УХВАЛА
про застосування заходів процесуального примусу
м. Вінниця
16 березня 2020 р. Справа № 120/3560/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді:Мультян Марини Бондівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Бабія М.С.,
представника позивача: Таганцова Б.А.,
представників третьої особи: Назарова Р.Ю., Боднюка В.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гранівської сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Крім того, частиною 4 резолютивної частини даної ухвали суду, роз`яснено відповідачу, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 6 ухвали суду, зобов`язано відповідача у 15-денний строк з дня отримання ухвали суду подати відзив на адміністративний позов.
Частиною 8 встановлено відповідачеві 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.
У судове засідання призначене на 28.01.2020 року представник відповідача не з`явилася, подавши заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з хворобою, судом клопотання відповідача було задоволено та відкладено розгляд справи на іншу дату.
При цьому жодної з вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі представник відповідача не виконала, відзиву на позовну заяву не надала.
17.02.2020 року через канцелярію Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача в особі сільського голови Топочканової В.В. про відкладення розгляду справи на іншу дату, в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні в приміщені Гайсинського районного суду.
В судовому засіданні, клопотання відповідача було задоволено та відкладено розгляд справи на 25.02.2020 року.
25.02.2020 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від відповідача в особі сільського голови Топочканової В.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату та неможливості взяти участь в судовому засіданні, у зв`язку з відрядженням. Також було подано заяву про долучення до матеріалів справи "копію листа непрацездатності серія АДФ 591346".
З метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, ухвалою суду від 25.02.2020 року судом витребувано докази, при цьому зобов`язано Михайлівську сільську раду подати витребувані докази до Вінницького окружного адміністративного суду не пізніше 16.03.2020 року та попереджено Михайлівську сільську раду, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частина 7 статті 80 КАС України).
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина 8 статті 80 КАС України), тобто відповідача було попереджено про відповідальність, яка може настати у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду.
16.03.2020 року в судове засідання відповідач повторно не з`явилась, причин неявки не повідомила.
Разом з тим, станом на 16.03.2020 року Михайлівською сільською радою ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року про надання доказів не виконано.
Згідно електронного витягу Укрпошти, який міститься у матеріалах справи, дану ухвалу суду відповідачем було отримано 02.03.2020 року "особисто". Крім того, факт повідомлення відповідача про витребування судом додаткових доказів підтвержується складеною секретарем судового засідання телефонограмою суду від 13.03.2020 року.
Відтак суд вказує, що відповідачеві було надано достатньо часу для надання відповідних доказів, однак таких на адресу суду надано не було, поряд із цим будь-яких письмових пояснень про неможливість надання витребуваних ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року доказів, також не надходило.
Враховуючи вищевикладене, а також вчасне отримання відповідачем ухвал Вінницького окружного адміністративного суду, зокрема ухвали про витребування доказів, суд розцінює позицію відповідача як ухиляння від доказування, зловживання своїми процесуальними правами, введення суду в оману, затягування розгляду справи та перешкоджання здійсненню правосуддя.
Згідно із положеннями Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (частина 5 статті 124, пункт 9 частини 3, 5 статті 129).
Відповідно до статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичної відповідальністі, установлену законом.
Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року № 16-рп/2009).
Поряд із цим, суд вважає за доцільне зазначити, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 КАС).
Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.
Слід враховувати, що наведений у статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Відповідно до підпункту 1 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення "Де Жуфр де ла Прадель проти Франції", пункт 28 рішення "Станєв проти Болгарії"). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
Крім того, у статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під назвою "Заборона зловживання правами" передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції".
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, особи які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до частин 6, 7 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Разом з тим, згідно з частиною 8 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф (пункт 5 частина 1 стаття 145 КАС України).
В силу положень статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Пунктом 3 частини 1 статті 149 КАС України передбачено, що у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, з метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді, а також добросовісно користуватись визначеними законом правами.
З огляду на викладене та у зв`язку з не належним виконанням процесуального обов`язку покладеного судом на учасника судового процесу, а саме на Михайлівську сільську раду в особі сільського голови Топочканової В.В., яка не надала відзив на позоовну заяву, витребувані докази та неповідомила про неможливість подання таких доказів, суд вважає за необхідне застосувати до відповідача передбачені законом заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" голова відповідної ради за посадою очолює виконавчий апарат ради, здійснює керівництво виконавчим апаратом ради, є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату, забезпечує роботу по розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, забезпечує гласність у роботі ради та її органів, оприлюднює рішення ради, представляє раду у відносинах з державними органами.
В силу пункту 20 частини 4 статті 42 вказаного вище Закону, голова сільської, селищної, міської ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки Михайлівська сільська рада є юридичною особою, для забезпечення повноважень якої утворюється виконавчий апарат, який в силу своїх повноважень очолює та здійснює керівництво голова, суд приходить до висновку в застосуванні заходу процесуального примусу у вигляді штрафу до Михайлівської сільської ради в особі її голови Топочканової Валентини Володимирівни шляхом стягнення з останньої в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01.01.2020 року, що становить 630,60 грн (шістсот тридцять гривень 60 копійок).
Керуючись ст.ст. 72, 77, 80, 144, 149, 243, 248, 256 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
За невиконання вимог ухвали суду від 25.02.2020 року щодо надання суду витребуваних документів притягнути до відповідальності Михайлівську сільську раду (вул. Молодіжна, 10а, с. Михайлівка, Гайсинський район, Вінницька область, 23735) в особі голови Михайлівської сільської ради Топочканової Валентини Володимирівни, шляхом стягнення в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня 2020 року, що становить 630,60 грн. (шістсот тридцять гривень 60 копійок).
Копію ухвали направити учасникам справи та до Вінницької обласної державної адміністрації для відома.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2020 |
Оприлюднено | 19.03.2020 |
Номер документу | 88295319 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Мультян Марина Бондівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні