1 відкритий в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005, що розташований за адресою: м. Київ, вул.Андріївська, 2/12 та рахунку ТОВ «НОРД СУПРА» ЄДРПОУ 42459881 № НОМЕР_2 відкритий у Столичній філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 380269.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1