Ухвала

від 11.03.2020 по справі 761/47815/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/1428/2020 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника цивільного позивача ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року,

за участю

представника цивільного

позивача - адвоката ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представників потерпілих адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22019000000000215 від 12.07.2019 р., за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч. 2 ст.28, ч.2 ст.121 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник цивільного позивача ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року у справі № 761/47815/19. Задовольнити клопотання про накладення арешту на майно підозрюваних. Накласти арешт на майно ОСОБА_11 , з метою забезпечення цивільного позову, зокрема, на частки у спільній сумісній власності: земельній ділянці площею 1500 м2 за кадастровим номером 3222481201:01:005:0008; житловий будинок площею 270 м2, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ; квартиру площею 71,5 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Будресурс- ТМ» (код за ЄДРПОУ 35028026) у розмірі 50% номінальною вартістю 21 000 гривень, що належать дружині ОСОБА_11 , - ОСОБА_13 ; автомобіль ВМXХ5 3.01 Е53, 2004 року випуску, що належить особисто ОСОБА_11 . Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_12 з метою забезпечення цивільного позову: частку в статутному капіталі ТОВ «Левіафан-Агро» (код ЄДРПОУ 42322928) у розмірі 100% номінальною вартістю 10 000 гривень.1/2 будівель, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою АДРЕСА_4 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не правильно витлумачено вимоги ст. 280 КПК України, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні клопотання.

Апелянт зазначає, що вимогами ч. 5 ст. 280 КПК України заборонено проведення в зупиненому кримінальному провадженні слідчих (розшукових) дій. Перелік слідчих (розшукових) дій, проведення яких передбачається під час досудового розслідування, встановлений главою 20 КПК України. Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження та не відноситься до слідчих (розшукових) дій.

Також апелянт зазначає, що потерпілі є окремими учасниками досудового розслідування та них не поширюється обмеження, встановлені ч. 2 ст. 280 КПК України.

Апелянт звертає увагу на те, що факт зупинення кримінального провадження не перешкоджає підозрюваним вживати заходів щодо перереєстрації майна, на яке може бути звернено стягнення в разі задоволення цивільного позову та не усуває ризиків вибуття такого майна з власності підозрюваних. Також факт зупинення кримінального провадження не призупиняє права потерпілих чи цивільних позивачів у кримінальному провадженні.

На обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена за відсутності представників потерпілих, повний текст представником потерпілих отримано 27.01.2020.

Заслухавши доповідь судді, думку представника цивільного позивача, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 2 статті 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 22 січня 2020 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000215 за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України.

13.12.2019 представники потерпілих адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 звернулися до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22019000000000215 від 12.07.2019 р. за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.121 КК України, зокрема: на майно підозрюваного у кримінальному провадженні № 22019000000000215 ОСОБА_11 , саме: автомобіль марки BMW X5, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_11 ; земельну ділянку площею 1500 кв.м. за кадастровим номером 3222481201:01:005:0008, заадресою: АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_11 ; житловий будинок площею 270 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_11 ; квартиру площею 71,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; в частині 1/2, що належить ОСОБА_11 ; частку у статутному капіталі ТОВ «Будресурс-ТМ» (код 35028026) у розмірі 50 %, номінальною вартістю 21 000 грн, що належать дружині ОСОБА_11 ОСОБА_13 ; на майно підозрюваного ОСОБА_12 , а саме: на частину нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; 28/100 частину житлового будинку площею 128,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , частку у статутному капіталі ТОВ «Левіафан-Агро» (код 42322928), у розмірі 100 %, номінальною вартістю 10 000 грн.

Клопотання представники обґрунтували тим, що потерпілими ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 в межах кримінального провадження № 22019000000000215 було подано цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . З метою забезпеченняцивільного позову, представники звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним клопотанням.

22 січня 2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання представників потерпілих адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22019000000000215 від 12.07.2019 р., за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч. 2 ст.28, ч.2 ст.121 КК України.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що клопотання представників потерпілих про накладення арешту подано після зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, в зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення клопотання представників потерпілих адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22019000000000215 від 12.07.2019 р.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимогщодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, вивчивши матеріали судової справи, заслухавши доводи представника цивільного позивача, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Вивченням матеріалів встановлено, що слідчий суддя мотивуючи своє рішення послалась на положень ч.2, 4, 5 ст. 280 КПК України та прийшла до висновку, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Проте з таким висновком слідчого судді погодитись колегія суддів не може, оскільки ч. 5 ст. 280 КПК України містить заборону лише на проведення у зупиненому провадженні слідчих (розшукових) дій, якою арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, не являється, а тому слідчий суддя передчасно відмовив у задоволенні клопотання про арешт майна.

Разом з тим, слідчий суддя при розгляді клопотання представників цивільного позивача не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання представників цивільних позивачів є формальною та не містить обґрунтування підстав, передбачених ст. ст. 170, 171 КПК України для відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Так, під час апеляційного розгляду, встановлено, що представники потерпілих адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , в рамках кримінального провадження звернулися до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22019000000000215 від 12.07.2019 р. за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.121 КК України, зокрема: на майно підозрюваного у кримінальному провадженні № 22019000000000215 ОСОБА_11 , саме: автомобіль марки BMW X5, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_11 ; земельну ділянку площею 1500 кв.м. за кадастровим номером 3222481201:01:005:0008, заадресою: АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_11 ; житловий будинок площею 270 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_11 ; квартиру площею 71,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; в частині 1/2, що належить ОСОБА_11 ; частку у статутному капіталі ТОВ «Будресурс-ТМ» (код 35028026) у розмірі 50 %, номінальною вартістю 21 000 грн, що належать дружині ОСОБА_11 ОСОБА_13 ; на майно підозрюваного ОСОБА_12 , а саме: на частину нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; 28/100 частину житлового будинку площею 128,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , частку у статутному капіталі ТОВ «Левіафан-Агро» (код 42322928), у розмірі 100 %, номінальною вартістю 10 000 грн. ОСОБА_12 з метою забезпечення цивільного позову.

Клопотання представники обґрунтували тим, що потерпілим ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 в межах кримінального провадження № 22019000000000215 було подано цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Згідно вимог ч. 3ст. 171 КПК Україниу клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Як вбачається із клопотання, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019000000000215 за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України.

Підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України, повідомлена ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

З матеріалів судового провадження слідує, що ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 в межах даного кримінального провадження визнано потерпілими і вони являються цивільними позивачами, оскільки ними подано цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на суму 23000000 грн ( а.с. 42-50).

Згідно ст. 173 КПК Українислідчий суддя перевіряє лише можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням та цивільного позову, при цьому не може надавати оцінку щодо розумності чи співмірності заявлених цивільним позивачем вимог його стражданням, оскільки це буде досліджуватись безпосередньо під час розгляду цивільного позову.

За таких обставин, на думку колегії суддів, при розгляді апеляційної скарги встановлено, що клопотання щодо арешту майна є обґрунтованим, наявні в матеріалах судового провадження дані та правові підстави для арешту майна, виходячи з обґрунтованої підозри ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України, містить обставини для його задоволення з метою забезпечення цивільного позову потерпілих, а також невідчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити відшкодування шкоди в кримінальному провадженні, на час розслідування кримінального провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті (арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)…). Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, що, з врахуванням наявності обгрунтованої підозри, яка пред`явлена ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 КК України.

Отже, дослідивши зазначені обставини суд апеляційної інстанції не знаходить у висновках представників цивільних позивачів при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

З урахуванням вказаних обставин та для забезпечення кримінального провадження в частині відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), колегія суддів апеляційного суду дійшла остаточного висновку, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, в даному кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на майно, оскільки необхідність арешту доведена представниками цивільних позивачів при зверненні з даним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику цивільного позивача ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року.

Апеляційну скаргу представника цивільного позивача ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 січня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання представників потерпілих адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22019000000000215 від 12.07.2019 р., за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч. 2 ст.28, ч.2 ст.121 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22019000000000215 від 12.07.2019 р., за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч. 2 ст.28, ч.2 ст.121 КК України.

Накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні № 22019000000000215 ОСОБА_11 , з метою забезпечення цивільного позову, а саме: автомобіль марки BMW X5, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_11 ; земельну ділянка площею1500 кв.м. за кадастровим номером 3222481201:01:005:0008, за адресою: АДРЕСА_1 , в частині 1/2, що належить ОСОБА_11 ; житловий будинок площею 270 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_11 ; квартиру площею 71,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; в частині 1/2, що належить ОСОБА_11 ; частку у статутному капіталі ТОВ «Будресурс-ТМ» (код 35028026) у розмірі 50 %, номінальною вартістю 21 000 грн., в частині 1/2 що належить ОСОБА_11 (тобто на частку у розмірі 50% у статутному капіталі вказаного товариства, номінальною вартістю 10 500 грн.), що належать дружині ОСОБА_11 ОСОБА_13 , шляхом заборони відчуження зазначеного майна.

Накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні № 22019000000000215 ОСОБА_12 з метою забезпечення цивільного позову, а саме: частки в статутному капіталі ТОВ «Левіафан-Агро» (код ЄДРПОУ 42322928) у розмірі 100% номінальною вартістю 10 000 гривень; 1/2 будівель, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою АДРЕСА_4 , шляхом заборони відчуження зазначеного майна.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4