Рішення

від 18.03.2020 по справі 280/6588/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року Справа № 280/6588/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІРРА про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІРРА (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 1 004 255,85 грн.

Ухвалою суду від 02.01.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху. Протягом встановленого строку позивачем до суду надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 20.01.2020 відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику сторін.

Крім того, ухвалою суду від 04.03.2020 витребувано додаткові докази по справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за ТОВ ВІРРА станом на момент звернення до суду з позовною заявою обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 003 465,65 грн. та податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 790,20 грн. Вказує, що відповідачу у встановленому порядку направлено вимогу про сплату боргу, проте, у добровільному порядку відповідачем податковий борг не погашено.

Від відповідача до суду відзиву на позовну заяву не надходило.

Так, судом встановлено, що в обґрунтування наявності податкового бору з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 003 465,65 грн. контролюючий орган посилається на таке.

26.10.2016 ГУ ДФС у м.Києві, на підставі висновків Акту перевірки від 22.12.2016 №27634/99-99-11-01-01-25, прийнято податкове повідомлення - рішення №0006171402, яким ТОВ ВІРРА визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 782290,50 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням - 521527,00 грн. та 260763,50 грн. - за штрафними санкціями.

Крім того, у зв`язку із несвоєчасною сплатою відповідачем зобов`язання визначеного в податковому повідомленні - рішенні від 26.10.2016 №0006171402, відповідачу нарахована пеня в розмірі 219007,22 грн.

Також, судом встановлено, що 05.07.2019 контролюючим органом, на підставі висновків Акту перевірки №1508/08-01-50-06/39035360 від 21.05.2019, прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0087045006, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф з податку на додану вартість в розмірі 3250,33 грн.;

№0087035006, яким відповідача зобов`язано сплатити штраф з податку на додану вартість в розмірі 7,60 грн.

Судом також встановлено, що 30.11.2018 контролюючим органом, на підставі висновків Акту перевірки від 17.10.2018 №4682/08-01-50-06/39035360, прийнято податкове повідомлення - рішення №0167175006, яким до відповідача застосовано штраф в розмірі 408,00 грн.

В свою чергу, підставою для виникнення податкової заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 790,20 грн. стало подання відповідачем до контролюючого органу податкових декларацій, в яких самостійно визначено суму грошового зобов`язання, а саме: №9123444025 від 18.07.2016 на суму 522,00 грн., з яких сплачено 427,80 грн.; №9212952475 від 09.11.2016 на суму 696,00 грн.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що контролюючим органом вживались заходи щодо направлення відповідачу податкових повідомлень - рішень від 05.07.2019 №0087045006, №0087035006 та від 30.11.2018 №0167175006, проте, зазначені податкові повідомлення - рішення не були вручені з незалежних від контролюючого органу підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума податкового зобов`язання визначена в податкових деклараціях №9123444025 від 18.07.2016, №9212952475 від 09.11.2016 та податкових повідомлення - рішеннях від 05.07.2019 №0087045006, №0087035006, від 30.11.2018 №0167175006 є узгодженою та у встановлений законом строк не сплачена, у зв`язку з чим набула статусу податкового боргу.

Щодо податкового зобов`язання визначеного у податковому повідомленні - рішенні від 26.10.2016 №0006171402, суд зазначає таке.

Відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 ПК України (в редакції чинній на дату винесення податкового повідомлення - рішення), податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що контролюючим органом вживались заходи щодо надіслання/вручення ТОВ ВІРРА податкового повідомлення - рішення від 26.10.2016 №0006171402.

Так, для повного та всебічного з`ясування обставин справи, судом ухвалою від 04.03.2020 від позивача витребувано докази по справі, а саме докази направлення/вручення ТОВ ВІРРА податкового повідомлення - рішення від 26.10.2016 №0006171402 (розписка про отримання, повідомлення про вручення поштового відправлення, конверт із зазначенням причин не вручення рішення, тощо).

У відповідь на ухвалу суду, позивачем до суду не надано доказів направлення/вручення відповідачу зазначеного податкового повідомлення - рішення, а лише надано переписку між контролюючими органами, в якій останні фактично визнають відсутність у них доказів направлення відповідачу вищевказаного податкового повідомлення - рішення.

Клопотань про надання додаткового часу для надання витребуваних доказів до суду від позивача не надходило.

Отже, суд дійшов висновку, що сума грошового зобов`язання визначена в податковому повідомленні - рішенні від 26.10.2016 №0006171402 є неузгодженою та не набула статусу податкового боргу, у зв`язку з чим стягненню з відповідача не підлягає.

Крім того, відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд зазначає, що оскільки сума грошового зобов`язання визначена контролюючим органом в податковому повідомленні - рішенні від 26.10.2016 №0006171402 є неузгодженою, то відповідно і відсутні встановлені Податковим кодексом України підстави для нарахування пені на таку суму грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, позивачем до стягнення у даній справі зазначено суму пені в розмірі 219007,22 грн., яка нарахована саме у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання за податковим повідомлення - рішенням від 26.10.2016 №0006171402 (а.с.6), проте, з урахуванням вище викладеного суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача зазначеної суми, оскільки правомірність її нарахування не підтверджена документально.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 782290,50 грн., яка визначена у податковому повідомленні - рішенні від 26.10.2016 №0006171402, та пені з податку на додану вартість в розмірі 219007,22 грн., яка нарахована на податкове повідомлення - рішення від 26.10.2016 №0006171402.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачу у встановленому порядку було засобами поштового зв`язку направлено податкову вимогу від 18.05.2017 №2392-17/829, яка не була вручена відповідачу з незалежних від контролюючого органу підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 3665,93 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 790,20 грн., а відтак і про наявність підстав для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб`єкт владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІРРА (69001, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 40, код ЄДРПОУ 39035360) про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю ВІРРА , у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 3665,93 грн. (три тисячі шістсот шістдесят п`ять гривень 93 копійки) та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 790,20 грн. (сімсот дев`яносто гривень 20 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова