Рішення

від 10.03.2020 по справі 460/48/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2020 року м. Рівне №460/48/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1 , представник Кохана О.О., третьої особи позивача: представник Волощук В.В., відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Володимирецька селищна рада доВідділу будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 08.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №460/48/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправними дій щодо відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах смт.Володимирець по вулиці Стрілецька Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області площею 1,4263 га та зобов`язання погодити такий проект землеустрою. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.01.2020.

В підготовчому засіданні 30.01.2020 до участі в справу залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Володимирецьку селищну раду, в зв`язку з чим в підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.02.2020.

Ухвалою від 20.02.2020 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 10.03.2020.

В судове засідання 10.03.2020 відповідач участі уповноваженого представника не забезпечив, подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.70), додатково повідомивши що відповідно до розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації №2 від 02.01.2020 Управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області перейменовано у Відділ будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області.

У зв`язку з цим, судом було уточнено назву відповідача у справі.

В судовому засіданні 10.03.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно змісту позовної заяви, пояснень позивача та його представника в судовому засіданні, ОСОБА_1 за рішенням Володимирецької селищної ради Рівненської області №1643 від 07.05.2019 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,4263 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . На виконання такого рішення позивачем замовлено та виготовлено відповідний проект землеустрою. Зазначений проект був поданий на погодження до Управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації. Висновком відповідача №322/01.1-10/19 від 29.05.2019 у погодженні відмовлено у зв`язку з невідповідністю його положень вимогам містобудівної документації, а саме детальному плану території забудови житлового кварталу, який знаходиться в урочищі Бурки (ліва сторона) в смт.Володимирець. Вказано, що вищезазначена земельна ділянка розміщена на території озеленення загального користування в межах проектної території і ведення особистого селянського господарства не передбачено. Такий висновок на переконання сторони позивача є неправомірним і безпідставним, позаяк і з огляду на графічні матеріали, і з огляду на технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні підприємств, організацій та установ селища Володимирець, і з огляду на довідку з державної статистичної звітності форми №6-зем, земельна ділянка площею 1,4263 га, яка запроектована до відведення обліковується землями запасу сільськогосподарського призначення, а саме сільськогосподарські угіддя - рілля. З таких підстав сторона позивача просила про повне задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Володимирецької селищної ради в судовому засіданні підтримав позицію позивача. Суду пояснив, що підставою для відмови позивачу у погодженні проекту землеустрою фактично слугувало те, що проектована ділянка невірно була нанесена на детальний план забудови території житлового кварталу, який знаходиться в урочищі ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого зроблено хибний висновок про те, що вона знаходиться в межах території озеленення загального користування. По факту ж запроектована ділянка є сільськогосподарськими угіддями, ріллею, а тому може бути передана у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства.

Згідно відзиву на позовну заяву, Відділ будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області позов не визнає. На обґрунтування своїх заперечень покликається на те, що відповідно до генерального плану смт.Володимирець, розробленого Рівненською філією Діпромісто (викопіювання додається) та затвердженого рішенням Володимирецької селищної ради №678 від 22.12.2005, територія яка надається у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства передбачена під житлову забудову. При цьому, вказує, що викопіювання з генерального плану, надане стороною позивача та погоджене спеціалістом-землевпорядником Володимирецької селищної ради не відповідає генеральному плану смт.Володимирець. Також сторона відповідача доводить, що детальним планом території забудови житлового кварталу, який знаходиться в урочищі ІНФОРМАЦІЯ_1 (ліва сторона), розробленого приватним підприємством Зембудпроект та затвердженого рішенням Володимирецької селищної ради №825 від 25.07.2013, враховуючи рельєф та гідрологічні умови, частина території між вулицями Стрілецька та М.Куца смт.Володимирець, у тому числі, яка надається у власність гр. ОСОБА_1 , передбачена як територія озеленення загального користування в межах проектної території та для розміщення локальних очисних споруд (річна кількість побутових каналізаційних стоків складає: від житлових будинків садибного типу - 49275,0 м3/рік; від громадської забудови - 2135,0 м3/рік). За наведеного, сторона відповідача просила в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

Рішенням Володимирецької селищної ради Рівненської області №1643 від 07.05.2019, зокрема, ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,4263 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 ).

На реалізацію вказаного рішення 17.05.2019 ОСОБА_1 було укладено договір №175 з сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Матеріали такого проекту землеустрою вміщують, зокрема, викопіювання із картограми агровиробничих груп ґрунтів смт.Володимирець, на яке нанесено земельну ділянку, що проектується для передачі у власність ОСОБА_1 , схему розташування та план земельної ділянки, а також кадастровий план земельної ділянки, з якого вбачається, що вона межує: з однієї сторони (від А до Б) із землями загального користування (смугою відведення) кадастровий номер не визначено, з другої сторони (від Б до В) із землями загального користування (дорогою) кадастровий номер не визначено, із третьої сторони (від В до Г) із землями загального користування (вулиця) кадастровий номер 5620855100:02:002:0113, з четвертої сторони (від Г до А) із землями загального користування (вулиця) кадастровий номер не визначено (а.с.15-18).

В матеріалах проекту землеустрою також наявна довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми № 6-зем), видана Відділом у Володимирецькому районі Головного правління Держгеокадастру у Рівненській області №97-17-0.19-501/163-19 від 22.05.2019, згідно з якою, земельна ділянка площею 1,4263 га, яка проектується до відведення у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства та розташована в межах АДРЕСА_1 на території Володимирецької селищної ради Володимирецького району АДРЕСА_3 області обліковується: землями запасу, земельні угіддя: сільськогосподарські землі - 1,4263 га, з них: сільськогосподар-ські угіддя - 1,4263 га, в тому числі: рілля - 1,4263 га (а.с.8).

Зазначений проект 20.05.2019 був поданий на погодження до Управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації.

Висновком Управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації №322/01.1-10/19 від 29.05.2019 відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , площею 1,4263 га у зв`язку з невідповідністю його положень вимогам містобудівної документації, а саме детальному плану території забудови житлового кварталу, який знаходиться в АДРЕСА_4 сторона) в АДРЕСА_1 . Вказано, що вищезазначена земельна ділянка розміщена на території озеленення загального користування в межах проектної території і ведення особистого селянського господарства не передбачено (а.с.9).

На звернення ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради, спеціалістом-землевпорядником Володимирецької селищної ради виконано викопіювання з генерального плану забудови смт.Володимирець із нанесенням земельної ділянки, що проектується для відведення ОСОБА_1 (а.с.13) і аналогічне викопіювання з адміністративних границь смт.Володимирця (а.с.14), а також додатково виготовлено викопіювання із схеми землеустрою і техніко-економічне обґрунтування використання та охорони земель на території Володимирецької селищної ради та викопіювання із технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні підприємств, організацій та установ смт.Володимирець (а.с.11-12).

10.09.2019 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , надійшов на розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Запоріжській області, експертом державної експертизи якого ОСОБА_3 складено висновок №7904/82-19 від 17.09.2019 (а.с.19).

За таким висновком, основні характеристики запроектованої земельної ділянки такі: адреса (місце розташування): смт АДРЕСА_5 Володимирець АДРЕСА_1 Володимирецької селищної ради Володимирецького АДРЕСА_3 ; загальна площа: 1.4263 га; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення: склад угідь: рілля, форма власності: комунальна; цільове призначення запроектованої земельної ділянки, код згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель: на момент складення проекту землеустрою: 16.00 - землі запасу; запропоноване проектом землеустрою: 01.03 - для ведення особистого селянською господарства; належність земельної ділянки до особливо цінних земель: не належить; наявність обмежень на земельній ділянці: відсутні. Вказано, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Зауваження та пропозиції до проекту землеустрою відсутні. Підсумкова оцінка проекту землеустрою: Проект землеустрою щодо підведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистою селянського господарства за адресою: смт. АДРЕСА_1 -рець вул.Стрілецька Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області, - погоджується .

Стороною відповідача до матеріалів справи долучене викопіювання з генерального плану смт.Володимирець, виконане Управлінням будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області з нанесенням земельної ділянки, яка відводиться у власність ОСОБА_1 та копію рішення Володимирецької селищної ради Про затвердження генерального плану забудови смт. Володимирець №678 від 22.12.2005 (а.с.36-37), а у відзиві стверджено, що наявне в матеріалах справи викопіювання з генерального плану, погоджене спеціалістом-землевпорядником Володимирецької селищної ради не відповідає генеральному плану смт Володимирець.

Також стороною відповідача до матеріалів справи долучено викопіювання з детального плану території забудови житлового кварталу, який знаходиться в урочищі ІНФОРМАЦІЯ_1 (ліва сторона), виконане Управлінням будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області з нанесенням земельної ділянки, яка відводиться у власність ОСОБА_1 та копію рішення Володимирецької селищної ради Про затвердження детального плану території забудови житлового кварталу, який знаходиться в урочищі ІНФОРМАЦІЯ_1 (ліва сторона) № 825 від 25.07.2013 (а.с.38-40), а у відзиві стверджено, що частина території між вулицями Стрілецька та М.Куца смт. Володимирець, у тому числі та, яка надається у власність ОСОБА_1 , передбачена як територія озеленення загального користування в межах проектної території та для розміщення локальних очисних споруд.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю визначає: а) громадян та юридичних осіб - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) державу, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

За правилами частини першої статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Згідно з частиною другою цієї статті, земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

В силу вимог частин першої, другої статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 22 Земельного кодексу України, до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

За правилами частини третьої цієї статті, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Статтею 23 Земельного кодексу України встановлена пріоритетність земель сільськогосподарського призначення. Так в силу вимог частини першої цієї статті, землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. За правилами частини третьої цієї статті - для будівництва промислових підприємств, об`єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв`язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов`язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

В свою чергу, за правилами частини другої статті 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав здійснюється в порядку, визначеному статтею 79-1 Земельного кодексу України. За правилами цієї статті, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

При цьому, згідно з вимогами частин дев`ятої-десятої, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

За правилами частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини третьої цієї статті безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої цієї статті, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 Земельного кодексу України, і що стосується ведення особистого селянського господарства, то така норма становить не більше 2,0 гектари.

За правилами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частиною сьомою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

А згідно з частиною восьмою цієї статті, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

В свою чергу, за вимогами частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини другої цієї статті, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

За правилами частин четвертої-шостої цієї статті, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту є генеральний план населеного пункту. Невід`ємною частиною генерального плану населеного пункту є план земельно-господарського устрою цього населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Таким чином, місце розташування земельних ділянок повинно відповідати генеральному плану населеного пункту і плану земельно-господарського устрою населеного пункту.

Представником Володимирецької селищної ради спеціалістом-землевпорядником Волощук В.В. суду надано на ознайомлення генплан забудови смт.Володимирець, а фрагмент зі схеми землеустрою і техніко-економічне обґрунтування використання та охорони земель на території Володимирецької селищної ради (карти схеми існуючого стану використання земель) - долучено до матеріалів справи (а.с.73).

Позивачем суду надано на ознайомлення проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах смт.Володимирець по вулиці Стрілецька Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області площею 1,4263 га в оригіналі.

Дослідженням і співставленням вказаної документації суд встановив, що проект землеустрою в повній мірі відповідає документації із землеустрою та генеральному плану забудови смт.Володимирець.

Що стосується викопіювання з детального плану території забудови житлового кварталу, який знаходиться в урочищі ІНФОРМАЦІЯ_1 (ліва сторона), виконане Управлінням будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області з нанесенням земельної ділянки, яка відводиться у власність ОСОБА_1 , то суд зауважує, що воно не може вважатися належним доказом у справі, як з огляду на те, що сторона відповідача, на якій лежить тягар доказування не спромоглася надати суду такий детальний план забудови для його огляду і дослідження, так і з огляду на те, що співставлення графічних матеріалів свідчить на користь того, що викопіювання з детального плану забудови суперечить викопіюванню з генплану (співставлення а.с.36 та 38). Окремо, суд зауважує, що на викопіюванні з генплану, виконаному відповідачем (а.с.36) більша частина земельної ділянки, яка відводиться позивачу, взагалі розміщена в зоні житлової забудови, хоча згідно документації із землеустрою, вказана територія розміщена на землях запасу, і відноситься до сільськогосподарських угідь (рілля).

Таким чином, зазначені у висновку Управління будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації №322/01.1-10/19 від 29.05.2019 підстави для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, а саме покликання на невідповідність його положень вимогам містобудівної документації, а саме детальному плану території забудови житлового кварталу, який знаходиться в урочищі Бурки (ліва сторона) в АДРЕСА_1 , не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Також відповідач не надав суду жодних беззаперечних доказів тому, що земельна ділянка, запроектована до відведення у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства, відноситься до території озеленення загального користування.

В силу вимог частини четвертої статті 83 Земельного кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту; землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів, а також землі під об`єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

В той же час дані Публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua/?cc=2910792.5024849623,6699257.6559830895&z=16&l=pcm_srada_parcel_hole,kadastr&bl=ortho10k_all) свідчать про те, що земельна ділянка, запроектована до відведення у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства, не віднесена до території озеленення загального користування. Права на відповідну частину земельної ділянки наразі ні за ким, в тому числі за територіальною громадою, не зареєстровані. Житлова забудова на такій території фактично відсутня.

Також суд зауважує, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу погоджений з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і має позитивний висновок експерта державної експертизи.

І при цьому суд наголошує на тому, що Володимирецька селищна рада, як орган, що наділений правом розпоряджатися землями, в межах відповідного населеного пункту, і в тому числі передавати їх безоплатно у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, надала позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою, тим самим визначивши, що місце розташування такої земельної ділянки повністю відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду даної адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки при прийнятті спірного рішення.

Оцінюючи усі докази у сукупності і взаємозв`язку суд дійшов висновку, що дії Відділу будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах смт.Володимирець по вулиці Стрілецька Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області площею 1,4263 га не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси громадянина, які підлягають до судового захисту шляхом задоволення відповідного позову.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права в частині позовної вимоги зобов`язального характеру, суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Якщо ж для прийняття рішення виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, то суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача.

При цьому суд застосовує правову позицію Верховного Суду, наведену, зокрема, у постанові від 24.12.2019 по справі №823/59/17. Так, у даній постанові Верховний Суд зауважив, що на законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Повноваження щодо погодження проекту землеустрою чітко регламентовано статтею 186-1 Земельного кодексу України, як і умови, за яких орган відмовляє у погодженні. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про погодження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - погодити проект землеустрою або відмовити в його погодженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

При вирішенні клопотання позивача про погодження проекту землеустрою суб`єкт владних повноважень діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, та безпідставно відмовив в задоволенні відповідного клопотання за відсутності до того визначених законом підстав, а відтак його поведінка у спірних правовідносинах є протиправною та порушує права та законні інтереси позивача.

За встановлених обставин, належним способом захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача є не тільки визнання протиправними відповідних дій, а й покладення на відповідача, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження, позаяк судом встановлена відсутність визначених законом підстав для відмови в його погодженні.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із повною юрисдикцією , тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі Обермейєр проти Австрії ; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі Гранд Стівенс проти Італії ).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Володимирецька селищна рада (код ЄДРПОУ 04388113, вул.Соборна, 39, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300) до Відділу будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області (код ЄДРПОУ 41895842, вул.Грушевського, буд.56, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Відділу будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах смт.Володимирець по вулиці Стрілецька Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області площею 1,4263 га.

Зобов`язати Відділ будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово- комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області погодити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах смт.Володимирець по вулиці Стрілецька Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області, площею 1,4263 га.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Відділу будівництва та інфраструктури, надзвичайних ситуацій та житлово-комунального господарства Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 19 березня 2020 року.

Суддя Друзенко Н.В.