Рішення

від 18.03.2020 по справі 560/68/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/68/20

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "МАНН+ХУММЕЛЬ ФІЛЬТРЕЙШН ТЕКНОЛОДЖІ УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Манн+Хуммель Фільтрейшн Текнолоджі Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просить суд:

скасувати податкове повідомлення-рішення №0046095406 від 12 листопада 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі частини 10 та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" ГУ ДПС у Хмельницькій обл. (Красилівський р-н) була винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0046095406 від 12 листопада 2019 року до ТОВ "Манн+Хуммель Фільтрейшн Текнолоджі Україна".

Рішенням встановлено, що ТОВ "Манн+Хуммель Фільтрейшн Текнолоджі Україна", порушено терміни сплати ЄСВ за грудень 2018 року та застосовано штраф та пеня.

Позивач не погоджується із висновками, викладеними у податковому повідомленні-рішенні № 0046095406 від 12 листопада 2019 року, тому звернувся до суду із вимогою про його скасування.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

31 січня 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує на те, що cтаном на 21 січня 2019 року по ТОВ "Манн+Хумель фільтрейшн текнолоджі Україна" порушено терміни зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та виник борг за грудень 2018 року в сумі 181888,09 грн., чим було порушено частину 8 статті 9 Закону України №2464.

На переконання представника відповідача, рішення № 0046095406 від 12 листопада 2019 року (яким застосовано штраф у сумі 36377,62 грн. та нараховано пеню у розмірі 1633,44 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску) винесено на підставі, у межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений чинним податковим законодавством України, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а тому підстави для визнання його недійсним і скасування відсутні.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, належні та допустимі докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ТОВ "Манн+Хумель фільтрейшн текнолоджі Україна" 04 січня 2019 року перерахувало суму єдиного внеску у розмірі 185000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1661 від 04 січня 2019 року.

При цьому, сплачуючи єдиний соціальний внесок у вказаний період, позивачем було допущено помилку у банківських реквізитах отримувача коштів та замість правильного рахунку № НОМЕР_1 єдиний соціальний внесок був сплачений на помилковий рахунок № НОМЕР_2 .

Головним управління ДПС у Хмельницькій області до ТОВ "Манн+Хумель фільтрейшн текнолоджі Україна" застосовано штрафну санкцію в сумі - 36377,62 грн., (20% від розміру заборгованості) та пені 1633,44 грн. (0,1% суми недоїмки за період з 22 січня 2019 року по 30 січня 2019 року) та винесено податкове повідомлення-рішення №0046095406 від 12 листопада 2019 року.

Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0046095406 від 12 листопада 2019 року, позивачем подано скаргу до ДПС України, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Проте, рішенням від 23 грудня 2019 року №14220/6199-00-08-06-01 ДПС України податкове повідомлення-рішення №0046095406 від 12 листопада 2019 року залишило без змін, а скаргу ТОВ "Манн+Хумель фільтрейшн текнолоджі Україна" без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення №0046095406 від 12 листопада 2019 року пртиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08 липня 2010 року "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9 Закону №2464-VI).

У відповідності до частини 8 статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4.5 та 5.1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).

Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Обслуговування коштів єдиного внеску на час виникнення спірних правовідносин здійснювалося згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 лютого 2016 року № 54 (далі - Положення), у відповідності до пункту розділу II якого Державна фіскальна служба України та її територіальні органи в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - головні управління ДФС) відкривають в Казначействі небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Рахунки 3719 відкриваються на ім`я ДФС (далі - рахунки 3719 ДФС), на ім`я головних управлінь ДФС (далі - рахунки 3719 головних управлінь ДФС) та на ім`я головних управлінь ДФС у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), державних податкових інспекцій у м. Києві (далі - рахунки 3719 у розрізі відокремлених підрозділів ДФС) на балансі Казначейства в розрізі категорій платників, визначених Законом.

Відкриття рахунків 3719 здійснюється на підставі заяв ДФС і головних управлінь ДФС та інших документів у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону №2464-VI, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.

Пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Крім цього пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Частиною 10 ст. 25 Закону №2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Також, відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Судом встановлено, що позивач є платником єдиного соціального внеску та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області.

04 січня 2019 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , який призначений для обслуговування коштів єдиного внеску підприємств СДПІ з ОВП у м. Львові суму єдиного соціального внеску у розмірі 185000,00 грн.

Однак, сплачуючи єдиний соціальний внесок, позивачем було допущено помилку у банківських реквізитах отримувача коштів та замість правильного рахунку № НОМЕР_1 , який призначений для обслуговування коштів єдиного внеску підприємств Красилівської ОДПІ, єдиний соціальний внесок був сплачений на помилковий рахунок № НОМЕР_2 .

Проте, надаючи правову оцінку діям позивача, суд приходить до висновку, що факт сплати позивачем сум єдиного соціального внеску на інший рахунок ГУ ДКСУ 3719 не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні кошти були сплачені позивачем у повному обсязі та своєчасно, і зараховані до Державного бюджету, що не спростовано відповідачем.

Дані висновки суду кореспондуються з положеннями Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 січня 2016 року № 6, помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 пункту 5 цього Порядку, підлягають поверненню з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій на рахунок 3719 органу доходів і зборів, в якому Платник не перебуває на обліку, розрахунковий документ на перерахування таких Коштів на відповідний рахунок 3719 органу доходів і зборів, у якому Платник перебуває на обліку, оформлюється підрозділом органу доходів і зборів, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за заявою Платника та передається управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження Висновку.

Повернення Платникам Коштів здійснюється підрозділом органу доходів і зборів, відповідальним за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719, на який сплачено Кошти, що повертаються.

При цьому, штрафні санкції та пеня, передбачені ч. 10 і п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI, застосовуються до платника лише у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я органу доходів та зборів в казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Суд вважає, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №816/591/16, від 14 лютого 2018 року у справі №816/1254/17, від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 14 листопада 2018 року у справі №805/3665/16-а, від 24 жовтня 2018 року у справі №760/6097/16-а (2а/760/590/16) та від 07 лютого 2019 року у справі №820/3561/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0046095406 від 12 листопада 2019 року про застосування до ТОВ "Манн+Хуммель Фільтрейшн Текнолоджі Україна" штрафних санкцій у розмірі 36377,62 грн., та нарахування пені у розмірі 1633,44 грн., за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги ТОВ "Манн+Хуммель Фільтрейшн Текнолоджі Україна" слід задоволити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0046095406 від 12 листопада 2019 року.

Стягнути на користь ТОВ "Манн+Хуммель Фільтрейшн Текнолоджі Україна" судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ТОВ "МАНН+ХУММЕЛЬ ФІЛЬТРЕЙШН ТЕКНОЛОДЖІ УКРАЇНА" (вул. Щаслива, 1а, Красилів, Хмельницька область, 31000 , код ЄДРПОУ - 33727399) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя П.І. Салюк