Рішення

від 13.03.2020 по справі 540/2580/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2580/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Кукульник Я.В., за участю представника позивача Кермача А.І., представника відповідача Оперчук О.О. розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "АГРО ТРІУМФ" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2019 р. №0167335004,

встановив:

Фермерське господарство Агро Тріумф (далі - позивач, ФГ Агро Тріумф ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2019 року №0167335004.

Ухвалою від 06.12.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на виконання вимог ухвали.

20.12.2019 р. провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 20.01.2020 року.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року замінено первинного відповідача по справі - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі належним - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі).

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначає, що відповідачем проведено камеральну перевірку за результатами якої складено акт №7/21-22-50-04/42621008 від 04.09.2019 року. Висновки акту перевірки стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0167335004 від 26 вересня 2019 року. Позивач вважає, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач не взяв до уваги, що податкові накладні, перелічені в акті перевірки, були складені в червні 2019 року але їх реєстрація не відбулась через незаконні дії контролюючого органу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.

Відповідачем 05.03.2020 року надано до суду відзив на уточнений адміністративний позов, в якому зазначено, що відповідачем проведено камеральну перевірку щодо виявлених помилок (порушень), за результатами якої складено акт від 04.09.2019 № 7/21-22-50-04/42621008. Актом перевірки встановлено порушення пункту 200.1,200.2, статті 200 розділу V Податкового кодексу України, п. 5. Розділ III "Розрахунки за звітний період" ст.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом. Перевіркою встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних № 15, № 16, які були виписано та не включено за період червень 2019 року, з тверджень платника, які відображені в позовній заяві, дані податкові накладні не були своєчасно зареєстровано з причини незаконних дій контролюючого органу та податкові накладні були заблоковані на рівні ДФС України , але згідно наявним інформаційним ресурсом ЄРПН за період червень 2019 року дані податкові накладні мають статус зареєстровані , а статус зупинення реєстрації відсутні. З наведеного відповідач робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне: на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України, в порядку статті 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності ФГ Агро Тріумф з податку на додану вартість за червень 2019 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.09.2019 року №7/21-22-50- 04/42621008, в якому зафіксовано порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2019 року.

Висновком акту перевірки є порушення пункту 200.1,200.2, статті 200 розділу V ПК України, п. 5. Розділ III "Розрахунки за звітний період" ст.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

Під час перевірки встановлено, що податкові накладні складені господарством за червень 2019 року на суму 87641,80 грн. не включені до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року.

На підставі висновків акту перевірки від 04.09.2019 року №7/21-22-50- 04/42621008 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.09.2019 №0167335004, яким за порушення п.187.1 ст.187, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України на підставі п.123.1 статті 123 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 87641,8 грн., з яких 87641,8 грн. сума основного платежу та 26292,54 грн. сума штрафних санкцій.

Позивач не погодився з правомірністю спірного податкового повідомлення-рішення та звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне: підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Разом з цим пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Статтею 76 ПК України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки, згідно пункту 76.1 якої камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Суд встановив, що під час даної камеральної перевірки використано ІС Архів електронної звітності підсистема Реєстр податкових накладних , що відповідає вимогам п.п.75.1.1п.75.1 ст. 75 ПК України.

З Єдиного державного реєстру податкових накладних встановлено, що в червні місяці 2019 року господарством виписані, зокрема податкові накладні на суму 87641,80 грн., а саме:

- податкова накладна №15 від 26.06.2019 року, зареєстрована в ЄРПН 21.08.2019 року за №9188684057, на суму ПДВ 49742,38 грн.;

- податкова накладна №16 від 27.06.2019 року, зареєстрована в ЄРПН 21.08.2019 року за №9188687638, на суму ПДВ 37899,42 грн.

В період камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ поданої ФГ "Агро Тріумф" за період червень 2019 року встановлено, що при заповненні податкової декларації по податку на додану вартість у рядку 1.1 розділу І. "Податкові зобов`язання" та у Додатку 5 розділу І. "Податкові зобов`язання" Таблиці 1 не задекларовано (занижено) податкові зобов`язання по податкових накладних на загальну суму ПДВ 87641,80 грн., які складено та надіслано до Єдиного реєстру податкових накладних за червень 2019 року.

Позивач в адміністративному позові зазначає, що податкова накладна №15 від 26.06.2019 року, зареєстрована в ЄРПН 21.08.2019 року за №9188684057, на суму ПДВ 49742,38 грн.; податкова накладна №16 від 27.06.2019 року, зареєстрована в ЄРПН 21.08.2019 року за №9188687638, на суму ПДВ 37899,42 грн. не відображені в податковій декларації за червень 2019 року.

З акту перевірки вбачається факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних № 15, № 16, які були виписано та не включено за період червень 2019 року, з тверджень платника, які відображені в позовній заяві, дані податкові накладні не були своєчасно зареєстровано з причини незаконних дій контролюючого органу та податкові накладні були заблоковані на рівні ДФС України , але згідно наявним інформаційним ресурсом ЄРПН за період червень 2019 року дані податкові накладні мають статус зареєстровані , а факти та статус зупинення реєстрації відсутні.

Господарство вказує, що реєстрація податкових накладних відбулась з порушенням приписів ПК України через протиправні дії контролюючого органу.

Суд звертає увагу, що податковим органом встановлено саме факт не відображення показників податкових накладних за червень місяць 2019 року в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року, відповідне порушення і стало підставою для винесення спірного податкового рішення.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз.22 п.201.10ст.201 ПК України).

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5,54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (п.123.1 ст.123 ПК України).

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Позивач не заперечує, що ним не включено до податкової декларації за червень 2019 року суму податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 87641,80 грн., натомість господарство наводить обґрунтування причин несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, однак, це не є предметом даного спору.

Крім того, позивачем дії відповідача, шодо реєстрації податкових накладних № 15 від 26.06.2019 р. та № 16 від 27.06.2019, ні в адміністративному ні в судовому порядку не оскаржувались.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ч. 1, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.09.2019 №0167335004. Жодні позовні вимоги щодо правомірності або неправомірності реєстрації податкових накладних відповідачем, позивачем не заявляються, отже суд приходить до висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених прав, так як позивачем під час розгляду справи не було надано доказів щодо звернення до суду з позовом до ДФС України щодо реєстрації оскаржуваних накладних №15, 16 від 21.08.2019 чи щодо визнання датою реєстрації таких накладних 26.06.2019 р. та 27.06.2019 р.

Враховуючи викладене та той факт, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних позивачем не заперечується, суд приходить до висновку, що встановлені порушення в акті перевірки від 04.09.2019 №7/21-22-50-04/42621008 є доведеними, дії відповідача щодо реєстрації податкових накладних датою 21.08.2019 позивачем не оскаржено, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.09.2019 №0167335004 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 по справі №815/2457/18.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Аманн проти Швейцарії (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Таким чином, суд вважає, що відповідачем надано достатньо належних та допустимих доказів щодо правомірності своїх дій.

В судовому засіданні 13.03.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись статтями 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 139, 241 - 246, 250 , 255 КАС України, суд

вирішив :

В задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства "АГРО ТРІУМФ" (код ЄДРПОУ 42621008, 75226, Херсонська область, с.Надеждовка, вул. Мартинця, 31) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73008, м.Херсон, пр.-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.09.2019 р. №0167335004 - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 березня 2020 р.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 111030600