Рішення

від 05.02.2020 по справі 280/1547/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2020 року 15:49Справа № 280/1547/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Лузан К.Ю., представників

позивача Стреляєва П.М., Крошки В.В.,

відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ СТАЛЬТРАНС

до 1. Головного управління ДФС у Запорізькій області

2. Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ СТАЛЬТРАНС (далі - ТОВ СМУ СТАЛЬТРАНС , позивач) до (з урахуванням уточнень від 26.04.2019) 1. Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач 1); 2. Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - УДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області, відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2019 №0003911202;

стягнути з Державного бюджету України через відповідача 2 на користь позивача бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ у розмірі 567 287 грн., пеню в розмірі 47 670,76 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 14.11.2018 по 04.04.2019;

здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення.

На обґрунтування позовних вимог в уточненому адміністративному позові зазначає, що у контексті спірних правовідносин вбачається що отримання платником податку бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється в певному порядку, за яким дані поданої таким платником податку податкової декларації мають бути узгоджені за результатами проведення контролюючим органом камеральної перевірки такої декларації, при цьому, зазначена камеральна перевірка має бути проведена виключно у встановлені строки - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, передбаченому пп. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України. Водночас, законодавець чітко встановив, що з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації, заявлена платником податків до бюджетного відшкодування сума вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Вказує, що незважаючи на вищевказане, 25.03.2019 відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0003911202 форми В1 , яким визначено завищення позивачем бюджетного відшкодування в сумі 567 287,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 141 821,75 грн. Пояснює, що визначені суми від`ємного значення виникли у позивача на підставі договору №Т3/013-13 від 12.08.2013 з постачальником ДП ЗАВОД ОБВАЖНЕНИХ БУРИЛЬНИХ ТА ВЕДУЧИХ ТРУБ , на підставі якого позивач сплатив контрагенту 3 916 682,57 грн. та отримав товару у кількості 365,7 т, що підтверджується первинними документами. З наведених вище обставин, на думку позивача, вбачається, що відповідач протиправними діями та бездіяльністю намагається позбавити позивача законного права на отримання податкового кредиту у розмірі 567 287,00 грн. за липень 2016 року та безпідставно застосувати до позивача штрафні фінансові санкції у розмірі 141 821,75 грн., при тому, що сума бюджетного відшкодування в декларації з ПДВ за липень 2016 року є узгодженою та такою, що підлягає поверненню платнику, у зв`язку із чим просить суд скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2019 №0003911202, а також стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з відшкодування ПДВ у розмірі 567 287,00 грн. і пеню, нараховану на суму такої заборгованості за період з 14.11.2018 по 04.04.2019 в розмірі 47 670,76 грн.

Ухвалою судді від 09.04.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.

Ухвалою судді від 02.05.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 16 травня 2019 року.

15 травня 2019 року на адресу суду від представника відповідача 2 надійшов відзив (вх. №19577), у якому вказує, що з 1 квітня 2017 року бюджетне відшкодування ПДВ платникам податків проводиться на підставі Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, формування якого здійснюється на підставі інформації з баз даних Державної фіскальної служби України (в частині виникнення, перевірки, оскарження та узгодження заявлених платниками податку сум бюджетного відшкодування) та Державної казначейської служби України (в частині фактичної дати та суми перерахування бюджетного відшкодування ПДВ), тобто жодним нормативно-правовим актом не передбачена участь територіальних органів Державної казначейської служби України в процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а отже Управління не наділене повноваженнями вживати будь-яких заходів щодо його здійснення. Враховуючи вищевикладене, просить врахувати при розгляді справи та приєднати відзив до матеріалів справи.

Відповідно до ухвали суду від 16.05.2019 вирішено продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкласти підготовче засідання в адміністративній справі до 15 липня 2019 року.

Відповідач 1 позов не визнав, 27 травня 2019 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх. №21616), у якому вказує, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що ТОВ СМУ СТТАЛЬТРАНС порушено п. 200.1, пп. б , в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2016 року на 567 287,00 грн., оскільки перевіркою встановлена відсутність від`ємного значення з ПДВ за серпень 2013 року, сплаченого постачальниками товарів/послуг у розмірі 567 287,00 грн. Так, по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями станом на 01.08.2013 дебіторська заборгованість складає 141 399,47 грн., станом на 31.07.2016 дебіторська заборгованість складає 160 269,47 грн., коригування податкових зобов`язань у серпні 2013 року не здійснювалось. Щодо вимоги про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з відшкодування ПДВ та пені вважає їх передчасними, оскільки до Реєстру заяв занесено дані про проведену документальну перевірку даних декларації за липень 2016 року, результати якої оформлені актом перевірки від 04.03.2019 №12/08-01-12-02/33242879, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2019 №0003911202, яке є предметом даного спору. На підставі вищевикладеного, на думку відповідача 1, суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2016 року в розмірі 567 287,00 грн. на день подання адміністративного позову набула статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування. Враховуючи вищевикладене, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ухвали суду від 15.07.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 26 вересня 2019 року.

В період з 16.09.2019 по 30.09.2019 суддя Бойченко ЮП. була відсутня на роботі на підставі наказу від 10.09.2019 №37 Про відрядження та листка непрацездатності, що підтверджується довідкою №02-35/19/83 від 01.10.2019, у зв`язку із чим розгляд справи призначений на 02 жовтня 2019 року.

02 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено.

Згідно з ухвалою суду від 02.10.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 06 листопада 2019 року.

06 листопада 2019 року провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою від 06.11.2019 вирішено закрити підготовче провадження у справі та за згодою представників сторін розпочато розгляд справи по суті в цей же день, а у подальшому у розгляді справи оголошена перерва до 19 листопада 2019 року.

18 листопада 2019 року від представника відповідача 1 надійшли додаткові пояснення (вх. №48348), у яких щодо твердження позивача, що сума бюджетного відшкодування за податковою декларацією за липень 2016 року є узгодженою та такою, що підлягає поверненню платнику зазначає, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Кодексу) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України операціями. У такому разі перевірка від`ємного значення ПДВ (а не перевірка безпосередньо достовірності суми бюджетного відшкодування) не буде різною за своєю суттю за умови, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у вказаному пункті операціями. Зауважує, що жодна правова норма, що регулює спірні правовідносини, не містить заборон щодо проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки у разі подання платником податку декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість та з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., коли триває процес бюджетного відшкодування податку на додану вартість за поданою у складі такої податкової декларації заяви про бюджетне відшкодування. При цьому, положення Податкового кодексу України не передбачають внесення до Реєстру даних лише щодо перевірок, проведених по п. 200.11 ст. 200, а враховуючи, що документальна позапланова перевірка достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість по суті є перевіркою даних, зазначених у податковій декларації, внесення контролюючим органом до Реєстру інформації про таку перевірку цілком узгоджується з приписами пп. 8 абз. 2 пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 цього Кодексу. Щодо твердження позивача, що дані бюджетного відшкодування зникли з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ повідомив, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено виключення даних щодо відшкодування сум ПДВ, які було внесено до Реєстру, до того ж, позивачем не надано суму жодного доказу стосовно того, що дані про бюджетне відшкодування за податковою декларацією з ПДВ за липень 2016 року в розмірі 567 287,00 грн. зникли з Реєстру заяв.

Протокольною ухвалою від 19.11.2019 вирішено відкласти розгляд справи на 04 грудня 2019 року

Згідно з ухвалою суду від 04.12.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 17 грудня 2019 року.

17 грудня 2019 року провадження у справі поновлено.

Згідно з ухвалою суду від 17.12.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 05 лютого 2020 року.

05 лютого 2020 року провадження у справі поновлено.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові.

Представник відповідача 1 підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, проте у відзиві на адміністративний позов просив розглянути справу за його відсутності. Врахувати при розгляді справи наданий відзив.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Також, в судовому засіданні 05 лютого 2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ СМУ СТАЛЬТРАНС (код ЄДРПОУ 33242879) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 09.11.2004. Основним видом діяльності позивача є: Код КВЕД 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену.

15 серпня 2016 року ТОВ СМУ Стальтранс до Запорізької об`єднаної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області подано електронну декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 567 287,00 грн., отримання яких контролюючим органом підтверджено відповідними квитанціями.

Листом від 19.08.2016 № 78/10/08-28-08 Запорізька об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Запорізькій області повідомила позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2016 року та заява про повернення суми бюджетного відшкодування не визнана як податкова звітність.

Не погоджуючись з відмовою у прийнятті податкової звітності, позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив суд визнати протиправною відмову контролюючого органу та прийняти податкову декларацію позивача та визнати такою, що подана у день її фактичного отримання контролюючим органом.

15 травня 2017 року за результатами розгляду справи №808/4062/16 Запорізьким окружним адміністративним судом винесено постанову, якою позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі. Оскільки означена постанова в установленому порядку не скасована, набрала законної сили, вона є обов`язковою до виконання.

У подальшому, в зв`язку із тим, що відповідачем дії з відшкодування податку на додану вартість за поданої позивачем податкової декларації за липень 2016 року не здійснені, ТОВ СМУ Стальтранс звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області щодо не включення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування ТОВ СМУ Стальтранс суму податку на додану вартість у розмірі 567 287,00 грн. за липень 2016 року; ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області Висновку щодо відшкодування ТОВ СМУ Стальтранс суму податку на додану вартість у розмірі 567287 грн. за липень 2016 року;

зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТОВ СМУ Стальтранс суму податку на додану вартість у розмірі 567287 грн. за липень 2016 року; підготувати висновок щодо відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі за липень 2016 року та направити висновок до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі для відшкодування.

Зазначені обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі № 808/3085/17 за позовом ТОВ СМУ Стальтранс до Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Цим судовим рішенням адміністративний позов задоволено частковою. Визнано протиправною бездіяльність Запорізької об`єднаної державна податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізької області щодо не включення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування ТОВ СМУ Стальтранс суми податку на додану вартість у розмірі 567 287,00 грн. за липень 2016 року. Зобов`язано відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТОВ СМУ Стальтранс суми податку на додану вартість у розмірі 567 287,00 грн. за липень 2016 року.

Водночас, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача ненадання ГУ ДКСУ у Запорізькій області висновку щодо відшкодування суми ПДВ у розмірі 567 287,00 грн. за липень 2016 року та зобов`язання відповідача підготувати висновок щодо відшкодування означеної суми та направлення висновку до ГУ ДКСУ у Запорізькій області для відшкодування не підлягають задоволенню через зміну порядку здійснення бюджетного відшкодування.

Рішення суду Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі № 808/3085/17 набрало законної сили 13 листопада 2018 року відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду, якою апеляційну скаргу Запорізької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 78 КАС України).

У період з 19.02.2019 по 25.02.2019 відповідно до наказу від 19.02.2019 №602 і на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ СМУ Стальтранс з питань достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2016 року, за результатами якої складений відповідний акт від 04.03.2019 №120/08-01-12-02/33242879.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 200.1, пп. б , пп. в п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2016 року на 567 287,00 грн.

На підставі Акту перевірки та вказаних порушень відповідачем 25 березня 2019 року прийняте податкове повідомлення-рішення форми В1Р №0003911202, за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією №9146073025 від 15.08.2016 за липень 2016 року на 567 287,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 141 821,75 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування і стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованість з відшкодування ПДВ у розмірі 567 287,00 грн., пені, нарахованої на суму такої заборгованості за період з 14.11.2018 по 04.04.2019 в розмірі 47 670,76 грн.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

За приписами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Підпунктом 78.1.8. пунктом 78.1. статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом і постанові від 10.04.2018 у межах справи № 826/13195/16.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 200.2 і 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом норм пунктів 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Тобто, сума від`ємного значення ПДВ набуває статусу заявленої до бюджетного відшкодування суми у разі подання платником податків контролюючому органу заяви про таке бюджетне відшкодування.

При цьому, в розумінні підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.

Отже, сума бюджетного відшкодування ПДВ, яку платник податків бажає відшкодувати з бюджету за відповідною заявою, формується на підставі суми від`ємного значення ПДВ, правомірність визначення якої таким платником податку підтверджується контролюючим органом шляхом проведення перевірки.

Приписами пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

В свою чергу, у пункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України операціями.

Позивачем не заперечувалось, що заявлена ним до повернення сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 567 287,00 грн. по декларації з ПДВ №9146073025, сформована за рахунок від`ємного значення ПДВ.

У такому разі перевірка від`ємного значення ПДВ (а не перевірка безпосередньо бюджетного відшкодування) не буде різною за своєю суттю, за умови якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 Податкового кодексу України операціями.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 14.11.2018 по справі №808/2911/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про наявність повноважень ГУ ДФС у Запорізькій області у процесі бюджетного відшкодування ПДВ на проведення документальних позапланових виїзних перевірок Товариства з підстав, не передбачених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України.

При цьому, жодна правова норма, що регулює спірні правовідносини, не містить заборон щодо проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки у разі, коли триває процес бюджетного відшкодування податку на додану вартість за поданою у складі такої податкової декларації заяви про бюджетне відшкодування.

Крім того, ревізори фактично були допущені до проведення перевірки, про що свідчить підпис керівника підприємства на копії наказу та направленнях на проведення перевірки. За наслідками проведеної перевірки складений відповідний акт та винесене оскаржене податкове повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі №808/1641/15 (К/9901/6626/18), від 20.12.2018 у справі №826/3014/16 (К/9901/27695/18), від 24.01.2019 у справі №826/13963/16 (К/9901/40298/18), від 12.04.2019 у справі №805/3873/17-а (К/9901/52414/18).

Висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства обґрунтовані тим, що відповідно додатку 2 до Декларації з податку на додану вартість за попередній звітній період - червень 2016 року Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) зазначено звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення - серпень 2013 року.

Тобто, ТОВ СМУ СТАЛЬТРАНС в таблиці додатку 3 до Декларації з ПДВ за липень 2016 року вказано від`ємне значення з ПДВ у серпні 2013 року, фактично сплачене постачальникам товарів/послуг у розмірі 567 287,00 грн.

Аналізом результатів опрацювання податкової декларацій з ПДВ за серпень 2013 року (№9058465959 від 19.09.2013, уточнюючий розрахунок не надавався), встановлено:

Перевіркою показників, відображених в рядках 1-9 Декларації з ПДВ за серпень 2013 року в сумі ПДВ 4 065,00 грн. встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з реалізації товарів (дизпалива, масло М10Г2К, шпал дерев`яних) на митній території України відповідно до податкових накладних:

№2 від 29.08.2013 на загальну суму 21 630,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 605,00 грн. в адресу ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_1 ), видаткова накладна №0000526 від 29.08.2013 на загальну суму з ПДВ 21 630,00 грн.,

№1 від 20.08.2013 на загальну суму 2 760,00 грн., в т.ч. ПДВ 460,00 грн. в адресу АТ МОРСТРОЙ (код ЄДРПОУ 13792296, іпн. НОМЕР_2 ), від якого отримано передплату відповідно платіжного доручення №521 від 20.08.2013 в сумі 2 760,00 грн. з ПДВ.

По рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями станом на 01.08.2013 дебіторська заборгованість складає 141 399,47 грн., станом на 31.07.2016 дебіторська заборгованість складає 160 269,47 грн.

Коригування податкових зобов`язань у серпні 2013 року не здійснювалось.

Перевіркою показників, відображення в рядку 10.1 Декларації за серпень 2013 року в сумі ПДВ 103 884,00 грн., в рядку 16, 16.1 Декларації за серпень 2013 року в сумі (-) 100 167,00 грн., в рядку Декларації за серпень 2013 року в сумі 3 717,00 встановлено, що на формування цих показників вплинуло:

Здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з загальну суму 103 884,00 грн. (р. 10.1 Декларації).

Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, договорів, видатковими та податковими накладними, виписками банку, основними постачальниками у серпні 2013 року були ДП ЗАВОД ОБВАЖНЕНИХ БУРИЛЬНИХ ТА ВЕДУЧИХ ТРУБ та ПП АВТОСТОП .

По рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 01.08.2013 дебіторська заборгованість складає 99 553,86 грн., станом на 31.08.2013 кредиторська заборгованість складає 67 660,11 грн.

Враховуючи викладене, ТОВ СМУ Стальтранс відповідно до задекларованих та перевірених показників в розділі ІІІ Розрахунки з бюджетом за звітний період податкової декларації з ПДВ за період серпень 2013 року задекларовано рядок 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення) в сумі 348,00 грн. (4 065,00 грн. - 3 717,00 грн.) таким чином, від`ємне значення з ПДВ у позивача в серпні 2013 року відсутнє.

Перевіркою встановлено відсутність від`ємного значення з ПДВ за серпень 2013 року, сплаченого постачальникам товарів/послуг у розмірі 567 287,00 грн.

Так, право на отримання відшкодування сум податку з Державного бюджету України має виключно платник податку на додану вартість, який задекларував таку суму у податковій декларації з податку на додану вартість за встановленою формою та подав до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

При цьому, обов`язковою умовою для декларування платником податку на додану вартість суми податку до бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг. У разі, якщо оплата постачальнику за надані ним товари/послуги здійснюється не отримувачем таких товарів/послуг (платником), а іншою особою, або взагалі не була здійснена отримувачем товарів/послуг, то при виникненні у такого отримувача товарів/послуг від`ємного значення податку за такими операціями у нього відсутнє право на декларування суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.

Наведений висновок суду не суперечить правовій позиції Верховного Суду, що міститься у постанові від 09.12.2019 у справі №805/1740/16-а.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума від`ємного значення у розмірі 567 287,00 грн. виникла у позивача на підставі укладеного з Дочірнім підприємством ЗАВОД ОБВАЖНЕНИХ БУРИЛЬНИХ ТА ВЕДУЧИХ ТРУБ (Продавець) договору №Т3/013-13 від 12.08.2013, за яким продавець зобов`язується передати у власність покупця (позивача по справі), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, виготовлену згідно з ТУ, ДСТУ, на умовах, в порядку і в строки, які встановлені цим Договором.

Крім того, між Дочірнім підприємством ЗАВОД ОБВАЖНЕНИХ БУРИЛЬНИХ ТА ВЕДУЧИХ ТРУБ та ТОВ СМУ СТАЛЬТРАНС укладені договори зберігання №1 від 30.08.2013 та №2 від 30.09.2013.

За вказаними договорами позивачем сплачено контрагенту 3 916 682,57 грн., що підтверджується виписками по банківському рахунку за 14.08.2013, 20.08.2013, 29.08.2013, 18.09.2013, 27.09.2013, 02.10.2013, 03.10.2013, 14.10.2013, 18.10.2013, 06.11.2013, 07.11.2013, 10.12.2013, 17.12.2013 та не заперечується відповідачем.

Позивачем долучено до матеріалів справи також первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів та послуг, а саме: специфікації до договорів, технічні протоколи, акти приймання-передачі на відповідальне зберігання, рахунки на передплату, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні тощо.

Так, за змістом акта перевірки відповідачем досліджулися лише операції позивача за серпень 2013 року та липень 2016 року, при цьому, операції з Дочірнім підприємством ЗАВОД ОБВАЖНЕНИХ БУРИЛЬНИХ ТА ВЕДУЧИХ ТРУБ у інший період у Акті не відображені.

Разом із цим, отримання бюджетного відшкодування не є обов`язком суб`єкта господарювання, а являється його правом. Податковий кодекс України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду, як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду. Чинне податкове законодавство не ставить також право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді в нього виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Водночас, судом враховано також, що податковим органом не виявлено жодних порушень у формуванні податкового кредиту за будь-який з податкових періодів, що передували звітному, не наведено обставин, які свідчили б про недобросовісність платника податків. Податковим органом не заперечувався і факт сплати позивачем своєму контрагентові відповідної суми ПДВ у складі ціні придбаних товарів (робіт, послуг) за наслідками виконання у попередніх податкових періодах операцій, за якими сформовано податковий кредит.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та безпідставність декларування у липні 2016 року суми податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування в розмірі 567 287,00 грн.

Разом із цим, стосовно позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованість з відшкодування ПДВ у розмірі 567 287,00 грн. і пені, нарахованої на суму такої заборгованості за період з 14.11.2018 по 04.04.2019 в розмірі 47 670,76 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом ґ пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Вимогами пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком визначає Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4 Порядку №26 визначено, що орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Вимогами пунктів 5, 6, 7 Порядку №26 передбачено, що заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Тобто, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачає його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

Водночас, як уже зазначалось, саме після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Тобто, вказаний обов`язок щодо внесення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку виникає в день набрання законної сили рішенням суду про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відтак, суд приходить до висновку про передчасність позовних вимог ТОВ СМУ СТАЛЬТРАНС в частині стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ та пені, оскільки до Реєстру заяв занесено дані про проведену документальну перевірку даних декларації за липень 2016 року, результати якої оформлені актом перевірки №12/08-01-12-02/33242879 від 04.03.2019, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 25.03.2019 №0003911202, яке є предметом даного спору. На підставі вищевикладеного, суд вважає, що суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2016 року в розмірі 567 287,00 грн. на даний час не набула статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ СМУ СТАЛЬТРАНС документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 10 636,63 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області за задоволену вимогу майнового характеру про скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ СТАЛЬТРАНС задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 25.03.2019 №0003911202.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 636 (десять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 63 копійки присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМУ СТАЛЬТРАНС (69065, м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 7, код ЄДРПОУ 33242879) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 19.03.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко