Постанова

від 25.02.2020 по справі 927/790/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. Справа№ 927/790/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 25.02.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бойко Романа Дмитровича

на рішення

Господарського суду Чернігівської області

від 28.11.2019 (повне рішення складено 04.12.2019)

у справі № 927/790/19 (суддя Лавриненко Л.М.)

за позовом Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області

до Фізичної особи-підприємця Бойко Романа Дмитровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Керуюча компанія "Північна"

про стягнення 22 642, 20 грн. та виселення з нерухомого майна комунальної власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бойка Романа Дмитровича про стягнення 22642,20 грн, у тому числі 17508,88 грн заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 02.06.2015 №2, 4543,46 грн пені, 589,86 грн штрафу, та виселення відповідача з нерухомого майна комунальної власності - автостоянки для машин, до складу якої входять: асфальтований майданчик площею 3750 кв.м, огорожа з металевими воротами, будка охоронця, зовнішня електрична мережа, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 02.06.2015 №2 та додаткових угод до нього.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2019 у справі № 927/790/19 позовні вимоги Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області до Фізичної особи-підприємця Бойка Романа Дмитровича про стягнення 22642,20 грн та виселення з нерухомого майна комунальної власності задоволено частково.

За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на рахунок Комунального підприємства "Керуюча компанія "Північна": р/р НОМЕР_1 , філія ЧУАТ "Ощадбанк", МФО 353553, код 34644738; вул. Космонавтів, 43, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, 17508,88 грн заборгованості по орендній платі, 3427,05 грн пені.

У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області до Фізичної особи-підприємця Бойка Романа Дмитровича щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Бойка Романа Дмитровича 1116,41 грн пені та 589,86 грн штрафу відмовлено.

У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області до Фізичної особи-підприємця Бойко Романа Дмитровича щодо виселення Фізичної особи-підприємця Бойка Романа Дмитровича з нерухомого майна комунальної власності - автостоянки для машин, до складу якої входять: асфальтований майданчик площею 3750 кв.м, огорожа з металевими воротами, будка охоронця, зовнішня електрична мережа, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148, відмовлено.

Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Бойка Романа Дмитровича на користь Виконавчого комітету Ніжинської міської ради на рахунок р/р 35416058029658, код 04061783, МФО 853592, Банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, м. Чернігів, 1776,24 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову мотивоване доведеністю обставин про наявність заборгованості відповідача зі сплати орендних платежів.

Водночас, відмовляючи у стягнення штрафу судом першої інстанції встановлено обставини відсутності прострочки більше трьох місяців щодо сплати 8462,59 грн боргу, у зв`язку з чим відсутні підстави для накладення штрафу на відповідача.

Стосовно вимоги про виселення відповідача з орендованого майна, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не надану суду належних та допустимих доказів, які підтверджують повідомлення ним як орендодавцем відповідача про припинення договору оренди. У зв`язку з цим, на переконання суду, договір оренди вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Бойко Роман Дмитрович звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить суд оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів направлення відповідачу помісячних рахунків на сплату орендної плати за період з січня 2017 року по грудень 2018 року та не надано розрахунково-платіжних документів про сплату ФОП Байко Р.Д. орендної плати за зазначений період, та вказує, що апелянтом у повному обсязі сплачений весь розмір орендної плати за вказаний період.

Крім того, скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції було прийнято без його участі, копії позову та процесуальних документів, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати докази на спростування доводів позивача щодо заборгованості.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

У відзиві на апеляційну скаргу Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області заперечує проти її вимог та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в силі. Так, позивач вказує, що відповідно до вимог законодавства та умов договору оренди відповідач зобов`язаний сплачувати оренду плату за користування орендованим майном щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця, саме на відповідача покладено обов`язок своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату, надавати орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати.

Крім того, позивач зазначає, що сам факт неотримання відповідачем кореспонденції, яку суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального законодавства надсилав за належною адресою та яка повернулась до суду у зв`язку з неотриманням її адресатом, зумовлений не об`єктивними причинами, а свідчить про суб`єктивну поведінку відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Як вбачається з матеріалів справи, третьою особою не було надано відзиву на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання представники учасників справи не з`явились.

Водночас, 10.02.2020 від Комунального підприємства Керуюча компанія Північна та 18.02.2020 від Виконавчого комітету Ніжинської міської ради через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

Водночас, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується підписом Фізичної особи - підприємця Бойка Р.Д. на розписці про відкладення розгляду справи на 25.02.2020.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників учасників справи, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 02.06.2015 між Ніжинською міською радою Чернігівської області (орендодавець), Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційна контора Південна (правонаступником якого є Комунальне підприємство Керуюча компанія Північна ) (балансоутримувач) та Фізичною особою - підприємцем Бойком Романом Дмитровичем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №2 (далі - договір оренди), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Ніжина автостоянку для машин, розміщену за адресою: м: Ніжин, вул. Прилуцька, 148, та перебуває в господарському віданні КП ЖЕК "Південна".

Право власності Ніжинської міської ради Чернігівської області на об`єкт оренди підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 177011883, сформованою станом на 09.08.2019, згідно з якою підставою виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148, є рішення 68 сесії 6 скликання, серія та номер: 16-68/2015, видане 02.06.2015, видавник: Ніжинська міська рада Чернігівської області; лист, серія та номер: 05-05-00109, виданий 10.01.2017, видавник: Фонд Державного майна України.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається у комунальній власності територіальної громади міста Ніжина, а орендар користується ним протягом всього строку оренди (п.2.2. договору оренди).

Відповідно до п. 1.2. договору оренди вартість майна, визначена згідно зі звітом про оцінку на 20.12.2014 і становить за незалежною оцінкою 122146,00 грн (без ПДВ).

Майно передається в оренду з метою розміщення автомобільної стоянки (орендна ставка - 12%) на підставі рішення Ніжинської міської ради 68 сесії шостого скликання від 02.06.2015 №24-68/2015 (п.1.3. договору оренди).

Фактичну передачу майна здійснює балансоутримувач. Акт приймання-передачі підписується орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем (п.1.1. договору оренди).

Відповідно до п.2.1. договору оренди орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1).

Пунктами 10.1., 10.2., 10.8. договору оренди передбачено, що договір діє з 02.06.2015 до 02.06.2016 включно; умови цього договору зберігають силу протягом усього строку його дії, а в частині зобов`язань орендаря щодо сплати орендної плати - до повного виконання зобов`язань; чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

На виконання умов договору оренди, згідно з актом приймання-передачі від 02.06.2015 (а.с.42), який є додатком №1 до договору оренди №2 від 02.06.2015, орендодавець та балансоутримувач передали, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно: автостоянку для машин розміщену за адресою: м: Ніжин, вул. Прилуцька, 148 та перебуває в господарському віданні КП ЖЕК "Південна". До об`єкта входить: асфальтований майданчик площею 3750 кв.м, огорожа з металевими воротами, будка охоронця, зовнішня електрична мережа. Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками орендодавця та балансоутримувача.

В подальшому, на підставі п.10 рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Ніжинської міської ради від 30.05.-02.06.2016 № 35-11/2016 "Про оренду майна комунальної власності м. Ніжин" сторони уклали додаткову угоду від 02.06.2016 про внесення змін до договору оренди, якою внесли зміни до п.10.1 договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 2 від 02.06.2015, виклавши його в наступній редакції: термін дії договору оренди продовжити до 02.05.2019 включно з метою розміщення автостоянки.

Згідно з рішенням Ніжинської міської ради (17-ї сесії сьомого скликання) №9-17/2016 від 12.10.2016 "Про орган приватизації комунального майна міста Ніжина", відповідно до ст. ст. 26, 42, 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна", міська рада вирішила визнати органом приватизації комунального майна (нежитлових об`єктів) територіальної громади міста Ніжина - Виконавчий комітет Ніжинської міської ради, що у межах своєї компетенції, зокрема, виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення), що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Ніжин, за рішенням Ніжинської міської ради.

Таким чином, відповідно до рішенням Ніжинської міської ради (17-ї сесії сьомого скликання) №9-17/2016 від 12.10.2016 "Про орган приватизації комунального майна міста Ніжина" орендодавцем комунального майна територіальної громади м. Ніжин виступає Виконавчий комітет Ніжинської міської ради, до якого відповідно перейшли всі права і обов`язки орендодавця за договором оренди на автостоянку для автомобілів, розміщену за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148.

Крім того, рішенням Ніжинської міської ради від 30.05-02.06.2016 № 23-11/2016 Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора "Південна" (код ЄДРПОУ 31441002) перейменоване у Комунальне підприємство "Керуюча компанія "Південна" (код ЄДРПОУ 31441002).

Рішенням Ніжинської міської ради від 22.11.2016 № 19-18/2016, у зв`язку з припиненням юридичної особи - Комунального підприємства "Керуюча компанія "Південна" (код ЄДРПОУ 31441002), приєднано Комунальне підприємство "Керуюча компанія "Південна" до юридичної особи - Комунального підприємства "Керуюча компанія "Північна" (код ЄДРПОУ 34644738).

Додатковою угодою від 11.10.2016 до договору оренди сторони, з урахуванням нової редакції статуту, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради від 30.05-02.06.2016 №23-11/2016, згідно з якою Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора "Південна" (код ЄДРПОУ 31441002) перейменоване у Комунальне підприємство "Керуюча компанія "Південна" (код ЄДРПОУ 31441002), сторони вирішили замінити Комунальне підприємство ЖЕК "Південна" у всіх відмінках на Комунальне підприємство "Керуюча компанія "Південна".

Рішенням Ніжинської міської ради від 26.12.2016 № 23-19/2016 затверджено передавальний акт Комунального підприємства "Керуюча компанія "Південна" та вирішено Комунальному підприємству "Керуюча компанія "Південна" передати безоплатно в господарське відання Комунального підприємства "Керуюча компанія "Північна" основні засоби, відповідно до передавального акта (а.с.152-156).

26.06.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10631120025000117 про припинення юридичної особи - Комунального підприємства "Керуюча компанія "Південна" в результаті реорганізації (а.с.29-32).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.33-36) засновником юридичної особи - Комунального підприємства "Керуюча компанія "Північна" є Ніжинська міська рада Чернігівської області.

Додатковою угодою від 25.01.2017 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 02.06.2015 № 2, у зв`язку зі зміною балансоутримувача автостоянки для машин, за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148, згідно рішення Ніжинської міської ради № 19-18/2016 від 22.11.2016 "Про приєднання Комунального підприємства "Керуюча компанія "Південна" до Комунального підприємства "Керуюча компанія "Північна", сторони внесли зміни в преамбулу та текст договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 2 від 02.06.2015, а саме: назву Комунальне підприємство "Керуюча компанія "Південна" замінили на Комунальне підприємство "Керуюча компанія "Північна", назву Ніжинська міська рада замінили на Виконавчий комітет Ніжинської міської ради.

Отже, балансоутримувачем орендованого майна за договором оренди, до якого перейшли всі права та обов`язки за вказаним договором, виступає Комунальне підприємство "Керуюча компанія "Північна".

Так, відповідно до п.3.1. договору оренди орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить на рахунок балансоутримувача незалежно від наслідків діяльності орендаря.

До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість, плата за користування земельною ділянкою (п.3.2. договору оренди).

Згідно з п.3.3. договору оренди розмір орендної плати визначається в порядку, передбаченому Методикою розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади міста Ніжина, затвердженою рішенням Ніжинської міської ради від 23.04.2015 (66 сесія б скликання) №21-66/2015, або за результатами конкурсу на право оренди майна.

Пунктом 3.4. договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) враховуючи результати конкурсу на право оренди -2310 грн, в т.ч. ПДВ. Орендна плата за перший (червень 2015 року) місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень 2015 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

На виконання вимог п.3.3., 3.4. договору оренди сторонами було підписано додаток №2 до договору оренди №2 від 02.06.2015 - розрахунок орендної плати за користування автостоянкою для машин адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148, в якому сторони передбачили, що орендна плата за базовий місяць складає - 1925,00 грн, крім того ПДВ - 385,00 грн; орендна плата за базовий місяць з ПДВ складає - 2310,00 грн.

Відповідно до п.3.5 договору оренди розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6. договору оренди (в редакції додаткової угоди від 25.01.2017) передбачено,що оренду плату орендар зобов`язаний перераховувати щомісячно на р/р НОМЕР_2 в ТВБВ № 10024/0281 філії ЧОУ АТ "Ощадбанк", МФО 353553 балансоутримувача, не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків балансоутримувача.

Згідно з пунктом 3.11. договору оренди в разі закінчення строку дії цього договору орендна плата, комунальні платежі та видатки на утримання орендованого майна сплачуються орендарем по день фактичної здачі майна балансоутримувачу по акту приймання-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

Відповідно до п.3.12. договору оренди нарахування орендної плати та контроль за її надходженням здійснює балансоутримувач.

За доводами позивача, за період користування орендованим майном з 01.01.2017 по 31.07.2019 відповідач зобов`язаний був сплатити орендну плату в сумі 84858,20 грн.

На підтвердження виконання КП "Керуюча компанія "Північна" умов п.3.6 договору оренди, позивачем до матеріалів справи додано рахунки-фактури за оренду приміщення та акти виконаних робіт, а саме: № 282 від 30.09.2017 на суму 2530,30 грн; № 29 від 28.02.2018 на суму 2722,88 грн; № 57 від 31.03.2018 на суму 2722,88 грн; № 461 від 27.12.2018 на суму 2894,75 грн; № 22 від 31.01.2019 на суму 2917,92 грн; № 60 від 28.02.2019 на суму 2947,10 грн; № 91 від 31.03.2019 на суму 2961,84 грн; № 118 від 24.04.2018 на суму 2988,49 грн; № 166 від 03.05.2019 на суму 292,09 грн; № 265 від 31.07.2019 на суму 8790,08 грн та акти виконаних робіт (послуг) № 282 від 30.09.2017; № 29 від 28.02.2018; № 57 від 31.03.2018; № 462 від 31.12.2018; № 22 від 31.01.2019; № 60 від 28.02.2019; № 90 від 31.03.2019 № 116 від 30.04.2019; № 166 від 03.05.2019; № 251 від 31.07.2019.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вказані акти виконаних робіт не підписані відповідачем.

Крім того, доказів направлення відповідачу рахунків-фактур та актів виконаних робіт № 282 від 30.09.2017 на суму 2530,30 грн; № 29 від 28.02.2018 на суму 2722,88 грн; № 57 від 31.03.2018 на суму 2722,88 грн; № 461 від 27.12.2018 на суму 2894,75 грн позивачем суду не надано.

Також позивачем не додано до матеріалів справи ні актів виконаних робіт, ні рахунків-фактур за січень-серпень 2017 року, жовтень 2017 року - січень 2018 року, квітень-листопад 2018 року, які виставлялись відповідачу на оплату балансоутримувачем.

При цьому, відповідач не заперечує проти факту користування нерухомим майном, що є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Ніжина, а саме: автостоянкою для машин, розміщеною за адресою: м: Ніжин, вул. Прилуцька, 148.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.01.2019 балансоутримувачем була направлена відповідачу претензія з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі станом на 01.01.2019 в сумі 19704,65 грн.

Відповідно до п.5.1.3. договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, відповідно до умов цього договору.

Оскільки відповідач користувався орендованим нерухомим майном, то в силу закону та договору зобов`язаний був оплачувати таке користування.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем свої зобов`язання щодо сплати орендної плати відповідно до договору оренди своєчасно та в повному обсязі не виконано.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 17508,88 грн заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 02.06.2015 №2, 4543,46 грн пені, 589,86 грн штрафу за прострочення сплати орендної плати, та виселення відповідача з нерухомого майна комунальної власності - автостоянки для машин, до складу якої входять: асфальтований майданчик площею 3750 кв.м, огорожа з металевими воротами, будка охоронця, зовнішня електрична мережа, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148, у зв`язку з припиненням договору оренди.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №2 від 02.06.2015 за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст.283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За умовами ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2,3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України та ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, оскільки ні позивачем, ні балансоутримувачем не надано суду доказів направлення відповідачу згідно з умовами п.3.6 договору оренди помісячних рахунків на сплату орендної плати за період з січня 2017 року по грудень 2018 року, тому направлення балансоутримувачем відповідачу 09.01.2019 претензії з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі станом на 01.01.2019 в сумі 19704,65 грн судом першої інстанції вірно розцінено як вимогу на оплату, яку відповідач зобов`язаний був виконати не пізніше 31.01.2019. Оскільки п.3.6 договору оренди передбачено, що оплата повинна бути здійснена не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків балансоутримувача.

На підтвердження доказів направлення відповідачу рахунку-фактури №22 від 31.01.2019 на суму 2917,92 грн позивачем до матеріалів справи додано фіскальний чек від 11.02.2019; рахунку-фактури №91 від 31.03.2019 на суму 2961,84 грн та претензії від 08.04.2019 щодо погашення заборгованості в сумі 28531,51 грн станом на 01.04.2019 - фіскальний чек від 09.04.2019; претензії №130 від 15.05.2019 щодо погашення заборгованості в сумі 22227,58 грн станом на 01.05.2019 - фіскальний чек від 16.05.2019, опис вкладення в цінний лист та накладну №166000610928; рахунку-фактури №166 від 03.05.2019 на суму 292,09 грн - фіскальний чек від 15.06.2019, опис вкладення в цінний лист та накладну №1660006169647; претензії №178 від 19.07.2019 щодо погашення заборгованості в сумі 18273,42 грн станом на 01.07.2019 - фіскальний чек від 19.07.2019, опис вкладення в цінний лист та накладну №1660006206534; рахунку-фактури №265 від 31.07.2019 на суму 8790,08 грн - фіскальний чек від 07.08.2019, опис вкладення в цінний лист та накладну №1660006234058.

Стосовно доводів апелянта щодо ненаправлення відповідачу помісячних рахунків на сплату орендної плати за період з січня 2017 року по грудень 2018 року, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до умов договору оренди, зокрема п. 3.6., 5.1.3. на орендаря покладено обов`язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за користування орендованим майном, при цьому, ненаправлення відповідачу помісячних рахунків на сплату орендної плати не припиняє виконання орендарем зобов`язань по сплаті орендної плати за умовами договору. Саме на відповідача покладено обов`язок своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату, надавати інформацію про її перерахування.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов`язання щодо сплати орендної плати відповідно до договору оренди, своєчасно та в повному обсязі не виконав.

З розрахунків позивача та третьої особи (а.с.9, 56-57, 147) вбачається, що станом на 01.01.2017 у відповідача існувала заборгованість по орендній платі в сумі 450,53 грн. Як встановлено судом, за період користування орендованим майном з січня 2017 року по липень 2019 року відповідач зобов`язаний був сплатити орендну плату в сумі 84858,20 грн.

Відповідачем, в рахунок часткового виконання зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 2 від 02.06.2015, було сплачено третій особі (балансоутримувачу) 67799,85 грн, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №127 від 10.04.2019, №136 від 24.04.2019, № 137 від 24.04.2019, №67 від 31.05.2019, №69 від 31.05.2019, копії яких додані до матеріалів справи (а.с.117-119, 181-182), та розрахунками позивача та третьої особи (а.с.9, 56-57).

Таким чином, заборгованість відповідача за користування орендованим майном за договором оренди за період з 01.01.2017 по 31.07.2019 становить 17508,88 грн.

Як вже зазначалось вище, третьою особою неодноразово були надіслані на адресу відповідача претензії №07 від 04.01.2019, №89 від 08.04.2019, №130 від 15.05.2019, №178 від 19.07.2019 з вимогою виконати свої зобов`язання за договором оренди належним чином і протягом 5-ти календарних днів з дня отримання претензій перерахувати суму заборгованості на рахунок балансоутримувача.

Однак вимоги, викладені у вказаних претензіях, щодо сплати заборгованості по орендній платі відповідачем не виконані, заборгованість по орендній платі не сплачена.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що заборгованість ним погашена, водночас, оскільки його не було повідомлено про розгляд справи у суді першої інстанції, у нього не було можливості подати докази сплати заборгованості за спірний період. Разом з тим, і до суду апеляційної інстанції жодних доказів подано не було, при тому, що відповідач був присутній у судовому засіданні 28.01.2020, однак такими правами не скористався.

Відтак, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами наявності спірної заборгованості.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання не виконав, за користування орендованим нерухомим майном своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 17508,88 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату орендної плати за період з 01.12.2018 по 31.07.2019 у сумі 4543,46 грн та штраф за прострочення сплати орендної плати не менше ніж три місяці у розмірі 589,86 грн, нарахований на заборгованість станом на 31.03.2019 в сумі 8462,59 грн, яка включає в себе: 450,53 грн заборгованості на 01.01.2017 + 2530,30 грн заборгованості за вересень 2017 року + 2722,88 грн заборгованості за лютий 2018 року + 2722,88 грн заборгованості за березень 2018 року

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктами 3.7., 3.8. договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №2 від 02.06.2015 сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати. У першу чергу сплачується пеня та штраф; у другу чергу сплачується сума орендної плати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує балансоутримувачу штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

У інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції, ні позивачем, ні балансоутримувачем не надано суду доказів направлення відповідачу помісячних рахунків на сплату орендної плати за період з січня 2017 року по грудень 2018 року, а тому направлення балансоутримувачем відповідачу 09.01.2019 претензії з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі станом на 01.01.2019 в сумі 19704,65 грн суд розцінив як вимогу на оплату, яку відповідач зобов`язаний був виконати не пізніше 31.01.2019, оскільки п.3.6 договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №2 від 02.06.2015 визначено, що оплата повинна бути здійснена не пізніше останнього числа поточного місяця згідно виставлених рахунків балансоутримувача.

Відповідно, прострочка оплати щодо сплати заборгованості станом на 01.01.2019 в сумі 19704,65 грн, виникла з 01.02.2019.

Відтак, пеня підлягає стягненню в сумі 3427,05 грн за період прострочки оплати з 01.02.2019 по 31.07.2019. При цьому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1116,41 грн пені за період прострочки оплати з 01.12.2018 по 31.01.2019 є безпідставні і задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача щодо стягнення 589,86 грн штрафу за прострочення сплати орендної плати не менше ніж три місяці, задоволенню також не підлягають, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, ні позивачем, ні балансоутримувачем не надано суду доказів направлення відповідачу помісячних рахунків на сплату орендної плати за період з січня 2017 року по грудень 2018 року, а також заборгованості в сумі 450,53 грн, яка виникла станом на 01.01.2017, а тому направлення балансоутримувачем відповідачу 09.01.2019 претензії з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі станом на 01.01.2019 в сумі 19704,65 грн, суд розцінив як вимогу на оплату, яку відповідач зобов`язаний був виконати не пізніше 31.01.2019. Вказана заборгованість в сумі 19704,65 грн. включає в себе і несплату відповідачем 8462,59 грн. боргу, який складається з 450,53 грн. заборгованості на 01.01.2017 + 2530,30 грн., заборгованості за вересень 2017 року + 2722,88 грн. заборгованості за лютий 2018 року + 2722,88 грн., заборгованості за березень 2018 року.

Отже, станом на 31.03.2019 була відсутня прострочка більше трьох місяців щодо сплати 8462,59 грн боргу, який складається з 450,53 грн заборгованості на 01.01.2017 + 2530,30 грн заборгованості за вересень 2017 року + 2722,88 грн заборгованості за лютий 2018 року + 2722,88 грн заборгованості за березень 2018 року.

Стосовно вимоги Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області про виселення відповідача з нерухомого майна комунальної власності - автостоянки для машин, до складу якої входять: асфальтований майданчик площею 3750 кв.м, огорожа з металевими воротами, будка охоронця, зовнішня електрична мережа, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору оренди сторони погодили, що цей договір діє з 02.06.2015 по 02.06.2016 включно.

Відповідно до п.10.3. договору оренди зміни і доповнення до договору допускаються за взаємної згоди сторін, розглядаються протягом двох місяців з дати їх подання до розгляду іншою стороною та оформлюються додатковою угодою до договору.

Як зазначалось вище, додатковою угодою від 02.06.2016 до договору оренди сторони внесли зміни до п.10.1 договору оренди, виклавши його в наступній редакції: термін дії договору оренди продовжити до 02.05.2019 включно з метою розміщення автостоянки.

Відповідно до ч.2 ст.291 Господарського кодексу України, ч.2 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п.10.8. договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 2 від 02.06.2015, чинність цього договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст.284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як встановлено судом першої інстанції, 24.04.2019 Ніжинською міською радою прийнято рішення №16-54/2019 "Про оренду майна комунальної власності Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади", відповідно до п.8 якого вирішено припинити договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Ніжина від 02.06.2015 №2, укладеного з ФОП Бойко Р.Д. на автостоянку для машин за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148, у зв`язку із закінчення строку, на який його було укладено, з огляду на неналежне виконання орендарем зобов`язань за договором оренди, а саме несплатою орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд, допущенням заборгованості з орендної плати у сумі, що перевищує сумарний розмір орендної плати за останні три місяці.

Пунктом 8.1. вищевказаного рішення Ніжинської міської ради зобов`язано орендаря виконати п.10.6. договору оренди та після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно звільнити і передати балансоутримувачу за актом приймання-передачі протягом трьох робочих днів.

За доводами позивача, відповідача було належним чином повідомлено про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №2 від 02.06.2015, а саме: текст рішення Ніжинської міської ради від 24.04.2019 №16-54/2019 "Про оренду майна комунальної власності Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади" був розміщений на офіційному веб-сайті Ніжинської міської ради 26.04.2019, що підтверджується витягом з реєстру рішень Ніжинської міської ради (а.с.121-122), роздруківкою з офіційного сайту Ніжинської міської ради: рішення прийняті на черговій 54 сесії 7 скликання 24.04.2019 (а.с.123-124) та листом Виконкому Ніжинської міської ради від 21.08.2019 № 021-24/1792 (а.с.120).

Крім того, КП "Керуюча компанія "Північна", листом від 15.05.2019 №129, повідомлено ФОП Бойко Р.Д. про прийняте Ніжинською міською радою рішення від 24.04.2019 №16-54/2019 та направлено копію рішення Ніжинської міської ради на адресу відповідача (а.с.83-84), а 19.07.2019 направлено відповідачу текст додаткової угоди від 03.05.2019 про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 02.06.2015 №2, та акт приймання-передачі комунального майна для підписання орендарем (а.с.97-98, 102-103).

Також, листом від 07.08.2019 №197 (а.с.105) КП "Керуюча компанія "Північна" вимагала від відповідача у найкоротші терміни звільнити орендоване майно, а також з`явитися до адміністрації КП "Керуюча компанія "Північна" для підписання додаткової угоди, акту приймання-передачі орендованого майна та погашення залишкової заборгованості. Даний лист було отримано відповідачем (а.с.104), однак залишено без відповіді.

КП "Керуюча компанія "Північна" складено акти від 31.05.2019, від 27.06.2019, від 31.07.2019 фактичного перебування орендаря - Фізичної особи-підприємця Бойка Романа Дмитровича в нерухомому майні - автостоянці для машин, до складу якої входять: асфальтований майданчик площею 3750 кв.м, огорожа з металевими воротами, будка охоронця, зовнішня електрична мережа, що належить до комунальної власності територіальної громади в особі Ніжинської міської ради, розташований за адресою: м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148. Акти складені у присутності орендаря ФОП Бойка Р.Д. та підписані директором КП "Керуюча компанія "Північна" Шаповаловим Д.О., економістом КП "Керуюча компанія "Північна" Луценко Т.В. та начальником дільниці КП "Керуюча компанія "Північна" Мазун А.Г.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов`язками є наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).

Як встановлено судом першої інстанції, 02.06.2015 укладено тристоронній договір оренди, за умовами якого орендодавцем є Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області, орендарем - Фізична особа-підприємець Бойко Роман Дмитрович.

Третьою стороною зазначеного договору є балансоутримувач - Комунальне підприємство "Керуюча компанія "Північна", на яке згідно із зазначеним договором покладено лише обов`язок вживати своєчасні та ефективні заходи до належного забезпечення виконання орендарем своїх фінансових зобов`язань за користування комунальним майном, контролювати виконання умов договору оренди, наявність, технічний стан, напрямки та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором та своєчасно інформувати орендодавця про їх порушення, щодо сплати орендарем орендної плати та інших платежів і у разі виникнення заборгованості вживати відповідних заходів та інформувати орендаря щодо рішень орендодавця, які стосуються майна, що є об`єктом договору (пункти 7.2.2., 7.2.5., 7.2.6. договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 2 від 02.06.2015).

Відповідно до ч.1 ст.317, ст.319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також вирішення питання продовження договору оренди, повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Оскільки чинне законодавство не надає балансоутримувачу права виступати орендодавцем щодо орендованого нерухомого майна та мати права орендодавця, відповідно, балансоутримувач не має права повідомляти орендаря про відсутність наміру продовжити договір оренди.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №910/12224/17 та постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18 та від 01.10.2019 у справі № 910/4446/19.

Також відповідну правову позицію стосовно прав орендодавця і балансоутримувача згідно з договором оренди комунального майна викладено у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 910/9480/16, від 07.06.2017 у справі № 910/9482/16.

Матеріалами справи підтверджено, що саме балансоутримувач, а не орендодавець після закінчення строку дії договору у місячний термін повідомив відповідача про відсутність наміру продовжити договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 02.06.2015 №2, а також про необхідність добровільно звільнити орендоване приміщення та передати його по акту прийому-передачі представникам балансоутримувача.

Доказів повідомлення орендодавцем орендаря після закінчення строку дії договору у місячний термін про відсутність наміру продовжити договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина від 02.06.2015 № 2, про необхідність добровільно звільнити орендоване приміщення та передати його по акту прийому-передачі представникам балансоутримувача, позивач суду не надав.

Посилання позивача на те, що відповідача було належним чином повідомлено про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 2 від 02.06.2015, а саме: текст рішення Ніжинської міської ради від 24.04.2019 №16-54/2019 "Про оренду майна комунальної власності Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади" був розміщений на офіційному веб-сайті Ніжинської міської ради 26.04.2019, що підтверджується витягом з реєстру рішень Ніжинської міської ради (а.с.121-122), роздруківкою з офіційного сайту Ніжинської міської ради: рішення прийняті на черговій 54 сесії 7 скликання 24.04.2019 (а.с.123-124) та листом Виконкому Ніжинської міської ради від 21.08.2019 № 021-24/1792 (а.с.120), судом до уваги не приймається, оскільки факт розміщення на офіційному веб-сайті Ніжинської міської ради 26.04.2019 рішення Ніжинської міської ради від 24.04.2019 №16-54/2019 "Про оренду майна комунальної власності Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади", не є належним доказом повідомлення орендодавцем орендаря, відповідно до ст.284 Господарського кодексу України, ст.764 Цивільного кодексу України та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" про відсутність наміру продовжити строк дії договору оренди.

Відтак, враховуючи вищевикладене, всупереч наведеним нормам, позивачем не надану суду належних та допустимих доказів, які підтверджують повідомлення ним як орендодавцем відповідача про припинення договору оренди.

Відповідно договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина №2 від 02.06.2015 вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині виселення відповідача з нерухомого майна комунальної власності - автостоянки для машин, до складу якої входять: асфальтований майданчик площею 3750 кв.м, огорожа з металевими воротами, будка охоронця, зовнішня електрична мережа, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 148, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Фізична особа - підприємець Бойко роман Дмитрович належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, оскільки кореспонденція направлялась за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду, а саме: пров. Вересневий, 2-В, м. Ніжин, 16605.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2019 у справі № 927/790/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бойка Романа Дмитровича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2019 у справі № 927/790/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2019 у справі № 927/790/19 залишити без змін.

Матеріали справи №927/790/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено: 18.03.2020

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Г.П. Коробенко