Рішення

від 16.03.2020 по справі 160/496/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року Справа № 160/496/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) компенсуючого типу спеціального призначення № 28 Дзвіночок Жовтоводської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Жовтоводська міська рада, відділ освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ :

15.01.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (надалі - позивач) до Комунального закладу дошкільної освіти(ясла-садочок) компенсуючого типу спеціального призначення № 28 Дзвіночок Жовтоводської міської ради (надалі - відповідач), в якій позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі дитячого садочку, будівлі сараю за адресою: Дніпропетровська обл., м. Жовті води, вул. Ціолковського, буд. 6 Комунального закладу дошкільної освіти(ясла-садочок) компенсуючого типу спеціального призначення № 28 Дзвіночок Жовтоводської міської ради, до повного усунення порушень.

Позов обґрунтовано необхідністю застосування заходів реагування, оскільки за результатами перевірки Комунального закладу дошкільної освіти(ясла-садочок) компенсуючого типу спеціального призначення № 28 Дзвіночок Жовтоводської міської ради було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/496/20 передана судді Віхровій В.С.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 р. позивачу відстрочено сплату судового збору за подання даного позову до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін у судове засідання на 10.02.2020 р. о 10:20 год.

У судове засідання 10.02.2020 р. з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Для повторного виклику представника відповідача судове засідання відкладено до 11:20 год. 24.02.2020 р.

24.02.2020 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача з огляду на наступне. Актом №116 від 20.12.2019 року щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту були виявлені порушення. Адміністрація Комунального закладу дошкільної освіти(ясла-садочок) компенсуючого типу спеціального призначення № 28 Дзвіночок Жовтоводської міської ради з метою забезпечення пожежної безпеки закладу освіти та зниженню ризику негативних наслідків від провадження господарської діяльності та освітнього процесу, на виконання усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки згідно Акту №116 від 20.12.2019 року вживає заходи щодо усунення виявлених недоліків.

У судове засідання 10.02.2020 р. з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Для повторного виклику представника позивача судове засідання відкладено до 11:00 год. 16.03.2020 р.

24.02.2020 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб - Жовтоводську міську раду, відділ освіти Жовтоводської міської ради, оскільки відповідно до Статуту заклад освіти є юридичною особою публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність, а його засновником є Жовтоводська міська рада, уповноваженим органом управління є відділ освіти Жовтоводської міської ради.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 р. задоволено клопотання Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) компенсуючого типу спеціального призначення № 28 Дзвіночок Жовтоводської міської ради про залучення до участі у справі третіх осіб, наступне судове засідання призначено на 16.03.2020 року об 11:00 год.

16.03.2020 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення додатків (матеріалів) до справи в якості доказів на підтвердження усунення виявлених порушень.

У судове засідання 16.03.2020 р. представники сторін не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що ним вжито усі заходи, передбачені КАС України щодо належного повідомлення сторін по справі про розгляду справи та заплановані судові засідання.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючі визначені КАС України строки розгляду справи, гарантії додержання судом цих строків, дотримання принципу рівності сторін судового засідання та недопущення затягування судового процесу, а також відсутності підстав для повторного відкладення розгляду справи, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по суті справи та з огляду на положення ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України за можливе перейти до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що Комунальний заклад дошкільної освіти(ясла-садочок) компенсуючого типу спеціального призначення № 28 Дзвіночок Жовтоводської міської ради відповідно до його Статуту, затвердженого рішенням міської ради від 22 серпня 2018 року № 1910-43/VI знаходиться у комунальній власності, заклад освіти є юридичною особою публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність, а його засновником є Жовтоводська міська рада, уповноваженим органом управління є відділ освіти Жовтоводської міської ради

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу фінансуються за рахунок коштів засновника закладу дошкільної освіти.

У період з 16.12.2019 р. по 20.12.2019 р. відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено позапланову перевірку КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА-САДОК) КОМПЕНСУЮЧОГО ТИПУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ № 28 "ДЗВІНОЧОК" ЖОВТОВОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - ЗДО № 28) за адресою: Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вулиця Ціолковського, будинок 6, за наслідками якої складено Акт №28 від 20.12.2019 р.

Актом перевірки об`єктів ЗДО № 28 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 20.12.2019 №116 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-УІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Правила улаштування електроустановок , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.001.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Державних будівельних норм України Пожежна безпека об`єктів будівництва , затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 № 287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.556:2014), а саме:

Будівля дитячого садка

у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, а саме: дерев`яні конструкції покрівлі будівлі дитячого садка не оброблені вогнезахисним покриттям із складанням відповідного акту (п.2.5 розділу ІІІ ППБУ);

будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: всі приміщення будівлі дитячого садка не обладнано системою пожежної сигналізації та системою оповіщення 1-го типу. (Додаток А, Таблиці А.1, п. 7.2; Додаток Б, таблиця Б.1 п. 4 ДБН В.2.5- 56:2014) (п.1.2 розділу V ППБУ);

вхід на горище будівлі дитячого садка не обладнано протипожежним люком з відповідною межею вогнестійкості, а саме: під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, (п. 6.1, п. 6.2, п. 6.4 таблиця 3 ДБН В. 1.1-7-2016 (п.2.3 розділу ІІІ ППБУ);

Будівля сараю

у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, а саме: дерев`яні конструкції покрівлі будівлі сараю не оброблено вогнезахисним покриттям із складанням відповідного акту (п.2.5 розділу ІІІ ППБУ);

допущено підвішування світильника в будівлі сараю №1 безпосередньо на струмопровідному проводі (пункт 1.18. розділу IV ППБУ);

експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533, а саме: допущено експлуатацію водонагрівального пристрою в другій логопедичній групі з підключенням до електромережі яке не відповідає вимогам ПУЕ (пункт 1.1. розділу IV ППБУ);

експлуатація електроустановок повинна відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91) (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533, а саме: допущено експлуатацію холодильника в будівлі сараю з підключенням до електромережі через саморобний прилад який не відповідає вимогам ПУЕ (пункт 1.1 розділу IV ППБУ);

улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються, а саме: допущено експлуатацію холодильника в будівлі сараю з улаштуванням тимчасових електромереж (п.1.8 розділу IV ППБУ);

Загальні вимоги

Не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту (п.2 ч.1 ст.20 КЦЗУ).

За таких обставин, перевіряючі дійшли висновку, що подальша експлуатація об`єктів ЗДО № 28 із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть

до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При підвішуванні світильників з лампою розжарювання безпосередньо на струмопровідних проводах, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу електричних мереж та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту електричних мереж, призводить до аварійної експлуатації зазначених мереж та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При використанні тимчасових електричних мереж та порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (надалі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 ст. 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як вбачається з проаналізованих положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

24.02.2020 р. та 16.03.2020 р. представником відповідача були подані письмові пояснення, згідно яких повідомлено суд про те, що наразі порушення, які створюють загрозу життю людей відповідачем частково усунуті, не усунутими залишилися лише порушення на які необхідно виділення коштів міською радою.

Представником відповідача на підтвердження усунутих порушень долучено до матеріалів справи інформацію щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з доказами про їх усунення, а саме:

копію договору № ЖВ-59-ПР від 13.03.2020 р. з Приватним підприємством ПОЖЦЕНТР про розроблення проектно-кошторисної документації з монтажу і установки автоматизованої пожежної документації;

копію договору № ЖВ-61-ДП від 13.03.2020 р. з ТОВ Дніпропетровське спеціалізоване протипожежне підприємство про виготовлення та встановлення протипожежного люку;

копію акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №498 від 10 березня 2020 р. відповідно до договору №ЖВ-34-ВОГ від про надання послуг із вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій покрівлі приміщень;

копія договору про надання послуг із вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій покрівлі приміщень №ЖВ-34-ВОГ від 11.02.2020 р.;

копія наказу про організацію роботи з протипожежної безпеки закладу №07 від 01.01.2020 р.;

копії плану заходів щодо забезпечення пожежної безпеки на 2019-2020 навчальний рік;

копію наказу про створення комісії з надзвичайних ситуацій у закладі №14 від 02.01.2020 р.;

копію наказу про створення евакуаційної комісії у закладі, затвердження її структури, завдань №12 від 02.01.2020 р.;

копію схеми оповіщення;

копію типової структури евакуаційної комісії;

копії плану евакуації, дії під час пожежі 3 аркушах.

копію наказу про створення поженжно-технічної комісії №08 від 01.01.2020 р.;

копію плану заходів із пожежної та техногенної безпеки в осінньо - зимовий період 2019-2020 навчального року;

копію наказів про затвердження заходів про забезпечення стабільного і безпечного функціонування закладу в осінньо-зимовий період 2019-2020 навчального року № 66 від 02.09.2019 р., № 82 від 18.11.2019 р.;

копію наказу про затвердження заходів пожежної безпеки № 67 від 02.09.2019 р.;

копію наказу про призначення відповідальних осіб за протипожежний стан №86 від 11.12.2019 р.;

копію наказу № 37 від 15.05.2019 р.;

копію журналу протоколів засідань комісії з перевірки знань;

копію журналу навчання з охорони праці;

копії Посвідчень про навчання;

копію наказів про затвердження тижню знань з безпеки життєдіяльності , тижня безпеки дитини, дня цивільного захисту в ЗДО №35 від 12.04.2019 р., № 78 від 22.10.2019 р.;

копію Звіту про проведення Тижні знань 15.04.2019 -25.04.2019 р.;

копію Звіту про проведення Тижні знань 21.10.2019 -25.10.2019 р.;

копію наказу про проведення позапланових інструктажів №45 від 20.06.2019 р.;

копії сторінок Журналу реєстрації повторного та цільового інструктажу;

копію Акту виконаних робіт № 4 від 31.05.2019 р. до договору про надання послуг з технічного обслуговування вогнегасників №41 від 21.05.2019 р.;

копію Розшифровки видатків на 2020 рік на 1 аркуші.

копії Актів усунення виявлених порушень № 2 від 26.12.2019 р., № 3 від 03.01.2020 р., №1 від 23.12.2019 р.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем частина виявлених під час перевірки порушень усунута та щодо деяких триває процес їх усунення.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В зв`язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов`язковими для встановленого законодавством кола суб`єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до п. п. 24, 33 ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що обставини, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом, частково усунуті.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Умови, які на даний час склалися у закладі, не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожежі, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта навчального закладу буде суперечити принципу пропорційності, та зачіпатиме права та інтереси третіх осіб в тому числі дітей. Заклад вживає заходів для забезпечення пожежної безпеки, проводить подальшу роботу для усунення порушень, створює умови для недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та впровадження заходів до їх ліквідації у разі виникнення.

Застосування наведених норм права відповідає правовим висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 28.11.2019 р. у справі № 820/4971/16.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час перевірки об`єкту, не створюють загрозу життю та здоров`ю людей та дітей, суд вважає, що підстави для забезпечення позову у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта відповідача (дитячий садочок) відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 72-77, 132, 139, 242-246, 250, 255, 257 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) компенсуючого типу спеціального призначення № 28 Дзвіночок Жовтоводської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Жовтоводська міська рада, відділ освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про застосування заходів реагування, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова