Рішення

від 18.03.2020 по справі 480/4626/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 р. Справа №480/4626/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Комуніті» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про зобов`язання вчинити дії, скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Комуніті» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області від 22.07.2019 № 1231779/42490146, № 1231791/42490146 та № 1231804/42490146 про відмову в реєстрації податкових накладних від 13.05.2019 № 1, від 14.05.2019 № 2, від 15.05.2019 № 3; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 13.05.2019 № 1 на суму 285312,00 грн. в тому числі 47552,00 грн. ПДВ; від 14.05.2019 № 2 на суму 289104,00 грн. в тому числі 48184,00 грн. ПДВ та від 15.05.2019 № 3 на суму 251328,00 грн. в тому числі 41888,00 грн. ПДВ; визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області про включення ТОВ "ТРЕЙД КОМУНІТІ" до переліку ризикових платників податків та зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Сумській області виключити з переліку ризикових платників податків ТОВ "ТРЕЙД КОМУНІТІ".

Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження, строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів. Під час підготовчого провадження сторонами надано письмові пояснення своєї позиції по справі, докази в обґрунтування позовних вимог. Представник позивача позовні вимоги підтримувала, представник відповідачів проти позову заперечувала. Ухвалою суду від 04.03.2020 за участі представників сторін підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду, про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином. В судове засідання представник позивача не з`явився, представник відповідачів наддав клопотання про неможливість забезпечити явку представника відповідачів у зв`язку із постановою КМУ №221 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 .

Враховуючи те, що учасники провадження належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи по суті, під час підготовчого провадження учасниками справи надано письмові пояснення своєї позиції по справі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, у письмовому провадженні, фіксування судового процесу не здійснюється.

Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на реєстрацію підприємством надано податкові накладені, але реєстрація їх була зупинена, оскільки вони відповідають вимогам пп. 1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» .

Позивачем було надано відповідні документи по відмовленим ПН/РК з копіями відповідних документів та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним, реєстрацію яких зупинено, але податкові накладні не були зареєстровані, та було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних позивач не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства. Позивач вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних ДФС, здійснено з підстав, що не передбачені законодавством, оскільки у відповідних квитанціях фіскальним органом не вказано чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, конкретного переліку документів, який необхідно надати. Позивачем були направлені всі необхідні документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним та пояснювальні листи. Позивач стверджує, що оскаржувані рішення не містять чітких визначень підстав для прийняття Комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, будь-якого обґрунтування такого рішення ДФС не наведено. Крім того, вважає, що рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області про включення ТОВ " Трейд Комуніті " до переліку ризикових платників податків є протиправним, порушує право позивача на реєстрацію податкових накладених, а тому підлягає скасуванню. У зв`язку із наявністю такого рішення, для відновлення права позивача просить також зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Сумській області виключити з переліку ризикових платників податків ТОВ " Трейд Комуніті ".

Представник відповідачів подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував виходячи з наступного.

Реєстрація спірних податкових накладних була зупинена в зв`язку з їх відповідністю вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних зазначено в отриманій позивачем квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій вказано також на необхідність надання платником податку пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. У отриманих позивачем квитанціях про зупиненим реєстрації податкових накладних зазначено критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкових накладних із розрахованим показником за вказаним критерієм, якому відповідає платник податку.

Також зазначає, що позивач був уключений до переліку ризикових платників за рішенням комісії Головного управління ДФС у Сумській області, у зв`язку з наявністю податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Враховуючи необхідність надання платником податків на розгляд комісії, уповноваженої на прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, документів, зазначених у пункті 14 Порядку, комісією регіонального рівня (Головного управління ДФС у Сумській області) за результатами розгляду наданих позивачем документів було прийнято рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних

Відповідач вважає, що прийняті комісією Головного управління ДФС у Сумській області спірні рішення є законними за формою та змістом і обґрунтованими недостатністю тих документів, які надавались позивачем на підтвердження реальності здійснення господарської операції з контрагентом.

Крім того, зазначає, що рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області про включення ТОВ " Трейд Комуніті " до переліку ризикових платників податків взагалі не порушує права та обов`язки платника податків. Крім того, стосовно вимог щодо зобов`язання комісію Головного управління ДФС у Сумській області виключити з переліку ризикових платників податків ТОВ " Трейд Комуніті " зазначає, що з 03.02.2020 діє новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних, затв. Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, яким визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ « Трейд Комуніті » орендує приміщення під склад у ТОВ «ДАРТУС» на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 02 січня 2019 року та акту приймання - передачі №1.

02.05.2019 між ТОВ « Трейд Комуніті » та ПП «ЛІГА А» було укладено Договір поставки № 0205-0219 ПА, предметом якого був товар - соняшник у кількості 90 тон (+/- 5 %). На виконання договору № 0205-0219 ПА, позивачем придбано товар - соняшник у ТОВ «ФЛЕКСМАР» на підставі Договору поставки № С/2019/14-02 від 14 лютого 2019 року, про підтверджується видатковими накладними, а саме № 00000048 від 14 лютого 2019 року;№ 00000049 від 14 лютого 2019 року;№ 00000050 від 14 лютого 2019 року; № 00000052 від 14 лютого 2019 року, товарно-транспортними накладеними № 48 від 14 лютого 2019 року; № 49 від 14 лютого 2019 року;№ 5 0 від 14 лютого 2019 року;№ 52 від 14 лютого 2019 року, атому надання послуг № 10 від 14 лютого 2019 року; податковою накладною № 48 від 14 лютого 2019 року; квитанцією про реєстрацію податкової накладної № 9035084100; податковою накладною № 49 від 14 лютого 2019 року; квитанцією про реєстрацію податкової накладної № 9035104106; податковою накладною № 50 від 14 лютого 2019 року; квитанцією про реєстрацію податкової накладної № 9035099787; податковою накладною № 52 від 14 лютого 2019 року; квитанцією про реєстрацію податкової накладної № 9035082664.

ТОВ « Трейд Комуніті » за Договором № С/2019/14-02 оплатило виставлений ТОВ «ФЛЕКСМАР» Рахунок № 0219 від 14 лютого 2019 року, що підтверджується виплатіжним дорученням №1207 від 02.05.2019.

ТОВ « Трейд Комуніті за участю ТОВ «УКРАВІАТРАНС» на підставі Договору перевезення № ТП/020119, здійснило поставку товару - соняшник, ПП «ЛІГА А» , що підтверджується актом наданих послуг № 26 від 15 травня 2019 року, видатковою накладною № 134 від 13 травня 2019 року, товарно - транспортною накладною № 708 від 13 травня 2019 року, довіреністю № 205-Д002, видатковою накладною № 135 від 14 травня 2019 року, товарно-транспортною накладною № 707 від 14 травня 2019 року, видатковою накладною № 136 від 15 травня 2019 року, Товарно-транспортною накладною № 706 від 15 травня 2019 року.

За результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ « Трейд Комуніті » , відповідно до ст. 187.1 ПКУ (за першою подією - відвантаження товару), склало та надіслало для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: податкову накладну № 1 від 13 травня 2019 року на суму 285 312 грн., в тому числі ПДВ 47 552 грн.; податкову накладну № 2 від 14 травня 2019 року на суму 289 104 грн., в тому числі ПДВ 48 184 грн.; податкову накладну № 3 від 15 травня 2019 року на суму 251 328 грн., в тому числі ПДВ 41 888 грн.

Згідно Квитанцій № 9107112705 від 23 травня 2019 року, № 9107052211 від 25 травня 2019 року, № 9107101149 від 23 травня 2019 року вказані податкові накладні № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 14 травня 2019 року та № 3 від 15 травня 2019 року прийняті, однак їх реєстрація зупинена.

Підставою для зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних суб`єктом владних повноважень податковим органом зазначено : «відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 14 травня 2019 року та № 3 від 15 травня 2019 року в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.»

Позивачем надіслано до податкового органу письмові пояснення стосовно податкових накладних накладні № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 14 травня 2019 року та № 3 від 15 травня 2019 року, реєстрацію яких зупинено № 9107112705 від 23.05.2019 року, № 9107052211 від 23.05.2019 року, № 9107112705 від 23.05.2019 року та надано документи первинного бухгалтерського обліку, зокрема договір оренди приміщення, ати приймання-передачі, договори постанови, видаткові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні, довіреність, податкові накладні, виписка із банківського рахунку, квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних № 9107112705; № 9107052211; № 9107112705.

За результатами розгляду наданих позивачем письмових пояснень та документів, Комісією ГУ ДФС в Сумській області прийнято рішення № 1231779/42490146, № 1231791/42490146 та № 1231804/42490146 від 22.07.2019 року про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 13 травня 2019 року, № 2 від 14 травня 2019 року та № 3 від 15 травня 2019 року.

Підставами відмови у реєстрації перелічених податкових накладних у спірних рішеннях зазначено ненадання платником податків копій документів щодо підтвердження постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, а також не надання розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до п.201.10.ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16. ст..201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час спірних правовідносин, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018, № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , який набрав чинності 22 березня 2018 р.

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України №117 затверджений і Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно п.5. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п.12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи суд вбачає, що в квитанціях по спірним податковим накладним зазначено, що податкові накладні відповідають вимогам п.п. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» .

Критерії ризиковості платника податків наведено у листі Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018р.

Підпунктом 1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки ним не зазначено у вказаних квитанціях конкретного чіткого критерію ризиковості платника податків із перелічених в п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, податковим органом у зазначених квитанціях вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної/розрахунку коригування критеріям п.п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Натомість, норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у вказаних квитанціях конкретного критерію ризиковості прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» .

Матеріалами справи підтверджується, що позивач був включений до переліку ризикових платників за протокольним рішенням комісії Головного управління ДФС у Сумській області від 08.04.2019 №124/2019, який на вимогу суду надано представником відповідачів. Підставою для такого рішення є ризик порушення позивачем норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в реєстрі з порушенням норм п.п.а/б п. 185.1 ст.185, п.п. а/б п. 187.1 ст. 187, абз.1 п. 201.1,201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано суду доказів того, що Критерії ризиковості платника податків, визначені у листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018р., погоджено Мінфіном, як того вимагає пункт 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, проекти актів, які, зокрема, затверджують критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, а відтак є такими, що мають ознаки регуляторного характеру, відтак підпадають під сферу дії Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" одним з основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання.

Так, згідно з ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів КМУ та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

При цьому варто врахувати, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм. Зазначені висновки також викладені в листі Державної регуляторної служби України, від 19.04.2018, № 3890/0/20-18.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що фіскальним органом не доведено правомірності зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних та зобов`язання платника надати додаткові документи, відтак і оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладених є такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Слід зазначити, що посилання податкового органу на те, що у підприємства надані документи не підтверджують реальність господарської операції, суд зазначає, що у відповідності до норм Податкового кодексу України, зокрема ст. 75 цього кодексу, дані обставини повинні бути досліджені виключно при проведенні документальної перевірки платника податків, оскільки саме при такій перевірці досліджується своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Дані документи повинні бути досліджені перевіряючим в межах проведеної документальної перевірки в сукупності, оскільки не відображають правильність ведення бухгалтерського чи податкового обліку. На даний час у суду відсутня можливість для дослідження своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, оскільки контроль за дотриманням покладено на контролюючі органи і в разі встановлення відповідних порушень особа притягається до відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством.. В даному випадку, предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зокрема продавцем та покупцем товару.

Слід зазначити, що при зупиненні реєстрації, податковий орган не навів переліку документів, які необхідно надати позивачу, при цьому не зазначив, що надані документи, складені з порушенням законодавства, про що свідчить відсутність відмітки на спірних рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних.

Також суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування власної позиції, а судом при виконанні вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області від 22.07.2019 № 1231779/42490146, № 1231791/42490146 та № 1231804/42490146 про відмову в реєстрації податкових накладних від 13.05.2019 № 1, від 14.05.2019 № 2, від 15.05.2019 № 3; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 13.05.2019 № 1 на суму 285312,00 грн. в тому числі 47552,00 грн. ПДВ; від 14.05.2019 № 2 на суму 289104,00 грн. в тому числі 48184,00 грн. ПДВ та від 15.05.2019 № 3 на суму 251328,00 грн. в тому числі 41888,00 грн. ПДВ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим , позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області про включення ТОВ " Трейд Комуніті " до переліку ризикових платників податків та зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Сумській області виключити з переліку ризикових платників податків ТОВ " Трейд Комуніті " задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Податковим органом встановлено, що відповідно до протоколу №124/2019 від 08.04.2019 засідання Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за результатами обговорення питання порядку денного "Про внесення до реєстру ризикових платників" визначено, що позивач підпадає під п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, від 05.11.2018 за № 4065/99-99-07-05-04-18 (вх..від 12.11.2018№2997/8), при цьому зазначене рішення не містить мотивації та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

У протоколі зазначено, що позивача віднесено до ризикових платників податків згідно п.1.6, вказано, що наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (ч. 1 чт.5 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.4 ст. 77 КАС України).

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст. 61 ПК України.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (Підпункт 62.1.2. пункту 62.1. статті 62 ПК України)

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. (Пункт 71.1. статті 71 ПК України)

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. (Пункти 74.1., 74.3. статті 74 ПК України)

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. (Пункт 201.1 статті 201 ПК України)

Пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII) передбачає, що Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постанова Кабінету Міністрів України №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (Пункт 5 Порядку№117)

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. ( Пункт 6 Порядку№117).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. (Пункт 7 Порядку№117)

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. (пункт 10 Порядку№117)

Листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" (попередня редакція лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року).

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пункт 17 Порядку передбачено, що під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Пункт 23 Порядку передбачає, що протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Суд зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Дана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

Суд також зауважує, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

Таким чином використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Лист Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, яким визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" (попередня редакція лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року) і на який посилалася Комісія в протоколі засідання не є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, прийнятий всупереч пункту 10 Порядку №117, а отже не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана позиція суду про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог в цій частині узгоджується із позицією Верховного Суд, викладена в постанові від 03.03.2020 по справі №240/3665/19 адміністративне провадження №К/9901/36283/19.

Суд звертає увагу, що позивачем було обрано належний спосіб захисту своїх прав, зокрема оскарження рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області від 22.07.2019 № 1231779/42490146, № 1231791/42490146 та № 1231804/42490146 про відмову в реєстрації податкових накладних від 13.05.2019 № 1, від 14.05.2019 № 2, від 15.05.2019 № 3 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 13.05.2019 № 1 на суму 285312,00 грн. в тому числі 47552,00 грн. ПДВ; від 14.05.2019 № 2 на суму 289104,00 грн. в тому числі 48184,00 грн. ПДВ та від 15.05.2019 № 3 на суму 251328,00 грн. в тому числі 41888,00 грн. ПДВ.

В даному випадку, як зазначено вище, зазначені позовні вимоги в цій частині визнані судом правомірними та обґрунтованими, а тому задоволені судом.

В зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, за рахунок відповідачів підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Комуніті» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про зобов`язання вчинити дії, скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області від 22.07.2019 № 1231779/42490146, № 1231791/42490146 та № 1231804/42490146 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Трейд Комуніті» (і.к. 42490146) в реєстрації податкових накладних від 13.05.2019 № 1, від 14.05.2019 № 2, від 15.05.2019 № 3.

Зобов`язати Державну податкову службу України (м.Київ, Львівська площа,8, і.к. 43005393) зареєструвати податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Комуніті» (м.Суми, вул. Лінійна, 24, і.к. 42490146) від 13.05.2019 № 1 на суму 285312,00 грн. в тому числі 47552,00 грн. ПДВ; від 14.05.2019 № 2 на суму 289104,00 грн. в тому числі 48184,00 грн. ПДВ та від 15.05.2019 № 3 на суму 251328,00 грн. в тому числі 41888,00 грн. ПДВ.

В задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Сумській області про включення ТОВ "ТРЕЙД КОМУНІТІ" до переліку ризикових платників податків, що викладено в протоколі засідання Комісії від 08.04.2019 №124/2019 та зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Сумській області виключити з переліку ризикових платників податків ТОВ "ТРЕЙД КОМУНІТІ" - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Сумській області (м.Суми, вул..Іллінська,13,і.к. 43144399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Комуніті» (м.Суми, вул..Лінійна, 24, і.к. 42490146) суму судового збору в розмірі 5765,10 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (м.Київ, Львівська площа,8, і.к. 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Комуніті» (м.Суми, вул..Лінійна, 24, і.к. 42490146) суму судового збору в розмірі 5765,10 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.03.2020

Суддя С.М. Гелета