Рішення

від 05.03.2020 по справі 160/11465/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року Справа № 160/11465/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участі: представника позивача: представника позивача: представника відповідача: Гелашвілі О.О., Мартиненка Р.М., Процика І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №ОМС-ДН2847/1916/АВ/П/ТД-ФС від 22.10.2019 Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради про накладення штрафу у сумі 625 950,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати припис №ОМС-ДН2847/1916/П від 07.10.2019 Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем 04 жовтня 2019 року було здійснено інспекційне відвідування закладів, в яких провадить свою господарську діяльність позивач, за адресами: м.Кам`янське, пров. Матросова, просп. Свободи, 49, заклад НООКАН НАUSE BAR та просп. Свободи, 54Б, заклад НООКАН НАUSE BAR. За результатами означеного інспекційного відвідування начальником відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради винесена оскаржена постанова №ОМС-ДН2847/1916/АВ/П/ТД-ФС від 22.10.2019, за якою на позивача накладений штраф у сумі 625950 грн. за порушення п.1 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України, а також наданий припис №ОМС-ДН2847/1916/П від 07.10.2019, за яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 негайно укласти трудові договори з найманими працівниками закладів за адресами: АДРЕСА_1 .

Вказані постанову і припис відповідача позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом, оскільки перелічені в них особи на ім`я: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не встановлені інспектором, який проводив інспекційне відвідування, а використання їх найманої праці не доведене жодним належним та допустимим доказом. Поряд з тим, ФОП ОСОБА_1 крім трудового договору з ОСОБА_7 (адміністратор), 20.09.2019 укладено трудові договори з наступними громадянами: Жук Оксаною Володимирівною, Сливінським В`ячеславом Романовичем, Скрипником Вадимом Вікторовичем та ОСОБА_8 Валентином ОСОБА_9 (наказ №7-к від 19.09.2019), 07.10.2019 подано повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_10 (наказ від 07.10.2019 № 12-к), про що відділ праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради повідомлений листом від 07.10.2019 (вх. 635 від 08.10.2019). В ході перевірки до її матеріалів не долучено пояснень нібито найманих працівників, їх особи не встановлено, а посилання інспектора праці на те, що ці особи є найманими працівниками взагалі не містить обґрунтувань та не підтверджено належними та допустимими доказами. Також позивач вказав, що інспекційне відвідування проведене без наявності на те законних підстав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11465/19. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 11 грудня 2019 року. Останнє судове засідання відбулося 05 березня 2020 року.

06 грудня 2019 року представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вказав про те, що оскаржена постанова №ОМС-ДН2847/1916/АВ/П/ТД-ФС від 22.10.2019 та припис №ОМС-ДН2847/1916/П від 07.10.2019 винесені правомірно, оскільки під час інспекційного відвідування за адресами: АДРЕСА_2 , просп. АДРЕСА_3 , 49 заклад НООКАН НАUSE BAR та просп. АДРЕСА_3 , 54Б заклад НООКАН НАUSE BAR інспектором відповідача було встановлено допущення до роботи працівників без оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_2 , Данила, ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак жодних документів на підтвердження належного оформлення трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та вказаними особами позивачем надано не було, що і слугувало підставою для винесення оскарженої постанови про накладення на позивача штрафу та складання припису №ОМС-ДН2847/1916/П від 07.10.2019.

18 грудня 2019 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідачем не було надано позивачу фото та відеодокази інспекційного відвідування.

В судовому засіданні 05 березня 2020 року представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, інспектором праці, головним спеціалістом, інспектором праці відділу, відділу праці та соціально - трудових відносин Кам`янської міської ради Волошиною А.М. у період з 03.10.2019 по 04.10.2019 року відповідно до статті 259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п.п. 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 проведено інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності за адресами: АДРЕСА_3 (заклад НООКАН НАUSE BAR) та АДРЕСА_4 . АДРЕСА_3 54Б (заклад НООКАН НАUSE BAR).

04 жовтня 2019 року за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ОМС-ДН2847/1916/АВ, яким встановлені порушення ч. 1 ст. 21, ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу , що виразилось у фактичному допущенні до роботи ФОП ОСОБА_1 без укладання трудових договорів працівників: ОСОБА_2 , Данила, ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були виявлені інспектором за місцем провадження господарської діяльності позивача.

Так, актом від 04 жовтня 2019 року №ОМС-ДН2847/1916/АВ зафіксовано, що під час проведення інспекційного відвідування Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за місцем здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_12 ОСОБА_13 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 в приміщенні закладу, за барною стійкою перебувало дві особи, які представилися на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_14 і повідомили, що вони є знайомими власника даного закладу та допомагають йому доглядати за приміщенням під час його відсутності. Від будь-яких пояснень та надання особистих даних працівники ОСОБА_2 та Данило відмовилися, вказане зафіксовано відео та фото матеріалами.

Під час проведення інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем здійснення підприємницької діяльності (НООКАН ОСОБА_13 ), за адресою: АДРЕСА_6 , здійсненого 03 жовтня 2019 року було встановлено, що в приміщенні НООКАН ОСОБА_13 перебуває три особи, які представились на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та працівник на кухні, яка представилася на ім`я ОСОБА_6 , остання на момент інспекційного відвідування мила посуд та виконувала іншу роботу з прибирання. Від надання пояснень та надання особистих даних працівники ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовилися, трудові договори до ознайомлення надані не були. На час здійснення інспекційного відвідування в закладі знаходились відвідувачі.

На підставі вказаного акта перевірки інспектором праці, головним спеціалістом, інспектором праці відділу, відділу праці та соціально - трудових відносин Кам`янської міської ради Волошиною А.М. 07 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_1 був наданий припис про усунення порушень №ОМС-ДН2847/1916/П, за яким позивача зобов`язано негайно укласти трудові договори з найманими працівниками закладів, за адресами: АДРЕСА_7 .Кам`янське АДРЕСА_8 просп АДРЕСА_3 (заклад НООКАН НАUSE BAR) та просп. Свободи АДРЕСА_8 54Б (заклад НООКАН НАUSE BAR), та оформити ці договори наказом чи розпорядженням і повідомленням Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу.

22 жовтня 2019 року на підставі встановлених в акті інспекційного відвідування порушень трудового законодавства, начальником відділу праці та соціально - трудових відносин Кам`янської міської ради була винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ДН2847/1916/АВ/П/ТД-ФС, за якою на підставі ст.259 КЗпП України, ст.53 Закону України Про зайнятість населення , ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП України було накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 625950 грн..

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Щодо правомірності проведення інспекційного відвідування закладів позивача, суд встановив таке.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який був чинний на момент проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 823.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначені підстави проведення інспекційних відвідувань. Так інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) за дорученням Прем`єр-міністра України;

9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) за запитом народного депутата;

11) у разі невиконання вимог припису.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Судом встановлено, що в направленні на проведення інспекційного відвідування від 03.10.2019 №6/2847/1916 як підстава проведення такого відвідування вказаний лист Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 15.05.2019 №86, та інформації, що надана Головним управлінням Пенсійного фону України у Дніпропетровській області вх. 02.05.2019 №2974/0/192.

Представником відповідача надані суду зазначені лист і інформація, дослідивши які суд встановив, що Головним управлінням Пенсійного фону України у Дніпропетровській області було повідомлено Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про те, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачує заробітну плату менше мінімальної, що відповідно до положень вказаного вище Порядку є підставою для проведення інспекційного відвідування.

Оцінюючи правомірність складання оскаржених припису та постанови про накладення штрафу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі; додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Аналізуючи наведені норми суд зазначає, що работодавцям, у тому числі фізичній особі-підприємцю, заборонено використовувати працю громадян України та допускати їх до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_15 20 вересня 2019 року укладений трудовий договір, відповідно до якого зазначену особу прийнято на посаду бармена (а.с. 45).

Між позивачем та ОСОБА_16 20 вересня 2019 року, укладений трудовий договір, відповідно до якого зазначену особу прийнято на посаду кухара (а.с. 46).

Між позивачем та ОСОБА_17 20 вересня 2019 року, укладений трудовий договір, відповідно до якого зазначену особу прийнято на посаду бармена (а.с. 47).

Між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_18 20 вересня 2019 року укладений трудовий договір, відповідно до якого зазначену особу прийнято на посаду офіціанта - кальянщика (а.с. 48).

Згідно з наказом ФОП ОСОБА_1 від 19.09.2019 №7-к ОСОБА_15 та ОСОБА_17 прийнято на посади барменів, ОСОБА_16 прийнято на посаду кухаря, а ОСОБА_18 прийнято на посаду офіціанта-кальянщика.

Повідомлення про прийняття вказаних осіб на роботу до податкового органу позивачем направлені 04.10.2019 року (а.с. 91 - а.с. 92).

Згідно з наказом ФОП ОСОБА_1 від 07.10.2019 № 12-к ОСОБА_10 прийнято на посаду бармена. Повідомлення про прийняття ОСОБА_10 на роботу до податкового органу позивачем направлено 07.10.2019. Між позивачем та ОСОБА_10 08.10.2019 укладений трудовий договір, відповідно до якого зазначену особу прийнято на посаду бармена.

Таким чином, трудові взаємовідносини з найманими працівниками: Репетуном В.Є., Скрипником В.В., Жук О.В., Сливінським В.Р. та Ковбасюком А.О. позивачем оформлені до винесення оскарженої постанови та складання припису.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, такий обов`язок доказування правомірності свого рішення кореспондується з наданням суб`єктом владних повноважень беззаперечних доказів, які у повній мірі повинні підтверджувати обставини допущення відповідною особою порушення вимог законодавства України

За приписами статей 74-76 цього ж Кодексу, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач заперечив, що використовував найману працю без укладання відповідних трудових договорів, тоді як на підтвердження протилежного відповідач долучив до матеріалів справи відеозапис інспекційного відвідування і вказав, що позивач оформив трудові відносини не з тими працівниками, які були виявлені під час інспекційного відвідування у закладах, де ФОП ОСОБА_1 провадить свою господарську діяльність.

Однак такі доводи представника відповідача судом відхиляються, оскільки посадовими особами відповідача (інспектором з праці) не були встановлені особи працівників, які нібито працювали без оформлення трудових відносин у позивача, не було відібрано від таких осіб пояснень, що в свою чергу унеможливлює встановлення судом правомірності накладення на позивача відповідачем штрафу за порушення вимог трудового законодавства.

Надані представником відповідача відеодокази суд також не приймає до уваги, оскільки вони не несуть у собі доказової сили та не відтворюють дійсних обставин допущення позивачем вимог трудового законодавства України, оскільки інспектором з питань праці не було вжито заходів для встановлення осіб, які зафіксовані на вказаному відео.

Суд відмічає, що для можливості підтвердження дійсних обставин допущення фізичними або юридичними особами вимог трудового законодавства України, законодавець наділив інспекторів праці повноваженнями під час інспекційного відвідування відбирати показання від відповідних осіб та взагалі здійснювати таке відвідування, використовуючи при цьому відеофіксацію.

У цьому спорі, відповідачем таких доказів надано не було.

У зв`язку з чим, суд доходить висновку, що відповідачем не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Окрім того, суд враховує, що Законом України Про внесення змін до Кодексу законів про працю України від 12.12.2019 №378-IX, який набрав чинності 02.02.2020 року пом`якшується відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю.

Так, вказаним законом внесено зміни до статті 265 КЗпП України, а саме: у частині другій: абзац другий замінити двома новими абзацами такого змісту: "фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження .

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі N 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Вказав, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України ( 2001-05 ), стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10), стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інші). Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Таким чином, суд доходить висновку, що на фізичну особу-підприємця розповсюджується дія принципу, закріпленого статтею 58 Конституції України.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (відповідно до відомостей з реєстру платників єдиного податку за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/edpod з 01.05.2018 є платником єдиного податку 2 групи.

Враховуючи все вищенаведене суд доходить висновку про наявність підстав для скасування оскарженої постанови №ОМС-ДН2847/1916/АВ/П/ТД-ФС від 22.10.2019 Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради про накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у сумі 625950,00 грн., також суд враховує і те, що на момент винесення оскарженого припису він був фактично виконаний позивачем, а тому позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 157, 242 - 246, 247, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради (м. Кам`янське, пр. Василя Стуса, будинок 10/12, Дніпропетровська обл., 51900, 42879910) про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправним та скасування припису задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради від 22.10.2019 №ОМС-ДН2847/1916/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у сумі 625950,00 грн..

Визнати протиправним та скасувати припис Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради про усунення виявлених порушень від 07.10.2019 №ОМС-ДН2847/1916/П.

Стягнути з Відділу праці та соціально-трудових відносин Кам`янської міської ради на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 8180 (вісім тисяч сто вісімдесят) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 березня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова