Рішення

від 09.03.2020 по справі 160/1485/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Справа № 160/1485/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену в листі від 10.10.2019 № 7247/М-09, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за заявою від 30.09.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію з 30.09.2019 з моменту звернення, із врахуванням архівних довідок №1699/01-44 від 05.07.2019, №3111/01-44 від 22.11.2019, виданих архівом м. Донецьк на підтвердження отриманої заробітної плати та періоду роботи на підприємстві «Донецька харчосмакова фабрика», код ЄДРПОУ 00376194, з червня 1988 року по серпень 1995 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 840,80 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є внутрішньо переміщеною особою. Перебував у трудових відносинах з ЗАТ «Донецька харчосмакова фабрика», з 01.08.1985 року по 31.03.1997 року, на різних керівних посадах та звільнився за власним бажанням.

Закрите акціонерне товариство «Донецька харчосмакова фабрика», код ЄДРПОУ 00376194, припинило своє існування 25.09.2006 року, тому позивач звернувся до архіву м. Донецька, де отримав архівні довідки №1700/01-44 від 05.07.2019 року та №1699/01-44 від 05.07.2019 року на підтвердження отриманої заробітної плати та періоду роботи на підприємстві.

30.09.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом із заявою про призначення пенсії подав всі необхідні документи для начислення пенсії, у тому числі і архівні довідки, які видані державним архівом ДНР №1700/01-44 від 05.07.2019 року та архівну довідку №1699/01-44 від 05.07.2019 року, але листом №7247/М-09 від 10.10.2019 року відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком посилаючись на п. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадянам та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.

Позивач зазначив, що йому також пояснили, що треба більший період отриманої заробітної плати, так він звернувся до архіву м. Донецька та отримав довідку №3111/01-44 від 22.11.2019 року, яка також не визнається ПФУ.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 10.02.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

28.02.2020 засобами електронного зв`язку та 02.03.2020 через канцелярію до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.

В обгрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що 22.08.2019 позивач звернувся до Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком та надав документи. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 17.09.2019, з дня настання права, призначено пенсію за віком та взято на облік як отримувача пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

За матеріалами пенсійної справи позивача зараховано стаж по 31.07.2019, який складає 33 роки 04 місяці 04 дні. Як свідчать матеріали пенсійної справи, вказані довідки позивачем до заяви від 22.08.2019 не надавались, предметом розгляду відділу з питань перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, компетентного приймати рішення з питань призначення та перерахунків пенсій, не були.

Таким чином, представник відповідача вважає, що вимоги позивача щодо врахування періоду роботи з червня 1988 року по серпень 1995 року в період роботи на підприємстві «Донецька харчосмакова фабрика» до його стажу роботи є безпідставними з огляду на те, що цей період зараховано до стажу.

Щодо вимог в частині врахування довідки від 22.11.2019 №3111/01-44 про заробітну плату в період роботи на підприємстві «Донецька харчосмакова фабрика», то вони є передчасними.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою департаменту охорони здоров`я та соціальної політики Кам`янської міської ради № 0000283652 від 31.07.2017.

Так, з 01.08.1985 по 31.03.1997 позивач перебував у трудових відносинах з ЗАТ «Донецька харчосмакова фабрика» на різних посадах та звільнився за власним бажанням, що підтверджується, зокрема, записами в трудовій книжці від 09.06.1976, копія якої міститься в матеріалах справи.

Оскільки Закрите акціонерне товариство «Донецька харчосмакова фабрика», код ЄДРПОУ 00376194, припинило своє існування, позивач звернувся до архіву м. Донецька, де отримав архівні довідки №1700/01-44 від 05.07.2019 року та №1699/01-44 від 05.07.2019 року на підтвердження отриманої заробітної плати та періоду роботи на підприємстві.

Архівними довідками №1699/01-44 від 05.07.2019 року та №3110/01/44 від 22.11.2019 року, виданими архівом ДНР, де значиться мовою оригіналу, підтверджено, «... по документам ЗАО «Донецкая пищевкусовая фабрика», расположенным по адресу: г. Донецк, ул. Челюскинцев, 153Б, установлено, что приказом от 01 августа 1985 г. № 111/к ОСОБА_2 принят временно исполняющим обязанности заместителя директора Донецкой пищевкусовой фабрики с 01 августа 1985г. (так в документе). Согласно личной карточки (типовая форма № Т-2), приказом № 144 (дата не указана) ОСОБА_2 , переведен в управление зам. директ. с 01 июня 1988 г. (так в документе). Согласно личной карточки (типовая форма № Т-2), приказом от 17 августа 1995 г. №29 ОСОБА_2 , переведен в управление нач. отд. снабж. с 10 августа 1995 г. (так в документе). Согласно личной карточки (типовая форма № Т-2), приказом от 05 сентября 1996 г. № 5/9 ОСОБА_2 , переведен в управление экой, по планир. с 05 сентября 1996 г. (так в документе).

Приказом (распоряжением) от 31 марта 1997 г. № 18/3 ОСОБА_2 , эконом по план, управлен. уволен по собственному желанию ст. 38 КЗОТ Украины с 31 марта 1997 г. (так в документе). Основание: приказы директора ЗАО «Донецкая пищевкусовая фабрика» по личному составу за 1985 г., л. 194; за 1997 г., л. 21; личные карточки (типовая форма Т-2) уволенных работников вышеуказанного предприятия за 1997-1998 гг., л. 23 23 об.

Одновременно сообщаем, что в приказах директора ЗАО «Донецкая пищевкусовая фабрика» по основной деятельности фабрики за 1988 г., 1995-1996 гг. приказов о переводе на другую должность ОСОБА_2 не имеется, поэтому для подтверждения стажа работы заявителя была использована личная карточка (типовая фор.ма № Т-2)».

Архівною довідкою №1700/01-44 від 05.07.2019 року, виданою архівом ДНР, де значиться мовою оригіналу, підтверджено, «...по документам ЗАО «Донецкая пищевкусовая фабрика», расположенным по адресу: АДРЕСА_1 , установлено, что согласно табуляграммам по начислению заработной платы, ОСОБА_2 , должность не указана, таб. № 1526 (так в документе), за период с августа 1991 г. по август 1995 г., помесячно начислена следующая заработная плата...

Наименования денежных единиц в табуляграммах по начислению заработной платы за 1991-1995 гг. отсутствуют, поэтому в справке не указаны.

Основание: табуляграммы по начислению заработной платы работников ЗАО «Донецкая пищевкусовая фабрика» за 1991 г., л. 11, 38, 60, 81, 103; за 1992 г., л. 11, 32, 54, 73, 92, ПО, 126, 144, 161, 178, 195, 211; за 1993 г., л. 20, 60, 87, 107, 134, 160, 187, 218, 241, 257, 276, 297; за 1994 г., л. 10, 36, 56, 78, 93, 106, 124, 155, 192, 232, 270, 305; за 1995 г., л. 90, 106, 121, 136, 152, 168, 187, 200.

Одновременно сообщаем, что согласно табуляграммам по начислению заработной платы ОСОБА_2 за 1992-1993 гг., имеются суммы начисленной заработной платы, разбитые на несколько сумм: в декабре 1992 г. - « 56875,92; 36370,00», где сумма « 36370,00» написана пастой синего цвета, в декабре 1993 г. - « 2200000,00; +3600000,00», где сумма «+3600000,00» написана пастой синего цвета (так в документе).

Дополнительно сообщаем, что согласно табуляграммам по начислению заработной платы ОСОБА_2 за 1994 г., в суммах начисленной заработной платы дописана цифра « 1» синей пастой: в октябре в сумме « 13000000,00», в ноябре в сумме « 12000000,00» (так в документе).

Архівною довідкою №3111/01-44 від 22.11.2019 року, виданою архівом ДНР, де значиться мовою оригіналу «...по документам ЗАО «Донецкая пищевкусовая фабрика», расположенным по адресу: АДРЕСА_1 , установлено, что согласно табуляграммам по начислению заработной платы, ОСОБА_2 , должность не указана, таб. № 1526 (так в документе), за период с июня 1988 по август 1995года помесячно начислена зароботная плата.

Наименования денежных единиц в табуляграммах по начислению заработной платы за 1988-1995 гг. отсутствуют, поэтому в справке не указаны.

Основание; табуляграммы по начислению заработной платы работников ЗАО «Донецкая пищевкусовая фабрика» за 1988 г., л. 10, 30, 51, 68, 91, 112, 134; за 1989 г., л. 8, 24, 44, 93„70, 116, 138, 162, 187, 210, 236, 262; за 1990 г., л. 151, 171, 194, 215, 239, 260, 278, 295, 316, 336, 354, 373; конторы за 1991 г., л. 11, 38, 60, 81, 103, 123, 149, 173, 190, 208, 227, 248; за 1992 г., л. 11, 32, 54, 73, 92, ПО, 126, 144, 161, 178, 195, 211; за 1993 г., л. 20, 60, 87, 107. 134, 160, 187, 218, 241, 257, 276, 297; за 1994 г., л. 10, 36, 56, 78, 93, 106, 124, 155, 192, 232, 270, 305; за 1995 г., л. 90, 106, 121, 136, 152, 168, 187, 200.

К сведению сообщаем, что в табуляграмме за ноябрь 1988 г. рядом с суммой начисления заработной платы « 239,99» пастой черного цвета написано «кв. прем. 227,98», « 467,97».

Одновременно сообщаем, что в табуляграммах по начислению заработной платы ОСОБА_2 за декабрь 1992 г., декабрь 1993 г. значатся по два начисления заработной платы, суммы начислений соответственно составляют « 56875,92; 36370,00», сумма « 36370,00» написана пастой синего цвета, « 2200000,00; +3600000,00», сумма «+3600000,00» написана пастой синего цвета.

Дополнительно сообщаем, что в табуляграммах по начислению заработной платы ОСОБА_2 за октябрь, ноябрь 1994 г. дописаны пастой синего цвета цифры « 1» в суммах начислений « 13000000,00», « 12000000,00» соответственно, (оригінал документу знаходиться у позивача);

Трудовою книжкою, виданою на ім`я « ОСОБА_2 » 1959 року народження, де значиться на сторінках 4-5 п.6, підтверджено, що згідно наказу №111-к від 01.08.1985 року прийнятий на Донецьку харчосмакову фабрику тимчасово з 01.08.1985 року виконуючим обов`язки директора; п. 7 згідно наказу №144 від 01.06.1988 року 01.06.1988 року у зв`язку із введенням нових тарифних умов оплати праці призначений заступником директора з 01.06.1988 року; на сторінках 6-7 п. 8 значиться, що згідно наказу №29 від 17.08.1995 року переведений начальником відділу постачання у зв`язку із скороченням посади заступника директора з 10.08.1995 року; п. 9 згідно наказу №25 від 26.02.1996 року переведений з 05.09.1996 року економістом з планування у відділ планування та ціноутворення у зв`язку із скороченням штатної одиниці начальника відділу постачання; п. 10 згідно наказу №18/з від 31.03.1997 року звільнений з 31.03.1997 року з посади на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Однак, Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №7247/М-09 від 10.10.2019 року позивача повідомлено, що відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадянам та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв`язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст. 48 КЗпП України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються да наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державно соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільно захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки. ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, ДПтС. ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.

Згідно п. 2 та п. Зет. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. ст. З, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України повинна бути врахована судом при розгляді справи.

Суд вважає, що до вказаних правовідносин треба застосувати так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

За цих обставин документи, що підтверджують роботу позивача на ЗАТ «Донецька харчосмакова фабрика», з 01.08.1985 року по 31.03.1997 року підтверджуються, як записами в трудовій книжці так і архівними довідками №1700/01-44 від 05.07.2019 року та №1699/01-44 від 05.07.2019 року, а тому повинні бути зараховані до стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем повністю доведено, а відповідачем не спростовано протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену в листі від 10.10.2019 № 7247/М-09, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за заявою від 30.09.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену в листі від 10.10.2019 № 7247/М-09, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за заявою від 30.09.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію з 30.09.2019 з моменту звернення, із врахуванням архівних довідок №1699/01-44 від 05.07.2019, №3111/01-44 від 22.11.2019, виданих архівом м. Донецьк на підтвердження отриманої заробітної плати та періоду роботи на підприємстві «Донецька харчосмакова фабрика», код ЄДРПОУ 00376194, з червня 1988 року по серпень 1995 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції № 034410021 від 05.02.2020, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко