Рішення

від 18.03.2020 по справі 540/2/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілл Торг" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілл Торг" (далі-відповідач), в якому просить стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток підприємств у сумі 612,00 грн. та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 1157636,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами здійснення господарської діяльності за відповідачем обліковується податковий борг по податку на прибуток підприємств у сумі 612,00 грн. та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 1157636,79 грн.

До боржника застосовувалися заходи стягнення визначені Податковим кодексом України, однак вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу в строки, визначені законодавством, у зв`язку із чим податковий орган звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 03.01.2020р. вказаний позов залишений без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків. Ухвала суду виконана, недоліки позову усунуті.

Ухвалою від 15.01.20 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 10.02.2020 р. о 09:00 год.

У вказаній ухвалі встановлено відповідачу строк для надання відзиви на позовну заяву протягом п`ятнадцятиденного строку з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та роз`яснено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Ухвалою від 10.02.2020р. призначене наступне підготовче засідання на 28.02.2020р. о 09:00 год.

Ухвалою від 28.02.2020р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 18.03.2020р.

Станом день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілл Торг" (41383670) зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради від 08.06.2017 р. за №14801020000073470.

20 листопада 2017 проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, а саме: зміна повного найменування, зміна скороченого найменування (з ТОВ СФ Дедал на ТОВ Вілл Торг ), зміна місцезнаходження, зміна видів діяльності.

14 грудня 2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме зміна місцезнаходження.

З 01.01.2019р. ТОВ Вілл Торг взято на облік до Херсонської ДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Судом встановлено, що 17.02.2018р. відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, відповідно до якого Товариство самостійно задекларувало суму податку, яка підлягає сплаті, а саме 612,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що 20.09.2017р. співробітником ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ СФ Дедал (п.н.41383670) за звітній період липень 2017р. За результатами проведеної перевірки складений акт від 20.09.2017р. №13100/20-40-12-14-18/41383670, в якому зафіксовано порушення п.187.1 ст.187 та п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до заниження сум податкових зобов`язань по декларації з ПДВ за липень 2017р. на суму 113 753,00 грн., внаслідок чого занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до бюджету на суму 113753,00 грн.

Копія вказаного акту направлена на адресу відповідача, однак не отримана ним з причин незалежних від податкового органу.

На підставі вказаного ату контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0073871214 від 01.11.2017р., відповідно до якого відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 113753,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28438,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу Товариства, однак не отримане останнім, поштове відправлення повернуто з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Як установлено судом, податкове повідомлення-рішення №0073871214 від 01.11.2017р., відповідачем не оскаржувалось, доказів не чинності вказаного податкового повідомлення до суду не надано.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що 20.10.2017р. співробітником ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ СФ Дедал (п.н.41383670) за звітній період серпень 2017р. За результатами проведеної перевірки складений акт від 20.10.2017р. №16198/20-40-18-41383670, в якому зафіксовано порушення п.187.1 ст.187 та п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань по декларації з ПДВ за серпень 2017р. на суму 659082,00 грн., внаслідок чого занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до бюджету на суму 659082,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 08.12.2017р. №0097851214, відповідно до якого Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 659 082,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 329541,00 грн.

З матеріалів справи убачається, що копія акту перевірки від 20.10.2017р. №16198/20-40-18-41383670 та податкове повідомлення-рішення від 08.12.2017р. №0097851214 направлялись відповідачу, однак поштові відправлення не отримані останнім, у зв`язку із чим повернуті до контролюючого органу з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Слід зазначити, що відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Отже, враховуючи, що усі вищевикладені акти перевірок та податкові повідомлення-рішення надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) Товариства рекомендованим листом з повідомленням про вручення, вказані документи вважаються належним чином врученими.

Як установлено судом, податкові повідомлення-рішення №0073871214 від 01.11.2017р. та від 08.12.2017р. №0097851214, відповідачем не оскаржувались, доказів не чинності вказаних податкових повідомлень до суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що Товариством подані до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), відповідно до яких відповідачем самостійно нараховані суми вказаного податку, а саме:

- за листопад 2017р. №9270534726 від 18.12.2017 на суму 5 043 грн.;

- за грудень 2017р. № 9296134824 від 19.01.2018 на суму 3 412 грн.;

- за січень 2018р. від 19.02.2018 на суму 696,00 грн.;

- за лютий 2018 № 9047574689 від 19.03.2018 на суму 1 733, грн.;

- за березень 2018 № 9071732825 від 18.04.2018 на суму 2 117 грн.;

- за квітень 2018 № 9097744921 від 21.05.2018 на суму 7 150 грн.;

- за травень 2018 № 9122450271 від 18.06.2018 на суму 3 240 грн.;

- за червень 2018 № 9143439390 від 12.07.2018 на суму 482 грн.;

- за серпень 2018 № 9200413083 від 18.09.2018 на суму 600 грн.;

- за вересень 2018 № 9228812306 від 19.10.2018 на суму 1 143 грн.;

- за жовтень 2018 № 9239359071 від 01.11.2018 на суму 309 грн.

На підставі ст.129 ПК України контролюючим органом нарахована пеня на вищевказаний податковий борг з ПДВ у розмірі 37696,79 грн.

На підставі підпункту 59.1 статті 59 ПК України контролюючим органом була сформована податкова вимога форми Ю від 15.12.2017р. №78995-17 на суму 147146,27 грн.

Відповідно до статті 89 розділу II ПК України контролюючим органом прийнято рішення №35 від 29.05.2018р. про опис майна у податкову заставу.

Грошові зобов`язання, самостійно задекларовані платником податків у податковій декларації та визначені контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, відповідачем не сплачене у повному обсязі добровільно у строки, визначенні законодавством України, тому податковий орган просить стягнути їх у судовому порядку з рахунків платника податків у банках та за рахунок готівки кошти на погашення податкового боргу.

Вирішуючи дані правовідносини суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як встановлено п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Враховуючи, що відповідачем самостійно нараховано та задекларовано, але не сплачено у повному обсязі самостійно задекларований податок на додану вартість та податок на прибуток, за ним обліковується податкове зобов`язання з вказаних податків, яке перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, самостійно задекларовані відповідачем, але не сплачені протягом строків, визначених податковим законодавством грошові зобов`язання, набули статусу податкового боргу з огляду на їх узгодженість.

Щодо грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень №0073871214 від 01.11.2017р. та від 08.12.2017р. №0097851214, суд зазначає наступне.

Пунктом 54.5 статті 54 ПК України, встановлено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Як установлено судом, податкові повідомлення-рішення №0073871214 від 01.11.2017р. та від 08.12.2017р. №0097851214 не оскаржувались. Доказів не чинності вказаних податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

З огляду на викладене, станом на день розгляду даної справи, усі нараховані контролюючим органом грошові зобов`язання, відповідно до вищевказаних податкових повідомлень-рішень, є узгодженими, але не сплаченими у встановлені строки.

Отже, узгоджене грошове зобов`язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що 15.12.2017р. контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми Ю №78995-17 на суму 147146,27 грн., яка направлена відповідачу 26.12.2017р.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

При цьому з витягу з інтегрованих карток платника податків убачається, що за відповідачем рахується заборгованість яка станом на 31.12.2019р. складає: з податку на прибуток приватних підприємств - 782,00 грн. та з податку на додану вартість - 1 173 127,60 грн. (у тому числі недоїмка у сумі 1 135 492,30 грн. та пеня у розмірі 37635,30 грн.). Разом з тим, у межах даної справи позивач просить про стягнення податкового боргу у розмірі 1 157 636,79 грн. з ПДВ та 612,00 грн. з податку на прибуток приватних підприємств.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).

Підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 ПК України).

З матеріалів справи убачається, 29.05.2018р. контролюючим органом (заступником начальника Житомирського управління ГУ ДФС у Житомирській області) прийнято рішення про опис майна відповідача у податкову заставу №35.

Докази не чинності вказаного рішення про опис майна у податкову заставу до суду також не надано.

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім`я відповідача відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.

Станом на день розгляду справи відповідачем не подано жодних заперечень щодо суми податкового боргу, як і не надано доказів погашення вказаного боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи щодо наявності податкового боргу. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілл Торг" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю ВІЛЛ ТОРГ (73003, м. Херсон, вул.49-ї Гвардійської дивізії, буд.24, код ЄДРПОУ 41383670), у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по:

- податку на прибуток приватних підприємств у сумі 612 (шістсот дванадцять) грн. 00 коп., (код платежу 11021000), до зведеного бюджету, отримувач: УК у м. Херсоні /м. Херсон/11021000, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959779, МФО банку - 899998, номер рахунку UА108999980000033117318021002;

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1 157 636 (один мільйон сто п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять шість) грн. 79 (сімдесят дев`ять) коп. (код платежу 14060100), до зведеного бюджету, отримувач: УК у м. Херсоні /м. Херсон/14060100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959779, МФО банку - 899998, номер рахунку - UА438999980000031118029021002.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 111020300