Вирок

від 17.03.2020 по справі 635/7059/17

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/7059/17

Провадження № 1-кп/635/255/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4

захисник - адвокат ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017220430001600 від 30 липня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який має середню освіту, не працевлаштований, не одружений, засуджений за вироком Харківського районного суду Харківської області від 18 червня 2008 року за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 08 вересня 2011 року, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

що 29 липня 2017 року приблизно о 22:00 ОСОБА_4 , перебуваючи на літньому майданчику продуктового магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи раптово виниклий умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , схопив правою рукою ніж, який знаходився на столі, та тримаючи його у правій руці, умисно наніс останньому один удар ножем в область черевної порожнини, чим спричинив останньому колото-різане поранення грудної клітини, яке по своєму ходу проникає до черевної порожнини із пошкодженням лівої частки печінки, малого сальника й шлунково-селезінкової зв`язки, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Крім того, в середині жовтня 2017 року ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , повторно, діючи з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, з неогородженої території вказаної земельної ділянки, скориставшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом демонтажу зі стіни приміщення гаражу належного ОСОБА_7 вчинив крадіжку алюмінієвого листа вагою 18 кг, вартістю 23 гривні за один кілограм алюмінію, на загальну суму 414,00 гривень. Після чого, із викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 414,00 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням повністю визнав себе винним у вчиненні злочинів, щодо обставин їх вчинення дав пояснення, як це зазначено у вироку та підтвердив, що ввечері 29 липня 2017 року на літньому майданчику продуктового магазину за адресою: АДРЕСА_2 , вони з ОСОБА_6 розпивали спиртні напої і у них виникла сварка, в ході якої він узяв ніж, що лежав на столі та наніс ОСОБА_6 один удар ножем в область живота. Також підтвердив, що в середині жовтня 2017 року він пройшов на територію будинку сусіда ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , та зірвав зі стіни приміщення гаражу лист алюмінієвого металу. Цивільний позов прокурора визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.

З урахуванням такої позиції обвинуваченого, суд за згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_9 , оголошенням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, при цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною і роз`яснив, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за епізодом від 29 липня 2017 року щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння;

за епізодом від жовтня 2017 року щодо заволодіння майном, що належить ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні обвинуваченому покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, обставин, які обтяжують покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується добре і скарг щодо нього не поступало, вчинив злочини, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як злочин середньої тяжкості та тяжкий, раніше засуджений, тому обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції статей закону, які передбачають відповідальність за вчинене, із застосуванням правил, що передбачені ч.1 ст. 70 КК України та враховуючи, що обвинувачений позитивно характеризується, повністю визнав свою вину у вчиненому, визнав вимоги за цивільним позовом, відсутність будь яких вимог з боку потерпілих, за наявності двох обставин, що пом`якшують покарання за кожним злочином, однієї обставини, що обтяжує покарання за один із злочинів, суд, приходить до висновку що виправлення ОСОБА_4 можливо без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Стосовно вимог прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_3 за цивільними позовами про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 6813,36 гривень суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

При відшкодуванні шкоди завданої вчиненням злочину, відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, шкода відшкодовується незалежно від матеріального становища особи що завдала шкоди.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_4 визнаний винним у вчинені злочину передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, в результаті злочинних дій якого потерпілому ОСОБА_6 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, потерпілий проходив лікування з 30 липня 2017 року по 07 серпня 2017 року у КЗОЗ «Мереф`янська центральна районна лікарня», де витрати на лікування останнього склали 6813,36 гривень, тому вважає, що сума витрат на лікування потерпілого понесена лікарняним закладом підлягає відшкодуванню за рахунок обвинуваченого і суд стягує з ОСОБА_4 на користь КЗОЗ «Мереф`янська центральна районна лікарня» грошові кошти у розмірі 6813,36 гривень, а позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області ОСОБА_3 задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Витрати пов`язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи № 21568 від 02 листопада 2017 року в розмірі 396,00 гривень, що підтверджені інформацією Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, відповідно до вимог ч. 2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 призначити покарання за сукупністю злочинів передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставіст.75КК України ОСОБА_4 звільнити відвідбування призначеногоза цимвироком судупокарання увиді позбавленняволі,якщо ОСОБА_4 протягоміспитового строкув 3(три)роки невчинить новогозлочину тавиконає покладеніна ньогосудом обов`язкив силуч.1ст.76КК України: періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживаннячи роботита відповіднодо п.2ч.3ст.76КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк перебування під вартою з 30 липня 2017 року по 01 серпня 2017 року включно.

Цивільний позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, який діє в інтересах держави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального закладу охорони здоров`я «Мереф`янська центральна районна лікарня» (р/р 35415002212079 у ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 26281781, призначення КЄКВ 2230) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 6813 (шість тисяч вісімсот тринадцять) гривень 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових товарознавчих експертиз в розмірі 396 (триста дев`яносто шість) 00 гривень 00 копійок.

Речові докази:

Три серветки білого кольору; кепка чоловіча біло-синього кольору; кепка чоловіча темно-зеленого кольору; шорти чоловічі темного кольору; футболка чоловіча коричневого кольору; пару чоловічих сандалів; чоловіча кофта; чоловічі шорти; два паперові конверти в яких знаходяться зрізи нігтів з пальців правої та лівої руки; два паперові конверти в яких знаходяться змиви з правої та лівої руки; ніж розкладний; шорти чоловічі; чоловіча мастерка, які зберігаються в камері схову Харківського ВП ГУНП у Харківській області - знищити

Алюмінієвий лист металу розмірами 128см на 102см товщиною 0,5см вагою 18кг - переданий на зберігання ОСОБА_7 - залишити останньому.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачені, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Апеляція на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1