Рішення

від 17.03.2020 по справі 140/3776/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3776/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАЙРОСЛІСБУД до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КАЙРОСЛІСБУД (далі - ТзОВ КАЙРОСЛІСБУД , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.11.2019 № 1330690/41690945, від 13.11.2019 № 1329157/41690945 та від 13.11.2019 № 1329156/41690945 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладі № 1 від 07.11.2019, № 53 від 30.09.2019, № 52 від 27.09.2019.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.11.2019 та 15.11.2019 Комісією ГУ ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - ЄРПН), позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних №52 від 27.09.2019, №53 від 30.09.2019 та №1 від 07.11.2019 відповідно, з підстави ненадання платником податку усіх первинних документів.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки контролюючому органу були надані усі необхідні пояснення та первинні документи з метою усунення причин зупинення реєстрації податкових накладних та прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН, проте такі документи не взяті до уваги відповідачем.

Разом з тим вказує на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв оцінки, який містить 12 окремих підстав без наведення відповідного абзацу є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податку бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

У відзивах на позову заяву представник відповідачів позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано усіх необхідних копій документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, внаслідок чого правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Також звертає увагу на те, що ТзОВ КАЙРОСЛІСБУД віднесено до переліку ризикових платників податку згідно протоколу від 09.10.2019 №29 засідання комісії ГУ ДПC y Волинській області щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в зв`язку із відповідністю абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрованих в ДФC за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, a саме, в зв`язку із наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Тобто, представник відповідачів вказує, що на момент подачі оскаржуваних податкових накладних на реєстрацію, a саме 07.11.2019 та 09.10.2019 ТзОВ КАЙРОСЛІСБУД було включено до переліку ризикових платників податку, відповідно до вищезазначеного рішення Комісії ГУ ДПC у Волинській області, оформленого відповідно до протоколу від 09.10.2019 №29. A тому, твердження позивача про відсутність підстав для зупинення такої податкової накладної з підстав відповідності його підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, представник відповідачів вказує, що при реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності в платника, достатньої реєстраційної суми. А тому, позовна вимога ТзОВ КАЙРОСЛІСБУД про зобов`язання зареєструвати податкові накладні №52 від 27.09.2019, №53 від 30.09.2019 та №1 від 07.11.2019 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних є передчасною, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент прийняття рішення судом в даній справі.

З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТзОВ КАЙРОСЛІСБУД зареєстроване як юридична особа 28.10.2017, взяте на облік як платник податків у контролюючому органу, видами економічної діяльності ТзОВ КАЙРОСЛІСБУД є: 16.10 лісопильне та стругальне виробництво (а.с.9-14).

У свою чергу, як слідує з матеріалів справи, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.10.2019 №29, ТзОВ КАЙРОСЛІСБУД включено до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок відповідно до абзацу 6 підпункту 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості, зареєстрованих в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року.

Як слідує з матеріалів справи, при здійсненні господарських операцій з поставки палетної заготовки, пиломатеріалів відповідно до договору поставки від 01.11.2019 № 01-11/1, укладеного між ТзОВ КАЙРОСЛІСБУД та ТзОВ ВКК Сільван було складено податкову накладну № 1 від 07.11.2019 на суму 1587732,00 грн., в тому числі ПДВ - 264622,00 грн. та відповідно до договору поставки від 23.09.2019 № 23-09/1, укладеного між ТзОВ КАЙРОСЛІСБУД та ТзОВ Західтранспак було складено податкові накладні №52 від 27.09.2019 на суму 50131,80 грн., в тому числі ПДВ - 5355,30 грн. та № 53 від 30.09.2019 на суму 49869,00 грн., в тому числі ПДВ - 8311,50 грн. Зазначені податкові накладні були надіслані для реєстрації в ЄРПН.

Вказані податкові накладні були прийняті ДФС України, однак, відповідно до квитанцій №1 від 07.11.2019, від 09.10.2019 реєстрація податкових накладних №1 від 07.11.2019, № 52 від 27.09.2019 та № 53 від 30.09.2019 зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачами, на виконання вимог зазначених в квитанціях № 1, позивачем на адресу контролюючого органу було надіслано повідомлення про подання пояснень та ряд первинних документів на підтвердження факту поставки палетної заготовки, пиломатеріалів (а.с.20-30, 35-38, 43-53).

Однак за результатами розгляду вищевказаних пояснень та документів, 13.11.2019 комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1329156/41690945 (далі - рішення) про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 27.09.2019, № 1329157/41690945 про відмову в реєстрації податкової накладної № 53 від 30.09.2019 та 15.11.2019 комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1330690/41690945 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 07.11.2019, згідно з якими підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку копій документів; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Окрім того, в додатковій інформації вказано, що відсутні підтверджуючі документи щодо підтвердження походження реалізованого товару (договір, видаткові накладні, акти прийому-передачі, товаро-транспортні накладні, довіреність, розрахункові документи) та пояснення щодо виробничого процесу (а.с.17-18, 32-33, 40-41).

Вказані рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПС України, однак 26.11.2019 Комісія з питань розгляду скарг прийняла рішення №42500/41690945/2, № 42391/41690945/2 та № 42474/41690945/2, якими скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - без змін. Вказані рішення обґрунтовані тим, що платником податків не подано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних (а.с. 19, 34, 42).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №177), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно із вимогами пункту 4 Порядку №177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається із пункту 5 Порядку №177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було сформовано та надіслано позивачу квитанції від 07.11.2019 та від 09.10.2019 про зупинення реєстрації податкових накладних, у яких зазначено про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» , та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21.03.2018 наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платників з ознаками ризиковості.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків визначалися листом ДФС №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, у яких зазначено, що Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок №117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01.

Вказаний лист визначає критерії ризиковості та передбачає необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, у пункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та здійснення операцій від 07.08.2019 зазначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Проте, зі змісту квитанцій неможливо встановити, якому конкретно з вищенаведених критеріїв, що зазначені у пункті 1.6, відповідає платник податку, у квитанціях не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Водночас у квитанціях від 07.11.2019 та 09.10.2019 критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01. Відповідачем вказано, що податкова накладна зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з тим, що остання відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» .

Суд зазначає, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, від 21.05.2019 у справі № 815/2791/18, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18, 30.07.2019 у справі №320/6312/18, 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно із вимогами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачами, після зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 07.11.2019, № 52 від 27.09.2019 та № 53 від 30.09.2019, позивачем були подані до Комісії документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, підставою для прийняття ДФС України оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних стало неподання платником податку копій договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с. 17-18, 32-33, 40-41).

Проте, в оскаржуваних рішеннях Комісії про відмову в реєстрації таких податкових накладних фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, а саме: другий, третій та четвертий абзаци цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Тобто, відповідач лише обмежився таким переліком та не підкреслив, як того вимагає дана форма, що якихось конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Вказане, на думку суду, свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Водночас таке формулювання не відповідає дійсним обставинам у справі з огляду на те, що первинні документи щодо постачання товару (придбання товарів), поставки товару, видаткові накладні, розрахункові документи, товарно-транспортні накладні, договори купівлі-продажу необробленої деревини, аукціонні свідоцтва позивач надав.

Разом з тим, Комісія ГУ ДФС у Волинській області, незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього окремі документи, прийняла оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1 від 07.11.2019, № 52 від 27.09.2019 та № 53 від 30.09.2019, без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів. Які саме документи було враховано, а які ні в рішеннях комісії не зазначено.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Крім цього, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, наданими позивачем в підтвердження здійснення господарської діяльності з ТзОВ ВКК Сільван , під час виконання якої позивачем була складена податкова накладна №1 від 07.11.2019 та з ТзОВ Західтранспарк під час виконання якої позивачем були складені податкові накладні №52 від 27.09.2019 та № 53 від 30.09.2019.

Так, судом встановлено, що позивач подавав до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів для здійснення реєстрації податкових накладних №1 від 07.11.2019, №52 від 27.09.2019 та № 53 від 30.09.2019.

Зокрема, позивачем було подано договір поставки № 01-11/1 від 01.11.2019, укладений між ТзОВ «КАЙРОСЛІСБУД та ТзОВ ВКК Сільван на поставку палетної заготовки, пиломатеріалів, банківська виписка за 07.11.2019; договір поставки № 23-09/1 від 23.09.2019 укладений між ТзОВ «КАЙРОСЛІСБУД та ТзОВ Західтранспарк на поставку палетної заготовки, пиломатеріалів; договір купівлі-продажу необробленої деревини № 1138/1138/л/2019 від 06.08.2019, укладений між позивачем та ДП Маневицьке лісове господарство ; аукціонні свідоцтва № 1138/л/2019 від 06.08.2019, № 101/л/2019 від 02.07.2019, № 1115/л/2019 від 26.07.2019; видаткові накладні № РН-0000289 від 27.09.2019, № РН-0000290 від 30.09.2019; товарно-транспортні накладні; банківські виписки (а.с. 20-29, 35-37, 43-53).

Відтак, подані ТзОВ «КАЙРОСЛІСБУД для реєстрації податкових накладних документи відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентами, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №1 від 07.11.2019, №52 від 27.09.2019 та № 53 від 30.09.2019, складених за результатами здійснення господарських операцій по поставці палетної заготовки, пиломатеріалів.

Разом з тим, Комісія, не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняла оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Відтак суд приходить до висновку, що прийняття відповідачем-1 оскаржуваних рішень з підстав неподання позивачем первинних документів є неправомірним.

Посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях у графі «додаткова інформація» про відсутність підтверджуючих документів щодо підтвердження походження реалізованого товару (договір, видаткові накладні, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, довіреність, розрахункові документи), суд до уваги не приймає, оскільки договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та банківські виписки надані суду. При цьому, відсутність окремих документів, не спростовує факту здійснення господарської операції. Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, основним видом господарської діяльності ТзОВ «КАЙРОСЛІСБУД є надання лісових послуг у лісовому господарстві, крім того товариство здійснює діяльність по виробництву палетної заготовки, приймає участь в аукціоні продажу необробленої деревини і відповідно до виграних лотів та аукціонних свідоцтв здійснює закупівлю лісу.

Отже, на думку суду, контролюючим органом не враховано специфіку діяльності підприємства та не взято до уваги подані, платником податків, документи.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач-1 не довів правомірності рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.11.2019 №1329156/41690945 про відмову в реєстрації податкової накладної № 52 від 27.09.2019, від 13.11.2019 № 1329157/41690945 про відмову в реєстрації податкової накладної № 53 від 30.09.2019 та від 15.11.2019 №1330690/41690945 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 07.11.2019, поданих ТзОВ «КАЙРОСЛІСБУД , а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 07.11.2019, №52 від 27.09.2019 та № 53 від 30.09.2019, то така також підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відтак, суд дійшов висновку про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №1 від 07.11.2019, №52 від 27.09.2019 та № 53 від 30.09.2019.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Порядок і правила розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області та ДПС України судовий збір пропорційно до задоволених вимог по 2881,50 грн. з кожного, сплаченого відповідно до платіжних доручень від 18.12.2019 № 548 та від 13.01.2020 № 4 (а.с.2, 60).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15 листопада 2019 року № 1330690/41690945, від 13 листопада 2019 року № 1329157/41690945 та від 13 листопада 2019 року № 1329156/41690945.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЙРОСЛІСБУД» податкові накладні №1 від 07 листопада 2019 року, №52 від 27 вересня 2019 року та № 53 від 30 вересня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОСЛІСБУД» судовий збір у розмірі 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОСЛІСБУД» судовий збір у розмірі 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю КАЙРОСЛІСБУД (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36/9, код ЄДРПОУ 41690945).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 43143484).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Р.С. Денисюк